Ухвала

від 27.01.2020 по справі 756/4409/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 756/4409/18

провадження № 61-705ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва - адвоката Сапегіна Валерія Володимировича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва про визнання наказів, акту та заяви незаконними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача про визнання наказів, акту та заяви незаконними та стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 25 червня 2014 року його призначено на посаду лікаря-ортопеда травматолога дитячого в КНП "Консультативно-діагностичний центр" Оболонського району міста Києва наказом № 161/К та його робочим місцем є філія №6 КНП "КДЦ" за адресою: АДРЕСА_1 . 06 березня 2018 року він був ознайомлений з наказом №138 від 06 березня 2018 року "Про відсторонення від роботи лікаря-ортопеда травматолога дитячого філії №6 КНП "КДЦ" ОСОБА_1 Відповідно до змісту вказаного наказу його було відсторонено від роботи на час здійснення перевірки інциденту, який мав місце 05 березня 2018 року о 19:00 у філії №6 за участі матері пацієнта - ОСОБА_2 , яка не погодилась з його консультативним висновком. Трудового контракту з КНП "КДЦ" він не укладав, тобто, додаткових, ніж встановлені в статті 46 КЗпП України, підстав для відсторонення його від посади застосовано бути не може. Оспорюваний наказ не містить посилання на норму законодавства, на підставі якої його відсторонено займаної посади, окрім того даний наказ не містить інформації щодо періоду відсторонення від посади. Також зазначав, що пояснень щодо інциденту, який стався 05 березня 2018 року, створена відповідно до оскаржуваного наказу комісія, у нього не вимагала. За результатами "службового розслідування" комісією складено акт від 12 березня 2018 року щодо розгляду службової записки заступника директора з охорони дитинства та материнства КПН "КДЦ" Оболонського району міста Києва Салюк І. П. та заяви ОСОБА_3 , які він вважає незаконними, та складеними внаслідок грубого порушення порядку проведення службового розслідування. Службове розслідування було ініційовано заступником директора з охорони дитинства та материнства КПН "КДЦ" Оболонського району міста Києва Салюк І. П. яка і очолила комісію. На засідання комісії його не запросили, пояснень не вимагали. Такими, на його думку, незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що відсторонення від посади стало підставою для осуду його, в першу чергу, пацієнтами, оскільки до відсторонення від посади він мав репутацію висококваліфікованого фахівця. Окрім того, внаслідок незаконного відсторонення та надання розголосу на широкий загал безпідставних мотивів такого відсторонення було кинуто тінь на його добре ім`я лікаря-фахівця. Внаслідок вчинення щодо нього незаконних дій він переніс важкий передгіпертонічний криз, з приводу чого пройшов обстеження та лікування в Ново-Петрівській лікарні. Переживання та емоційний стан, пов`язаний з незаконним відстороненням і тиском, який на нього чиниться адміністрацією лікувального закладу, призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків. За таких підстав просив стягнути з відповідача 100 000 грн в якості компенсації заподіяної йому моральної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано наказ №138 від 06 березня 2018 року директора КНП "КДЦ" Оболонського району міста Києва Яремчука М. "Про відсторонення від роботи лікаря-ортопеда дитячої філії №6 КНП "КДЦ" ОСОБА_1 " та наказ №164 від 23 березня 2018 року "Про дозвіл приступити до роботи лікарю-ортопеду-травматологу дитячому філії №6 КНП "КДЦ" ОСОБА_1 незаконними.

Стягнуто з КНП "КДЦ" Оболонського району міста Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу КНП "Консультативно-діагностичний центр" Оболонського району міста Києва залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року залишено без змін.

09 січня 2020 року представник Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва - адвокат Сапегін В. В.звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргоюна рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, оскільки предметом спору у цій справі є: визнання наказу №138 від 06 березня 2018 року директора Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва М. Яремчука Про відсторонення від роботи лікаря-ортопеда дитячого філії № 6 КНП КДЦ ОСОБА_1 , Акт від 12.03.2018 комісійного розгляду службової записки заступника директора з охорони дитинства та материнства КПН КДЦ Оболонського району м. Києва Салюк І. П. та заяви ОСОБА_3 та наказу №164 від 23 березня 2018 року Про дозвіл приступити до роботи лікарю-ортопеду-травматологу дитячому філії №6 КНП КДЦ ОСОБА_1 незаконними; стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100 000 грн.

Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2020 року становить 1 051 000,00 грн.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд)згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі Zubac v. Croatia (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки представник Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва - адвокат Сапегін В. В. подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва - адвоката Сапегіна Валерія Володимировича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Оболонського району міста Києва про визнання наказів, акту та заяви незаконними та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко