Постанова

від 20.01.2020 по справі 906/366/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 906/366/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Блажкевич С.В.

відповідача: Климчук М.П., Вольнюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Климчук" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019р. у справі №906/366/19, постановлену суддею Сікорською Н.А., повний текст рішення складено 15.08.2019 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод"

до Приватного підприємства "Климчук"

про стягнення 737 870,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Климчук" про стягнення 737 870,16 грн., з яких: 197 000,00 грн. - основний борг, 92 650,00 грн. - пеня; 408 750,00 - штраф; 23 024,71 грн. - відсотки за користування чужими коштами; 12 608,00 грн. - витрати внаслідок інфляційних процесів; 3 837,45 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №070617 від 07.06.2017 щодо оплати поставленої позивачем зерносушарки "Дунаївчанка" в розібраному виді.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. Позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Климчук" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" 197 000,00 грн. заборгованості; 23 693,97 грн. пені; 29 550,00 грн. штрафу; 12 608,00 грн. інфляційних; 3 837,45 грн. 3% річних; 4 000,58 грн. судового збору; 10 843,60 грн. витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Климчук" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити ПП Климчук строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. у справі №906/366/19, скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. у справі №906/366/19 і закрити провадження у справі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу апеляційного суду, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. підлягає скасуванню у зв`язку із недоведеністю обставин які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього, покупець свої зобов`язання виконував добросовісно і у повному обсязі згідно графіка оплати за п.5.2 Договору та Додаткових угод, до поки не стало очевидним, що поставлене обладнання в силу численних недоліків не може бути використане.

Вказує, що позивач свої обов`язки стосовно якості обладнання, 14 днів якісної та безаварійної роботи обладнання не виконав.

Зауважує, що ПП "Климчук" виконало умови додаткової угоди № 3, та у відповідності до п.2 Додаткової угоди № 3 сплатило Продавцю кошти в сумі 45 250, 00 грн.

Вважає, що решта коштів у сумі 197 000,00 мала бути сплачена продавцю (позивачу) виключно після заміни продавцем теплогенератор ОТД-2000 та після 14 днів експлуатації сушарки.

На думку апелянта, підписавши додаткову угоду № 3 позивач визнав, що станом на 07.05.2018 року обладнання в експлуатацію не введене та за цільовим призначенням не використовується.

Також, скаржник звертає увагу, що за умовами додаткової угоди №3 позивач зобов`язався замінити теплогенератор, натомість здійснив заміну теплообмінника, тобто позивачем не виконано умови договору та додаткових угод.

Оскільки позивачем не виконано умови договору щодо поставки товару належної якості, товар не введено в експлуатацію, відтак підстави для стягнення з відповідача заборгованості відсутні.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції зазначив, що у травні 2018 року позивач виконав свої зобов`язання і не зазначив як це виконання узгоджується із зазначеними у позовній заяві підставами про те, що ці зобов`язання позивач виконав ще у грудні 2017 року.

Також, суд першої інстанції не звернув увагу, що жодної претензії стосовно запуску сушарки в експлуатацію у травні 2018 року продавцем покупцеві не направлялось.

Скаржник також акцентує увагу на тому, що підставою позову позивачем визначено запуск сушарки у грудні 2017 року однак, суд першої інстанції вийшовши за межі позовних вимог (чим порушив приписи ст.14 ГПК України) стверджує, що підстава позову - запуск сушарки в експлуатацію після 14 днів її експлуатації у травні 2018 року. І таким чином на думку суду ПП Климчук мало б провести остаточний і повний розрахунок до 29.05.2018 року.

Відтак, судом першої інстанції не доведено обставини на які він посилається, допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/366/19 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2019 року поновлено Приватному підприємству Климчук строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. у справі №906/366/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Климчук , зупинено дію рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. у справі №906/366/19, справу призначено до розгляду на 31 жовтня 2019 року.

30.10.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу ПП Климчук залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 р. - залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.11.2019 р.

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Бучинська Г.Б. в період з 18.11.2019 р. по 29.11.2019 р. перебуває у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату від 22.11.2019 р. №01-04/1044 призначено заміну судді-члена колегії Бучинської Г.Б. у судовій справі 906/366/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегія суддів для розгляду справи №906/366/19 у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. та суддя Мельник О.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2019 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Климчук" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019р., у справі №906/366/19 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/366/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/366/19 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції господарському суду міста Києва.

У судовому засіданні представники Приватного підприємства "Климчук" підтримали доводи апеляційної скарги та надали додаткові пояснення по суті спору, вважають що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять його скасувати.

Представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції, вважає що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням суду першої інстанції позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Климчук" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" 197 000,00 грн. заборгованості; 23 693,97 грн. пені; 29 550,00 грн. штрафу; 12 608,00 грн. інфляційних; 3 837,45 грн. 3% річних; 4 000,58 грн. судового збору; 10 843,60 грн. витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовлено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі сукупної оцінки доказів прийшов до висновку, що оскільки відповідач у вказані строки розрахунку не провів, утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 197 000 грн., відтак вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованою. Крім того, суд встановив, що оскільки відбулось прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати за здійснену поставку обладнання відповідно до додатку №3 до Договору, відтак наявні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 23693,97 грн., штрафу в розмірі 29550,00 грн., 12608,00 грн. інфляційних та 3837,45 грн. 3% річних.

2.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

07.06.2017 між ПП "Климчук (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (продавець, позивач) укладено договір №070617.

Відповідно до п.1.1. договору продавець поставляє, а покупець приймає і оплачує зерносушарку "Дунаївчанка 6" з теплогенератором ОТД 2000, згідно специфікації №1 (далі в тексті - обладнання).

Згідно з п. 2.1 договору, термін поставки обладнання: не пізніше 25 вересня 2017 року з моменту першої авансової оплати.

У відповідності до п. 2.3 договору, обладнання, яке відвантажується супроводжується: товарно-транспортна накладна; технічна документація: паспорт, інструкція по експлуатації.

За умовами п. 2.4 договору, право власності на обладнання переходить до покупця після підписання сторонами акту прийому-передачі та 100% оплати обладнання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що гарантійний строк складає 12 місяців з дня запуску предмета договору або 18 місяців з дня поставки.

У пункті 5.1 договору сторони погодили, що вартість обладнання згідно Специфікації №1 становить 2725000,00 грн. на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження.

Графік оплати за обладнання: 650000,00 грн. не пізніше 14 червня 2017 року; 650000,00 грн. не пізніше 14 липня 2017 року; 650000,00 грн. не пізніше 14 серпня 2017 року; 134250,00 грн. не пізніше 14 вересня 2017 року; 123000,00 грн. після монтажу та пробного запуску обладнання; 245250,00грн. після 14 днів експлуатації сушарки; 136250,00 грн. не пізніше 10 вересня 2017 року; 136 250,00 грн. після завершення монтажу.

За умовами п.6.2 договору, у разі порушення покупцем строків оплати покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,1 % від суми договору за кожний тиждень прострочення і продавець призупиняє свої зобов`язання за договором до виконання покупцем своїх порушених зобов`язань.

У разі затримки покупцем оплати, як зазначено у п.5.2 більш ніж на 20 днів, продавець має право на вилучення поставленого обладнання та разове нарахування штрафних санкцій покупцеві в розмірі 15% від вартості цієї угоди. Покупець повинен сплатити нараховані штрафні санкції та не чинити перешкод у вилучені поставленого обладнання (п. 6.3 договору).

Відповідно до п.8.3 договору термін дії договору встановлюється з дня підписання договору і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині фінансових розрахунків і гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У пункті 9.1. договору визначено, що по закінченню монтажу, налагодження та навчання персоналу, сторони підписують приймально-здавальний акт про виконання робіт. Виконавець надає замовнику повний комплект експлуатаційної документації зерносушильного комплексу (паспорти обладнання, інструкції з експлуатації, акти виконаних локальних робіт).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

07.06.2017 сторонами підписано специфікацію №1, в якій визначили комплектацію товар, що поставляється, а саме: зерносушарка "Дунаївчанка6"; теплогенератор ОТД 2000 з теплообмінником; компресор; шафа управління та кабельна продукція; машина первинної очистки; шнек вивантаження.

Сторони вказали, що вартість обладнання згідно Специфікації №1 становить 2 725 000,00 грн. на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження.

07.08.2017 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №070617 від 07.06.20127, згідно якої сторони домовились про поставку додаткового обладнання на умовах специфікації №2.

Згідно вказаної додаткової угоди №1 (специфікації №2), вартість обладнання становить 418517,00 грн. та поставляється на умовах Дунаївці з послугою навантаження.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 сторони погодили графік оплати за додаткове обладнання: передоплата 210 000,00 грн. до 09.08.2017; 208 517,00 грн. за два дні перед відвантаженням.

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 позивач здійснив поставку відповідачу обумовленого договором обладнання на загальну суму 3 143 517,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи .

Відповідачем на виконання умов договору протягом 2017 року перераховано позивачу кошти в загальній сумі 2 775 267,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2017 позивачем було передано відповідачу Акт вводу в експлуатацію обладнання.

20.12.2017 відповідач на Акт вводу в експлуатацію обладнання надіслав позивачу свої зауваження та заперечення щодо поставленого обладнання, його роботи та щодо його недоукомплектування.

19.01.2018 позивач в спростування заявлених відповідачем зауважень щодо роботи обладнання та його недоукомплектування направив йому претензію №3 та просив сплатити заборгованість в сумі 368 250,00 грн..

16.02.2018 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору №070617 від 07.06.2017, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що залишок платежу по Договору №070617 від 07.08.2017 складає 368 250,00 грн. ( 3 143 517,00 грн. - 2 775 267,00 грн.).

Пунктом 2 даної додаткової угоди визначено графік оплати: 123 000,00 грн. до 27 лютого 2018 року; 245 250,00 грн. після 14 днів експлуатації сушарки.

Згідно п.3 продавець зобов`язався замінити поставлений комплект колосників та комплект колосників для пелети з отвором не більше 5 мм.

Термін поставки колосників погоджено до 30.03.2018 в разі дотримання графіку оплати (п. 4 додаткової угоди № 2).

Відповідно до п.5 додаткової угоди №2, всі інші умови Договору №070617 від 07.06.2017 залишаються без змін.

Згідно банківської виписки, 26.02.2018 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 123000,00 грн.. Решта коштів за додатковою угодою №2 в сумі 245 000,00 грн. відповідачем не сплачена.

07.05.2018 сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору №070617 від 07.06.2017, відповідно до умов п.1 якої: "Покупець" поніс непередбачені договором додаткові транспортні витрати на суму 3000,00 грн. В зв`язку із вище вказаним сторони дійшли згоди, що залишок платежу по Договору № 070617 від 07.06.2017 складає 242 250,00 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 сторони визначили графік оплати: 45 250,00 грн. до 08.05.2018; 197000,00 грн. після 14 днів експлуатації сушарки.

Згідно п.3 додаткової угоди №3, продавець зобов`язується замінити поставлений комплект колосників та комплект колосників для пелети з отвором не більше 5 мм та здійснити заміну теплогенератора ОТД 2000.

Вартість доставки та монтажні роботи продавець здійснює за власний рахунок (п. 4 додаткової угоди ).

Згідно п.5 даної додаткової угоди, термін здійснення даних робіт до 15 травня 2018 року в разі дотримання графіку оплати.

На виконання умов додаткової угоди позивач здійснив поставку відповідачу обумовленого угодою обладнання, що підтверджується товарно-транспортною накладною №21 від 04.05.2018.

07.05.2018 відповідач на виконання умов додаткової угоди №3 від 07.05.2018 перерахував позивачу кошти в сумі 45250,00 грн. Решту коштів в сумі 197000,00 грн. відповідач не сплатив, вважаючи, що строк виконання зобов`язання не настав.

23.11.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію за № 59, в якій вимагав до 10.12.2018 сплатити заборгованість за договором № 070617 від 07.06.2017.

Відповідач у відповідь на претензію за вих. № 59 від 23.11.2018 надіслав позивачу зустрічну претензію, в якій зазначив, що позивачем порушено умови договору щодо строків поставки та введення обладнання в експлуатацію.

Зазначив, що поставлене обладнання 10.12.2017 не було введено в експлуатацію та не експлуатується покупцем. Вказав, що за умовами договору та додаткової угоди №3 від 07.05.2018 залишок коштів в сумі 197000,00 грн. покупець може отримати виключно після введення в експлуатацію обладнання, складання відповідного акту вводу в експлуатацію обладнання та після 14 днів експлуатації сушарки і використання її за цільовим призначенням.

У зустрічній претензії відповідач пропонував позивачу відрядити свого представника для визначення причини виходу з ладу теплообмінника, об`єму та вартості робіт по його заміні, запуску обладнання та контролю за його роботою на протязі 14 днів із дня запуску.

27.03.2019 відповідач повторно надіслав позивачу претензію, в якій повторно просив позивача направити повноважного представника для участі у демонтажі та заміні теплообмінника сушарки силами ПП "Климчук" із складанням відповідних документів по заміні теплообмінника. Крім того просив відшкодувати ПП "Климчук" збитки (упущена вигода) в розмірі 2 999 498,06 грн. у вигляді оплати за сушіння зерна на протязі 2017-2018 років. Відшкодування збитків просив здійснити на протязі одного місяця з моменту отримання цієї претензії.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору, відповідач добровільно не оплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 197 000,00 грн. позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати товару позивач на підставі п.6.2 договору нарахував відповідачу 92 650,00 грн. пені та на підставі п.6.3 договору 408 750,00 грн. штрафу.

Посилаючись на норми ст. ст.536, 1048 ЦК України позивач нарахував до стягнення з відповідача 232024,71 грн. процентів за користування чужими коштами.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення з відповідача, в порядку ст. 635 ЦК України, 3 837,45 грн. 3% річних та 12 608,00 грн. інфляційних.

3. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту умов , що включені до договору сторонами (з урахуванням змін, внесених додатковими договорами), апеляційний суд вважає, що між сторонами був укладений договір, який містить в собі елементи договорів різного виду, а саме - поставки товару (зерносушарка Дунаївчанка 6 ) та підряду (в частині виконання робіт з монтажу, налагодження зерносушарки).

З огляду на це, до застосування належать положення закону, якими врегульовано відносини як з купівлі продажу (поставки) обладнання, так і монтажних та налагоджувальних виконання робіт.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором підряду, як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Водночас, суд наголошує, що предметом даного спору є вимога про стягнення заборгованості за поставний товар.

Питання якості товару при укладенні договорів поставки регулюється главою 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 673 вказаного Кодексу встановлено, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ч.1 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни;2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Таким чином відповідач не позбавлений права захистити свої права у спосіб визначений ст. ч.2. 678 ЦК України, за умови доведення факту постачання стороною договору товару неналежної якості.

4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Враховуючи комплексний характер договору, як вже зазначалось, він містив умови про купівлю-продаж обладнання, а також умови про здійснення монтажу обладнання, його налагодження та введення в експлуатацію. Взаємозв`язок умов полягав у залежності настання строків для здійснення оплати за придбане обладнання і виконання налагоджувальних робіт.

Так, укладений сторонами 07.06.2017 договір №070617 містив визначений пунктом 5.1 договору графік оплати поставленої продукції, який був виконаний сторонами частково. В подальшому сторонами неодноразово вносилися зміни до договору №070617 від 07.06.2017 р. , зокрема, за умовами п.2 додаткової угоди № 3 від 07.05.2018 сторони погодили інший порядок проведення розрахунків у невиконаній частині договору. Передбачалось, що покупець оплачує за поставлену зерносушарку 45 250, 00 грн. до 08.05.2018 р. та 197 000,00 грн. після 14 днів експлуатації сушарки, тобто даним пунктом визначено новий строк оплати.

Як вбачається, у п.3 додаткової угоди №3 позивач взяв на себе зобов`язання замінити комплект колосників на комплект колосників для пелети з отвором 5 мм та здійснити заміну теплогенератора ОТД 2000.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони обумовили, що вартість доставки та монтажні роботи продавець здійснює за власний рахунок.

Згідно п. 5 даної додаткової угоди, термін здійснення даних робіт до 15 травня 2018 року в разі дотримання графіку оплати, тобто поставку обладнання та його монтаж позивач мав провести до 15 травня 2018 року при умові оплати коштів в сумі 45 250,00 грн. Таким чином, тлумачення цієї умови договору дає підстави для висновку, що настання строку виконання обов`язку з остаточного розрахунку за поставлений товар у покупця пов`язується з двома обставинами: оплатою покупцем першої обумовленої суми 45 250,00 грн., та задовільної експлуатації сушарки протягом 14 днів. При цьому сторонами в договорі не визначено, у який спосіб сторонами фіксується момент початку та закінчення того строку, від настання якого залежить виникнення обов`язку сплатити остаточну суму боргу.

Досліджуючи подані докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умови договору №070617 від 07.06.2017 р., з урахуванням внесених додатковою угодою №3 змін, не дають можливості визначити строк настання виконання зобов`язання з проведення кінцевого розрахунку без проведення відповідного документального оформлення у вигляді двостороннього акту, який був би складений сторонами для фіксації моменту успішної експлуатації зерносушарки протягом передбачених договором 14 днів. Таким чином, не вбачається можливим встановити, яким чином, коли і в який спосіб було виконано цю умову договору.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що кошти в сумі 45 250,00 грн. були перераховані 07.05.2018, а заміна визначеного у додатковій угоді №3 від 07.05.2018 обладнання була здійснена 04.05.2018, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 21 (а.с. 115 т. 1), наведене вказує на виконання умов додаткової угоди №3 від 07.05.2018 з боку позивача, а відтак товар, який залишився у володінні та користуванні позивача і не був ним повернутий продавцю, був прийнятий покупцем, що зумовлює виникнення у покупця обов`язку щодо його оплати на підставі положень ст.692 ЦК України.

Приймається також до уваги, що покупець частково оплатив товар і наряду з цим, не вчинив жодних дій, передбачених ч.1 та ч.2 ст.678 ЦК України, зокрема, щодо повернення позивачу товару неналежної якості.

Крім того, колегія суддів, на підставі сукупного аналізу доказів, приходить до переконання, що позивачем у певні періоди часу здійснювалась експлуатація зерносушарки, з огляду, зокрема, на акт та висновок комісії від 09.07.2019 року, який міститься у справі, одночасно зазначаючи, що такий акт та висновок не може свідчити про належне або неналежне використання відповідачем цього обладнання, оскільки встановлення такого факту потребує спеціальних знань і можливо лише шляхом надання суду експертного висновку.

Доводи і заперечення сторін в частині питання про можливість використання зерносушарки лише у період збирання врожаю (сезонне використання), для доведення обставин її використання або невикористання апеляційний суд відхиляє, оскільки настання сезону збирання врожаю є обставиною об`єктивного характеру, яка не залежить від волевиявлення сторін і не має прямого причинно-наслідкового зв`язку з діями сторін договору.

Виходячи з положень ст.655, частини 1, 2 ст. 692, 712 ЦК України, колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" в частині стягнення основного боргу в сумі 197 000,00 грн.

Разом з тим, у частині задоволення позову про стягнення з відповідача 92 650,00 грн. - пені; 408 750,00 - штрафу; 23 024,71 грн. - відсотки за користування чужими коштами та 12 608,00 грн. - витрати внаслідок інфляційних процесів; 3 837,45 грн. - 3% річних, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, при цьому враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору сторін №070617 від 07.06.2017 було встановлено відповідальність у вигляді штрафних санкцій, зокрема пені та штрафу пунктами 6.2. і 6.3. відповідно.

Нарахування пені, штрафу, а також інфляційних втрат і 3% річних позивач здійснив, виходячи з наявного, на його думку, прострочення у виконанні зобов`язання з оплати 197 000 грн. вартості поставленого обладнання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пункт 6.2 договору визначає відповідальність покупця у разі порушення покупцем строків оплати товару, штраф у розмірі 15% відсотків вартості угоди нараховується у випадку затримки розрахунків на строк більше 20 днів.

Оскільки при тлумаченні умов договору в частині остаточного розрахунку за поставлений товар, встановлених додатковою угодою №3 від 07.05.2018 року строк виконання цього зобов`язання не пов`язується з вчиненням сторонами дій, спрямованих на фіксування настання цього строку, визначити день початку прострочення виконання зобов`язання з оплати неможливо.

Натомість, застосування відповідальності у вигляді пені та штрафу, виходячи з умов договору та враховуючи вимоги ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України, перебуває у прямому взаємозв`язку з порушенням зобов`язання щодо строків його виконання.

Відсутність доведеності такої обставини, як прострочення виконання зобов`язання, виключає можливість застосування штрафних санкцій до відповідача.

Положеннями частини 2 статті 625 передбачена відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 23.11.2018 за вих.№59 про сплату боргу 197 000, 00 грн., проте зазначена вимога кредитора містила посилання на обставини виконання зобов`язань, які передбачались договором №070617 від 07.06.2017 до внесення змін додатковим договором №3, оскільки кредитор посилається на акт введення зерносушарки в експлуатацію від 10.12.2017 року, без урахування передбачених сторонами в додатковій угоді №3 від 07.05.2018 року умов, якими попередні умови проведення розрахунку були змінені на інші. Відомості, які містяться у претензії, суперечать іншим твердженням позивача, враховуючи, що сторонами спірних відносин вчинялись певні дії на виконання угоди, укладеної пізніше у часі (поставка комплектуючих до зерносушарки у травні 2018 року позивачем, часткова оплата відповідачем), що унеможливлює встановлення дійсного часу введення в експлуатацію зерносушарки у травні 2018 року, безперешкодної експлуатації її протягом 14 днів, і як наслідок, настання строку сплати 197 000, 00 грн. боргу.

Акт введення зерносушарки в експлуатацію 10.12.2017 року, не підписаний відповідачем, на який ним в подальшому була подана претензія №73 від 20.12.2017 року про неукомплектованість обладнання та його неналежну якість, оцінюється судовою колегією як такий, що не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки в подальшому сторони врегулювали свої відносини шляхом внесення змін до договору, та визначили інші обов`язки.

Оскільки обставини настання прострочення боржника є недоведеними, відтак, відсутні підстави для задоволення позову в частині 92 650,00 грн. пені; 408 750,00 - штрафу; 23 024,71 грн. - відсотки за користування чужими коштами та 12 608,00 грн. - витрати внаслідок інфляційних процесів та 3 837,45 грн. - 3% річних.

Щодо судових витрат професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.4,8 ст.129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підставі поданих позивачем доказів суд встановив, що враховуючи ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт з надання правової допомоги (складання позовної заяви, додаткових заяв та клопотань, розрахунків сум позовних вимог, участь адвоката в судових засіданнях) та результат вирішення спору, на відповідача необхідно покласти обов`язок відшкодувати позивачу його витрати на правову допомогу, надану адвокатом в розмірі 8 010,03 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

5.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Приватного підприємства "Климчук" наведено доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, а саме, щодо скасування рішення в частині стягнення з Приватного підприємства "Климчук" 23 393,97 грн. пені, 29550,00 грн. штрафу, 12 608,00 грн. інфляційних, 3 837, 45 грн. 3% річних.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Приватного підприємства "Климчук" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019р. у справі №906/366/19 слід задовольнити частково та частково скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Климчук" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.08.2019р. у справі №906/366/19 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства "Климчук" 23 393,97 грн. пені, 29550,00 грн. штрафу, 12 608,00 грн. інфляційних, 3 837, 45 грн. 3% річних. Прийняти в цій частині нове рішення.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "Климчук" (13371, Житомирська обл., Бердичівський район, село Іванківці, вул. Стадіонна, будинок 1, код ЄДРПОУ 32467393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" (03134, м.Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 38760006) 197 000,00 грн. заборгованості.

Стягнути з Приватного Підприємства "Климчук" (13371, Житомирська обл., Бердичівський район, село Іванківці, вул. Стадіонна, будинок 1, код ЄДРПОУ 32467393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" (03134, м.Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 38760006) 2955 витрат по сплату судового збору за подання позовної заяви та 8 010,03 грн витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький Ливарно-Механічний завод" (03134, м.Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 38760006) на користь Приватного Підприємства "Климчук" (13371, Житомирська обл., Бердичівський район, село Іванківці, вул. Стадіонна, будинок 1, код ЄДРПОУ 32467393) 4432,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати накази.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/366/19 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "24" січня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.