Постанова

від 27.01.2020 по справі 910/11047/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11047/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Курдельчука І. Д.

від 11.09.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є. Ю., Дідиченко М. А., Руденко М. А.

від 20.11.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про зобов`язання виконати умови договору в натурі.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анріка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов`язання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" виконати умови угоди №БТД44/2194/08/92є5-19 від 29.07.2019 до договору №БТД44/10029/92є5-18 від 12.07.2018 шляхом передачі в натурі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" нафтопродуктів у обсязі 360 тонн.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/11047/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Анріка", у зв`язку з тим, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви у встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 строки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анріка", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково не було враховано, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Анріка" у позові вимога є немайновою вимогою, оскільки це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, яке не піддається грошовій оцінці. Тому, з огляду на немайновий характер спору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Анріка" вірно сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн. Однак, вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що призвело до безпідставного та помилкового повернення позовної заяви.

5. Доводи інших учасників справи

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті відповідно до норм процесуального та матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про повернення позивачеві позовної заяви, у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 строки.

За приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до частин 1, 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Анріка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов`язання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" виконати умови угоди №БТД44/2194/08/92є5-19 від 29.07.2019 до договору №БТД44/10029/92є5-18 від 12.07.2018 шляхом передачі в натурі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" нафтопродуктів у обсязі 360 тонн.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом доведення у даному випадку є наявність або відсутність у позивача правових підстав вимагати від відповідача передачі у свою власність 360,00 тонн нафтопродуктів вартістю 10 464 422,40 грн, а у відповідача - наявність або відсутність обов`язку передати зазначений товар, і у випадку задоволення позову відбудеться перехід права власності від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" на нафтопродукти у зазначеному грошовому еквіваленті, як виконання умов угоди №БТД44/2194/08/92є5-19 від 29.07.2019 до договору №БТД44/10029/92є5-18 від 12.07.2018.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що за подання позову у даній справі позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 156 966,34 грн. Натомість, ним було сплачено судовий збір лише у розмірі 1 921,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на встановлення судом першої інстанції обставин сплати позивачем судового збору у розмірі меншому, ніж встановлено законодавством, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" було залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання в строк, визначений ухвалою, доказів сплати судового збору у розмірі 155045,34 грн за подання вказаної позовної зави.

05 вересня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків.

Проте, до вказаної заяви про усунення недоліків не було додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, що становить 155 045,34 грн, оскільки у заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Анріка" зазначило, що вимога про зобов`язання виконати умови договору шляхом передачі в натурі у власність нафтопродуктів є немайновою вимогою, так як це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці та свідчить про її немайновий характер.

Згідно із частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи те, що у встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 строки Товариством з обмеженою відповідальністю "Анріка" не було усунуто недоліки позовної заяви, суд першої інстанції, з яким вірно погодився суд апеляційної інстанцій, обґрунтовано повернув відповідну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка".

Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд констатує, що судом першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, правомірно повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Анріка" позовну заяву у даній справі, тому підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

9. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анріка" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/11047/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець