Рішення

від 15.01.2020 по справі 240/652/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/652/19

Провадження № 2/933/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Венідіктова Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", треті особи: Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, та відділ державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області, про визнання договору оренди землі недійсним, та скасування запису про реєстрацію речового права, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Кириченко О.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 у липні 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого не було своєчасно оформлено спадкові права. 14 лютого 2017 року, під час заведення спадкової справи, від приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу - Левочки М.М., позивач дізналась, що 26 листопада 2013 року за рішенням Олександрійського районного суду Донецької області (справа №240/1221/13-ц) за позовом прокурора Олександрійського району Донецької області в інтересах держави в особі Спасько-Михайлівської сільської ради, спірна земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною та передана у комунальну власність територіальної громади в особі Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області. Вказане рішення набрало законної сили. За результатами проведених 08.08.2016 року земельних торгів, спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_6 сільською радою в оренду ТОВ Маяк , строком на 10 років. 12.08.2016 року на підставі договору оренди землі № б/н від 09.08.2016 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди ТОВ Маяк на спірну земельну ділянку.

23 березня 2017 року рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 26.11.2013 року про визнання спадщини відумерлою було скасовано Апеляційним судом Донецької області та 02.11.2017 року право комунальної власності Спасько-Михайлівської сільської ради на спірну земельну ділянку було скасоване, внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

04.09.2018 року неповнолітній - ОСОБА_3 2005 року народження, та неповнолітня ОСОБА_4 , 2008 року народження, в належний спосіб прийняли спадщину, яка відкрилася за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Катеринівка Олександрійського району Донецької області, та отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом.

До складу спадщини увійшла, в тому числі, земельна ділянка сільськогосподарського призначення розміром 5,6274 га, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, з кадастровим номером 1420387300:01:000:0057, яку неповнолітні спадкоємці успадкували по 1/2 частині кожний.

04.09.2018 року приватним нотаріусом зареєстровано право власності по 1/2 частині за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте, не зважаючи на реєстрацію переходу права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за наведених вище обставин, право оренди залишилося зареєстрованим за ТОВ Маяк , бо відмовляються припиняти договірні відносини та скасовувати реєстраційний запис. Наміру продовжувати договірні відносини з ТОВ Маяк позивач не має, оскільки вважає що договір оренди земельної ділянки від 09.08.2016 року було укладено з порушенням норм чинного законодавства, так як на момент його укладення не був припинений договір оренди земельної ділянки, укладений 11.11.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ Маяк .

Тому, просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 09.08.2016 року, укладений між ТОВ Маяк та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сільською радою, право оренди за яким було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.08.2016 року (номер запису про інше речове право 15951472), та скасувати зазначений запис про проведення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки. Витребувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 5,6274 га, що розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області та має кадастровий номер 1420387300:01:000:0057 з чужого незаконного володіння ТОВ Маяк . Стягнути з ТОВ Маяк на користь ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітніх - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заборгованість з орендної плати за 2008-2019 роки, включно, що утворилася за договором оренди землі за №356 під 11.11.2008 року, в загальному розмірі 38670,75 грн., а також судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору та витрат на надання правової допомоги в повному обсязі.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 25.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв. 27 серпня 2019 року.

21.08.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що при укладанні договору оренди землі між відповідачем та Спасько- ОСОБА_8 сільською радою від 09.08.2016 року №б/н, сторонами були дотримані всі вимоги, визначені законодавством для укладання такого роду договорів та враховані всі істотні умови для договорів оренди, встановлені ст. 15 Закону України Про оренду землі . 09.08.2016 року вказаний договір оренди було в належний спосіб зареєстровано за відповідачем, номер запису про інше речове право 15951472. Крім того, сам факт переходу права власності на вищевказану земельну ділянку від спадкодавця - ОСОБА_5 через Спасько-Михайлівську сільську раду та ОСОБА_9 до спадкоємців померлої ОСОБА_9 , не є безумовною підставою для зміни умов договору оренди, а тим більше, для скасування запису про право оренди відповідача на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Що стосується позовної вимоги про стягнення орендної плати за договором оренди землі від 11.11.2008 року, то визнає її частково, а саме за період з 23.03.2014 року по 12.08.2016 року у розмірі 9755,08 грн, а за період з 11.11.2008 по 23.03.2014 року у розмірі 16329,65 грн - просить застосувати строк позовної давності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та її представника, підготовче судове засідання було відкладено на 09 год. 00 хв. 18.09.2019 року.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 18.09.2019 року було призначено справу до розгляду по суті на 13 год. 00 хв. 26 вересня 2019 року.

У зв`язку з клопотанням представника відповідача, слухання справи було відкладено на 13 год. 30 хв. 03 жовтня 2019 року. Потім, слухання справи відкладалось на 23.10.2019 року, та 20.11.2019 року, у зв`язку з клопотанням представника позивача, щодо виклику свідка, та надання додаткових доказів по справі.

03.10.2019 року представник відповідача подав до суду доповнення до заперечення від 14.08.2019 року.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 20.11.2019 року було відкладено судове засідання на 09 год. 00 хв. 11.12.2019 року, для надання до суду реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 1420387300:01:000:0057.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, в останнє на 14 год. 00 хв. 15.01.2020 року, у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

Позивач - ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за участю її представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник позивача - ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та надав розрахунок витрат на правову допомогу, копію якого вручив представнику відповідача в судовому засіданні.

Представник відповідача - Венідіктов Е. ОСОБА_10 , в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині сплати орендної плати за договором оренди землі, сплативши відповідачу орендну плату у розмірі 38670,75 грн., в підтвердження чого надав суду квитанції про перерахунок даних сум. Щодо інших позовних вимог, то проти них заперечує з підстав, викладених у запереченнях від 21.08.2019 року та доповненнях до заперечень від 14.08.2019 року. Проти наданого, представником позивача, розрахунку витрат на правову допомогу - не заперечував, зауважень з приводу визначеної суми на правову допомогу, не мав.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, та відділу державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області, в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про день та час слухання справи. Надали до суду заяви, про проведення судового засідання без їх участі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акту ІІІ-ДН №158700 року, виданого 27 червня 2004 року, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Спасько-Михайлівської сільської ради № 6-18/ХХШ від 26 грудня 2001 року передана у власність земельна ділянка, площею 5,712 га, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.29 т. 1).

Ще за життя, ОСОБА_5 уклав з ТОВ Маяк договір оренди земельної ділянки № 356 від 11.11.2008 року, який було зареєстровано у Олександрівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 листопада 2008 року за №04081650281.

Спадкоємці спадкових прав своєчасно не оформили, а відтак, рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 26 листопада 2013 року було задоволено заяву прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, та визнано відумерлою спадщину, а саме: земельну ділянку, що розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, площею 5,712 га., що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , відповідно до державного акту серія III-ДН № 158700.

Ухвалою Олександрівського районного суду від 27 травня 2015 року роз`яснено рішення суду, що земельна ділянка, що належала померлому ОСОБА_5 , рішенням Олександрівського районного суду від 26 листопада 2013 року передано у комунальну власність Спасько-Михайлівської сільради Олександрівського району Донецької області.

23.03.2017 року Апеляційним судом Донецької області було скасовано рішення Олександрівського районного суду від 26 листопада 2013 року в частині визнання спадщини після смерті ОСОБА_5 відумерлою, та в частині визнання за територіальною громадою в особі Спасько - Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області права власності на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 30-32). Тобто підстава на якій Спасько - ОСОБА_8 сільська рада Олександрівського району Донецької області набула право на спірну земельну ділянку відпала.

У вказаному рішенні, суд апеляційної інстанції констатував, що інформацію про відсутність спадкоємців надав той же орган, за яким було визнано право власності на спадкову ділянку.

Позивач - ОСОБА_2 , доводиться матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09 грудня 2005 року виконавчим комітетом Мирнодолинської сільської ради Олександріського району Донецької області.

Відповідно до розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації №163/01-08 від 06.07.2018 року було влаштовано дитину-сироту - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під опіку до ОСОБА_2 . Було покладено на опікуна - ОСОБА_2 , відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток ОСОБА_4 , а також, представляти її інтереси.

04.09.2018 року неповнолітні - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по Ѕ частини на земельну ділянку, розміром 5,6274 га, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на землю серії ІІІ-ДН №158700, виданого 27.06.2004 року Спасько-Михайлівською сільською радою Олександрівського району Донецької області, та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Спасько-Михайлівської сільської ради, кадастровий номер №1420387300:010:000:0057 ( т.1 а.с. 13,16).

Відомості про отримання неповнолітніми - ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом занесені до Спадкового реєстру, та підтверджено копіями витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14-15, 17-18).

Зі спливом терміну дії договору оренди землі від 11.11.2008 року, в порядку, визначеному в п. 3.2. договору, 17 листопада 2018 року позивач звернулась на адресу відповідача з листом-повідомленням, в якому просила негайно повернути спірну земельну ділянку її неповнолітнім ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , а також, сплатити заборгованість з орендної плати.

При цьому, керівництво ТОВ Маяк її запевнило, що на момент спливу терміну дії договору оренди землі, спірна земельна ділянка була засіяна посівами озимого ріпаку, що унеможливлює її негайну передачу власникам, але, після збору врожаю в 2019 році спірна земельна ділянка буде негайно повернута власникам, в чіткій відповідності з вимогами Закону України Про оренду землі , з обов`язковим повним розрахунком за весь час користування ТОВ Маяк належною спадкоємцям земельною ділянкою.

Проте відповідач, земельну ділянку не повернув та не сплатив орендну плату за весь час користування земельною ділянкою. Крім того, повідомив, що кероване ним Товариство здійснює свою господарську діяльність, в тому числі - шляхом використання за призначенням спірної земельної ділянки, на підставі відповідного договору оренди землі б/н від 09 серпня 2016 року, який було укладено між Спасько- ОСОБА_8 сільською радою Олександрівського району Донецької області та ТОВ Маяк .

Дійсно, в період дії рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 26.11.2013 року про визнання спадщини відумерлою, Спасько- ОСОБА_8 сільська рада зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку, площею 5,6274 га, кадастровий номер 1420387300:01:000:0057 та 08.08.2016 року провела земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки, за результатами проведення яких, переможцем визначено ТОВ Маяк , що підтверджується протоколом земельних торгів у формі аукціону по лоту № 5 з продажу права оренди земельної ділянки від 08.08.2016 року.

09.08.2016 року на підставі рішення Спасько-Михайлівської сільської ради від 09.08.2016 року № 7/10-56 та протоколу земельних торгів у формі аукціону по лоту № 5 від 08.08.2016 року було укладено спірний договір оренди землі між ОСОБА_6 сільською радою та ТОВ Маяк , згідно умов якого, спірна земельна ділянка була передана відповідачу строком на 10 років. 12 серпня 2016 року відомості про зареєстроване речове право - право оренди ТОВ Маяк на спірну земельну ділянку були занесені до Держреєстру, номер запису про інше речове право №15951472.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 02.11.2017 року, на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 23.03.2017 року по справі № 240/1221/13-ц, скасовано право власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою Спасько-Михайлівської сільської ради. Проте, земельна ділянка так і не була повернута спадкоємцям.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стаття 41 Конституції України та ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст.18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він в силу вимог ст.ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи N 6-99цс13, договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України й ст.18 Закону України Про оренду землі .

У пунктах 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) ( ч.3 ст. 215 ЦК України). Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. (ч.1 ст. 236 ЦК України).

Договір оренди земельної ділянки від 11.11.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Маяк було укладено на 10 років і відповідно до умов якого, не було передбачено припинення договору оренди у зв`язку зі смертю орендодавця. Не зазначено такої підстави припинення договору оренди земельної ділянки і у статті 31 Закону України Про оренду землі та у статті 141 ЗК України.

Новий договір з іншим орендарем може бути укладено лише після припинення дії попереднього договору.

Таким чином, оскільки строк дії договору оренди землі від 11 листопада 2011 року, на момент укладення спірного договору оренди землі від 09 серпня 2016 року не закінчився, орендодавець не мав законних підстав укладати новий договір без припинення попереднього.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовані Законом України від 01 липня 2004 року №1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень установлено, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Статтею 18 Закону № 1952-ІV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для виконання покладених на нього обов`язків державний реєстратор, у тому числі: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 - державний реєстратор відділу реєстрації Олександрівської райдержадміністрації суду пояснила, що договір оренди землі від 11.11.2008 року ними не реєструвався, оскільки цим уже займається відділ в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. На сьогоднішній день договір оренди землі від 09.08.2016 року є чинним, його реєстрація не скасована, він не є припинений чи скасований. Зміна власника не є підставою для його припинення. Договір від 11.11.2008 року був укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Маяк Олександрівського району Донецькеої області на 10 років, тобто по 11.11.2018 року. Укладення договору оренди землі від 09.08.2016 року призвело до задвоєння речових прав.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_13 - в.о. начальника відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області суду пояснила, що договір оренди землі від 11.11.2008 року було укладено між ОСОБА_5 та ТОВ Маяк Олександрівського району Донецькеої області та зареєстровано 11.11.2008 року. Номер, зазначений в реєстраційній справі, співпадає з номером запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землі (договір оренди землі). Строк дії договору 10 років, тобто до 10.11.2018 року. Укладення іншого договору без припинення попереднього призвело до задвоєння речових прав.

Допитаний в судовому засіданні як свідок - ОСОБА_14 , приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу, суду пояснив, що до нього звернулися ТОВ "Маяк", та Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, щодо державної реєстрації іншого речового право оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 680665514203, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради, кадастровий номер 1420387300:01:000:0057. Перед тим, як здійснити реєстрацію договору оренди землі від 09.08.2016 року ним було здійснено перевірку у Державному реєстрі речових прав, право власності на нерухоме майно. Було зроблено запит до відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, але недочикавшись відповіді з Держгеокадастру, оскільки вважав, що це є його правом, а не обов`язком, зареєстрував договір оренди землі від 09.08.2016 року, укладений між ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сільською радою та ТОВ Маяк .

Суд на підставі зібраних у справі доказів встановив, що договір оренди земельної ділянки, укладений 11 листопада 2008 року, між ОСОБА_5 та ТОВ Маяк , зареєстрований у Олександрівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент проведення такої реєстрації, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 листопада 2008 року за № 04081650281. Указаний договір не розірваний, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Сторонами даний факт не заперечувався.

Таким чином, невикористання належним чином, наданих приватному нотаріусу Левочки Максиму Миколайовичу повноважень державного реєстратора, зокрема щодо направлення запиту до органів Держгекадастру про надання інформації з приводу реєстрації договорів оренди землі щодо спірної земельної ділянки в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі), нез`ясування вищевказаних обставин, призвело до прийняття помилкових рішень, якими було порушено права спадкоємців.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Левочки М.М. № 30979352 від 17 серпня 2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Донецька область, Олександрівський район, сільська рада Спасько ОСОБА_15 , кадастровий номер земельної ділянки 1420387300:01:000:0057 за Товариством з обмеженою відповідальністю Маяк є незаконним.

Також враховуючи, що рішення суду, яким передано оспорювану земельну ділянку у власність Спасько-Михайліваської сільської ради відповідно до постанови апеляційного суду Донецької області від 23.03.2017 скасовано, остання не є власником зазначеної земельної ділянки, а отже не має законного права передавати її в оренду. Окрім того, згідно свідоцтв про право на спадщину від 04.09.2018 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано право власності по Ѕ частині кожний на земельну ділянку, площею 5,6274 га, що розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, яка є предметом правочину - договору оренди, а тому перебування належної дітям позивача на праві власності земельної ділянки в оренді відповідача за відсутності волевиявлення позивача, як законного представника дітей (особи, яка здійснює управління майном дітей), дозволу органу опіки і піклування на це, порушує гарантоване ст.41 Конституції України право дітей та позивача на безперешкодне володіння та розпорядження своїм майном. З огляду на дані обставини, договір оренди землі від 09.08.2016 року підлягає визнанню недійсним.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У пунктах 1-3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що: метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання договору оренди землі від 09.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сільською радою та ТОВ Маяк - недійсним та витребувати на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Маяк земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміром 5,6274 га, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, з кадастровим номером 1420387300:01:000:0057, власниками якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується позовної вимоги з приводу скасування запису про реєстрацію речового права, то суд вважає її передчасною з таких підстав.

Згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації оспорюваного договору оренди, визнання недійсним договору оренди землі є підставою для скасування запису про його державну реєстрацію.

Аналізуючи зазначену норму Закону, суд дійшов до висновку, що скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору суд не має можливості, оскільки, у такому разі, суд має визнати незаконними дії державного реєстратора, який здійснив реєстрацію спірного договору, який не був стороною по справі та до якого вимоги не заявлялися.

За таких обставин, визнання недійсним договору оренди землі від 09.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сільською радою та ТОВ Маяк , предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розміром 5,6274 га, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, з кадастровим номером 1420387300:01:000:0057, тягне за собою безпосереднім наслідком скасування його державної реєстрації, тому дана вимога не підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 11.11.2008 року за період за 2008 -2019 роки, включно, у розмірі 38670,75 грн, то суд вважає за необхідне закрити провадження в цій частині з наступних підстав.

В судовому засіданні представником відповідача було надано суду для огляду оригінали та для долучення до матеріалів справи, належним чином завірені копії документів, які підтверджують сплату відповідачем заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 11.11.2008 року за період з 2008 року по 2019 рік включно, а саме: платіжне доручення № 379 від 14.01.2020 року на суму 38670,75 грн, квитанцію Укрпошти про поштовий переказ на суму 38980,12 грн, та список №2 згрупованих поштових переказів електронних, в якому міститься прізвище - ОСОБА_2 , сума переказу 38670,75 грн. Представник позивача не заперечував проти перерахованої суми, оглянувши докази, підтвердження сплати заборгованості, визнав їх належними та допустимими.

Отже, враховуючи те, що сума боргу з орендної плати була сплачена відповідачем та прийнята позивачем, до прийняття рішення по справі, тому суд вважає, що в цій частині позову відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 11.11.2008 року за період за 2008 -2019 роки, включно, у розмірі 38670,75 грн.

Щодо стягнення судових витрат, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було заявлено, чотири вимоги, три, з яких, є по суті, однією вимогою майнового характеру (про визнання договору оренди землі недійсним із застосуванням наслідків, у виді скасування запису про реєстрацію речового права та витребування з чужого незаконного володіння ) та з вимогою майнового характеру, про стягнення орендної плати, за які було сплачено 2300,50 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати були виконані відповідачем вже після відкриття провадження у справі, та одна із вимог, в якій судом було відмовлено, є похідною вимогою щодо наслідків визнання договору оренди землі недійсним, за яку окремо судовий збір не сплачувався, тому витрати по сплаті судового збору у сумі 2300,50 грн покладаються на відповідача.

15.01.2020 року представником відповідача було надано суду розрахунок розміру судових витрат, які понесла позивач, у зв`язку з розглядом цивільної справи, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 15000,00 грн. До розрахунку додано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 282 від 23.10.2019 року на суму 5000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру № 212 від 15 квітня 2019 року на суму 5000 грн, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 237 від 11.07.2019 року на суму 5000 грн , порядок оплати послуг та акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №212 , відповідно до договору, про надання правових послуг адвокатом за № 212/04-19 від 15.04.2019 року.

Відповідно до положень частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137).

Позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Як передбачено ст.ст.15, 60, 62 ЦПК України та Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом додатку № 1 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 15.04.2019 №212/04-2019 вартість юридичних послуг адвоката - ОСОБА_1 складає 15 000,00 грн., що підтверджено розрахунком суми судових витрат, та була сплачена позивачем, що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до приписів частини 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно розрахунку та акту приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2019 року, заявлена представником позивача до стягнення з відповідача сума - 15000,00 грн, складається з: 1921 грн. - зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції ( 1 год.); 7684 грн. - підготовка до розгляду справи та збір доказів ( 4 год.); 5763 грн. - представництво та захист інтересів в суді (3 години).

Отже, загальна сума витрат становить 15368 грн., а фактично сума 15000,00 грн. була погоджена позивачем у договорі про надання правової допомоги від 15.04.2019 року та сплачена частинами: 15.04.2019 року, 11.07.2019 року та 23.10.2019 року.

Дослідивши перелік наданих послуг та робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значенням справи для сторони, суд вважає, з урахуванням вимог розумності та справедливості, на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, стягнути з відповідача 15000 гривень.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", Олександрівського району Донецької області, треті особи: Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, та відділ державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області, про визнання договору оренди землі недійсним, та скасування запису про реєстрацію речового права, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, та стягнення орендної плати- задовольнити частково.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", Олександрівського району Донецької області, на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заборгованості з орендної плати за 2008-2019 роки, включно, що утворилася за договором оренди землі за № 356 від 11.11.2008 року, у розмірі 38670 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень 75 коп. - закрити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк", Олександрівського району Донецької області та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сільською радою, Олександрівського району Донецької області, 09 серпня 2016 року, право оренди за яким було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 серпня 2016 року.

Витребувати на користь ОСОБА_2 з незаконного володіння -Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", Олександрівського району Донецької області, земельну ділянку, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради, Олександрівського району Донецької області, площею 5,6274 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1420387300:01:000:0057, яка належить: 1/2 частина неповнолітньому ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 961, та 1/2 частина неповнолітній ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 960.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", Олександрівського району Донецької області (код ЄДРПОУ 30835629), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судові витрати по справі у розмірі 17300 (сімнадцять тисяч триста) гривень 50 копійок., з яких: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень 50 коп., та витрати на отримання правничої допомоги у розмірі 15 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп..

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк", юридична адреса: село Спасько-Михайлівка, Олександрівського району Донецької області, вул. Центральна, 115, код ЄДРПОУ 30835629.

Треті особи: - Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, юридична адреса: с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області, вул. Центральна, 117, код ЄДРПОУ 21995109.

Відділ державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області, юридична адреса: смт Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, вул. Самарська,27, код ЄДРПОУ 05420741.

Повний текст рішення складено 24 січня 2020 року.

Суддя А.І. Шинкаренко