Постанова

від 24.01.2020 по справі 927/548/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/548/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бахмацької міської ради

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019

(у складі колегії суддів: Тищенко А.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Скрипка І. М.) про зупинення апеляційного провадження

у справі № 927/548/19

за позовом Бахмацької міської ради

до Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд

про стягнення 66 692,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Бахмацька міська рада (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд (далі - відповідач, ПрАТ Чернігівоблбуд ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 66 692,73 грн орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог Рада зазначила, що до 24.09.2018 відповідач був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці площею 0,6813 га, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488, яка знаходиться за адресою: м. Бахмач, вул. Першотравнева, 10 (далі - спірна земельна ділянка), користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави та не сплачував орендної плати за користування нею, внаслідок чого зберіг в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі 66 692,73 грн орендної плати (нараховані за період з 30.06.2016 (дата державної реєстрації спірної земельної ділянки за Радою) по 24.09.2018), які підлягають поверненню власникові спірної земельної ділянки (Раді) відповідно до ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Ради безпідставно збережені кошти у розмірі 66 692,73 грн орендної плати та 1 921,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин використання відповідачем спірної земельної ділянки у період з 30.06.2016 по 24.09.2018 без належного оформлення речового права на неї та без внесення орендної плати, що є підставою для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь власника спірної земельної ділянки (Ради) безпідставно збережених коштів у розмірі 66 692,73 грн орендної плати відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019, ПрАТ Чернігівоблбуд звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, заперечуючи висновки суду першої інстанції щодо неналежного користування ним спірною земельною ділянкою, просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Водночас 21.11.2019 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 927/548/19, яка розглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 927/851/19 за позовом ПрАТ Чернігівоблбуд до Ради про визнання незаконним та скасування рішення Бахмацької міської ради від 28.01.2005 Про вилучення земельної ділянки ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд , яким було вилучено земельну ділянку, площею 1,3 га, що розташована за адресою: м. Бахмач, вул . Першотравнева, 10, з користування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд , через її невикористання, передано цю земельну ділянки до земель запасу Ради, визнано державний акт на право постійного користування землею від 17.09.1993 № 93 серії ЧН БЧ 0093 таким, що втратив чинність, зобов`язано Бахмацьку МДПІ внести зміни до оподаткування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 на підставі п. 5 ст. 1 ст. 227 ГПК України зупинено апеляційне провадження у справі № 927/548/19, яка розглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 927/851/19.

Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що у справі № 927/851/19 можуть бути встановлені обставини дійсності права постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га та державного акта на право постійного користування землею від 17.09.1993 № 93 серії ЧН БЧ 0093. Тому результат розгляду справи № 927/851/19 безпосередньо впливає на розгляд справи № 927/548/19, яка розглядається, в межах якої вирішується питання правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га. Висновок суду з наведених питань у справі № 927/851/19 має первісний та преюдиційний характер відносно справи № 927/548/19, яка розглядається.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, у грудні 2019 року Рада звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 про зупинення апеляційного провадження у справі № 927/548/19, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги Рада вказала, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не зазначено, у чому полягає неможливість розгляду справи № 927/548/19 до розгляду судами іншої справи № 927/851/19 та не враховано, що зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції про захисту прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Окрім того, Рада зазначила, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагу те, що рішення Бахмацької міської ради від 30.08.1993 № 213 про видачу державного акта на право користування землею та сам державний акт на право користування землею від 17.09.1993 № 93 серії ЧН БЧ 0093 видано не відповідачеві, а іншій особі, та прийнято раніше, ніж відбулась приватизація об`єктів нерухомого майна відповідачем. Відповідачем не надано копії державного акта на право користування землею від 17.09.1993 № 93 серії ЧН БЧ 0093. Площа земельної ділянки, сформованої 30.06.2016 як об`єкта цивільних прав, безпідставне користування якою є підставою позову в цій справі становить 0,6813 га, а не 1,3 га. Обраний відповідачем спосіб захисту порушених прав у справі № 927/851/19 не забезпечить їх реального захисту. Апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції від 06.09.2019 у цій справі з урахуванням обставин, що будуть встановлені у справі № 927/851/19 фактично призведе до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних обставин справи, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до ГПК України. Встановлені судами обставини у справі № 927/851/19 можуть бути підставою для перегляду судових рішень у цій справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі №927/548/19 та ухвалено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

15.01.2020 ПрАТ Чернігівоблбуд подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом розгляду у цій справі є вимога Ради про стягнення з попереднього власника нерухомого майна (до 24.09.2018 - ПрАТ Чернігівоблбуд ) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування ним без належних на те правових підстав спірною земельною ділянкою у період з 30.06.2016 по 24.09.2018, на якій ці об`єкти розміщені. При цьому заявлена позовна вимога ґрунтується на порушенні відповідачем прав Ради щодо отримання орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6813 га, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488.

В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість вирішення спору у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №927/851/19 з тих підстав, що у справі № 927/851/19 можуть бути встановлені обставини дійсності права постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га та державного акта на право постійного користування землею від 17.09.1993 № 93 серії ЧН БЧ 0093. Тому результат розгляду справи №927/851/19 безпосередньо впливає на розгляд справи № 927/548/19, в межах якої вирішується питання правомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Однак, всупереч вказаному, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи № 927/548/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апеляційний суд, зупиняючи апеляційне провадження у цій справі № 927/548/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/851/19, дійшов висновку про пов`язаність зазначених справ, оскільки у справі № 927/851/19 можуть бути встановлені обставини щодо правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га, висновок суду у справі № 927/851/19 щодо правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га має первісний та преюдиційний характер відносно справи № 927/548/19, яка розглядається.

Однак, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 927/851/19, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

При цьому посилання суду апеляційної інстанції на те, що у справі № 927/851/19 можуть бути встановлені обставини щодо правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га, не свідчить про неможливість розгляду цієї справи, зважаючи на те, що предметом розгляду справи № 927/548/19 є вимога Ради про стягнення з ПрАТ Чернігівоблбуд безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування останнім земельною ділянкою площею 0,6813 га, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488, без належних на те правових підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі, тоді як можливе подальше визнання правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3 га може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд іншим судом справи № 927/851/19 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог ст. 74 ГПК України, суттєвих обставин у цій справі під час її розгляду апеляційним господарським судом.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі Фрідлендер проти Франції , рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч. 6 ст. 310 ГПК України).

За таких обставин, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 про зупинення апеляційного провадження, відповідно до ст. 310 ГПК України підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що справа передається для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Бахмацької міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №927/548/19 скасувати.

3. Справу № 927/548/19 передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий