Постанова

від 23.01.2020 по справі 175/1255/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 175/1255/17

провадження № 61-35151св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Креді Агріколь Банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Європолімер , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі судді Свистунової О. В. від 26 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство Креді Агріколь Банк (далі - ПАТ Креді Агріколь Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Європолімер , ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 9/14/1, укладеним та нотаріально посвідченим 29 травня 2014 року за реєстровим № 1681, а саме: будинок, загальною площею 457,5 кв.м, житловою площею 112,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,1100 га, розташованою за цією ж адресою, що належать на праві власності ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних/електронних торгів за початковою ціною для його подальшої реалізації 7 839 700 грн; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки відшкодувати витрати ПАТ Креді Агріколь Банк на сплату судового збору в сумі 33 156,27 грн та погасити заборгованість за договором про надання банківських послуг № 9/14, укладеним 17 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю Європолімер та ПАТ Креді Агріколь Банк в сумі 2 210 417,92 грн, з яких: в рахунок простроченої заборгованості - 1 695 868 грн, в рахунок нарахованих процентів за період з 01 вересня 2017 року до 13 вересня 2017 року - 10 872,14 грн, в рахунок прострочених процентів станом на 13 вересня 2017 року - 264 101,41 грн, в рахунок погашення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 13 вересня 2017 року - 239 576,37 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж. М. від 25 жовтня 2017 року позов ПАТ Креді Агріколь Банк задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 9/14/1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л. Л. 29 травня 2014 року за реєстровим № 1681, а саме: будинок загальною площею 457,5 кв.м, житловою площею 112,9 кв.м та земельну ділянку площею 0,1100 га кадастровий номер 1221481000:02:004:0098 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних/електронних торгів за початковою ціною для його подальшої реалізації 7 839 700 грн, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Креді Агріколь Банк за договором про надання банківських послуг № 9/14 від 17 квітня 2014 року в сумі 2 210 417,92 грн, з яких: прострочена заборгованість у розмірі 1 695 868 грн, нараховані відсотки за період з 01 вересня 2017 року по 13 вересня 2017 року у розмірі 10 872,14 грн, прострочені відсотки у розмірі 264 101,41 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентна винагорода у розмірі 239 576,37 грн.

Залишок коштів, одержаних від продажу предмета іпотеки, вирішено повернути ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що боржник не виконав своє зобов`язання за кредитним договором, а тому іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Ухвала апеляційного суду мотивованатим, що ОСОБА_1 не виконала у встановлений строк вимоги ухвали суду про залишення її апеляційної скарги без руху, а саме не сплатила судовий збір за подання вказаної скарги до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до цього суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу суду про відмову у задоволенні її повторного клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги та залишення цієї скарги без руху ОСОБА_1 отримала 29 березня 2018 року, а не 06 березня 2018 року як помилково вважав суд, що призвело до безпідставного повернення цієї скарги та порушення її права на судовий захист.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 червня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року.

Скарга не була оплачена судовим збором, однак до неї додано клопотання, в якому вона просила зменшити розмір судового збору до 6 500 грн, враховуючи її майновий стан як особи, яка не працює та не має доходів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та зазначену скаргу залишено без руху для виконання вимог статті 357 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для надання документу про сплату судового збору.

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала повторне клопотання про зменшення розміру судового збору. (а.с. 142-143 т. 2).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року повторно відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та залишено скаргу без руху.

Копії ухвал про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримала 02 лютого 2018 року, 13 та 20 лютого 2018 року, а також 06 березня 2018 року (а.с. 148,154,155,158 т. 2), проте у зазначений судом термін вимоги ухвали не виконала, недолік скарги не усунула, судовий збір за її подання не сплатила.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її ОСОБА_1 , апеляційний суд керувався нормами статей 185, 357 ЦПК України і виходив з того, що заявник не виконала вимоги ухвал Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року та від 16 лютого 2018 року щодо сплати судового збору.

При цьому, апеляційний суд виходив з того, що копії вказаних ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримала 02 лютого 2018 року, 20 лютого 2018 року та 06 березня 2018 року, проте у зазначений судом термін вимоги ухвали не виконала, недоліки скарги не усунула.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною 6 статті 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції двічі відмовляв ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, який вона відповідно до вимог Закону України Про судовий збір мала сплатити за подання апеляційної скарги до суду, а також двічі надавав заявнику строк для усунення цих недоліків скарги, про що її належним чином повідомляв.

Проте, ОСОБА_1 , отримавши вказані ухвали суду про залишення її апеляційної скарги без руху, у зазначений судом термін вимоги цих ухвал не виконала та не вчинила передбачених законом дій з метою усунення вказаних судом недоліків її апеляційної скарги.

За таких обставин висновки апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 вимогам статей 185, 357 ЦПК України у зв`язку з несплатою судового збору, а також неусунення цих недоліків останньою у вказаний судом строк є правильними та такими, що відповідають вимогам закону, а доводи касаційної скарги в цій частині - безпідставні.

Зокрема необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо отримання ОСОБА_1 ухвали апеляційного суду про залишення її скарги без руху від 16 лютого 2018 року лише 29 березня 2018 року, а не 06 березня 2018 року як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення їй зазначеного поштового відправлення (а.с. 158 т. 2).

Повертаючи скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції врахував розумність строку розгляду справи та роз'яснив останній право повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судове рішення апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, зокрема із висновками про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування незадовільного майнового стану заявник не надала жодного письмового доказу, що суд апеляційної інстанції підставно взяв до уваги, відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору.

При цьому матеріали справи не містять посилання на докази, що сплата судового збору є надмірним тягарем для заявника як для власника предмету іпотеки вартістю 7 839 700 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа Креуз проти Польщі ), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні. Це пов`язано з тим, що, на думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (справа Шишков проти Росії ).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара