Постанова

від 21.01.2020 по справі 927/833/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 927/833/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.01.2020.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 (суддя Оленич Т.Г., м. Київ, повний текст рішення складено 06.09.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України", м. Мукачево, Закарпатська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель", м. Одеса

про стягнення 446 535,00 грн

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель", м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України", м. Мукачево, Закарпатська обл.

про стягнення 598 845,30 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік України" (надалі - позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом/скаржник) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" (надалі - відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача за первісним позовом 338 791 грн 38 коп. основного боргу, 13 708 грн 23 коп. інфляційних втрат, обчислених за період з 01.02.2018 по 29.10.2018, 7 546 грн 23 коп. трьох процентів річних нарахованих за період з 01.02.2018 по 29.10.2018 та 86 489 грн 26 коп. штрафу нарахованого за період з 01.02.2018 по 29.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 по видатковій накладній № 1149 від 27.12.2017 на суму 294 238 грн 02 коп., видатковій накладній № 1154 від 28.12.2017 на суму 98 079 грн 34 коп., видатковій накладній № 9 від 12.01.2018 на суму 436 474 грн 67 коп. товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік України" передано товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" комплекти алюмінієвих фасадів, дверних та віконних блоків загальною вартістю 828 791 грн 38 коп.

За доводами позивача за первісним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" за товар розрахувався частково на загальну суму 490 000 грн 00 коп., сплативши 04.12.2017 в рахунок оплати товару 200 000 грн 00 коп., 07.12.2017 - 60 000 грн 00 коп., 21.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 22.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 26.12.2017 - 28 000 грн 00 коп., 28.12.2017 - 142 000 грн 00 коп., що стало причиною для звернення з даним позовом до місцевого господарського суду.

21.01.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" звернулося до Господарського суду Чернігівської області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України" про стягнення заборгованості в сумі 598 845 грн 30 коп., з яких 490 000 грн сума сплаченої попередньої оплати, 72 875 грн 75 коп. - відсотки за користування чужими грошима та 35 969 грн 55 коп. - пені.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовуються тим, що за умовами п. 3.1. договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 відповідач був зобов`язаний поставити товар в термін до 25 календарних днів з моменту отримання 50% передплати, а тому, оскільки попередня оплата у сумі 490 000 грн 00коп. перерахована в повному обсязі позивачем за зустрічним позовом відповідачу 28.12.2017, останній був зобов`язаний поставити товар в строк до 22.01.2018.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов`язання та допустив прострочення строку поставки товару майже на 1 рік, а тому у позивача за зустрічним позовом виникло право вимагати від відповідача повернення сплаченої за товар попередньої оплати, а також сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та передбаченої п.4.1. договору пені за порушення термінів поставки, в розмірі 0,02% від вартості товару за кожний робочий день прострочки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 (суддя Оленич Т.Г., м. Київ, повний текст рішення складено 06.09.2019) у задоволенні позовних вимог за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" про стягнення 446 535,00 грн відмовити повністю; позовні вимоги за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України" про стягнення 598 845 грн 30 коп. задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" 490 000 грн попередньої оплати, 21 217 грн 05 коп. пені, 7 668 грн 26 коп. судового збору та 4 020 грн 79 коп. витрат на оплату судової експертизи; у задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не доведено факту виконання умов договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 по видатковим накладним № 1149 від 27.12.2017, № 1154 від 28.12.2017, № 9 від 12.01.2018 комплектів алюмінієвих фасадів, дверних та віконних блоків загальною вартістю 828 791 грн 38 коп., відтак, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати підлягають задоволенню. Разом з тим, договором купівлі-продажу не встановлено будь-який розмір відсотків за користування чужими коштами, зокрема й на рівні облікової ставки Національного банку України, отже вимоги зустрічної позовної заяви в цій частині не підлягають задоволенню. Крім того, п. 4.1 договору купівлі-продажу встановлено, що договірна санкція за порушення термінів поставки у вигляді пені в розмірі 0,02% від вартості товару, яка нараховується за кожний робочий день прострочки, не суперечить нормам чинного законодавства, а тому товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" має право застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" такий захід відповідальності за порушення термінів поставки товару.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржник звертає увагу на те, що, зокрема, видаткові накладні № 1149 від 27.12.2017 на суму 294 238,02 грн, № 1154 від 28.12.2017 на суму 98 079,34 грн, № 9 від 12.01.2018 на суму 436 474,67 грн завірені печаткою з реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель", якою користувалося дане підприємство раніше; комплекти алюмінієвих вікон та дверей вироблено на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" за ескізами та схемами Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка із ексклюзивного профілю товариства з обмеженою відповідальністю Талісман із склопакетами виробленими товариством з обмеженою відповідальністю Кружик Україна ; вищевказані алюмінієві конструкції та склопакети були доставлені, розвантажені та змонтовані на об`єкті реконструкції Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка для дітей у місті Києві, проспект Перемоги, 25-А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 927/833/18 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 залишено без руху.

25.10.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" надійшла заява вих. № 14 від 22.10.2019 про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 927/833/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18; розгляд справи № 927/833/18 призначено на 27.11.2019.

19.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 927/833/18 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; зазначено, що розгляд справи буде здійснюватися у раніше призначеному судовому засіданні на 27.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 927/833/18 відкладено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 на 10.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 927/833/18 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; зазначено, що розгляд справи буде здійснюватися у раніше призначеному судовому засіданні на 10.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 927/833/18 відкладено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 на 21.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 927/833/18 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; проведення судового засідання у справі № 927/833/18 призначено на 21.01.2020; доручено забезпечення проведення відеоконференції Південно-західному апеляційному господарському суду (65119, м. Одеса, пр. Шевченка 29).

В судовому засіданні 21.01.2020 представники позивача за первісним позовом підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 - скасувати.

21.01.2020 в судове засідання не з`явився представник відповідача за первісним позовом, який повідомлявся про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що його явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представників позивача за первісним позовом.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" (замовник) укладено договір купівлі-продажу № 18/2017 (надалі - договір купівлі-продажу) (а.с. 16, т. 1).

За умовами вищевказаного Договору купівлі-продажу постачальник взяв на себе зобов`язання виготовити і передати у власність замовника 7 (сім) комплектів алюмінієвих фасадів в розібраному виді, 2 (дві) штуки алюмінієвих блоків дверних, 6 (шість) штук алюмінієвих блоків віконних згідно бланку замовлення та рахунку до сплати № 1144 від 01.12.2017, які є невід`ємною частиною цього договору: Алюмін. фасад (Тип 1 RAL 7016, 6Solar-14Ar-6-14Ar-6E, Талісман) - 7 (сім) компл.; Алюмін. блок дверний (Тип 11 1600х2240 RAL 7016, 6Solar-14Ar-6-14Ar-6E, ТС75 Талісман) - 2 (дві) шт.; Алюм. блок віконний (Тип 2 RAL 7016, 6Solar-14Ar-6-14Ar-6E, ТС75 Талісман) - 5 (п`ять) шт.; Алюм. блок віконний (Тип 4 1250х1220, RAL 7016, 6Solar-14Ar-6-14Ar-6E, ТС75 Талісман) - 1 (одна) шт. та забезпечити своєчасне фінансування на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1. Договору купівлі-продажу загальна вартість предмету договору складає: 828 791 грн 38 коп. (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 38 копійок) в т.ч. ПДВ.

У відповідності до п. 2.2., п. 2.3. Договору купівлі-продажу оплата по договору здійснюється в національній валюті - гривні. Замовник здійснює оплату постачальнику наступним чином: на умовах 50% передплати, шляхом перерахування належних грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Залишок коштів замовник сплачує протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після відвантаження товару зі складу постачальника.

Пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що постачальник здійснює поставку предмету договору замовнику терміном до 25 календарних днів з моменту отримання 50% передплати.

Згідно з п. 9.1. Договору купівлі-продажу, даний договір вступає в дію з дати його підписання та діє до повного його виконання.

Так, із копії примірника договору купівлі-продажу №18/2017 від 01.12.2017 вбачається, що останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності (а.с. 16, т. 1).

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу №18/2017 від 01.12.2017 є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту договору № 18/2017 від 01.12.2017, свідчить, що у зв`язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначає товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна", ним на виконання умов договору купівлі-продажу передано товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" комплекти алюмінієвих фасадів, дверних та віконних блоків на загальну суму 828 791 грн 38 коп., на підтвердження чого до позовної заяви додано копії видаткової накладної № 1149 від 27.12.2017 на суму 294 238 грн 02 коп., видаткової накладної № 1154 від 28.12.2017 на суму 98 079 грн 34 коп. та видаткової накладної № 9 від 12.01.2018 на суму 436 474 грн 02 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" вказує на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" розрахувалося за товар частково на загальну суму 490 000 грн 00 коп., сплативши в рахунок оплати товару 200 000 грн 00 коп. - 04.12.2017, 07.12.2017 - 60 000 грн 00 коп., 21.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 22.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 26.12.2017 - 28 000 грн 00 коп., 28.12.2017 - 142 000 грн 00 коп. Решту коштів, за твердженням товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна", відповідачем за первісним позовом не сплачено, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг в сумі 338 791 грн 38 коп.

Так, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017, та враховуючи приписи ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, відповідно до якої продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, тому саме позивач за первісним позовом має довести факт передачі покупцю товару, визначеного цим договором, у встановлені в договорі строки.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства визначається як господарська операція.

Приписами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими за змістом ст. 1 цього Закону є документи, які містять відомості про господарські операції.

Відтак, у розумінні вищевказаних норм Закону саме видаткова накладна є тим первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, зокрема, передачу-приймання суб`єктами господарювання товарно-матеріальних цінностей.

У разі встановлення чинним законодавством вимог до певних документів, для надання їм юридичної сили і доказовості останні повинні відповідати цим вимогам.

Обов`язковість реквізитів первинних документів означає, що підприємства не мають можливості обирати, які реквізити їм заповнювати, а які ні, тобто кожен із обов`язкових реквізитів має бути заповнений.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що до обов`язкових реквізитів, які повинні містити первинні документи, зокрема, належать посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, на підтвердження факту передачі товару, який є предметом договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017, товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" посилається на видаткові накладні №1149 від 27.12.2017 на суму 294 238 грн 02 коп.; № 1154 від 28.12.2017 на суму 98 079 грн 34 коп.; № 9 від 12.01.2018 на суму 436 474 грн 02 коп.

Аналіз інформації та даних, які містяться у видаткових накладних, покладених товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" в основу первісного позову, свідчить про відсутність у реквізиті "отримав(ла)" даних щодо особи, яка підписала ці накладні.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" зазначає, що не отримував товар та заперечує стосовно факту підписання видаткових накладних директором ОСОБА_1.

За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та на вирішення якої поставленні такі питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у реквізиті "Отримав(ла)" видаткової накладної № 1149 від 27.12.2017 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у реквізиті "Отримав(ла)" видаткової накладної № 1154 від 28.12.2017 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у реквізиті "Отримав(ла)" видаткової накладної № 9 від 12.01.2018 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконані підписи у реквізитах "Отримав(ла)" видаткових накладних № 1149 від 27.12.2017, № 1154 від 28.12.2017, № 9 від 12.01.2018 однією особою?

Так, у висновку експерта № 803-807/19-24 від 17.05.2019, складеному за результатами проведення призначеної ухвалою суду від 21.01.2019 у справі № 927/833/18 судової почеркознавчої експертизи встановлено, що:

- підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Отримав (ла)" видаткової накладної №1149 від 27.12.2017, видаткової накладної №1154 від 28.12.2017, видаткової накладної №9 від 12.01.2018 виконані рукописним способом, письмовим приладом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів;

- підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Отримав(ла)" видаткової накладної №1149 від 27.12.2017, видаткової накладної №1154 від 28.12.2017, видаткової накладної №9 від 12.01.2018 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підписи у графах "Отримав(ла)" видаткових накладних №1149 від 27.12.2017, №1154 від 28.12.2017, №9 від 12.01.2018 виконані однією особою.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не надано будь-яких інших доказів, які б підтвердили факт передачі товару уповноваженій особі товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, видаткові накладні № 1149 від 27.12.2017, № 1154 від 28.12.2017 та № 9 від 12.01.2018 не є належним доказом передачі товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" товару, який є предметом договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 саме товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель".

Разом з тим, за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та на вирішення якої, з урахуванням ухвали від 25.02.2019, винесеної за результатами розгляду клопотання експерта про уточнення першого та третього питань, поставлені такі питання:

1. Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУШАН-ЛЕЛЬ" (вул. Рішельєвська, б.67, кв.10, м. Одеса, 65012; адреса для листування: а/с 40, м.Одеса-11, 65011, ідентифікаційний код 38509873) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЖІК УКРАЇНА" (вул. Б. Хмельницького, 42, м. Мукачево, Україна, 89600; адреса для кореспонденції: а/с №19, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ідентифікаційний код 33484509) на дату укладання та закінчення терміну дії договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017?

2. Чи відображена Товариством з обмеженою відповідальністю "ПУШАН-ЛЕЛЬ" фінансова-господарська операція по отриманню від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЖІК УКРАЇНА" товару за договором купівлі-продажу №18/2017 від 01.12.2017 в бухгалтерському та податковому обліку?

3. Як вказані показники характеризують господарсько-фінансову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУШАН-ЛЕЛЬ" (вул. Рішельєвська, б.67, кв.10, м. Одеса, 65012; адреса для листування: а/с 40, м.Одеса-11, 65011, ідентифікаційний код 38509873) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЖІК УКРАЇНА" (вул. Б. Хмельницького, 42, м. Мукачево, Україна, 89600; адреса для кореспонденції: а/с №19, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ідентифікаційний код 33484509)?

Так, у висновку експерта № 798-800/19-24 від 14.06.2019, складеному за результатами проведення призначеної ухвалою суду від 21.01.2019 у справі № 927/833/18 судової економічної експертизи:

по першому питанню відповіді не надано в зв`язку з відсутністю фінансової звітності обох сторін;

по другому питанню встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" по договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 в бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 631 за грудень 2017 року відображені як передоплата в розмірі 490 000,00 грн. В бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" не відображено надходження товару, продукції, робіт, послуг за грудень 2017 року, січень 2018 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна". В звітах про фінансові результати за 2017, 2018 роки фінансово-господарська операція з товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не відображена. В Додатку № 5 до податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" з ПДВ за грудень 2017 року товариство по постачальнику товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" вказало обсяг постачання (без ПДВ) в розмірі 408 333,33 грн та включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 81 666,67 грн. Згідно із Додатком № 5 до податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" з ПДВ за січень 2018 року, товариство по постачальнику товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" вказало обсяг постачання (без ПДВ) в розмірі 282 326,15 грн та включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 56 465,23 грн. При цьому, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.02.2019 року за січень 2018 року товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель", по постачальнику товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" вказало обсяг постачання (без ПДВ) в розмірі "-" 282 326 грн та виключило із складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі "-" 56 465 грн;

по третьому питанню надано відповідь щодо показників фінансово-господарської діяльності сторін справи в 2017, 2018 роках.

Отже, за результатами експертного дослідження вбачається відсутність як в бухгалтерському обліку, так і в податковій звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" відображення господарської операції з постачання товару на суму 828 791 грн 38 коп. від товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна".

З урахуванням вищевикладеного, товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не доведено факту передання товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" на виконання умов договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 по видатковим накладним № 1149 від 27.12.2017, № 1154 від 28.12.2017 та № 9 від 12.01.2018 комплектів алюмінієвих фасадів, дверних та віконних блоків загальною вартістю 828 791 грн 38 коп.

Разом з тим, наявність на видаткових накладних, покладених в основу первісного позову, відбитку печатки, належність якої товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" заперечується, не є пріоритетним доказом, що має заздалегідь встановлену силу, серед інших належних доказів, якими спростовується факт передачі товару, а саме: експертними дослідженнями, в яких містяться висновки про відсутність відображення господарської операції з постачання товару на суму 828 791 грн 38 коп. від товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" та відсутністю на видаткових накладних даних, які могли б ідентифікувати особу, підпис якої міститься на вказаних накладних, як представника товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель".

Таким чином, посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" на відбиток печатки на накладних не спростовує факту відсутності господарської операції з постачання товару за договором купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017.

Крім того, твердження позивача за первісним позовом, що товар поставлявся на адресу Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка у м. Києві, є не обґрунтованими, оскільки із змісту договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 не прослідковується, що товар виготовлявся саме для цього об`єкту. До того ж, така обставина не входить до предмета доказування в межах спору по даній справі.

Отже, матеріалами справи не підтверджується факт передачі товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" товару за договором купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 саме товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель".

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.3. Договору купівлі-продажу передбачено, що замовник здійснює оплату постачальнику наступним чином: на умовах 50% передплати, шляхом перерахування належних грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. При цьому суд звертає увагу на відсутність в договорі купівлі-продажу умов щодо строків здійснення попередньої оплати.

Як вбачається із позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" зазначає про здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" оплати товару на суму 490 000 грн 00 коп. шляхом сплати 04.12.2017 в рахунок оплати товару 200 000 грн 00 коп., 07.12.2017 - 60 000 грн 00 коп., 21.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 22.12.2017 - 30 000 грн 00 коп., 26.12.2017 - 28 000 грн 00 коп., 28.12.2017 - 142 000 грн 00 коп. Зазначені обставини товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" визнано.

З урахуванням вищевказаного, сторонами визнається факт здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" попередньої оплати товару, який є предметом договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017, на суму 490 000 грн 00 коп., а тому вказані обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в матеріалах, які надавалися судовому експерту на дослідження під час проведення призначеної судом судової економічної експертизи, містяться платіжні доручення № 12 від 04.12.2017 на суму 200 000 грн 00 коп., № 18 від 07.12.2017 на суму 60 000 грн 00 коп., № 27 від 21.12.2017 на суму 30 000 грн 00 коп., № 29 від 22.12.2017 на суму 30 000 грн 00 коп., № 225 від 26.12.2017 на суму 28 000 грн 00 коп., № 31 від 28.12.2017 на суму 142 000 грн 00 коп. (а.с.100-105, т. 4), відповідно до яких товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" здійснено перерахування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" грошових коштів в загальній сумі 490 000 грн в якості часткової оплати за товар на підставі рахунку № 1144 від 01.12.2017.

Відповідно до рахунку до сплати № 1144 від 01.12.2017 (т.4, а.с. 34), які надавалися судовому експерту на дослідження під час проведення призначеної судом судової економічної експертизи, виставленого ТОВ "КРУЖІК УКРАЇНА" ТОВ "ПУШАН-ЛЕЛЬ" оплаті підлягали комплекти алюмінієвих фасадів, дверних та віконних блоків на суму 828 791 грн 38 коп.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу визначено, що постачальник здійснює поставку предмету договору замовнику терміном до 25 календарних днів з моменту отримання 50% передплати.

Оскільки 50% передплати сплачено товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" в повному обсязі 28.12.2017, то кінцевою датою поставки товару за договором купівлі-продажу є 22 січня 2018 року.

Проте, як встановлено вище, товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" товар, який є предметом договору купівлі-продажу № 18/2017 від 01.12.2017 товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" не передало.

За таких обставин, товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не виконано зобов`язання за договором купівлі-продажу в частині передачі товару.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання - повернути суму попередньої оплати.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не надало доказів повернення відповідачу за первісним позовом отриманих від останнього в якості попередньої оплати за товар грошових коштів в сумі 490 000 грн 00 коп.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" не виконано зобов`язання по поверненню товариству з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" сплачених ним коштів.

З урахуванням вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як зазначалось вище, товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" також просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" 72 875 грн 75 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 23.01.2018 по 03.12.2018.

Із розрахунку, який міститься в зустрічній позовній заяві вбачається, що відсотки за користування чужими грошовими коштами, які нараховані на суму попередньої оплати, обчисленні товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" виходячи з їх розміру, встановленого ст. 1048 Цивільного кодексу України, на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України.

Також, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" помилково застосовано до спірних відносин купівлі-продажу приписи ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України за аналогією закону для визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами бо, по-перше, у цій справі йдеться про неправомірну поведінку боржника (в той час як ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України застосовується у випадку правомірної поведінки), а по-друге, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

Крім того, договором купівлі-продажу не встановлено будь-який розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, зокрема, й на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, договір купівлі-продажу і договір позики є різними за своєю правовою природою правочинами і регулюють різні види правовідносин, а тому відсутні підстави для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а отже відсутні і підстави для застосування до правовідносин купівлі-продажу положень ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України за аналогією закону, передбаченою ст.8 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги зустрічної позовної про стягнення 72 875 грн 75 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 23.01.2018 по 03.12.2018 задоволенню не підлягають.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" посилаючись на п.4.1. договору купівлі-продажу просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" 35 969 грн 55 коп. пені, нарахованої за період з 23.01.2018 по 03.12.2018 за порушення термінів поставки товару.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу визначено, що за порушення термінів поставки постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,02% від вартості товару за кожний робочий день прострочки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, на відміну від ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, не визначено, який саме характер (негрошовий чи грошовий) має носити зобов`язання, у разі порушення виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями статті 199 Господарського кодексу України визначено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За змістом приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України видами забезпечення виконання зобов`язання є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання та завдаток. При цьому ч. 2 цієї статті Кодексу визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз вищенаведених норм як господарського так і цивільного законодавства, дає підстави для висновку, що перелік заходів відповідальності, які застосуються до порушника зобов`язання, не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, закріплений в ст. 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити в договорі й інший, окрім тих, що передбачені законом, заходи, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Таким чином, суб`єкти господарських відносин під час укладення договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Розмір договірної санкції визначений сторонами в договорі у відсотках до вартості товару, який мав бути поставлений за договором, який обраховується за кожний день прострочення, що за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України відповідає поняттю "пеня".

Отже, та обставина, що за порушення встановленого терміну поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,02% від вартості товару, яка нараховується за кожний день прострочки, не перетворює цю санкцію в пеню за порушення грошового зобов`язання, так само, як і обов`язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов`язанням.

Таким чином, встановлена в п.4.1. договору купівлі-продажу договірна санкція за порушення термінів поставки товару у вигляді пені в розмірі 0,02% від вартості товару, яка нараховується за кожний робочий день прострочки, не суперечить нормам чинного законодавства та узгоджується з принципами диспозитивності та свободи договору.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Отже, в розумінні норм чинного законодавства за своєю правовою природою період нарахування пені є строком.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, період прострочення виконання зобов`язання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов`язання.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони вправі змінити лише строк нарахування пені, а не початок його перебігу, який починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Аналіз змісту п.4.1. договору купівлі-продажу свідчить, що сторонами не встановлено більш тривалого строку нарахування пені, аніж встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" вправі нараховувати товариству з обмеженою відповідальністю Кружик Україна пеню за порушення термінів поставки товару лише в межах шестимісячного строку.

Проте, із розрахунку пені вбачається, що нарахування пені здійснено позивачем за зустрічним позовом з перевищенням установленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку.

З урахуванням визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, встановлено, що розмір пені за порушення термінів поставки товару становить 21 217 грн 05 коп.

Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі, прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, а також про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Кружик Україна на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пушан-Лель" 490 000 грн 00 коп. попередньої оплати та 21 217 грн 05 коп. пені.

Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кружик Україна зазначає, що останнім було поставлено алюмінієві профілі за видатковими накладними № 1149 від 27.12.2017, №1154 від 28.12.2017 та № 9 від 12.01.2018, тобто вже після здачі товариством з обмеженою відповідальністю Пушан-Лель виконаних робіт Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва, що підтверджується відповідними актами виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 від 27.12.2017.

Отже, вказані обставини виключають можливість використання алюмінієвих профілів для виконання робіт на об`єкті Центральна бібліотека ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва.

Разом з тим, на підтвердження доводів, щодо поставки алюмінієвих фасадів, склопакетів та вікон із дверима на об`єкт Центральна бібліотека ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва скаржником не надано жодних доказів.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2019 у справі № 927/833/18 залишити без змін.

3. Справу № 927/833/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 27.01.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко