ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4367/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Чудак О.М. Суддя-доповідач Шурко О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" до Фонду соціального захисту інвалідів третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
Всеукраїнська громадська організація "Правозахисна спілка інвалідів" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду соціального захисту інвалідів з позовом про визнання протиправним та нечинним наказу Фонду соціального захисту інвалідів №25 від 25 лютого 2019 року "Про внесення змін до наказу Фонду соціального захисту інвалідів від 04 квітня 2018 року №23 "Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183" з моменту його прийняття.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2019 року наказом Фонду соціального захисту інвалідів №25 "Про внесення змін до наказу Фонду соціального захисту інвалідів від 04 квітня 2018 року №23 "Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183" вирішено внести зміни до наказу №23 від 04 квітня 2018 року, а саме: пункт 1.1: Викласти додаток 1 (Положення про робочу групу із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських) в новій редакції, що додається; пункт 1.2: Викласти додаток 2 (Склад робочої групи із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських) в новій редакції, що додається.
Позивач вважаючи, що даний наказ грубо порушує його права на отримання з бюджету фінансової підтримки, носить дискримінаційний характер, не відповідає вимогам прозорості у виділенні бюджетних коштів, порушує права осіб з інвалідністю, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, відмовляючи в задоволені позовних вимог, зазначив про недоведеність позивачем наявності порушення процедури прийняття оскаржуваного наказу, його негативного впливу на права та свободи осіб з інвалідністю, порушення норм чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Як вбачається з позовної заяви Всеукраїнська громадська організація "Правозахисна спілка інвалідів" вважає приписи пунктів 1.1, 1.2 оскаржуваного наказу такими, що носять дискримінаційний характер, оскільки затверджений склад Робочої групи не враховує вимоги законодавства про участь у робочій групі представників громадськості, у тому числі відповідних громадських організацій осіб з інвалідністю, засобів масової інформації та журналістів.
Згідно статті 12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ громадські організації осіб з інвалідністю, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об`єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення осіб з інвалідністю до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно осіб з інвалідністю та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством.
З метою раціонального та належного виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань інвалідів", відповідачем прийнято наказ №25 від 25 лютого 2019 року, яким внесено зміни до наказу Фонду соціального захисту інвалідів від 04 квітня 2018 року №23 з приводу виконання цієї постанови.
Згідно з пунктом 5 Положення про Робочу групу із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських, до складу Робочої групи входять представники Фонду соціального захисту інвалідів та Міністерства соціальної політики України, а також представники засобів масової інформації і журналісти, голови всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що претендують на отримання фінансової підтримки у відповідному бюджетному році приймають участь у запрошені.
Матеріали справи свідчать про те, що до складу Робочої групи із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських (додаток 2 до наказу Фонду соціального захисту інвалідів №25 від 25 лютого 2019 року) включено голову Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Разом проти раку" та голову Громадської організації "Внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю "Бусел" (за згодою).
Тобто, до складу даної Робочої групи включено голів всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Всеукраїнська громадська організація "Правозахисна спілка інвалідів" претендувала на отримання фінансової підтримки у відповідному бюджетному році, як і того, що Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів "Разом проти раку" та Громадська організація "Внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю "Бусел" не претендували на отримання такої фінансової підтримки у відповідному бюджетному році і відповідно не можуть бути включені до складу Робочої групи із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських.
Наведене вказує на те, що позивачем не доведено, що оскаржуваний наказ ставить його у нерівне та гірше становище в порівнянні з іншими та є дискримінацією, доказів наявності будь-якої дискримінації не надано.
Відповідно до пункту 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за №528/19266, основними завданнями Фонду є: 1) фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні; 2) забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створення робочих місць.
Пунктами 1, 5 Положення про Робочу групу із надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських, визначено, що Робоча група є консультативно-дорадчим органом Фонду соціального захисту інвалідів, що утворюється з метою забезпечення виконання бюджетної програми "Фінансова підтримка громадських об`єднань інвалідів, які мають статус всеукраїнських". Склад Робочої групи та зміни до нього затверджуються наказом Фонду соціального захисту інвалідів.
В свою чергу, пунктом 16 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що директор Фонду підписує накази Фонду, виконує інші повноваження, визначені законодавством.
Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що директор Фонду соціального захисту інвалідів не наділений повноваженнями щодо одноособового прийняття положення про робочу групу.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено, що прийняття наказу Фонду соціального захисту інвалідів від 25 лютого 2019 року №25 порушує права осіб з інвалідністю, положення Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" чи інших нормативно-правових актів. Також позивачем не доведено належними доказами, що даний наказ перешкоджає реалізації основоположного права на соціальний захист, як і не доведено позбавлення позивача права на допомогу і рівноцінну конкурентну участь в отриманні державної фінансової підтримки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .
Колегія суддів також враховує й інші аргументи апелянта, однак зауважує, що ці аргументи, зважаючи на встановлені судом обставини справи, які підтверджені наявними доказами, не спростовують висновки відповідача про законність прийнятих рішень.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2020 |
Оприлюднено | 28.01.2020 |
Номер документу | 87170294 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шурко Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні