Постанова

від 23.01.2020 по справі 571/1684/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року

м. Рівне

Справа № 571/1684/17

Провадження № 22-ц/4815/82/20

Рішення ухвалене в смт. Рокитне Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту рішення 28 жовтня 2019 року

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чорнобривого В.П. на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області, третя особа : Орган опіки та піклування в особі Рокитнівської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Рокитнівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення, який було уточнено 23.05.2018 та залучено до справи інших учасників.

Позов мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, йому на праві власності належить житловий будинок з господарськими прибудовами в АДРЕСА_1 .

В 2004 року за сімейним обставинам переїхав із сім`єю проживати в с. Вири, Сарненського району в будинок сестри, а в спірному будинку дозволив проживати ОСОБА_1 .

29 січня 2016 року Томашгородською селищною радою без згоди власника житлового будинку були зареєстровані в будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8

В 2017 році позивач забажав повернутися в будинок, який належить йому на праві власності, але відповідачі добровільно не бажають звільнити будинок. Посилаючись на норми ст. 15, 321, 391 ЦК України та ст. 150 ЖК України, просив усунути перешкоди в користуванні житловим будинком шляхом виселення із житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; зобов`язати Томашгородську селищну раду Рокитнівського району Рівненської області зняти з реєстраційного обліку і виписати із вказаного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою Рокитнівського районного суду від 22 травня 2019 року провадження у справі зупинялося у зв`язку зі смертю позивача (а.с.84,87), а ухвалою від 06.09.2019 року до участі у справі залучено спадкоємців ОСОБА_9 - ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.95).

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , перешкоди у користуванні житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення із житлового будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_3

Зобов`язано Томашгородську селищну раду Рокитнівського району Рівненської області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_10 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Чорнобривий В.П. вважає таке рішення незаконним.

Вказує, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, зокрема прийнято судове рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_3 , представника Томашгородської сільської ради, представника Органу опіки і піклування в особі Рокитнівської районної державної адміністрації.

Також зазначає, що суд ухвалюючи рішення про виселення ОСОБА_1 не зазначає, що у неї на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_8 , яка у випадку виконання рішення суду, підлягатиме виселенню разом із матір`ю.

З цих міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 вважає її доводи необґрунтованими та безпідставними.

Щодо порушення норм процесуального права на які вказує апелянт - розгляд справи без участі Томашгородської селищної ради і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування Рокитнівської райдержадміністрації, то зазначає, що представник Томашгородської селищної ради Рокитнівського району подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити без його участі, згідно вимог чинного законодавства. Натомість, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, а тому суд першої інстанції правильно і законно розглянув справу у відсутності третьої особи та відповідача Томашгородської селищної ради.

З огляду на наведене просила рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

ОСОБА_1 , її представник адвокат Чорнобривий В.П. та ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її вимоги, а рішення місцевого суду скасувати.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не подали, а тому колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за його відсутності в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.08.2017 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2017, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 (а.с.5,6).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 здійснювалася на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2017 (а.с.27-28).

Згідно довідки Томашгородської селищної ради №2066 від 12.10.2017 житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 . За вказаною адресою зареєстрований, але не проживає його син - ОСОБА_11 , зареєстровані з 29.01.2016 (на підставі технічного паспорту №2-172-231 від 10.12.2015) та проживають по даний час: ОСОБА_1 , 1979 року народження, ОСОБА_3 , 1999 року народження, ОСОБА_8 , 2012 року народження (а.с.17).

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області у справі №571/1099/16-ц від 23.03.2017, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області, співвідповідач: ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.7-9). Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 20 червня 2017 року та постановою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року(а.с.10-12, 59-63).

Свідоцтвом про смерть встановлено, що позивач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.84).

Згідно з повідомлення Сарненської районної державної нотаріальної контори №1623/01-16 від 27.08.2019, на майно померлого ОСОБА_4 , 22.08.2019 заведена спадкова справа №284/2019.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 13.09.2019, на підставі статті 1261 ЦК України, спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 - на 8/10 часток, дочка ОСОБА_6 - на 1/10 частку, син ОСОБА_7 на 1/10 частку. Спадщина на яку видане свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.106).

Згідно зі ст.41 Конституції України та ст.ст.319,321,391 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону тавимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Будь-яких угод між відповідачами в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та первісним позивачем власником спірного домоволодіння ОСОБА_4 , щодо цього б. АДРЕСА_1 не укладалось. Усний дозвіл ОСОБА_4 на проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в належному йому будинку не породжує у відповідачів будь-яких прав на нього, що підтверджено рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області у справі №571/1099/16-ц від 23.03.2017, яке набрало чинності.

Відповідно до абзацу 4 ч.3. ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , для реєстрації місця проживання, особа або її представник подає органу реєстрації документи, що підтверджують право на проживання в житлі.

Законність реєстрації відповідачки та її дітей в згаданому будинку, без дозволу його власника на той час, а саме ОСОБА_4 , відповідач в справі Томашгородська селищна рада не довела. Технічний паспорт на підставі якого проведено реєстрацію місця проживання відповідачів не є підставою за законом для проведення такої реєстрації, а тому вона є незаконною та не породжує право на проживання відповідачів у цьому житлі.

Отже, згідно статей 98,99 ЖК України, відповідачі в справі є тимчасовим мешканцями, самостійного права на займане житло не набули незалежно від тривалості проживання, які на вимогу власника не виселились із займаного будинку, а тому підлягають виселенню без надання іншого житла.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а зводяться до незгоди із ухваленим у справі судовим рішенням. Зазначені в апеляційній скарзі обставини, які апелянт вважає порушеннями норм процесуального права не є такими, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Крім того, відповідач Томашгородська селищна рада та третя особа Орган опіки і піклування були повідомлені місцевим судом про час і місце розгляду справ , однак на власний розсуд прийняли рішення щодо участі в справі.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона потребує спірного житла, оскільки має неповнолітню доньку ОСОБА_8 , не заслуговує на увагу з наведених вище мотивів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Однак, оскільки закон не передбачає солідарного стягнення судових витрат, то рішення місцевого суду слід змінити в частині стягнення судового збору в розмірі 640 грн. з відповідачів, замінивши по тексту слова у солідарному порядку на в рівних частинах .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чорнобривого В.П. задовольнити частково.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року змінити в частині стягнення судового збору, замінивши по тексту слова у солідарному порядку на в рівних частинах .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 січня 2020 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків