Ухвала

від 21.01.2020 по справі 904/5697/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

21.01.2020 Справа № 904/5697/18

За скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро на дії та бездіяльність державного виконавця

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 138 572,13 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіної О.С.

Представники:

Від Позивача : представник не з`явився

Від Відповідача (Скаржник): Олешко О.М., довіреність № 1136 від 06.08.2019, представник

ВДВС: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 09.12.2019 року звернулось до господарського суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просить суд визнати неправомірними дії державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60588799 про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги Скаржник посилається на те, що державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Коваль Л.І. неправомірно винесено постанови у виконавчому провадженні №60588799 про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019, оскільки 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень якого забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

10.12.2019 ухвалою суду призначено розгляд скарги у засіданні.

19.12.2019 представник Позивача надав заперечення проти скарги на дії державного виконавця (арк.с. 19-24 Т.2), в якому вказує про те, що Скаржник помилково трактує норму Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", оскільки, на думку Скаржника винятковими випадками для заборони вчиняти виконавчі дії є взагалі стягнення грошових коштів, а не коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто іншими словами забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів. А так як згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі №904/5697/18 було стягнуто з Боржника на користь Стягувача саме грошові кошти, то дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними та здійсненні в рамках діючого законодавства України.

23.12.2019 ВДВС подало клопотання (арк.с. 63-64 Т.2), в якому просить суд зупинити розгляд провадження у праві №904/5697/18 до розгляду справи у Конституційному суді України за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX.

11.01.2020 Скаржник подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (арк.с. 74-76 Т.2), в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання ДВС про зупинення провадження по справі №904/5697/18, оскільки з огляду на висновки Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №906/806/15 та від 01.10.2019 у справі №911/2179/15 зупинення провадження у справі №904/5697/18 за скаргою АТ "Укрзалізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. згідно з п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України не передбачено.

Крім того, конституційне подання 51 народного депутата України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ від 02.10.2019 не перешкоджає розгляду справи за скаргою АТ "Укрзалізниця" на дії державного виконавця, адже суть спору полягає у встановленої Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" прямої заборони вчиняти виконавчі дії, в тому числі, і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників згідно розділу Ш зазначеного Закону. В той же час, конституційне подання порушує питання конституційності положено розділу І та П Закону №145-ІХ від 02.10.2019. За приписами ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

15.01.2020 Позивач (Стягувач) подав клопотання (арк.с. 77-78 Т.2), в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/5697/18 за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. - до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за Конституційним поданням 51-го народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX.

Представник Позивача (Стягувача) та ВДВС 21.01.2020 в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк. с. 72, 73 Т.2).

При розгляді скарги судом встановлено таке.

Рішенням суду від 22.01.2019 року стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 08.09.2018 по 12.09.2018 року у розмірі 138 572,13 грн. та судовий збір у розмірі 2 078,58 грн.

На виконання рішення суду від 22.01.2019 видано наказ про примусове виконання від 19.02.2019 по справі №904/5697/18.

13.11.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60588799 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/5697/18 від 19.02.2019 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" суми у розмірі 140 650,71 грн (арк.с. 4 Т.2).

22.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП №60588799 до зведеного виконавчого провадження №53314543.

06.12.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Боржника у розмірі 10% від суми боргу.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується таким.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", недотримання яких скаржником у скарзі не заявляється.

Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 зазначеної статті Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження встановлений статтями 24-41 Закону України "Про виконавче провадження", якими, зокрема встановлено місце виконання, початок виконання, відкладення, відстрочка і розстрочка виконання, зупинення вчинення виконавчих дій, повернення виконавчого документа, зупинення виконавчого провадження, закінчення і відновлення виконавчого провадження тощо.

Так, пунктом 9 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З аналізу зазначених положень суд дійшов висновку, що повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" і повернення за статтею 37 цього Закону є різними процедурними діями виконавця щодо виконавчого документа. При цьому обставини про встановлення законом заборони проведення виконавчих стосовно певних боржників, як це за обставинами скарги сталося відповідно до Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не передбачені у переліку встановлених Законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №60588799 від 13.11.2019, оскільки судом не вбачаються обставини, які б зобов`язували орган державної виконавчої служби повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, тому оскаржувана постанова ДВС від 13.11.2019 не суперечить вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з викладеним скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не підлягає задоволенню.

Щодо клопотань про зупинення провадження у справі суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, пункт 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачає можливість зупинення розгляду справи судом на стадії вирішення спору та не передбачає можливості зупинення розгляду заяв, в тому числі поданих на стадії виконання рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №906/806/15, а також у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №911/2179/15.

Розгляд справи №904/5697/18 судом першої інстанції завершено й по суті позовних вимог ухвалено судове рішення від 22.01.2019, яке набрало законної сили - 19.02.2019. Рішення господарського суду у справі №904/5697/18 знаходиться на стадії примусового виконання, так як 13.11.2019 Печерським районним відділом державної виконавчої служби у м. Київ відкрито виконавче провадження, ВП №60588799.

Отже, зупинення провадження у справі за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. згідно з п. 5 ч.1 ст. 227 ПІК України не передбачено, у зв`язку з чим клопотання про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-236, 339-345 ГПК України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві про зупинення провадження у справі.

В задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Коваль Л.І. відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Н.Б. Кеся