ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року Справа № 924/375/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Пацьола О.А.
за участю представників сторін:
позивача: Якимчук О.М.
відповідача: Краснолуцька Ю.В., Михальська Н.М., Полянчук А.В.
третьої особи: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.19 у справі № 924/375/19 (суддя Крамар С.І., повний текст складено 12.07.2019 р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут"
до Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"
про стягнення 1 665 330,12 грн., з яких: 595 775,17 грн. - 3% річних, 1 069 554,95 грн. - інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
ТОВ Хмельницькгаз збут (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації (надалі - відповідач) про стягнення 595775, 17 грн. річних, 1069554,95 грн. інфляційних.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.07.19 року позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Суд першої інстанції зазначив, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання субсидій населенню, яке отримує пільги, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації (розпорядник коштів), яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою, відповідно до положень ч.1 ст. 96 ЦК України має відповідати за своїми зобов`язаннями та така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Перевіривши за періоди нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що відповідний розрахунок є арифметично правильним та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 595 775,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 069 554, 95грн. є такими, що підлягали задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.19 року та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Договір про порядок здійснення розрахунків за надані послуги поставки природного газу пільгових категорій громадян не встановлює строків проведення поточних розрахунків за надані послуги.
Стверджує, що борг управління перед позивачем за спожитий природний газ на момент подання позову - відсутній.
Вважає, що посилання позивача на порушення строків розрахунків за постачання природного газу необгрунтованими, оскільки управлінням у межах отриманих коштів за відповідним видом послуг, протягом 2 операційних днів здійснювалось перерахування коштів субвенції позивачу на оплату природного газу за надані пільги і субвенції.
Звертає увагу на те, що позивачем будь-яких претензій, вимог щодо здійснення розрахунків за надання послуг з постачання природного газу категоріям громадян, які мають право на пільги, та отримувачам житлових субсидій не заявлялось.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не здійснив перерахунок коштів, які є предметом спору та не взяв до уваги клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи розрахунків суми.
В судове засідання представник третьої особи не з`явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
01.01.2018 року між Управлінням соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації (розпорядник коштів), ТОВ Хмельницькгаз збут та ПАТ по газопостачанню та газифікації Хмельницькгаз укладено договір №1/ПС/55АНmz127-18 про порядок здійснення розрахунків за надані послуги поставки природного газу пільговій категорії громадян та одержувачам житлових субсидій.
Договором регламентовано взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за надання комунальних послуг постачання природного газу пільговим категоріям громадян, які мають право на пільги та отримувачам житлових субсидій на оплату за спожитий природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, що здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003року №117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995року №848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017року №187 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. №534 Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення (із змінами).
Пунктом 2.1 Договору передбачено обов`язки розпорядника коштів, зокрема, здійснювати розрахунки з Товариством за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у відповідному бюджетному році відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256 Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (п. 2.1.8).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, ТОВ "Хмельницькгаз збут" зобов`язалось надавати громадянам, які мають право на відповідні пільги та житлові субсидії, послуги з газопостачання.
Щомісяця до 10-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати Розпоряднику коштів акти звірки окремо по пільгах та окремо по субсидіях по формі 3-пільга , Акт звіряння розрахунків за надані пільги/субсидії на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства (п. 2.2.4).
Відповідно до п. 2.2.5 Договору передбачений обов`язок товариства, щомісяця до 14-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати Додаток 1 Реєстр обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг за надані населенню пільги/субсидії з газопостачання , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2018р. №1 Про затвердження Порядку проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктом 8-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256, та взаємодії учасників таких розрахунків (пункт 3 розділу І).
Надавати в п`ятиденний строк, з дня отримання запиту від Розпорядника коштів, на електронних носіях відомості про забезпеченість громадян послугами з постачання природного газу, в яких визначається вартість послуг в межах соціальних нормативів користування послугами в опалювальний та неопалювальний періоди.
Водночас, ПАТ по газопостачанню та газифікації Хмельницькгаз зобов`язалось: визначати обсяги природного газу з наданням передбаченої чинним законодавством знижки у межах соціальних норм споживання (п. 2.3.1).
Для забезпечення повного відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільг надавати Розпоряднику коштів інформацію щодо пільговиків, а також здійснювати коригування такої інформації у разі виявлення розбіжностей (п. 2.3.2).
Умовами п. 2.3.3 Договору сторони узгодили, що після проведеної звірки відповідно до п.п.2.1.3, п.2.1. розділу 2, щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно формою 2-пільга .
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме: зведений реєстр актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.02.2018 р., суд дійшов висновку, що позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 28 340 026,08 грн. Його заборгованість станом на 01.02.2018 складала 28 340 026,08 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.03.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 25 223 861,36 грн. Заборгованість відповідача станом на 01.03.2018 складала 53 563 887,44 грн.
Крім того, відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.04.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 25 383 487,85 грн. Заборгованість станом на 01.04.2018 складала 76 779 512,93 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.05.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 11 194 148,38 грн. Заборгованість станом на 01.05.2018 складала 56 249 014,81 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.06.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 329 891,40 грн. Його заборгованість станом на 01.06.2018 складає 28 218 382,47 грн.
Із Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.07.2018 р. вбачається, що позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 125 773,85 грн. Заборгованість станом на 01.07.2018 складала 25 920 370,62 грн.
Із Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.08.2018 р. вбачається, що позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 108 947,00 грн. Заборгованість станом на 01.08.2018 складала 22 024 454,65 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.09.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 93 453,99 грн. Заборгованість станом на 01.09.2018 складала 18 964 424,37 грн.
Водночас, із зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.10.2018 р. вбачається, що позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 80 463,79 грн. Заборгованість станом на 01.10.2018 складала 15 804 507,27 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.11.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 95 621,60 грн. Заборгованість станом на 01.11.2018 складала 14 104 312,54 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.12.2018 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 14 443 483,42 грн. Заборгованість станом на 01.12.2018 складала 21 005 466,20 грн.
Відповідно до Зведеного реєстру актів звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу станом на 01.01.2019 р. позивачем надано послуги з газопостачання окремим категоріям населення на суму 16 833 513,72 грн. Заборгованість станом на 01.01.2019 складала 16 833 513,72 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у період з січня по грудень 2018 року позивачем здійснено постачання природного газу пільговій категорії споживачів та отримувачам житлових субсидій загальною вартістю 104 534 397,08 грн.
У зв`язку з порушенням Управлінням зобов`язань в частині розрахунків за поставлений газ пільговим категоріям споживачів, котрі користуються житловою субсидією, позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача річних та інфляційних.
Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III).
Статтею 19 Закону № 2017-III встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги , чинного на час виникнення спірних правовідносин, виконавець послуг має право, зокрема, отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.
Пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 БК України).
Згідно з підпунктом б пункту 4 частини першої статті 89 та статтею 102 БК України видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків з місцевих бюджетів щодо надання житлових субсидій населенню на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно частини 1 пункту 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункт 8 Порядку). Зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
З огляду на викладене вище та з урахуванням Порядку № 256 саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків, у тому числі і з постачальниками природного газу, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як головний розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Право позивача на отримання компенсації вартості природного газу, поставленого абонентам на пільгових умовах, виникає не з виконання норм, установлених законом, яким визначено доходи і видатки Державного бюджету України у відповідний період, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з такого закону, а із законодавства, яким унормовано надання субсидій визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг.
Поняття та функціонал розпорядників бюджетних коштів визначений підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що держава делегувала Управлінню соціального захисту населення право взяти на себе бюджетні зобов`язання та здійснити видатки на фінансування субсидій за спожитий природний газ мешканцями Красилівського району Хмельницької області.
У спірних правовідносинах головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо відшкодування витрат на послуги з постачання природного газу, які надавалися населенню Красилівського району Хмельницької області, якому призначено субсидії, є Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації.
З огляду на викладене вище та з урахуванням вимог Порядку № 256 саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків, у тому числі і з постачальниками природного газу, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, держава в особі уповноважених органів є учасником правовідносин з постачання природного газу окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як головний розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Відповідно до частини шостої статті 48 БК України бюджетні зобов`язання щодо виплати, зокрема, субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Отже, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що у відносинах щодо розрахунків з постачальниками послуг для осіб, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники бюджетних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних правовідносинах.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі по суті спору, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору відповідач зобов`язався при надходженні субвенцій з державного бюджету відшкодовувати витрати за надані житлово-комунальні субсидії населенню виконавцю, на підставі затверджених актів звірки.
Колегія суддів вважає наведений висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Відповідно до змісту порядку № 256 механізм і строки розрахунків врегульовані так:
- органи Казначейства протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Казначейської служби;
- отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Казначейства, для здійснення відповідних видатків;
- головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.
Таким чином, строки виконання та механізм перерахування коштів за постачання природного газу певним категоріям населення фактично регулюються безпосередньо порядком № 256, а момент складання та підписання актів є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.
З аналізу вказаних положень вбачається, що держава фактично визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами.
З огляду на вищенаведені норми позивач не довів порушення відповідачем як головним розпорядником коштів установлених саме для нього строків здійснення розрахунків з постачальником, а також не підтвердив, що грошові кошти у вигляді державної субвенції на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які надходили на рахунок відповідача, перераховувались на рахунок постачальника з порушенням строку з дня отримання від місцевого бюджету суми субвенцій для здійснення відповідних видатків.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем порушено положення порядку № 256 в частині порядку та строків проведення розрахунків.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач використовує для обчислення розрахунку заборгованості дату підписання звіряння розрахунків між сторонами, але така дата є лише підставою для виділення коштів з Державного бюджету України. При цьому конкретні строки їх виділення залежно від дати підписання, законодавством не встановлені.
Надані позивачем до справи акти звіряння розрахунків є підставою лише для формування заявки на фінансування і не визначені чинним законодавством як підстава для здійснення розрахунків.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 передбачені законодавством соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання (чи усунення) реальним загрозам економічної безпеки України, що згідно із частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем установлених саме для нього строків здійснення розрахунків з позивачем, що унеможливлює застосування до останнього наслідків неналежного виконання зобов`язань щодо організації взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України в частині своєчасного відшкодування позивачу вартості спожитого природного газу абонентами - фізичними особами Красилівського району Хмельницької області, яким призначено субсидії, у вигляді нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3095/18 від 13.11.19 р., № 922/3013/18 від 23.10.19 р.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.19 у справі № 924/375/19 задоволити.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.19 у справі № 924/375/19 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.
Стягнути з ТОВ "Хмельницькгаз збут" (м. Хмельницький, пр. Миру, 41, код 39585960) на користь Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Центральна, 38а, код 03198445) 37469,93 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/375/19 повернути господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "27" січня 2020 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Грязнов В.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 28.01.2020 |
Номер документу | 87149473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні