Рішення

від 15.01.2020 по справі 916/2718/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2718/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2718/19

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" (01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 8, кімн. 101; код ЄДРПОУ 36678347)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, офіс 418; код ЄДРПОУ 38296824)

За участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" (01034, м Київ, вул. Володимирська, буд. 49А; код ЄДРПОУ 40215283)

Про стягнення збитків 287979,86 грн.

Представники:

від позивача: Ковальчук М.В., довіреність

від відповідача: Соколовська А.В., ордер

від третьої особи: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.12.2019р. вх. № ГСОО 24804/19, про стягнення збитків у розмірі 287979,86 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2019р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2718/19. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "18" жовтня 2019 р. о 12:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.10.2019р. о 12:00.

18.10.2019р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", у зв`язку з великим обсягом документів та необхідністю залучення адвоката для ведення справи, просило суд відкласти розгляд даної на іншу дату.

18.10.2019р. до господарського суду Одеської області представником позивача було подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

18.10.2019р. до господарського суду Одеської області представником позивача було надано клопотання в порядку ст. 50 ГПК України, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" просило суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" та в обґрунтування поданого клопотання представником позивача було зазначено суду, що рішення в даній справі може вплинути на права і обов`язки вказаної особи, так як остання здійснювала за дорученням відповідача перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2019р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" від 18.10.2019р. задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТВОЯ ЛОГІСТИКА". Відкладено підготовче засідання на "08" листопада 2019 р. о 12:30. Позивачу визначено: направити на адресу залученої 3-ї особи позовну заяву з додатками, докази направлення надати суду. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 08.11.2019р. о 12:30.

05.11.2019р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" надійшло клопотання про продовження строку подання відповідачем відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" про стягнення збитків, відповідно до якого відповідач просив суд продовжити строк на подачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" письмого відзиву по справі №916/2718/19 до господарського суду Одеської області.

05.11.2019р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" надійшов відзив на позовну заяву.

Судом було продовжено відповідачу строк для подання відзиву та прийнято відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" до розгляду.

07.11.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у якому позивач просив суд відкласти підготовче засідання та на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

07.11.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Також, 07.11.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання щодо невиконання відповідачем вимог процесуального закону та про розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2019р. подовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2718/19 на 30 днів до 18.12.2019р. Відкладено підготовче засідання на "02" грудня 2019 р. о 12:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.12.2019р. о 12:30. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачу по справі відповідь на відзив, оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 22.11.2019р.

25.11.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.11.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем було надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

02.12.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли пояснення щодо описки в клопотання позивача про залучення документів до матеріалів справи.

02.12.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/2718/19. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "16" грудня 2019 р. о 09:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.12.2019р. о 09:45.

12.12.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2019р. відкладено розгляд справи по суті на "15" січня 2020 р. о 12:30. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "15" січня 2019 р. о 12:30.

10.01.2020р. до господарського суду Одеської області позивачем було подано доводи Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" щодо питань, які виникли під час судового розгляду справи.

13.01.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем було надано клопотання про зменшення (про відмову) витрат на оплату відповідачем професійної правничої допомоги.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити та стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 287979,86 грн.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог позивача в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні.

За час розгляду справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" письмових пояснень щодо позову надано не було.

У судовому засіданні 15.01.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.01.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", суд встановив.

08 лютого 2018 року між Компанією Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD., як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", як покупцем було укладено Контракт №03/18, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар, точне найменування якого, його номенклатура, опис характеристик, одиниця виміру, загальна кількість, ціна одиниці виміру та загальна вартість товару, умови та порядок оплати, виробник, країна походження, строк поставки окремих партій товару, умови поставки згідно з ІНКОТРЕМС 2010, місце поставки, вид транспорту та інша інформація про товар можуть зазначатися у специфікації на відповідну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту.

Умовами Контракту №03/18 від 08.02.2018р., зокрема, визначено умови пакування і маркування.

Так, відповідно до п. 6.1. Контракту №03/18 від 08.02.2018р., товар повинен відвантажуватись у пакуванні, що відповідає характеру товару та забезпечує повне збереження товару від усякого роду пошкоджень під час перевезення.

Згідно до п. 6.2. Контракту №03/18 від 08.02.2018р., на пакуванні товару повинне бути нанесене таке маркування: найменування виробника, покупця, дата виробництва товару, номер рахунку і Контракту.

Відповідно до Специфікація №1 до Контракту №03/18 від 08.02.2018р.. позивач придбав текстильні матеріали для друку 9 найменувань у кількості 115 рулонів загальною площею 32000 кв.м. на суму 48288,00 доларів США. Позивачем відповідно до платіжного доручення №238 від 11.01.2019р. та платіжного доручення №254 від 05.03.2019р. на користь Компанії Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD. Було сплачено грошові кошти у розмірі 8046,40 доларів США та 20989,50 доларів США відповідно.

Надалі, 17 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" (клієнт) було укладено Договір №1701/19/01 транспортного експедирування (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначений даним Договором, експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, визначену в п. 3 даного Договору за дорученням та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню та організації перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів клієнта морським та наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта по погоджені в заявка до даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, конкретний перелік надаваних експедитором послуг, вид та найменування (номенклатура) вантажів, а також інша необхідна інформація, яка стосується організація транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється та зазначається у відповідній заявці або дорученні (довіреності), наданими клієнтом під кожне конкуренте перевезення, яке в свою чергу, невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно до п. 2.4.3 Договору, клієнт зобов`язаний своєчасно надати експедитору повну, точну та достовірну інформацію про найменування, кількість? якість та інші характеристики вантажу, його особливості та властивості, умови його обробки, перевалки, зберігання та перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх зобов`язань за Договором, а також документу по вантажу, необхідні для відправки/приймання вантажу, здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення та оформлення перевізних, розрахункових та інших документів. Документи, які не мають всіх необхідних даних, реквізитів та додатків, вважаються не врученими, при цьому експедитор зобов`язаний негайно повідомити про це клієнта. Перелік додаткових документів, які потребуються від клієнта, може міститись в сповіщенні, листі експедитора, яке передається засобами факсимільного зв`язку та/або електронною поштою.

Положеннями п. 2.4.4 Договору визначено, що клієнт зобов`язаний забезпечити належне пакування вантажу, яке забезпечує схоронність вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження та зберігання.

Відповідно до п. 2.4.5. Договору передбачено, що клієнт зобов`язаний провести розміщення вантажу в контейнері/транспортному засобі та його кріплення таким чином, щоб уникнути: зміщення, пошкодження вантажу та/або його пакування, пошкодження контейнера та/або транспортного засобу, вантажопідйомних приладів, судна, будь-якого іншого майна третіх осіб, нанесення збитків життю та здоров`ю людей та навколишньому середовищу на весь період перевезення, обробки, перевантаження, зберігання вантажу, а також, провести завантаження з дотриманням ваги, зазначеного у заявці та відповідно до діючого законодавства України та міжнародних норм (при міжнародному перевезенні), в тому числі, з урахуванням навантаження на ось для автомобільного транспорту. У разі автомобільного перевезення, представник експедитора - водій має право перевірити відповідність кріпленні та укладення вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху та забезпечення схоронності рухомого складу, а також правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом та дорожнього руху. Клієнт, вантажовідправник за вимогою водія зобов`язаний змінити неправильне укладення вантажу.

Умовами п. 4.1.2. Договору погоджено, що у разі нанесення збитків одній стороні по вині іншої сторони, винна сторона зобов`язана відшкодувати збитки іншій стороні в повному обсязі, відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору, експедитор несе відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу та/або його пакування, які викликані діями чи бездіяльністю залучених ним авто перевізників при умові належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених п.п. 2.4.4., 2.4.5. даного Договору. У разі невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань, визначених в п. 2.4.4.. 2.4.5. Договору, експедитор не несе відповідальність за пошкодження вантажу та/або його пакування.

Згідно до п. 4.2.3. Договору, експедитор не несе відповідальності за псування, втрату, пошкодження вантажу та/або його пакування та інші збитки клієнта, викликанні несвоєчасним отриманням від клієнта заявки, інформації та документів, а також у разі відсутності у них повної, точної та достовірної інформації про найменування, кількість, якість та інших характеристик вантажу, його особливостей та властивостей, умови його обробки, перевалки, зберігання та перевезення, а також, за кількість та/якість вантажу та/або його пакування, доставлений в місце призначення вантажу при наявності непошкоджених пломб, якими був опломбований контейнер та/або транспортний засіб на місці завантаження/митного оформлення вантажу.

Умовами п. 5.1. Договору визначено, що претензії, які виникають при виконанні даного Договору, повинні бути пред`явлені протягом 2-х місяців з дня настання події, яка стала підставою для їх пред`явлення, за виключенням претензій експедитора по оплаті його рахунків у зв`язку з фактично наданими послугами та здійсненнями витратами.

17.01.2019р. між сторонами було складено та підписано Заявку №01 на транспортування та експедирування вантажів, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" погодили перевезення вантажу тканина (поліестер 100%), вага вантажу - 5200 кг, відправник - Компанія Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD., порт завантаження - Shanghai, China, порт розвантаження - Одеса, Україна, пункт доставки - 02094, м. Київ, Карельський провулок, 8 та ставки фрахту по марш туру Shanghai - Одеса ПРР, ТЕО - 500,00/13 cbm, 5200 кг, без ПДВ за курсом НБУ, автоперевезення по маршруту Одеса - Київ - 300/13 cbm, 5200 кг, враховуючи ПДВ за курсом НБУ.

За міжнародно-транспортною накладної CMR №97380 відправник - Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD., одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", опис товару - трикотажні полотна виготовлені із синтетичних волокон поліестер 100%., вага брутто (кг) - 4928,60, вага нетто (кг) - 3942,60.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що 18 березня 2019р. приблизно о 16:00 вантаж прибув до місця розвантаження та при первинному візуальному огляді вантажу позивачем було виявлено значні пошкодженні упаковки, про що того ж дня, як зазначає позивач, було повідомлено представника за телефоном. Також позивачем було зазначено, що відповідачеві також було запропоновано направити свого представника 19 березня 20189р. до місяця розвантаження вантажу для складання Акту приймання-передачі вантажу, однак, за посиланням позивача, відповідач свого представника не направив.

За матеріалами справи вбачається, що 19 березня 2019р. представником позивача - начальником відділу забезпечення Курач О.І. за участю водія перевізника ОСОБА_1 було складено Акт приймання-передачі вантажу №1 (при пошкодженні, нестачі або втраті вантажу).

Відповідно до Акту приймання-передачі вантажу №1 від 19.03.2019р. визначено: опис вантажу за документами - трикотажні полотна, 58 рулонів, 19100,8 кв.м., вага брутто 4928,60 кг, вартість вантажу за документами - 29035,90 доларів США. Стан тари, пакування, пломб (печаток), опис пошкодженого пакування - порвана захисна плівка, картонні тубуси мають глибокі вм`ятини уздовж рулону, а також багаторазові розриви картонного пакування як уздовж рулонів так і по торцям. Зламані заглушки по торцям рулонів, в деяких рулонах повна відсутність заглушок. В місцях розриву пакування видно трикотажні полотна, які мають деформацію та забруднення, можливі розриві трикотажного полотна. В деформованих рулонах деформована внутрішня втулка, що не дозволяє завантажувати рулони на принтер для здійснення печаті, тобто матеріал повністю є непридатним для печаті.

Стан вантажу, опис пошкодженого вантажу, відсутнього або втраченого - повне найменування вантажу - трикотажні полотна з 100% поліестеру, артикль JB - 28, 2015 - 0724, JT - 19, JB - 31. Кількість пошкоджено, деформовано, забруднено: JB - 28 8 рулонів (маркування рулонів 2, 4, 5, 7, 8, 11, 12, 13) всього 2457,60 кв.м., 2015 - 0724 - 4 рулону (маркування рулонів 3, 6, 10, 11, 13, 20) всього 2016кв.м., JT - 19 - 6 рулонів (маркування рулонів 1, 3, 14, 18) всього 1248 кв.м. При прийманні не є можливим встановити точну кількість пошкодженого вантажу, так як його цілісність (цілісність полотен) перевіряється при навантаженні матеріалу на принтер печаті. Вартість пошкодженого, відсутнього або втраченого вантажу на момент приймання вантажу встановити неможливо.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 21.03.2019р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію за вих. №1 про відшкодування збитків в зв`язку з пошкодженням вантажу та 10.04.2019р. було повторно направлено відповідачу Претензію за вих. №1 про відшкодування збитків в зв`язку з пошкодженням вантажу.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 07.06.2019р., складеного Приватним підприємством „Аверті", об`єкт оцінки, майновий збиток, заподіяний Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", внаслідок пошкодження рухомого майна - трикотажної тканини (100% поліптер) у кількості 24 рулонів, зальною площею 7680,00 кв.м., дата оцінки 07.06.2019р. Відповідно до Висновку вартості майна визначено, що сума збитків складає 401150,00 грн.

23.07.2019р. позивачем за вих. № 26 на адресу відповідача було скеровано Претензію про добровільне відшкодування збитків.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 287979,86 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" було зазначено суду наступне.

Посилаючись на Акт приймання - передачі вантажу (при ушкодженні, недостачі або втраті вантажу) №1 від 19.03.2019р. в якому, як вказує позивач, зазначено, що пошкоджено вантаж: - JB - 28 - 8 рулонів (нумерація рулонів 2,4,5,7,8,11,12,13) всього 2457,60 м.кв.; JT - 19 - 6 рулонів (нумерація рулонів 3, 6,10,11,13,20) всього 2016 м.кв.; 2015 - 0724 - 4 рулони (нумерація рулонів 1,3,14,18) всього 1 248 м.кв. та зазначаючи, що незалежним оцінювачем було здійснено огляд вантажу та зазначаючи, що при огляді оцінювачем рулонів вантажу, що мають значні пошкодження упаковки, було підтверджено та зафіксовано пошкодження вищевказаного вантажу, а саме: JB - 28 - 8 рулонів (нумерація рулонів 2,4,5,7,8,11,12,13) всього 2457,60 м.кв.; JT -19 - 6 рулонів (нумерація рулонів 3,6,10,11,13,20) всього 2016 м.кв.; 2015 - 0724 - 4 рулони (нумерація рулонів 1,3,14,18) всього 1 248 м.кв, всього: 18 рулонів, з урахуванням, що в звіті про оцінку майна, окрім зафіксованого в акті пошкодженого вантажу було вказано додатково пошкодженими ще 8 рулонів, а саме JB - 28 - 2 рулони (маркування рулонів 1,9) всього 672 м.кв.; JT - 19 - 2 рулони (маркування рулонів 1,17) всього 624 м.кв.; 2015 - 0724 - 2 рулони (маркування рулонів 2,11) всього 662,40 м.кв., згідно з наданим суду Звітом про оцінку майна ціна пошкодженої тканини вказаних 8 рулонів на дату оцінки становить: JB - 28 - рулон з №1 -5 401,89 грн., JB - 28 - рулони з № 9 -5 942,08 грн., JT - 19 - рулон з № 1 -10 589,42 грн., JT 19 -рулон з № 17 - 11 146,76 грн., 2015 -0724-рулон з №2-16 119,93 грн., 2015 - 0724 - рулон з № 11 - 25 590,39 грн., позивачем було зменшено розмір позовних вимог в даній частині на вартість 8 рулонів пошкодженого вантажу, що не були вказані в акті, а саме на 74790,47 грн. та вартість пошкодженого вантажу, 18 рулонів, складає 190295,53 грн. та на цій підставі позивачем було зменшено розмір позовних вимог у цій частині на 74790,47 грн.

Згідно Звіту про оцінку майна витрата позивача на сплату митних платежів за розмитнення пошкодженого вантажу 24 рулонів становить 115014,00 грн. Позивачем зменшено розмір позовних вимог щодо вартості пошкодженого вантажу на суму вартості рулонів пошкодженого вантажу, що не вказані в акті, а саме на 74790,47 грн., що складає 28,21% від вартості пошкодженого вантажу 24 рулонів (74790,47 / 265 086,00 х 100). Відповідно, витрати позивача на сплату митних платежів зменшуються на 32 445,45 грн. (115 014,00 грн. х 28,21%/100). Таким чином, витрати позивача на сплату митних платежів за розмитнення 18 рулонів складають: 82568,55 грн. та на цій підставі позивачем було зменшено розмір позовних вимог у цій частині на 32445,45 грн.

Позивачем було пояснено та зазначено, що ним сплачено відповідачеві 21049,56 грн., на підставі рахунку на оплату № 6367 від 12 березня 2019 року за транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу в цілому. Враховуючи те, що пошкоджено було лише частину вантажу, а всього згідно з пакувальним листом було організовано відповідачем перевезення 58 рулонів вантажу, позивачем зменшено розмір позовних вимог у частині, що стосується витрат позивача на транспортно-експедиційні послуги, на 5933,78 грн.

Станом на момент розгляду справи розрахунок суми збитків, що підлягає стягненню з відповідача, складається із вартості пошкодженого вантажу: 190295,53 грн., витрат на сплату митних платежів за пошкоджений товар (18 рулонів): 82568,55 грн., витрат на транспортування пошкодженого вантажу: 15115,78 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" суми збитків у розмірі 287979,86 грн.

Надаючи заперечення щодо заявлених позовних вимог, відповідачем було зазначено суду наступне.

Відповідач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору №1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" у порядку та на умовах, визначених цим Договором, взяло на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та узгоджені в Заявках до цього Договору. Конкретний перелік надаваних експедитором послуг, вид та найменування (номенклатура) вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється і вказується у відповідній Заявці або дорученні (довіреності), наданими клієнтом під кожне конкретне перевезення, які в свою чергу, є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідач пояснює, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" виступаючи експедитором по Договору відповідно до заявки № 01 на транспортне експедування вантажів від 17.01.2019р. в інтересах, за дорученням та за рахунок позивача виступило платником фрахту за зазначене морське перевезення, з його подальшим відшкодуванням Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім".

Посилаючись на п.п. 4.1.4. Договору, відповідачем було зауважено, що відповідальність за вантаж під час його морського перевезення несе морський перевізник, згідно правил та умов даного перевізника, викладених в його коносаменті чи інших його правилах/умовах. Разом з тим, за поясненнями відповідача, у позові не міститься тверджень або посилань позивача на пошкодження вантажу саме під час його морського перевезення у збірному контейнері та будь-яких відшкодувань з цього приводу.

Відповідач зазначає, що коли вантаж надійшов до порту Одеса, Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" виступаючи експедитором по Договору, залучило до його виконання перевізника - Товариство з обмеженою відповідальністю „ТВОЯ ЛОГІСТИКА" для перевезення вантажу позивача за маршрутом: Одеса, Україна - Київ, Україна, автомобілем номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 за транспортною накладною СМК 97380.

За посиланням відповідача, згідно до зазначеної накладної про прийняття вантажу до автомобільного перевезення, на яку йде посилання у позові, при прийнятті перевізником від відправника вантажу не було зроблено зауважень про особливі умови перевезення як зі сторони відправника (графа 13 товарно-транспортної накладної (СМК), так зі сторони перевізника (графа 18 (СМК), який прийняв вантаж до перевезення.

При здійсненні приймання-передачі вантажу у місці призначення (м. Київ) 19 березня 2019р. позивачем було виявлені пошкодженні упаковки товару у кількості 18 рулонів, загальною площею 5721,60 кв.м., про що складено акт №1 від 19.03.2019р. комісією за участю представника позивача та водія перевізника, про що зроблено відмітку в транспортній накладній СМR 97380 від 19.03.2019р. у графі 24, однак, як зазначає відповідач, доказів виклику представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", як експедитора для участі у прийманні вантажу та складання акту, позивачем до позову не надано.

Відповідач вказує, що згідно до тверджень позивача у своєму позові, що стало підставою для його пред`явлення, ним наголошується, що в зв`язку з пошкодженням упаковки при транспортуванні, було пошкоджено сам вантаж, що полягає в деформації трикотажного полотна, зменшення щільності намотування тканини на втулку, деформації внутрішньої втулки рулону тканини, що перешкоджає використанню тканини за її цільовим призначенням, оскільки деформація трикотажного полотна та зменшення щільності його намотування на втулку призводять до нерівномірної подачі до друкарської машини, що призводить до нерівномірного нанесення фарби та зображення на тканину, а через деформацію внутрішньої втулки рулону тканини неможливо встановити рулони на друкарську машину, однак з даними твердженнями позивача відповідач не погоджується, оскільки такі доводи є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачем було вказано, що в даному випадку, як свідчить заявка на перевезення та дані товарно-транспортної накладної (графа 3 та графа 4), дорожнє перевезення вантажу позивача за допомогою автомобільного транспорту здійснювалося по території України та спір між позивачем та відповідачем виник не з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, а отже, положення Конвенції на спірні правовідносини сторін не поширюються та не можуть бути застосовані.

Посилаючись на п. 5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за №363 та на ст. 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР від 27.06.1969р., відповідачем було зазначено, що перевізник обтяжений обов`язком доказування того, що втрати вантажу, його пошкодження сталися не з його вини, а під впливом певних обставин, які від нього не залежали. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома обставинами, зокрема, з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню.

Також, посилаючись на ст.ст. 929 та 932 Цивільного кодексу України, відповідач пояснює, що актом приймання-передачі вантажу №1 від 19.03.2019р. про виявлення пошкодження пакування 18-ти рулонів, складеним представником позивача встановлено, що пошкодження вантажу відбулося в процесі його транспортування внаслідок пошкодження упаковки вантажу та іншого акту складеного спеціалізованими організаціями із результатами розслідування причин пошкодження вантажу позивачем не надано.

Відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що за умовами укладеного між позивачем та відповідачем Договору визначено, що позивач, як клієнт взяв на себе зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" забезпечити належну упаковку вантажу, що забезпечує збереження вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання та провести відповідне розміщення вантажу в контейнері та пояснено, що укладений між сторонами договір не передбачає обов`язку ані експедитора, ані перевізника здійснювати упакування та розміщення вантажу в контейнері/транспортному засобі.

Також зверталась відповідачем увага суду та було пояснено, що умовами Контракту №03/18 від 08.02.2018р., що укладений між позивачем та постачальником (відправником вантажу), а саме п. 6.1. та п. 6.2. визначено, що товар повинен відвантажуватись у пакуванні, що відповідає характеру товару та забезпечує повне збереження товару від усякого роду пошкоджень під час перевезення.

Отже, за посиланням відповідача, умови відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", як експедитора по Договору за пошкодження вантажу та/або його упаковки наступають за наявності сукупності двох умов: такі пошкодження викликані діями або бездіяльністю залучених ним автоперевізників; за умови належного виконання клієнтом обов`язків щодо пакування вантажу, що забезпечує збереження вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання та його розміщення у контейнері/транспортному засобі, а отже, як зазначає відповідач, презумпція доведеності належності пакування та виникнення пошкодження у результаті дій/бездіяльності авто перевізників покладається в даному випадку саме на клієнта - позивача. Разом з тим, як вважає відповідач, позивачем у позові не зазначається на встановлення обставин, які б свідчили про будь-які спори щодо перевезення на етапі завантаження, це свідчить про те, що обидві сторони на цьому етапі виходили з того, що транспортний засіб та упаковка є належними для перевезення вантажу.

Відповідач зазначає, що посилаючись в свою чергу, що пошкодження пакування було виявлено позивачем при розвантаженні вантажу та при цьому формально посилаючись на її пошкодження саме у процесі транспортування, позивач не доводить часу та підстав виникнення такого пошкодження пакування, а також її належності вантажу, що насамперед може свідчити і про її неналежність і пошкодження на іншому етапі транспортування (морському перевезені) і під час вивантажувальних робіт при прийнятті вантажу. Окрім того, як вказує відповідач, позивачем не доводиться настання будь-яких екстраординарних подій (дорожньо-транспортна пригода тощо), які б дозволяли зробити висновок про те, що пакування вантажу могло бути пошкоджене під час переміщення вантажу за маршрутом доставки, тобто, позивачем не наводиться доказів недобросовісної або нерозумної поведінки, винної дії, бездіяльності ані відповідача, ані залученого ним перевізника під час переміщення вантажу або обставин непереборної сили у цей період часу, тобто, до початку розвантаження.

Також зверталась відповідачем увага суду та було зазначено, що жодної інформації щодо певних характеристик вантажу, у тому числі про наявність картонних втулок на які намотана тканина, про що стверджує позивач у своєму позові, його певні особливості та властивості, спеціальні умови його обробки, перевалки, зберігання і перевезення позивачем не надавалося та доказів зворотнього ним у позові не наведено та у товарно-транспортній накладній СМК 97380 відсутні відомості та будь-які відмітки про пошкодження чи несправність пломб, транспортного засобу, контейнеру у якому було доставлено вантаж позивачу.

Додатково надаючи заперечення, відповідачем було пояснено суду та зазначено, що товарно-транспортна накладна СМК 97380, акт приймання вантажу та позов містять посилання на встановлення при прийманні вантажу пошкоджень саме пакування, проте, ані перевізник, ані Відповідач як експедитор не приймали вантаж за пакуванням, про що свідчить СМК 97380, а тому не можуть нести відповідальність за його пошкодження та посилання позивача на те, що у зв`язку з пошкодженням упаковки при транспортуванні було пошкоджено сам вантаж, що полягає в деформації трикотажного полотна, зменшення щільності намотування тканини на втулку, деформації внутрішньої втулки рулону тканини, що перешкоджає використанню тканини за її цільовим призначенням, не знайшли свого жодного документального та експертного підтвердження.

Відповідачем було також зазначено, що відшкодування збитків є одним із видів господарсько-правової або цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обв`язок довести наявність збитків, протиправної поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

На підставі викладеного та зазначеного, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" просить суд у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" відмовити повністю.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що так, підтверджуючи у відзиві на позов, той факт, що відповідач, надаючи згідно з п. 1.1. Договору комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень імпортних вантажів позивача морським і наземним транспортом у прямому змішаному міжнародному сполученні, зобов`язався згідно з Договором відповідати за збереження вантажу позивача від пункту відправлення до пункту призначення, для чого залучив для перевезення вантажу третю особу - перевізника і організував перевантаження вантажу з морського транспорту на автомобільний та подальшу його обробку, зберігання, розміщенням та кріпленням в автомобільному транспорті в м. Одеса, без залучення до цього процесу позивача, в той же час безпідставно переклав свої обов`язки за Договором по здійсненню контролю за такими діями залучених ним третіх осіб, на позивача. У той час, як зазначає позивач, згідно зі ст. 14 Закону України „Про транспортно- експедиторську діяльність", експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії. При цьому, як вказує позивач, роблячи такі припущення, відповідач не надав суду доказів того, яким чином такі „невиконання" п.5 Правил щодо упакування вантажу, його розміщення та кріплення в автомобільному транспорті, що здійснювалось не позивачем, а залученою відповідачем третьою особою, вплинули на пошкодження такого вантажу за звичайних умов його перевантаження з морського транспорту на інший транспортний засіб, зберігання, обробки, розміщення та кріплення в автомобільному транспорті. На підтвердження таких своїх припущень, як зазначає позивач, відповідач у відзиві навів лише свої міркуваннями, які згідно зі ст. 73 ГПК України, на думку позивача, не є доказами.

На думку позивача, виконувати вимоги п.п.17.12 Правил щодо розміщення вантажу в середині контейнера мав залучений до перевезення відповідачем вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ЛОГІСТИКА", а не позивач, як помилково стверджує відповідач у відзиві, якого відповідачем було залучено для одержання вантажу від морського перевізника і подальшого його відправлення та перевезення до місця призначення: м.Київ, Корельський провулок,8, склад позивача.

Отже, як зазначає позивач, відповідач безпідставно, в порушення приписів норм законів, переклав свої обов`язки та залучених ним третіх осіб, на позивача, який до того ж не здійснював перевантаження, обробку зберігання та відправлення вантажу для перевезення його автомобільним транспортом для місця призначення, тобто не був вантажовідправником за договором перевезення вантажу.

Також позивачем було вказано, що заперечення позовних вимог, з посиланням відповідача на п.4.1.4 Договору щодо відповідальності морського перевізника, на думку позивача, є безпідставним.

Позивач зазначає, що доказів того, що вантаж було пошкоджено під час його перевезення морським транспортом, відповідач суду не надав, а одержання вантажу від морського перевізника та перевантаження його на автомобільний транспорт здійснювала, залучена відповідачем третя особа, а не позивач, що підтверджується транспортною накладною СМК 97380, митними деклараціями тощо та доводами позивача щодо зобов`язань сторін Договору.

Таким чином, як зазначає позивач, не виконання відповідачем договірного обов`язку в частині організації перевезення вантажу та його збереження перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з завданими позивачеві збитків. За змістом статей 173, 193, 307 ГК України, статей 929, 932 ЦК України та ст. 14 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність", збитки, що завдані позивачеві невиконанням або неналежним виконанням обов`язків залученими відповідачем іншими особами (безпосередніми виконавцями), підлягають стягненню з відповідача. Відповідно до ст. 614 ЦК України, вина відповідача, у порушенні договору транспортного експедирування презюмується та не підлягає доведенню позивачем, а обов`язок доведення наявності обставин, що звільняють від відповідальності за не збереження вантажу лежить саме на відповідачі. Отже, на думку позивача, все вищевикладене свідчить, що у діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, що зумовлює для останнього обов`язок відшкодування завданих позивачу збитків. Зазначені позивачем обставини підтверджуються доданими до позовної заяви документами.

Крім того, як було зазначено позивачем, на його на думку, ним доведені, у справі, що розглядається судом, обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а докази які надані позивачем суду на підтвердження таких обставин, на думку позивача, у розумінні ст. 79 ГПК України (у новій редакції, яка набрала чинності відповідно до перехідних положень Закону №132-ІХ, пункт 3 розділу 1, з 16.11.2019р.) є більш вірогідними у порівнянні с тими доказами, які було надано суду відповідачем на спростування вимог позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" під час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" як експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", як клієнтом, виникли на підставі укладеного між ними 17 січня 2019р. Договору №1701/19/01 транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до укладеного Договору №1701/19/01 транспортного експедирування від 17 січня 2019 року, відповідач як експедитор по Договору взяв на себе зобов`язання за винагороду, визначену в п. 3 даного Договору, за дорученням та за рахунок клієнта (позивача по Договору), виконати або організувати виконання комплексу послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню та організації перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів клієнта морським та наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та погоджені в заявці до даного Договору.

17.01.2019р. між сторонами було складено та підписано Заявку №01 на транспортування та експедирування вантажів, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" погодили перевезення вантажу тканина (поліестер 100%), вага вантажу - 5200 кг, відправник - Компанія Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD., порт завантаження - Shanghai, China, порт розвантаження - Одеса, Україна, пункт доставки - 02094, м. Київ, Карельський провулок, 8 та ставки фрахту по марш туру Shanghai - Одеса ПРР, ТЕО - 500,00/13 cbm, 5200 кг, без ПДВ за курсом НБУ, автоперевезення по маршруту Одеса - Київ - 300/13 cbm, 5200 кг, враховуючи ПДВ за курсом НБУ. За міжнародно-транспортною накладної CMR №97380 відправник - Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD., одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", опис товару - трикотажні полотна виготовлені із синтетичних волокон поліестер 100%., вага брутто (кг) - 4928,60, вага нетто (кг) - 3942,60.

Позовні вимоги позивача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" направлено на стягнення з відповідача збитків у розмірі 287979,86 грн. через пошкодження вантажу у результаті пошкодження його упаковки в процесі транспортування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено суду, що при отриманні відповідного вантажу, перевезення якого здійснював відповідач із залученням третьої особи, було виявлено пошкодження такого вантажу позивача у зв`язку з пошкодженням його упаковки в процесі транспортування , що підтверджується, за його посиланням, відміткою у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR 97380 , Актом приймання-передачі вантажу (при ушкодженні, недостачі або втраті вантажу) №1 від 19.03.2019р., Довідкою № 1 від 05.09.2019р., складеною директором ТОВ ТД Гранд Афіш та директором з виробництва ТОВ ТД Гранд Афіш , та Звітом про оцінку майна від 07.06.2019р. , складеного Приватним підприємством „Аверті", та за посиланням позивача відшкодування збитків, завданих позивачу, повинно покладатись на саме на Товариство з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", оскільки про наявність протиправної поведінки і вини відповідача свідчить те, що внаслідок невиконання ним свого договірного обов`язку в частині організації перевезення вантажу та його збереження, сталося пошкодження вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш".

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.2.2. Договору №1701/19/01 транспортного експедирування від 17 січня 2019 року, відповідач як експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його упаковки, викликані діями або бездіяльністю залучених ним автоперевізників за умови належного виконання Клієнтом - позивачем обов`язків, передбачених п.п.2.4.4, 2.4.5 цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.4.4. Договору № 1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р., Позивач як клієнт по Договору взяв на себе зобов`язання забезпечити належну упаковку вантажу, що забезпечує збереження вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання.

Відповідно до п.п. 2.4.5. Договору № 1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р., Позивач як клієнт по Договору взяв на себе зобов`язання провести розміщення вантажу в контейнері/транспортному засобі і його кріплення таким чином, щоб уникнути: зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки; пошкодження контейнера і/або транспортного засобу, вантажопідіймальних машин, судна, будь-якого іншого майна третіх осіб; нанесення шкоди життю і здоров`ю людей та довкіллю на весь період перевезення, обробки, перевантаження, зберігання вантажу, а також, зробити завантаження з дотриманням ваги, зазначеного в заявці і відповідно до чинного законодавства України та міжнародних норм (при міжнародних перевезеннях), в тому числі, з урахуванням навантаження на осі для автомобільного транспорту.

Окрім того, як вже встановлено судом, 08 лютого 2018 року між Компанією Haining Jinmao Warp Knitting Co., LTD. та позивачем, було укладено Контракт №03/18, умовами якого, зокрема, визначено умови пакування і маркування. Відповідно до п. 6.1. Контракту №03/18 від 08.02.2018р., товар повинен відвантажуватись у пакуванні, що відповідає характеру товару та забезпечує повне збереження товару від усякого роду пошкоджень під час перевезення . Відповідно до Специфікації №1 до Контракту №03/18 від 08.02.2018р.. позивачем було придбано текстильні матеріали для друку 9 найменувань у кількості 115 рулонів загальною площею 32000 кв.м. на суму 48288,00 доларів США.

Слід зазначити також, що договір № 1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р. укладений між позивачем та відповідачем не передбачає обов`язку експедитора або перевізника здійснювати пакування та завантаження, розміщення вантажу на транспортний засіб. Доказів зворотного позивачем до матеріалів справи не надано.

Отже, питання відповідальності відповідача як експедитора по Договору №1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р. безпосередньо врегульоване п.4.2.2. Договору, який передбачає відповідальність за втрату або пошкодження вантажу під час перевезення, враховуючи, що відповідно до п.п. 2.4.4. та п.п. 2.4.5. означеного договору, пакування, розміщення, кріплення вантажу та вантажно-розвантажувальні роботи віднесені до обов`язків клієнта - Позивача. Означений висновок відповідає приписам п. 5, 10.16, 17.12 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за №363 .

Тобто, на настання відповідальності відповідача як експедитора по Договору №1701/19/01 транспортного експедування від 17.01.2019р. в силу його п. 4.2.2., за пошкодження вантажу та/або його упаковки впливає факт доведеності клієнта по такому договору (позивача по справі) належності пакування та виникнення пошкодження вантажу у результаті дій/бездіяльності саме автоперевізників .

Разом з тим, як встановлено судом, умовами п. 4.1.2. Договору №1701/19/01 транспортного експедирування від 17 січня 2019р. для відповідальності сторони договору у спричиненні збитку також передбачено обов`язок наявності та доведення вини такої сторони у спричиненні збитків, зокрема, між позивачем та відповідачем, погоджено, що у разі нанесення збитків одній стороні по вині іншої сторони, винна сторона зобов`язана відшкодувати збитки іншій стороні в повному обсязі, відповідно до діючого законодавства України.

Виходячи із приписів ст.ст. 4 , 5 Господарського процесуального кодексу України , ст.ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу та порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача, враховуючи відповідність обраного способу судового захисту закону або договору (можливість визначити інший ефективний спосіб судового захисту, який не суперечить закону). Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Надані позивачем до матеріалів справи у якості доказів пошкодження вантажу у процесі його транспортування міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 97380, Акт приймання-передачі вантажу (при ушкодженні, недостачі або втраті вантажу) №1 від 19.03.2019р., який складений представником позивача без повідомлення та залучення представника відповідача, свідчать, насамперед, про візуальне встановлення позивачем при розвантажені вантажу факту пошкодження упаковки такого вантажу.

Разом з тим, ані у товарно-транспортній накладній CMR 97380, ані у Акті приймання-передачі вантажу (при ушкодженні, недостачі або втраті вантажу) №1 від 19.03.2019р., ані у Звіті про оцінку майна від 07.06.2019р., складеному Приватним підприємством „Аверті", що надані позивачем у якості підтвердження факту пошкодження вантажу у результаті пошкодження його пакування при транспортуванні, не міститься встановлених результатів розслідування причин та часу пошкодження упаковки вантажу, а як слідство факту пошкодження і самого вантажу .

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положенням ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Однак, при цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Аналізуючи за час розгляду справи умови та положення укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" Договору №1701/19/01 транспортного експедирування від 17 січня 2019р., суд вважає за необхідне зазначити, що саме на позивача покладено зобов`язання щодо забезпечення належного пакування вантажу, яке забезпечує схоронність вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження та зберігання, та саме позивач зобов`язаний, у даних правовідносинах, здійснити відповідне розміщення вантажу в контейнері/транспортному засобі та його кріплення, як то визначено умовами укладеного правочину, що укладеній між сторонами.

Враховуючи визначену позивачем природу збитків, а саме, спричинення їх саме у наслідок пошкодження упаковки вантажу в процесі його транспортування, які ним були виявлені в процесі розвантаження вантажу, дає підставу для висновку, що обставини, пов`язані з пошкодженням вантажу не тільки не мають відношення до сфери відповідальності перевізника/експедитора (цілостності під час перевезення) але й за своєю сутністю не підпадають під структуру збитків, відповідальність за які може бути віднесена на перевізника/експедитора за змістом п.п. 4.2.2. укладеного договору.

Згідно з зазначеним пунктом договору відповідач як експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його упаковки, викликані діями або бездіяльністю залучених ним автоперевізників за умови належного виконання Клієнтом обов`язків, щодо його належного пакування та розміщення у транспортному засобі, що забезпечує схоронність вантажу на весь час його транспортування.

Окрім того, за час розгляду справи позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не було доведено суду, яке саме пошкодження вантажу позивача сталось, у якій кількості та обсягах.

Судом критично оцінюються докази, на які посилався позивач, як на підстави заявлених позовних вимог щодо факту понесення ним збитків та взагалі факту пошкодження самого вантажу, оскільки наданий позивачем Акт приймання-передачі вантажу №1 від 19.03.2019р. складений за відсутності повноважної особи експедитора - Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім", і матеріали справи не містять доказів належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" про складання такого акту. Довідка № 1 від 05.09.2019р., в якій зазначено про те, що отриманий вантаж містить значні пошкодження, які унеможливлюють його подальше використання в господарській діяльності, судом не приймається у якості належного та допустимого доказу пошкодження вантажу як така, що складена одноособово позивачем в особі його директора та директора з виробництва.

Судом також критично оцінюється у якості доказу пошкодження вантажу у процесі його транспортування і наданий позивачем Звіт про оцінку майна від 07.06.2019р., складений Приватним підприємством „Аверті", як такий, що містить лише визначення ринкової вартості вантажу, дані про який надано позивачем, проте, в Звіті не встановлено і не досліджено сам вантаж на предмет його пошкодження, а також, факт, причини, час та кількість такого пошкодження вантажу.

Виходячи із приписів ст.ст. 4 , 5 Господарського процесуального кодексу України , ст.ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу та порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача, враховуючи відповідність обраного способу судового захисту закону або договору (можливість визначити інший ефективний спосіб судового захисту, який не суперечить закону). Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Оцінивши докази у сукупності суд зазначає, що відповідні докази та документи не дають змогу суду повно та всебічно встановити та дійти висновку, що вантаж взагалі було пошкоджено, пошкодження вантажу відбулося у процесі його транспортування та винною особою такого збитку, відшкодування вартості якого заявлено позивачем у даній справі, є відповідач.

Також, суд зазначає, що належними та допустимими доказами позивачем не було доведено суду, що саме дії або відповідна бездіяльність відповідача або залучених ним третіх осіб, на які посилається позивач, мають ознаки протиправної поведінки, відсутні докази та не встановлено, що наразі існуються дії відповідача, які призвели до шкідливого результату такої поведінки тобто завдання збитків позивачу, та відсутній будь-який причинний зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача та збитками, нанесеними позивачу, судом також за час розгляду справи не встановлено вину відповідача, яка потягла за собою такі збитки, про які зазначається в позові.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачаться, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Необхідно зазначити, що для застосування певної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є необхідним доведення стороною та встановлення судом наявності усіх складових ознак заподіяння збитку.

Розглядаючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Клевер Тім" суми збитків в розмірі 287979,86 грн., судом встановлено відсутність складових ознак заподіяння позивачу збитків, позивачем не підтверджено факту пошкодження вантажу, пошкодження вантажу у процесі його транспортування, вини відповідача або залучених ним третіх осіб у такому заподіянні, його (відповідача) протиправної поведінки, та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та збитками.

Відповідно до статті 917 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред`явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

У силу статей 3, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання обох сторін договору мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та розумності. Тож доцільно розглянути поведінку відповідача як експедитора та залученого ним перевізника у розрізі добросовісності та розумності.

У силу статті 917 ЦК України, перевізник надав транспортний засіб під завантаження у строк, встановлений договором, що сторонами спору не заперечується. При цьому частини 2 та 3 статті 917 ЦК України регулюють право обох сторін відмовитися від перевезення, якщо транспортний засіб не відповідає технічним умовам, що гарантуватиме збереження вантажу, або якщо упаковка не відповідає встановленим вимогам.

Сторонами не доведено та судом не було встановлено обставин, які б свідчили про будь-які спори сторін справи щодо перевезення на етапі завантаження. Це свідчить про те, що обидві сторони на цьому етапі виходили з того, що транспортний засіб та упаковка є належними для перевезення вантажу.

Судом було встановлено на підставі наданих позивачем доказів, що пошкодження упаковки було виявлено ним при розвантаженні, при цьому, доказів часу виникнення пошкодження упаковки позивачем на надається, що дає підстави для висновку про те, що пошкодження упаковки могло виникнути вже під час вивантажувальних робіт.

Одночасно, за матеріалами справи та на підставі наданих доказів не можливо встановити виникнення будь-яких екстраординарних подій (дорожньо-транспортна пригода тощо), які б дозволяли зробити висновок про те, що упаковка могла бути пошкоджена під час переміщення вантажу за маршрутом доставки. Таким чином, судом не вбачається наявності недобросовісної або нерозумної поведінки перевізника/експедитора під час переміщення вантажу або обставин непереборної сили у цей період часу, тобто, до початку розвантаження.

Отже, суд у даному випадку вважає за можливе звернутися до принципу більшої вірогідності, до якого звертався Верховний Суд, зокрема, у Постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ВАТ "Бучацький цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної.

У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість зробити наступний висновок, ґрунтуючись на встановлених судом фактах: якщо під час завантаження обидві сторони спору не виявили будь-яких недоліків упаковки, при цьому не встановлено надзвичайних подій, що могли б негативно вплинути на стан виконання перевізником/експедитором своїх договірних зобов`язань, то цілком вірогідним є настання негативних наслідків у даному випадку внаслідок прихованої неякісності упаковки або неправильних дій отримувача вантажу при його розвантаженні. При цьому з`ясування яка ж описаних подій мала місце насправді не входить у коло тих фактів, що їх належить встановити у межах заявленого позову, так як встановлення самого факту пошкодження вантажу та розслідування причин такого пошкодження вантажу позивачем не проводилося, більш того, при розвантажені та складанні Акту приймання-передачі вантажу (при ушкодженні, недостачі або втраті вантажу) №1 від 19.03.2019р. відповідач участі не приймав та матеріали справи не містять доказів його повідомлення.

Приймаючи до уваги твердження позивача, що пошкодження вантажу відбулося у результаті пошкодження його упаковки в процесі транспортування та підсумовуючи вищезазначене й враховуючи, що відповідно до п.п. 2.4.4., 2.4.5. саме клієнт (позивач у справі) зобов`язався забезпечити належну упаковку вантажу, що забезпечує збереження вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання та провести розміщення вантажу в контейнері/транспортному засобі і його кріплення таким чином, щоб уникнути: зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки, та враховуючи, що для настання відповідальності перевізника/експедитора внаслідок спричинення збитку необхідна наявність складу порушення, що включає в себе: настання збитку, протиправність поведінки заподіювача збитку, причинний зв`язок між першими елементами та вина заподіювача збитку, а як вбачається із матеріалів справи та наданих сторонами доказів, причинний зв`язок між транспортуванням вантажу перевізником/експедитором та пошкодженням упаковки вантажу, що могло привести до пошкодження самого вантажу внаслідок його транспортування - відсутній, а тому позовні вимоги щодо стягнення з перевізника (відповідача) збитків, завданих пошкодженням упаковки та вантажу в процесі його транспортування, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш", не підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв`язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4319,70 грн. (розраховані судом із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гранд Афіш" - відмовити у повному обсязі.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 4319,70 грн. покласти на позивача.

Повний текст рішення складено 24 січня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко