Постанова

від 09.06.2020 по справі 927/548/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 927/548/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 09.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 06.09.2019

у справі №927/548/19 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Бахмацької міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

про стягнення 66692,73 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Бахмацька міська рада звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 66692,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 30.06.2016 по 24.09.2018 користувався земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому майно, без достатньої правової підстави та не сплачував за користування нею оренду плату у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти. Відтак, відповідач повинен сплатити 66692,73 грн безпідставно набутих та збереженими коштів за користування земельною ділянкою, які, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019 у справі №927/548/19 позов Бахмацької міської ради до Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд про стягнення 66692,73 грн задоволено повністю.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати в сумі 66692,73 грн.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1921 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а відтак за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за орендне користування нею протягом 30.06.2016 по 24.09.2018, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішенням Бахмацької міської ради народних депутатів від 30.08.1993 № 213 Бахмацькій орендній ремонтно-будівельній дільниці була надана в постійне користування земельна ділянка в розмірі 1,3 га, державний акт на право користування землею № 93 серія ЧН БЧ 0093. Оскільки Бахмацька орендна ремонтно-будівельна дільниця не мала статуту юридичної особи і була структурним підрозділом Орендного підприємства "Чернігівоблбуд", правонаступником якого є відповідач, в силу положень статті 29 Цивільного кодексу України 1963 року, останній набув право користування земельною ділянкою згідно акту № 93 серія ЧН БЧ 0093. На підтвердження скасування рішення Бахмацької міської ради народних депутатів від 30.08.1993 № 213 позивачем надано копію рішення Бахмацької міської ради від 28.01.2005, згідно якого вилучено земельну ділянку з користування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці Чернігівоблбуд по АДРЕСА_1 в розмірі 1,3 га в зв`язку з її невикористанням та передано до земель запасу. Між тим, за доводами відповідача рішенням Бахмацької міської ради народних депутатів від 30.08.1993 № 213 вказана земельна ділянка ДП Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товаристві Чернігівоблбуд не виділялась, бо ця юридична особа була створена тільки 06.04.1999, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію та витягом з ЄДР. Таким чином, апелянт вважає, що право користування земельною ділянкою, набуте відповідачем через структурний підрозділ (філію чи представництво) ніякими рішеннями не позбавлялось.

Крім того, апелянт зазначає, що до 13.09.2017 користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди була інша юридична особа - ДП "Бахмачцивільбуд", а не відповідач, а після вказаної дати ПрАТ "Чернігівоблбуд" продовжив користування вказаною ділянкою на підставі рішення Бахмацької міської ради.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Бахмацькою міською радою подано відзив, в якому позивач вказує,що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 09.06.2020 представники сторін не з`явились.

Натомість 27.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду відповідач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки введенні згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами) карантинні обмеження позбавляють відповідача скористатись правом на участь представника - адвоката Авраменко Г.М. (є особою, який досяг 60-річного віку) у судовому засіданні 09.06.2020.

Крім того, 01.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Бахмацької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи малозначність справи в розумінні Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача оскільки явка учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою та неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи. Крім того, слід зазначити, що відповідач може скористатись послугами іншого адвоката на представництво його інтересів при розгляді даної справи, або прийняти участь у справі в порядку самопредставництва.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу державного комунального майна від 27.07.1994, укладеного між Фондом комунального майна та приватизації Чернігівської обласної ради народних депутатів (продавець) та Орендним підприємством Чернігівоблбуд , відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив майно Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд .

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3 договору передача об`єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 10-денний строк після повної сплати його вартості. Передача об`єкта приватизації продавцем та прийняття об`єкта приватизації покупцем підтверджується актом прийому передачі, який підписується сторонами. Покупець стає правонаступником майнових прав та обов`язків Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд з моменту переходу до нього права власності, тобто з дня підписання даного договору.

10.07.1995 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (продавець) та Чернігівським обласним проектним ремонтно-будівельним орендним підприємством Чернігівоблбуд підписано акт передачі майна Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд . Згідно акту продавець передав, а покупець прийняв викуплене товариством покупців майно згідно договору купівлі-продажу від 27.07.1994 за переліком по інвентаризаційним описам на 910 аркушах на загальну суму 1282762000 карбованців відповідно до акту оцінки вартості майна Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд , який затверджений наказом голови Фонду від 30.06.1994 № 93.

Додатком до акту прийому-передачі від 10.07.1995, який видано 05.12.2001 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області підтвердило, що згідно з договором купівлі-продажу від 27.07.1994 Чернігівським обласним проектним ремонтно-будівельним орендним підприємством Чернігівоблбуд приватизовано об`єкти нерухомості, серед яких зазначені об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1: будівля циркулярки, столярна майстерня, розчинний вузол, матеріальний склад, лісорама, водогін, електромережа.

Постановою окружного адміністративного суду від 16.11.2010 у справі № 2а-5194/10/2570 за позовом Дочірнього підприємства Бахмачцивільбуд Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд до Відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції про визнання дій ВДВС Бахмацького РУЮ по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010 незаконними; визнання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010 незаконною; скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010 та зобов`язання ВДВС Бахмацького РУЮ вчинити дії по зняттю арешту із арештованого майна позовні вимог задоволено повністю. Визнано дії ВДВС Бахмацького РУЮ по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010 незаконними. Визнано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010 незаконною. Скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2010. Зобов`язано ВДВС Бахмацького РУЮ вчинити дії по зняттю арешту із арештованого майна.

Судом встановлено, що як вбачається з додатку до акту прийому передачі майна, витягу з оборотно-сальдової відомості по ЗАТ Чернігівоблбуд , акту оцінки вартості майна ЗАТ Чернігівоблбуд , договору купівлі-продажу державного комунального майна Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд , останньому належить майно та об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Згідно договору оренди майна від 06.03.2009 ДП Бахмачцивільбуд Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд вказане майно орендує у Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд . Таким чином, суд прийшов висновку, що при винесенні постанови про арешт майна боржника, державний виконавець не встановив, що арештоване майно не належить позивачу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі 2-а-5194/10/2570 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Бахмачцивільбуд Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд до Відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції про визнання дій ВДВС Бахмацького РУЮ незаконними та скасування постанови залишено без змін.

Наведені докази свідчать про наявність у власності відповідача об`єктів нерухомості за адресом АДРЕСА_1. Наведена обставина сторонами не оспорюється.

Окрім того, 30.08.1993 виконавчим комітетом Бахмацької міської ради народних депутатів було прийнято рішення №213 Про затвердження меж земельних ділянок, згідно з яким за клопотанням Бахмацької орендної ремонтно-будівельної дільниці було вирішено: 1) Затвердити земельну ділянку Бахмацької орендної ремонтно-будівельної дільниці, в розмірі 1,33 га по АДРЕСА_1; 2) Видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 1,33 га Бахмацькій орендній ремонтно-будівельній дільниці (а.с.10).

На підставі рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради народних депутатів №213 від 30.08.1993 Про затвердження меж земельних ділянок Бахмацькій орендній ремонтно-будівельній дільниці, АДРЕСА_1 було видано державний акт серія ЧН БЧ 0093 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3 га.

В той же час, рішенням Бахмацької міської ради від 28.01.2015 Про вилучення земельної ділянки ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд вирішено вилучити земельну ділянку з користування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд по АДРЕСА_1 в розмірі 1,3 га в зв`язку з її невикористанням та передати до земель запасу Бахмацької міської ради. Державний акт на право постійного користування землею від 17.09.1993 № 93 вважати таким, що втратив чинність. Бахмацькій МДПІ внести зміни в оподаткування ДП Бахмацькій ремонтно-будівельній дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд .

23.03.2012 між Бахмацькою міською радою (орендодавець) та ДП Бахмачцивільбуд (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов договору орендодавець згідно рішення 2го пленарного засідання 2-ї сесії Бахмацької міської ради шостого скликання від 30.11.2010 Про поновлення договорів оренди на новий строк надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування власної бази, яка знаходиться АДРЕСА_1.

Згідно з п.п. 2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2051 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 347309,82 грн.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання умов договору оренди 09.04.2012 між Бахмацькою міською радою та ДП Бахмачцивільбуд підписано акт прийому-передачі земельної ділянки відповідно до умов договору оренди.

У подальшому рішенням Бахмацької міської ради Про припинення права користування земельними ділянками від 24.02.2016 вирішено припинити право користування земельними ділянками та передати їх до земель запасу Бахмацької міської ради: Дочірнього підприємства Бахмачцивільбуд Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд по АДРЕСА_1 загальною площею 1,2051 га, наданої для розміщення та обслуговування власної бази, кадастровий номер земельної ділянки 7430310100:00:005:0491 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи орендаря.

В матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою, зведений кадастровий план, кадастрові плани, відповідно до яких вбачається поділ земельної ділянки загальною площею 1,1648 га по АДРЕСА_1 на дві земельні площами 0,4835 га кадастровий номер 7420310100:00:004:1489 та 0,6813 га кадастровий номер 7420310100:00:004:1488.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.03.2019 за запитом Бахмацької міської ради критерій пошуку кадастровий номер земельної ділянки 7420310100:00:004:1488 до реєстру внесено відомості про земельну ділянку, місце розташування якої АДРЕСА_1, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488, цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель землі житлової та громадської забудови, форма власності інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня, площа земельної ділянки 0,6813 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 30.06.2016.

Заявлений позов ґрунтується на порушенні прав позивача щодо неотримання орендної плати саме з земельної ділянки з кадастровим номером кадастровий номер 7420310100:00:004:1488 площею 0,6813 га.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов до висновків, що рішення позивача про видачу державного акта на право постійного користування земельною ділянкою видано іншій особі (Бахмацькій ремонтно-будівельний дільниці), ніж відповідач та прийнято раніше, ніж відбулась приватизація об`єктів нерухомості відповідачем. При цьому, доказів правонаступництва ЗАТ Чернігівоблбуд від ДП Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця відповідачем суду не надано, матеріали справи не містять. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що доказів скасування або визнання недійсним рішення позивача від 28.01.2015 не надано, у зв`язку з чим твердження відповідача про продовження використання ним земельної ділянки по АДРЕСА_1 після 13.09.2017 на підставі акту №93 про право постійного користування земельною ділянкою визнано таким, що спростовується матеріалами справи.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що Бахмацька орендна ремонтно-будівельна дільниця була структурним підрозділом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , правонаступником якого є позивач.

При цьому, враховуючи положення ст. 29 Цивільного кодексу України 1963 року, ч. 3 ст. 5 Закону України Закону України Про підприємства в Україні , в редакції чинній на час виникнення правовідносин та ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, відповідно до державного акта серія ЧН БЧ 0093 на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, який було видано Бахмацькій орендній ремонтно-будівельній дільниці, яка на момент видачі даного акта була структурним підрозділом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд, виникло саме у юридичної особи Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд, яке в подальшому було перетворене у ЗАТ Чернігівоблбуд , а потім перейменоване у Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд та правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

В обґрунтування своїх вимог апелянт також посилається на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі №927/851/19 (набрало законної сили 19.03.2020).

Так, у зазначеному рішенні у справі №927/851/19 судом першої інстанції, поміж іншого, встановлено наступні обставини:

- право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, відповідно до державного акта серія ЧН БЧ 0093 на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, який було видано Бахмацькій орендній ремонтно-будівельній дільниці, яка на момент видачі даного акта була структурним підрозділом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд, виникло саме у юридичної особи Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельному підприємству Чернігівоблбуд, правонаступником якого є позивач, а тому із заявою про вилучення з користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 1,3 га до Бахмацького міського голови мав право звертатись лише позивач;

- право користування земельною ділянкою на підставі державного акта серія ЧН БЧ 0093 на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, виникло саме у юридичної особи позивача, а не структурного підрозділу Бахмацької РБД ЗАТ Чернігівоблбуд .

Доказів, які підтверджують факт надання у власність чи користування Дочірнього підприємства Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд нерухомого майна, яке розміщено на земельній ділянці по АДРЕСА_1, площею 1,3 га, і в тому числі вказаної земельної ділянки, суду не надано.

Оскільки, із заявою про припинення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га звернулась ДП Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд , як самостійна юридична особа, у власності чи користуванні якої дана земельна ділянка ніколи не перебувала; документи, які б підтверджували, що зазначена земельна ділянка знаходилась на праві власності чи у користуванні у ДП Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд чи була передана позивачем ДП Бахмацька ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд відсутні, а тому суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи рішення від 28.01.2005 про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 1,3 га з користування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд , яке є безстроковим та набутим згідно з державним актом на право постійного користування землею серія ЧН БЧ 0093, без належних на те законодавчо встановлених підстав та всупереч ст. 141 , 142 Земельного кодексу України , припинив право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 1,3 га орендного підприємством Чернігівоблбуд , правонаступником якого є позивач ;

- з моменту поділу земельної ділянки для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови на території АДРЕСА_1 загальною площею 1.1648 га, кадастровий № 7420310100:00:005:0491, на дві земельні ділянки з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488, площею 0,6813 га та кадастровим номером 7420310100:00:004:1489, площею 0,4835 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, припинилась як об`єкт цивільних прав земельна ділянка загальною площею 1.1648 га, кадастровий № 7420310100:00:005:0491.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 927/851/19, яке набрало законної сили у встановленому порядку, мають преюдиційне значення та не доводяться при розгляді даної справи.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі №927/851/19 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" до Бахмацької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Бахмацької міської ради від 28.01.2005 в частині вилучення земельної ділянки з користування ДП Бахмацької ремонтно-будівельної дільниці ЗАТ Чернігівоблбуд по АДРЕСА_1 в розмірі 1, 3 га у зв`язку з її невикористанням та передачі до земель запасу та визнання державного акту на право постійного користування землею від 17.09.1993 №93 таким, що втратив чинність.

Між тим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за місцезнаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 проведено державну реєстрацію 31.05.2016 виникнення іншого речового права на підставі договору оренди земельної ділянки, виданого 23.03.2012, видавник Бахмацька міська рада, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки строком дії на 5 років. Орендодавець Бахмацька міська рада, орендар Дочірнє підприємство Бахмачцивільбуд . Об`єкт іншого речового права площею 1,2051 га. Інше речове право припинено, державна реєстрація 08.06.2016 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, копія рішення Бахмацької міської ради від 24.02.2016. Відомості внесено до реєстру 13.06.2016.

Згідно з частиною 5 статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, припинення права орендного користування ДП Бахмачцивільбуд відбулась 13.06.2016.

25.09.2018 між Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Голд-Нафта (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна.

На виконання умов попереднього договору купівлі продажу укладеного сторонами 07.08.2018 продавець продав, а покупець купив нерухоме майно у вигляді виробничої бази з включеними до її складу нежитловими будівлями і спорудами, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, площею 0,6813 га з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Земельна ділянка зареєстрована відділом Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області 30.06.2016.

Відповідно до п. 2 договору відповідно до закріплених у попередньому договорі істотних умов та відомостей проведеної технічної інвентаризації станом на 31.08.2018 до складу відчужуваного об`єкта нерухомості входять: будівля циркулярки, столярна майстерня, розчинний вузол, матеріальний склад, будівля конюшні, лісорама, будівля контори з прибудовою.

Відповідно до п. 3 договору об`єкт нерухомості, належить продавцю на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу державного комунального майна, посвідченого Пилипенко Н.С. старшим державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори 27.07.1994, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2570. Дублікат договору купівлі-продажу державного комунального майна, посвідчено Гордійко О.П. - державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Чернігівської області 22.08.2008, зареєстрованого в реєстрі № 1-359 замість втраченого. Майно та об`єкти нерухомості, що знаходяться за вказаною адресою є власністю продавця також згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 № 2а-5194/10/2570. Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у вказаній справі від 21.06.2011. Право власності за продавцем на предмет договору зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2018, номер запису про право власності 28025065, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1649376474203.

Таким чином право власності на об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 0,6813 га з кадастровим 7420310100:00:004:1488 у відповідача припинилось 25.09.2018.

Комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Бахмача проведено обстеження земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов її використання, про що складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 20.08.2018. Місцезнаходження земельної ділянки, яка обстежується, АДРЕСА_1. У результаті обстеження встановлено: 1) об`єкти нерухомого майна, а саме адмінбудівля (на момент оформлення права власності ПАТ Чернігівоблбуд могла мати призначення), будівля циркулярки, столярна майстерня, лісорама, розчинно-бетонний вузол, що є власністю ПАТ Чернігівоблбуд знаходяться на земельній ділянці площею 0,6813 га за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488 (межах населеного пункту на території Бахмацької міської ради Чернігівської області) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови; 2) договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488 між Бахмацькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд не укладений та не зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Виходячи з цього Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд земельна ділянка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,6713 га (кадастровий номер 7420310100:00:004:1488), для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, використовується без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст. ст. 125 126 Земельного кодексу України.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області заявник Бахмацька міська рада кадастровий номер земельної ділянки 7420310100:00:004:1488 місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 6813 м.кв. нормативна грошова оцінка земельної ділянки 302224,68 грн.

Згідно листа Прилуцького управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 6/9/25-01-52-09 від 14.03.2019, адресованого міському голові, Бахмацька ДПІ Прилуцького управління ГУ ДФС у Чернігівській області повідомила, що станом на 14.03.2019 ПАТ Чернігівоблбуд не перебуває на обліку в Бахмацькій ДПІ та не здійснював сплату орендної плати за земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за період з 30.06.2016.

Довідкою № 03-22/1653 від 26.06.2019 Бахмацької міської ради повідомлено, що за інформацією виконавчого комітету Бахмацької міської ради речові права Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд на земельну ділянку по АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 у м. Бахмач площею 0,6813 га з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488 у період з 30.06.2016 по 24.09.2018 не зареєстровані. Договір оренди цієї земельної ділянки не укладався.

Бахмацькою міською радою направлено лист № 03-21/1198 від 24.05.2018 відповідачу по справі що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,6813 га, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю ПАТ Чернігівоблбуд , використовується товариством без належного оформлення права користування цією ділянкою та плати за використання. Запропоновано звернутися до Бахмацької міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,6813 га.

05.09.2018 відповідач звернувся з клопотанням № 1/109 до Бахмацької міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,6813 га для обслуговування будівель ПАТ.

Бахмацька міська рада листом № 03-21/2196 від 24.09.2018 повідомила відповідача, що клопотання було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. За результатами розгляду повідомлено, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488, тому відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно розрахунку Бахмацької міської ради розміру безпідставно збережених коштів ПАТ Чернігівоблбуд у вигляді орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,6813 га, період розрахунку з 30.06.2016 по 24.09.2018, нормативна грошова оцінка за 2016 рік 285192,18 грн, за 2017 рік 302224,68 грн, за 2018 рік 302224,68 грн. Ставка орендної плати 10 % від НГО (рішення 13-ї Бахмацької міської ради шостого скликання від 31.08.2011 та рішення 33-ї сесії Бахмацької міської ради сьомого скликання від 28.11.2017). Орендна плата за період з 30.06.2016 по 31.12.2016 14337,74 грн, за 2017 рік 30222,47 грн, з 01.01.2018 по 24.09.2018 22132,52 грн. Всього 66692,73 грн.

26.04.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 03-21/1133 про перерахування безпідставно збережених коштів за час фактичного користування (з 30.06.2016 по 24.09.2018) земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,6813 га у вигляді орендної плати у розмірі 66692,73 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію № 1/64 від 06.06.2019, що згідно договору оренди від 23.03.2012, укладеного між позивачем та ДП Бахмачцивільбуд ЗАТ Чернігівоблбуд орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку 1,2051 га за адресою АДРЕСА_1. Рішенням Бахмацької міської ради від 24.02.2016 припинено право користування ДП Бахмачцивільбуд ЗАТ Чернігівоблбуд даною земельною ділянкою з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи. ДП Бахмачцивільбуд ліквідоване згідно ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2017 (справа № 927/1300/13), а датою його ліквідації є 13.09.2017. Таким чином до 13.09.2017 користувачем земельної ділянки була інша юридична особа ДП Бахмачцивільбуд , а не ПАТ Чернігівоблбуд . Згідно п. 3 ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2017 року (Справа № 927/1300/13), вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Таким чином ніяких боргів за оренду земельної ділянки по 13.09.2017 (день ліквідації боржника у зв`язку з банкрутством) взагалі не існує. Повідомив що після 13.09.2017 відповідач також не користувався земельною ділянкою.

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне її користування в період з 30.06.2016 по 24.09.2018 без належних на це правових підстав, з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно зі статтею статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тобто, незалежно від наявності вини, сам факт несплати за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які мали бути сплачені за звичайних умов землекористувачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України Про підприємства в Україні , в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, а саме 30.08.1993, у випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України. Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України Про місцеве самоврядування в Україні визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті ст.144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частина 1 статті 22 Земельного кодексу України (чинного на час передачі спірної земельної ділянки в постійне користування) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Земельного кодексу України (чинного на час передачі спірної земельної ділянки в постійне користування), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районним радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 02.04.2002 № 449 (чинна до 23.07.2013).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні. Право постійного користування зберігається та є чинним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства та переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Відповідно, документи, якими посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на право постійного користування землею), видані відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсними та залишаються чинними.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1,1648 га з кадастровим номером 7420310100:00:005:0491 була поділена на дві земельні ділянки з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488, площею 0,6813 га, та кадастровим номером 7420310100:00:004:1489, площею 0,4835 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відтак, земельна ділянка загальною площею 1.1648 га з кадастровим номером 7420310100:00:005:0491 припинилась як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до частин 3, 6 статті 79-1 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент поділу земельної ділянки) сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Як зазначено вище, земельні ділянки з кадастровими номерами 7420310100:00:004:1488 та 7420310100:00:004:1489 зареєстровані відділом Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області - 30.06.2016.

При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 7420310100:00:004:1489, площею 0,4835 га, у зв`язку із набуттям ФОП Ненаженко С.Ф. права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору від 05.10.2017 передана останній в оренду.

Однак, новостворена земельна ділянка з кадастровим номером 7420310100:00:004:1488, загальною площею 0,6813 га, за відповідачем у встановленому чинним земельним законодавством на момент її сформування та державної реєстрації не оформлена ні на праві користування, ні на праві оренди.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В той же час, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ПАТ Чернігівоблбуд .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з 30.06.2016 по 24.09.2018 відповідач користувався земельною ділянкою, кадастровий номер 7420310100:00:004:1488, загальною площею 0,6813 га без достатньої правової підстави.

При цьому суд приймає до уваги доведеність позивачем площі земельної ділянки, її сформованість, в т.ч. присвоєння кадастрового номеру 7420310100:00:004:1488, що підтверджує наявність земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, доведеність нормативно грошової оцінки земельної ділянки в розрахований період 30.06.2016 по 24.09.2018, яка застосована позивачем при визначення розміру несплаченої орендної плати. Доведено доказами позивачем й цільове призначення земельної ділянки "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови й застосований коефіціент.

Таким чином, матеріалами справи, підтверджується доведеність вимог щодо застосування визначеної грошової оцінки такої земельної ділянки та інших показників правомірність використання таких показників для розрахунку позовних вимог.

Приписами статей 13-14 Цивільного кодексу України встановлено межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов`язків. В тому числі визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. При цьому плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, відповідно до приписів ст. 14 Податкового кодексу України.

При цьому, справляння плати за землю або орендної плати землекористувачами або орендарями здійснюється на підставі документів, які підтверджують належне землекористування, в т. ч. Акт постійного користування земельною ділянкою або договір оренди земельною ділянкою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 визначено: 1. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 2. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. 3. Відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані *). *) Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. 4. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Враховуючи, що відповідач був засновником ліквідованого дочірнього підприємства, що вбачається з безкоштовного витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ в матеріалах справи, був обізнаний про триваючі процедури ліквідації юридичної особи, наявність рішення позивача від 24.02.2016, наявність у власності відповідача об`єктів нерухомості, в т.ч. станом на 2010 рік, про що зазначено в Ухвалах суду у справі №2а-5194/102570, не вчиняв дії по належному оформленню права користування земельною ділянкою, як того вимагає Земельний Кодекс України та Закон України Про оренду землі , не сплачував ані земельний податок, ані орендні платежі, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що такі обставини свідчать про порушення прав позивача на отримання таких доходів до місцевого бюджету в період з 30.06.2016 по 24.09.2018.

Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за орендне користування нею протягом 30.06.2016 по 24.09.2018, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку чим позов підлягає задоволенню заявлений позов підлягає задоволенню повністю.

Заперечення відповідача стосовно того, що 13.09.2017 відбулась реєстрація припинення державної реєстрації ДП Бахмачцивільбуд як юридичної особи, яка й була орендарем земельної ділянки, а тому вимоги за період з 30.06.2016 по 13.09.2017 є погашеними в процедурі банкрутства юридичної особи судом відхиляються з огляду на припинення 24.02.2016 за рішенням позивача орендних правовідносин з ДП Бахмачцивільбуд та враховуючи те, що відповідач станом на 30.06.2016 (початок розрахункового періоду) був власником об`єктів нерухомості, розташованих по АДРЕСА_1 площею 0,6813 га. При цьому, судом враховуються приписи статей 116, 120 Земельного кодексу України щодо оформлення права оренди та передання земельних ділянок в оренду за рішенням власника за наявності саме об`єкту нерухомості, а не інших чинників як то ліквідація юридичної особи.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що земельним законодавством України не передбачено, що земельна ділянка комунальної власності може перебувати одночасно і в постійному користуванні, і в оренді у різних осіб. У зв`язку з чим колегія суддів визнає суперечливими доводи відповідача, викладені як у відзиві на позов так і в апеляційній скарзі, стосовно обставин користування спірною земельною ділянкою ДП Бахмачцивільбуд (є дочірнім підприємством ПрАТ Чернігівоблбуд ) на праві оренди за укладеним договором з Бахмацькою міською радою як орендодавця, а в подальшому продовження користування відповідачем цієї ж земельної ділянки на праві постійного користування згідно державного акта на право постійного користування землею №93 від 17.09.1993.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене та оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати в період з 30.06.2016 по 24.09.2018, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову та стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати в сумі 66692,73 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019 у справі №927/548/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019 у справі №927/548/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2019 у справі №927/548/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/548/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 ГПК України та у строки, визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст складено: 26.06.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка