Рішення

від 15.01.2020 по справі 580/1408/19

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/1408/19

Номер провадження 2/950/35/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Стеценка В. А.,

секретаря судового засідання - Радковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про позбавлення батьківських прав;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак участі у вихованні дочки він не приймає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; взагалі не спілкується з дитиною.

Аліменти, які сплачував відповідач на утримання дитини становлять незначну суму.

Тому позивачка відмовилась від аліментів і деякий час їх не отримувала, звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, послалась на те, що позивач ніколи не виконував батьківських обов`язків належним чином та обмежує права дитини, так як не надав дозволу на виїзд з місця проживання для відпочинку і на реєстрацію за місцем проживання.

Представник позивачки звернув увагу суду на те, що відповідач не забирав дитину з пологового будинку; не відвідував дитячих закладів та начальних установ, де виховувалась дитина; не спілкується з нею; не надає коштів на її утримання та виховання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, а його представник просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а до ОСОБА_2 інших мір впливу не приймалося і судовому засіданні не було доведено його провинної поведінки у відношенні до дитини, чи проявлень жорстокого поводження з нею.

Крім того, представник послався на ту обставину, що спілкування між відповідачем та дочкою не мало місця внаслідок перепон, створених позивачкою, внаслідок чого ОСОБА_2 був змушений звертатися до органу опіки та піклування за встановленням йому днів для спілкування з дитиною, проте і в зазначені дні не мав можливості зустрічатися з дочкою.

Від сплати аліментів відповідач ніколи не ухилявся і після повторного подання позивачкою виконавчого листа до виконавчої служби сплачує їх в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Представник органу опіки та піклування - Служби в справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечила, мотивуючи це тим, що відповідач не з`явився для участі в засіданні комісії органу опіки та піклування, під час якого було встановлено, що батько на території міста не проживає і участі у вихованні дитини не бере; у свідоцтві про її народження громадянство батька не вказане; з дитиною він не спілкується; допомоги на її утримання не надає.

Малолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила суду, що з ОСОБА_2 ніколи не спілкувалася і його не знає, оскільки він по словах матері покинув її під час вагітності.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що є хрещеними батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , за відсутності відповідача забирали дитину з пологового будинку, підтримують з нею регулярні відносини, проте ніколи його разом з дитиною не бачили.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що є матір`ю позивачки, підтвердила існування обставин, покладених позивачкою в обгрунтування позовних вимог та повідомила суду, що позивачка протягом шести років проживає в шлюбі з іншим чоловіком, якого малолітня ОСОБА_3 вважає своїм батьком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що є сестрою відповідача, який перестав проживати з позивачкою за однією адресою невдовзі після укладення шлюбу, проте разом із свідком відвідував позивачку в пологовому будинку і передавав їй подарунки, а про дату її виписки дізнався після залишення нею лікувальної установи.

Відповідач неодноразово намагався налагодити спілкування з дитиною; звертався до органу опіки та піклування за встановленням днів зустрічі з нею та разом із свідком відвідував дитину в дитячому садку до того часу, поки про це не дізналася позивачка, яка заборонила працівникам дитсадка надавати дитині можливість спілкуватись з батьком.

В теперішній час відповідач перебуває за кордоном, аліменти сплачує згідно вимог чинного законодавства, проти виїзду дитини на відпочинок та проти реєстрації за місцем проживання не заперечує, проте під час його повернень додому та перебування в м. Лебедині позивачка з ним не спілкується і для отримання відповідних дозволів не звертається.

З паспорта, картки (а.с.5,6), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Лебедин Сумської області, зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживаюча АДРЕСА_2 , і/н НОМЕР_1 .

З свідоцтва (а.с.7), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З рішення (а.с.8), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 21.06.2012 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано, після розірвання шлюбу змінено прізвище позивачки з ОСОБА_9 на дошлюбне ОСОБА_10 .

З виконавчого листа (а.с.9), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 29.08.2011 року рішенням Лебединського райсуду з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожитого мінімуму , встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 01.08.2011 року.

З довідки (а.с.10), дослідженої в судовому засіданні вбачається, ОСОБА_1 , отримує аліменти від ОСОБА_2 які стягуються із пенсії боржника на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З постанови (а.с.11), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 27.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця Лебединського МР відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області з заявою про повернення виконавчого документу без подальшого виконання.

З запиту та листа, заяви (а.с.12-14) досліджених в судовому засіданні, встановлено, що згідно з документацією полового відділення, історії пологів № 3524 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 год. 15 хв. народила живу доношену дівчинку вагою 3520 г, довжиною 55 см. В обмінній карті є заява вагітної на ім`я районного акушера-гінеколога про дозвіл на проведення пологів в умовах сімейного пологовому залу.

З протоколу (а.с. 15 - 16) дослідженого в судовому засіданні, встановлено що 05.08.2016 року комісією із захисту прав дитини було встановлено, що позивачка забороняла працівникам дитячої установи надавати можливість спілкуватись матері та сестрі відповідача з малолітньою ОСОБА_3 та відмовлено у наданні довідки, яка б підтверджувала факт відсутності участі батька ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки, характеристики (а.с.17,18) досліджених в судому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 була вихованкою в дошкільному навчальному закладі Калинка . Протягом 2016 року батько останньої не брав участі у її вихованні, а саме: не приводив і не забирав дитину з дошкільного закладу, не спілкувався з вихователями, не брав участі в батьківських зборах та ремонті групи.

З характеристик (а.с.19-23) досліджених в судому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 , працює на посаді керівника гуртків Лебединського центру позашкільної освіти з вересня 2014 року.

З довідки (а.с.24) дослідженої в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку МУПСЗН та отримує допомогу в розмірі 860 грн.

З фототаблиць (а.с. 25-26), досліджених в судовому засіданні вбачається, що у забиранні ОСОБА_3 з пологового будинку відповідач участі не приймав.

З висновку та рішення (а.с. 40-41), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 21.08.2019 року органом опіки та піклування Лебединської міської ради на підставі огляду місця проживання дитини, бесіди з нею та пояснень її матері - позивачки у справі прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вислухавши сторони, представника третьої особи та свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований, позовні вимоги витікають із сімейних правовідносин проте не підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте не забрав дитину з пологового будинку, не відвідує регулярно дитячих закладів та начальних установ, де виховується дитина, не веде з нею постійного спілкування, не надає достатніх коштів на її утримання та виховання.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач проживає за межами м. Лебедина і його спілкування з дитиною обмежене його місцем проживання; діями позивачки, яка забороняла працівникам дитячої установи надавати можливість спілкуватись малолітній ОСОБА_3 з родичами з боку батька та іншими об`єктивними обставинами.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, ОСОБА_2 був змушений звертатися до органу опіки та піклування за встановленням йому днів для спілкування з дитиною, проте і в зазначені дні не мав можливості зустрічатися з дочкою.

Від сплати аліментів відповідач не ухилявся і сплачує їх в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, показів свідків та матеріалів справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачкою та її представником не було доведено, що відповідач не забрав дитину з пологового будинку без поважної причини; ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводиться з дитиною; є хронічним алкоголіком або наркоманом; вдається до експлуатації дитини; є засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому, суд бере до уваги, що обставин, які б свідчили про жорстоке поводження відповідача з дитиною, про зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними речовинами та про експлуатацію ним дитини чи про засудження відповідача за вчинення злочину проти дитини наведено в обгрунтування позовних вимог не було.

В той же час, суд не може взяти до уваги доводи сторони позивача в тій частині, що відповідач не забирав дитину з пологового будинку та обмежує права дитини, не надавши дозволу на виїзд з місця проживання для відпочинку і на реєстрацію за місцем проживання, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що дитина була забрана з пологового будинку після того, як сторони перестали проживати за однією адресою, проте не було доведено, що відповідач був своєчасно поставлений до відома про дату і час виписки матері і дитини з лікувального закладу та про вчинення дій, необхідних для забезпечення можливості відпочинку дитини та реєстрації її місяця проживання.

Крім того, суд не може взяти до уваги доводи сторони позивача в тій частині, що відповідач не відвідує регулярно дитячих закладів та начальних установ, де виховується дитина, не веде з нею постійного спілкування, поскільки хоч дані факти і стверджуються показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і матеріалами справи (а.с. 17-18, 25-26), проте в судовому засіданні було встановлено, що відповідач проживає за межами м. Лебедина і його спілкування з дитиною утруднене його місцем проживання; позивачкою приймалися міри до обмеження спілкування малолітньої ОСОБА_3 з батьком та його родичами; в той же час ОСОБА_2 був змушений звертатися до органу опіки та піклування за встановленням йому днів для спілкування з дитиною, проте і в зазначені дні не мав можливості зустрічатися з дочкою,

Вказані обставини стверджуються не тільки показами свідка ОСОБА_7 , а й матеріалами справи ( а.с 15-16).

Також суд не може взяти до уваги доводи сторони позивача в тій частині, що відповідач не надає достатніх коштів на утримання та виховання дитини, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що він є пенсіонером, проте від сплати аліментів не ухилявся і сплачує їх в розмірі, визначеному чинним законодавством (а.с.10).

Крім того, суд не може взяти до уваги і доводів представника третьої особи та висновок щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав (а.с. 40-41), оскільки в судовому засіданні було встановлено, що в обгрунтування свого рішення органом опіки та піклування Лебединської міської ради було покладено огляд місця проживання дитини, бесіду з нею та пояснення її матері - позивачки у справі, проте не взято до уваги не тільки пояснень батька дитини ОСОБА_2 , відсутнього під час розгляду питання, а й не запрошено та не вислухано інших рідних дитини з боку батька, хоча у розпорядженні комісії була інформація щодо конфлікту, який склався між батьками дитини щодо участі в її вихованні (а.с. 15).

Тому суд бере до уваги, що в судовому засіданні не було доведено існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України в якості підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, що відповідач потребує застосування саме такого крайнього заходу спонукання до забезпечення прав дитини і вважає необхідним позовні вимоги відхилити в повному обсязі.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 164 СК України;

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про позбавлення батьківських прав відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Суддя Стеценко В. А.