Рішення

від 22.01.2020 по справі 916/3646/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3646/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька обл., 71504, код 19355964)

до відповідача: Приватного підприємства "Укрзіз" (вул. Троїцька, 43, м. Одеса, 65045, код 39032930)

про стягнення 117260,46 грн, -

за участю представників учасників справи:

від позивача : Кузьменко В.Ю.

від відповідача : не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Укрзіз", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 117260,46 грн пені.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції №554(3)18УК/53-121-01-18-07231 від 22.10.2018 в частині не поставки товару на суму 555736,80 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання 26.12.2019 та 22.01.2020 не з`являвся, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "26" грудня 2019 о 14год. 00хв.

26.12.2019 судом протокольно було ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "22" січня 2020 о 16год. 30хв. Про перерву у судовому засіданні, а також про час та місце розгляду справи представників сторін було повідомлено відповідною ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 22.01.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Згідно з п. 1.1. статуту Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія ЕНЕРГОАТОМ підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія ЕНЕРГОАТОМ Запорізька атомна електрична станція є відокремленим підрозділом державного підприємства, не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені державного підприємства на підставі чинного законодавства України, виконує частину функцій державного підприємства та користується правами, які надані йому статутом ДП НАЕК Енергоатом , цим положенням та іншими організаційно-розпорядчими документами державного підприємства.

За змістом п.2.4. Положення ДП НАЕК Енергоатом делегує керівнику відокремленого підрозділу право представляти її інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, у відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, самозайнятими особами, іншими юридичними і фізичними особами в межах діяльності відокремленого підрозділу.

23 жовтня 2018 року між Приватним підприємством УКРЗІЗ (постачальник), в особі директора Васюти О.І., та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець), в особі заступника генерального директора забезпечення виробництва Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Заниборща П.В., було укладено договір поставки продукції № 554(3)18 УК/53-121-01-18-07231, згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно з специфікацією:

1) рукавиці брезентові з брезентовим надолонником у кількості 3534 пари на суму 98952,00 грн без ПДВ;

2) рукавиці бавовняні з брезентовим надолонником у кількості 32382 пари на суму 323820,00 грн без ПДВ;

3) рукавиці спілкові з крагами у кількості 1500 пар на суму 75000,00 грн без ПДВ;

4) рукавиці брезентові з вогнезахисним просоченням у кількості 1800 пар на суму 45000,00грн без ПДВ;

5) рукавиці антивібраційні у кількості 1000 пар на суму 24000,00грн без ПДВ;

6) рукавиці утеплені в кількості 376 пар на суму 18800,00 грн без ПДВ.

Всього без ПДВ - 585572,00 грн, з ПДВ - 702686,40 грн.

Згідно з п. 1.3. договору строк поставки товару: жовтень - грудень 2018 року.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість договору складає: 702 686,40грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1., 4.5. договору поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP - м. Енергодар. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП Складське господарство , вул. Промислова, 133 (склад № 2), м. Енергодар, Запорізької області. Постачальник зобов`язаний оповістити покупця про відвантаження продукції телеграмою (факсимільним зв`язком, телефонограмою, листом з повідомленням про вручення) за 7 (сім) днів до початку відвантаження з обов`язковою вказівкою наступних даних: дата відвантаження; номер договору; кількість пар; ціна.

За умовами п. 6.2. договору у разі недопоставки продукції постачальник зобов`язаний протягом десяти діб поставити бракуючи кількість, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP - м. Енергодар. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП Складське господарство , вул. Промислова, 133 (склад № 2), м. Енергодар, Запорізька область та відшкодувати покупцю збиток, який виник у нього у зв`язку з не поставкою продукції. Доставлена продукція повинна відповідати вимогам, встановленим п.2.1. договору та супроводжуватись документами, передбаченими п.4.3. та п.4.4. договору.

Відповідно до п.п.7.1.,7.2. договору у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства. За порушення строків поставки або недопоставки продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості продукції, за якою якому допущено прострочення поставки за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання (пункт 11.1. Договору).

Згідно з видатковою накладною від 28.12.2018 №УЗ-0000295 відповідач, на виконання умов вищевказаного договору, поставив позивачу продукцію на загальну суму 146949,60 грн. Доказів щодо поставки іншої продукції на іншу суму згідно умов договору (555736,80 грн) матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем умов вищевказаного договору в частині не поставки продукції на суму 555736,80 грн, позивачем було подано позов до Господарського суду Київської області про стягнення з відповідача санкцій за вищевказаним договором, а саме: пені в сумі 47237,63 грн та штрафу в сумі 38901,58 грн, які розраховані за період з 01.01.2019 по 26.03.2019. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2019 у справі №911/962/19 вказані позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі та згідно відомостей, що містяться в реєстрі судових рішень, вказане рішення набрало законної сили.

26.09.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 26.09.2019 №28-23/21156/1887, в якій вимагав від відповідача сплатити на користь позивача пеню в сумі 101699,83 грн у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки продукції за вищевказаним договором, розмір пені позивачем розраховано за період з 27.03.2019 по 25.09.2019.

Відповідач вказану суму пені на користь позивача не сплатив, у зв`язку з чим останній звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення 117260,46 грн пені, яка розрахована за період з 27.03.2019 по 23.10.2019.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки продукції від 23.10.2018 № 554(3)18 УК/53-121-01-18-07231, а саме порушення строків поставки продукції на суму 555736,80 грн.

Оскільки ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 117260,46 грн за період з 27.03.2019 по 23.10.2019, разом з цим, суд вважає за необхідне за власною ініціативою вирішити питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Так, при зменшенні розміру пені суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення розміру пені суд враховує, що сума пені є значною, оскільки загальна сума штрафних санкцій, заявлених у цій справі та сума санкцій, вже стягнута з відповідача за рішенням суду у справі №911/962/19, загалом складає 203399,67 грн при невиконаному зобов`язанні на суму 555736,80 грн, а також те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання у спірних відносинах.

Зазначені вище обставини є підставою для зменшення розміру пені, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50%, при цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", заявлені до Приватного підприємства "Укрзіз", підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача 58630,23 грн пені.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Приватне підприємство "Укрзіз" в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "Укрзіз" (вул. Троїцька, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 39032930) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька обл., 71504, код ЄДРПОУ 19355964) пеню в сумі 58630 /п`ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять/ грн. 23 коп. та судовий збір в сумі 1921 /одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/ грн. 00 коп.

3 . В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 січня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля