Постанова

від 15.05.2020 по справі 904/5697/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5697/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця)

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020

(суддя Кеся Н.Б.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2020 (головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Кузнецова І.Л. і Чус О.В.)

за скаргою Залізниці на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І.

у справі № 904/5697/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ІНГЗК")

до Укрзалізниці

про стягнення 138 572,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019: позов задоволено повністю; стягнуто з Укрзалізниці на користь ПАТ "ІНГЗК" штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 08.09.2018 по 12.09.2018 року у розмірі 138 572,13 грн. та судовий збір у розмірі

2 078,58 грн.

На виконання цього рішення було видано відповідний наказ.

09.12.2019 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Укрзалізниці на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І., в якій Укрзалізниця просила визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні №60588799 про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 (суддя Кеся Н.Б.), залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2020 (головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Кузнецова І.Л. і Чус О.В.), скаргу Укрзалізниці залишено без задоволення.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Укрзалізниця просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2020 у справі №904/5697/18 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Укрзалізниці на дії та бездіяльність державного виконавця у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що:

- 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - Закон №145-IX);

- відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами;

- суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували пряму норму Закону №145-IX про заборону вчинення виконавчих дій, а судом апеляційної інстанції неправильно витлумачено зазначену норму Закону №145-IX.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ІНГЗК" заперечує проти доводів скаржника та вважає, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та прийнятими у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права. ПАТ "ІНГЗК" зазначає, що скаржник помилково трактує норму Закону №145-IX, на думку ПАТ "ІНГЗК"; винятковими випадками для заборони вчиняти виконавчі дії є взагалі стягнення грошових коштів, а не коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Зазначає про обов`язковість судових рішень, а також посилається на встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Від відділу державної виконавчої служби відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

13.11.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60588799 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 №904/5697/18 про стягнення з Укрзалізниці на користь ПАТ "ІНГЗК" 140 650,71 грн.

22.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 60588799 до зведеного виконавчого провадження № 53314543.

06.12.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Укрзалізниці у розмірі 10% від суми боргу.

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

До переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, включено, зокрема, такі дані щодо Укрзалізниці: Орган управління Кабінет Міністрів України 400758150 акціонерне товариство "Українська залізниця" 03680, м. Київ,

вул. Тверська, 5.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії та бездіяльність державного виконавця, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у державного виконавця відсутні були підстави для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду у цій справі, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", крім стягнення грошових коштів.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується з таким тлумаченням пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосуються саме стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, а предметом стягнення у цій справі є штрафні санкції за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу.

Водночас суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 № 904/5697/18 про стягнення з Укрзалізниці на користь ПАТ "ІНГЗК" 140 650,71 грн та правомірність відкриття виконавчого провадження ВП № 0588799 з примусового виконання цього наказу з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження":

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1);

- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5);

- під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18).

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дослідив, чи були на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 наявні передбачені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом.

Зважаючи на відсутність законодавчо встановлених підстав для повернення стягувачу наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 № 904/5697/18 про стягнення з Укрзалізниці на користь ПАТ "ІНГЗК" 140 650,71 грн. без прийняття, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні постанови у виконавчому провадженні № 60588799 про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019.

При цьому відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 № 904/5697/18 узгоджується з положеннями статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на який посилається стягувач, оскільки можливість виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства в порядку, встановленому цією статтею, зокрема за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, пов`язується з наявністю відкритого виконавчого провадження щодо цих стягнення коштів.

Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суддів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Укрзалізниця залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

Понесені Укрзалізницею у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2020 у справі № 904/5697/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов