Постанова

від 23.01.2020 по справі 160/7049/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2020 року справа № 160/7049/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 160/7049/19 (суддя Турова О.М., повний текст рішення складено 04.10.2019р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200129/2, прийняте 04.07.2019р. Дніпропетровською митницею ДФС (далі відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне рішення є протиправним, оскільки при його прийнятті відповідачем не дотримано послідовності дій, визначеної ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України). Так, відповідач, не зважаючи на відсутність визначених ч.3 та ч.4 ст.53 МК України обставин, які надають право на витребування у декларанта додаткових документів, все одно виставив вимогу про їх надання, хоча декларантом було надано всі необхідні документи, що підтверджують складові заявленої митної вартості придбаного позивачем у Федеративній Республіці Німеччина автомобіля "Renault Kangoo" (2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 ) на рівні 3600 євро (з яких 100 євро - витрати на доставку). Крім того, спірне рішення в порушення приписів п.4 ч.2 ст.55 МК України не містить обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митницею, а лише містить вказівку, що відповідач взяв за основу вартість з періодичного довідника "SuperSCHWACKЕ".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем рішення відповідача.

Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи, за якими неможливо достовірно встановити та перевірити правильність визначення митної вартості заявленого до розмитнення автомобіля. Декларантом в повному обсязі не були подані витребувані митницею додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а тому відповідач не мав достатніх підстав для здійснення митного оформлення авто за митною вартістю, заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів, посадовою особою митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд встановив всі обставини справи, перевірив доводи обох сторін та надані ними докази, в результаті чого прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.

Представники позивача просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 02.07.2019р. позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу легкового автомобіля марки - Renault, модель - Kangoo: номер кузова /VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний; робочий об`єм циліндрів - 1461 см. куб.; потужність - 66 кВт; екологічна норма - ЄВРО-5; дата виготовлення 27.03.2014р.; колір - білий; реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; торговельна марка - Renault.; країна виробництва - Франція, ввезеного на митну територію України через пункт пропуску "Рава-Руська-Хребенне" митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації від 21.06.2019р. №UA 110150/2019/227501.

Митна вартість товару (автомобіля) заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) у сумі 3600 євро (електронна митна декларація від 02.07.2019р. №UA110150/2019/228828 (далі ЕМД).

На пункті пропуску "Рава-Руська-Хребенне" митного поста "Рава-Руська" здійснено митний огляд автомобіля, про що складено акт від 22.06.2019р. №UА209060/2019/3 8454. В акті зазначено, що під час огляду посадовою особою митного органу виявлено пошкодження у авто заднього правого крила та даху.

За митною декларацією від 02.07.2019р. №UA110150/2019/228828 декларантом позивача за кодом згідно з УКТЗЕД 8703319030 заявлено до митного оформлення оцінюваний товар у кількості 1.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за ЕМД UA110150/2019/228828 декларантом 02.07.2019р. заявлено у графу 44 ЕМД та надано наступні документи:

1. рахунок купівлі-продажу від 20.06.2019р. №58 (нім.Rechnung);

2. під кодом документу " 0862" - декларація про походження товару декларантом зазначено висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 02.07.2019р. №1184т19 щодо ідентифікації КТЗ;

3. акт про проведення огляду транспортного засобу від 22.06.2019р. №UA209060/2019/38454, складений Львівською митницею ДФС;

4. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2014р. № EN-K-5-204/14-00001;

5. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2014р. № НОМЕР_3 ;

6. платіжний документ від 21.06.2019р. №SW24J620O46393 (Swift - квитанція Приватбанку);

7. довідка щодо вартості перевезення від 01.07.2019р. б/н, написана власноруч одержувачем оцінюваного товару;

8. висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 02.07.2019р. №1184т19 щодо ідентифікації КТЗ;

9. договір про надання послуг митного брокера від 20.06.2019р. №0625т (зазначено у графі 44, проте сканкопія даного документу не надана);

10. паспорт громадянина України від 03.01.2013р. № НОМЕР_4 ;

11. квитанція щодо руху коштів продавця від роздрібних продаж від 21.06.2019р. №910376107 (нім. Umsatzanzeige-Einzelumsatz);

12. сертифікат відповідності від 20.06.2019р. № UA.009.120915-19;

13. довіреність від 13.06.2019р. №ННН 282594;

14. касовий ордер від 20.06.2019р. №0.0.1388285774.1;

15. декларація країни експорту від 20.06.2019р. №19DE510208507653E2;

16. закордонний паспорт від 09.01.2019р. №FT 735391.

Судом встановлено, що дійсно під час митного оформлення позивачем не надавалась і не зазначалась у графі ЕМД копія чеку на оплату готівкою, зазначена у позові як "нім.Quittung".

Відповідно до відомостей графи 45 ЕМД від 02.07.2019р. № UА110150/2019/228828 декларантом заявлено митну вартість товару у перерахунку за курсом НБУ 107070,30 грн., тобто 3600,00 євро.

При цьому, на підставі довідки від 01.07.2019р. б/н декларантом задекларовано транспортні витрати у розмірі 100 євро.

Під час митного оформлення проведено контроль із застосуванням автоматизованої системи аналізу управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст.337 МК України та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015р. №684 "Про затверджена Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходи управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю".

Так, автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР) за декларацією від 02.07.2019р. № UA110150/2019/228828 згенеровано такі форми митного контролю:

- 103-1 "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

- 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";

- 210-1 "Проведення митного огляду транспортного засобу";

В примітках до цих форм контролю зазначено наступне: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: VF1FW18M550711376, валюта - EUR, вартість - 5950,00".

На підставі спрацювання форм контролю №105-2, № 106-2 посадовою особою митного поста "Слобожанський" сформовано запит до спеціалізованого підрозділу митниці від 02.07.2019р. №228828/МВ/10.

Посадовою особою відділу контролю митної вартості товару Дніпропетровської митниці ДФС за результатом перевірки ЕМД та документів митного оформлення встановлено, що згідно з наданими товаросупровідними документами фактурна вартість товару становить 3500,00 євро. Заявлені декларантом складові митної вартості товару становлять 100 євро. Водночас, у рахунку від 20.06.2019р. №58 в графі "пробіг" зазначено 190579,00 км. На кордоні України при здійсненні огляду автотранспортного засобу посадовою особою Львівської митниці ДФС в акті митного огляду від 22.06.2019р. №UА209060/2019/38454 зазначено, що автомобіль має пробіг 191379,00 км. Враховуючи вищезазначене, протяжність маршруту за межами митної території України становить 800,00 км. Показник протяжності маршруту впливає на вартість транспортних витрат за межами митної території України, які включаються до митні вартості товару. Згідно з інформацією Інтернет ресурсів протяжність маршруту від м. Ганновер (Німеччина) до Рава-Руська (Україна) становить 1148,7 км. Таким чином, заявлені імпортером відомості щодо вартості транспортних витрат не підтверджено документально.

У повідомленні №1 від 02.07.2019р. позивача проінформовано, що за результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції, враховуючи посередницький характер угоди, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, останньому відповідно до ч.5 ст.54 МК України необхідно протягом 10 календарних днів додатково надати такі документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- транспортні (перевізні) документи.

Представником імпортера 03.07.2019р. за довіреністю від 13.06.2019р. №ННН 282594 Сухацьким Д.К. надіслано відповідь на повідомлення митного органу від 02.07.2019р. №1, в якій зазначено, що транспортування автомобіля здійснювалося в два етапи: 1) Німеччина м. Ганновер - Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) (відстань 360 км) за рахунок продавця на автовозі, так як у автомобіля відсутній талон про проходження технічного огляду; 2) Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) - Польща м. Гребенне - Рава-Руська (Україна ) відстань 787 км, своїм ходом за особисті кошти ОСОБА_1 на суму 100 євро, як і вказано у довідці про транспортні витрати.

За результатами розгляду відповіді декларанта, митним органом надіслано повідомлення №2 від 03.07.2019р., де зазначено, що наданими до митного оформлення за ЕМД №UА110150/2019/228828 товаросупровідними документами не підтверджено транспортування оцінюваного транспортного засобу на навантажувачі з м. Ганновер - Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) за рахунок продавця на автовозі. Окрім того, враховуючи відсутність умов поставки у наданому до митного оформлення рахунку №58, товар вважається таким,що постачається на умовах поставки ЕХW, згідно з якими продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці і не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб та за митне оформлення товару для експорту. Враховуючи вищезазначене, імпортером не доведено врахування вартості в ціні товару витрат продавця по доставці товару до обумовленого місця Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща), також відсутні документально підтверджені відомості щодо маршруту перевезення, а також вартості складових митної вартості. Отже, декларантом не було надано належних документів, що надаються для підтвердження всіх складових митної вартості товарів, зокрема, витрат на транспортування.

03.07.2019р. представником імпортера Сухацьким Д.К. надіслано відповідь на повідомлення митного органу від 03.07.2019р. №2, в якій зазначено, що транспортування оцінюваного транспортного засобу на відрізку шляху Німеччина м. Ганновер - Роlsко-NiemieckieCentrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) (відстань 360 км) організовував та фінансував продавець Andrej Novikov handler, усі контактні данні якого зазначені у доповненні №1 до ЕМД № UA110150/2019/228828 від 02.07.2019р., отже, транспортування здійснювалося за рахунок продавця на автовозі, при цьому офіційний запит митниці до вищевказаного продавця надасть можливість встановити цю інформацію, якою позивач особисто не володіє, бо фактичний контроль та розпорядження над придбаним автомобілем був отриманий представником позивача ОСОБА_1 в Роlsко-NiemieckieCentrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща). Також у відповіді на повідомлення митниці зазначалося, що ОСОБА_1 придбала оцінюваний транспортний засіб для особистого користування через довірених осіб (довіреності №3390 від 13.06.2019р., бланк ННН №282594) по особистій домовленості з продавцем, особисто переказала кошти за придбаний транспортний засіб за допомогою SWIFT-переказу через КБ "ПриватБанк" у розмірі 3500 євро. Також декларантом заявлено про неможливість надати додаткові документи.

За результатами розгляду вказаного повідомлення представника імпортера митним органом надіслано у відповідь повідомленням №3 від 04.07.2019р., в якому, зокрема, зазначено, що до митного оформлення надано висновок експерта від 02.07.2019р. №1184т19 про ідентифікацію транспортного засобу, який не має цінового дослідження вартості оцінюваного товару. Згідно з наданою ЕМД країни відправлення №19DE510208507653E2 в графі 18 зазначено номер транспортного засобу, який перетинав кордон, у даній графі міститься реєстраційний номер НОМЕР_2 . Номер автовозу не зазначено. Окрім того, в повідомленні від 03.07.2019р. зазначено, що оцінюваний товар прямував на автовозі з Німеччини до Польщі внаслідок відсутності талону технічного огляду автомобіля марки - Renault, модель - Kangoo: номер кузова/ VIN - НОМЕР_1 . Однак, відповідно до фотографій, долучених до ЕМД №UA110150/2019/228828, на ТЗ наявний німецький транзитний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджує зняття з обліку в країні експорту, яке не є можливим без наявності талону про проходження технічного огляду. Таким чином, на думку митниці, декларантом/імпортером умисно не надано під час подання ЕМД №UA110150/2019/228828 від 02.07.2019р. для митного оформлення рахунки щодо вартості всіх складових митної вартості, з метою зменшення бази оподаткування товару.

З урахуванням отриманого від декларанта 04.07.2019р. повідомлення з проханням без урахування передбаченого законодавством 10-денного терміну на подання додаткових документів прийняти рішення щодо правильності визначення митної вартості, посадовою особою митниці за результатами контролю правильності визначення митної вартості прийнято рішення від 04.07.2019р. №UA110000/2019/200129/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару 5250,00 євро/шт.

В рішенні про коригування митної вартості вказано, що визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на інформації з Інтернет ресурсу Schwacke, використання якої передбачено наказом ДМСУ від 13.10.2006р. №885. Так, згідно з інформацією вказаного видання, ціна на подібний автомобіль становить 5250,00 євро, при цьому інформація системи "SuperSCHWACKЕ" стосується саме фактурної вартості автомобіля без врахування транспортних витрат.

На підставі винесеного рішення від 04.07.2019р. №UA110000/2019/200129/2 посадовою особою митного посту "Слобожанський" Дніпропетровської митниці ДФС, сформовано відмову у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, що оформлено карткою відмови від 04.07.2019р. №UA110150/2019/00447.

У зв`язку із незгодою з прийнятим рішенням, за заявою декларанта, оцінювані товари випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України за ЕМД від 05.07.2019р. №UА 110150/2019/229351 з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до рішення від 04.07.2019р. №UА 110000/2019/200129/2 про коригування митної вартості, шляхом надання гарантій відповідно до Розділу Х МК України.

Позивач оскаржила до суду рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200129/2, прийняте 04.07.2019р. Дніпропетровською митницею ДФС.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, дійшов висновку, що останнім не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття такого рішення, окрім того не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскарженого рішення відповідача, враховуючи при цьому наступне.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, шляхом витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості. Такі дії можуть мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку із вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для виникнення у митного органу сумнівів щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів стала відсутність, на думку митниці, належного підтвердження з боку позивача такої складової митної вартості як транспортні витрати.

Пунктами 5-6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.6 ч.10 ст.58).

Отже, митним законодавством чітко визначено умову за якою, зокрема, витрати на транспортування включаються до митної вартості, а саме: за умови, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Заявлені декларантом складові митної вартості товару становлять 100 євро, про що вказано у заяві представника позивача по довіреності ОСОБА_1., яка була подана до митного оформлення разом з ЕМД. При цьому, позивач стверджує, що транспортування оцінюваного транспортного засобу на відрізку шляху Німеччина м. Ганновер - Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) (відстань 360 км) організовував та фінансував продавець - Andrej Novikov, усі контактні данні якого зазначені у доповненні №1 до ЕМД №UA110150/2019/228828 від 02.07.2019р., отже, транспортування здійснювалося за рахунок продавця на авотовозі, при цьому офіційний запит митниці до вищевказаного продавця надасть можливість встановити цю інформацію, якою позивач особисто не володіє, бо фактичний контроль та розпорядження над придбаним автомобілем був отриманий представником позивача ОСОБА_1 в Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща). Витрати позивача на транспортування у сумі 100 євро стосуються другого етапу транспортування автомобіля по маршруту Роlsко-Niemieckie Centrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща) - Польща м. Гребенне - Рава-Руська (Україна), відстань 787 км, своїм ходом за особисті кошти ОСОБА_1 , оскільки фактичний контроль та розпорядження над придбаним автомобілем був отриманий представником позивача ОСОБА_1 саме в Роlsко-NiemieckieCentrum (Еurора 30, 69-100 Swiecko, Польща).

Вважаючи цю складову митної вартості непідтвердженою, відповідач виходив з того, що доказів транспортування автомобіля під час першого етапу перевезення саме за рахунок коштів продавця жодним чином документально не доведено. Враховуючи відсутність умов поставки у наданому до митного оформлення рахунку №58, товар вважається таким, що постачається на умовах поставки ЕХW, за якими продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці і не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб та за митне оформлення товару для експорту.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

При цьому слід виходити з принципу законності, закріпленого у ст.19 Конституції України, відповідно до якого, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частина 6 ст.54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Тобто, в адміністративних процедурах щодо митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

У справі, що розглядається, декларантом надано довідку про транспортні витрати, а також позивач вказав на те, що у митного органу була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, в тому числі таку складову митної вартості як транспортні витрати, понесені продавцем, безпосередньо у самого продавця, усі контактні данні якого зазначені у доповненні №1 до ЕМД №UA110150/2019/228828 від 02.07.2019р., однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Водночас, з наданих позивачем до митного оформлення, а також до суду документів встановлено, що ОСОБА_1 на підтвердження заявленої митної вартості було надано рахунок (інвойс) №58 від 20.06.2019р., виставлений продавцем за продаж автомобіля, на суму 3500 євро, а також банківський платіжний документ SWIFT від 21.06.2019р. №SW24J620O46393, відповідно до якого позивачем здійснено переказ через КБ "ПриватБанк" на користь продавця у розмірі 3500 євро.

Окрім цього, додатково позивачем надано на підтвердження дійсної вартості товару чек про оплату готівкою ("Quittung") на суму 3500 євро, виписаний продавцем з проставлянням своєї печатки, та отриману від продавця автомобіля копію касового документа "Дисплей продажів - разові продажі" від 21.06.2019р., що підтверджує оприбуткування ним 3500 євро.

Відповідачем не було доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, де були наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону.

При цьому слід зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Стосовно посилань відповідача на правомірність застосування програмного комплексу SCHWACKE з огляду на положення Методики та Методичних рекомендацій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який визнав безпідставними посилання відповідача на інформацію, отриману митним органом відповідно до витягу з програмного комплексу SCHWACKE, з огляду на те, що з наданого відповідачем перекладу документу Schwacke-Code: 10443160 очевидно, що він не надає інформації, необхідної для визначення митної вартості автомобіля, з огляду на наступне: 1) фактичний пробіг автомобіля - 191379 км (відповідно до акту митного огляду від 22.06.2019р.), а введений для розрахунку відповідачем пробіг - 169050 км; 2) в документі наявні відмітки "Ущерб неизвестен" та "Подлежит техническому осмотру", що вказує на те, що даний програмний комплекс не може врахувати реальний технічний стан автомобіля; 3) у документі наявні відмітки "Справочная цена после Schwacke оценка", Продажная стоимость (Schwacke) с НДС 5250,00 EUR", "Стоимость покупки (Schwacke),включая НДС 3550,00 EUR" та "Торговое предложение 3550,00 EUR". При цьому відповідачем не надано пояснення щодо того, чому була застосована ціна в 5250 євро, хоча торгова пропозиція визначена на рівні 3550 євро, що є ціною без ПДВ (використовується під час експорту) та яка наближена до ціни імпортованого ОСОБА_1 автомобіля у сумі 3500 євро.

Отже, митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості транспортного засобу саме у розмірі 5250 євро.

З урахуванням викладеного, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що оскаржене позивачем рішення підлягало скасуванню як протиправне.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 160/7049/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 23.01.2020р.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак