Ухвала

від 24.01.2020 по справі 918/118/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"24" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/118/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Горплюка А.М. , розглянувши скаргу Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на дії виконавців органів державної виконавчої служби

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Єгоров В.С.

від відповідача: Педич Д.П.

від органу ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" про стягнення в сумі 1 989 384,69 грн., з яких: 1 534 962,55 грн. - основний борг, 176 913,76 грн. - пеня, 58 308,31 грн. - 3% річних та 219 200,07 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 (суддя Андрійчук О.В.) позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з КП "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1246199,91 грн. основного боргу, 176913,76 грн. пені, 90816,64 грн. 3% річних та 312767,67 грн. інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення 14090,04 грн. інфляційних втрат відмовлено, вирішено питання судових витрат. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 у справі №918/118/19 залишено без змін.

Ухвалою від 15.07.2019 відстрочено Комунальному підприємству "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/118/19 від 22.04.2019 на шість місяців - по 22.10.2019 включно.

11.10.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради подало скаргу №528 від 10.10.2019 на дії виконавців органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" з клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження дій посадових осіб органів державної виконавчої служби в порядку ст. 119 ГПК України.

Ухвалою суду (суддя Андрійчук О.В.) від 11.10.2019 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради №528 від 10.10.2019 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області із Верховного Суду.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2019 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 14090,14 грн. інфляційних втрат у справі №918/118/19 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

18.11.2019 справа №918/118/19 повернулась до Господарського суду Рівненської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 справу №918/118/19 передано на розгляд судді Горплюку А.М.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.11.2019 справу №918/118/19 прийнято до провадження, поновлено КП "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради пропущений строк для подання скарги. Прийнято скаргу КП "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради у справі №918/118/19 до розгляду. Призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 03.12.2019.

28.11.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради подало доповнення до скарги №563 від 26.11.2019, в якій просить визнати недійсними постанови Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 20.06.2019 та від 05.08.2019 у ВП №59275691, яке об`єднано у ВП №47434885 від 16.10.2019 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1, в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, податків та обов`язкових зборів, зокрема, єдиного соціального внеску, військового збору та податку з доходів фізичних осіб за відповідний місяць.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 прийнято доповнення до скарги Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради №563 від 26.11.2019 у справі № 918/119/19 до спільного розгляду зі скаргою Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради №528 від 10.10.2019. Розгляд скарги відкладено на 16.01.2020.

16.01.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради подало письмові пояснення.

Ухвалою суду від 16.01.2020 оголошено переву в судовому засіданні на 24.01.2020.

24.01.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник КП "Дубнокомуненергія" подав письмові пояснення.

В судовому засіданні 24.01.2020 представник скаржника підтримав скаргу в повному обсязі. Представник позивача, в свою чергу, заперечив проти вимог скарги.

Відділ державної виконавчої служби про дату, час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не направив уповноваженого представника.

При цьому, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення поданої скарги, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як передбачено в п.1 ч.1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", до заходів примусового виконання рішень віднесене звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частина четверта цієї ж статті Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

В абзаці другому ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради, присуджено до стягнення з КП "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1246199,91 грн. основного боргу, 176913,76 грн. пені, 90816,64 грн. 3% річних та 312767,67 грн. інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення 14090,04 грн. інфляційних втрат відмовлено, вирішено питання судових витрат.

14.05.2019 та 15.05.2019 на виконання згаданого рішення судом видано накази.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 у справі №918/118/19 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2019 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 14090,14 грн. інфляційних втрат у справі №918/118/19 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

11.10.2019 Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради звернулося зі скаргою до Господарського суду Рівненської області на дії виконавців органу державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просив суд: визнати поважними причини пропуску процесуальних строків на оскарження дій виконавців ДВС; поновити пропущені процесуальні строки на оскарження дій виконавців ДВС та постановити ухвалу про поновлення процесуального строку; визнати недійсною постанову Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 05.08.2019, ВП №59275691 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1, в межах сум грошових коштів необхідних для виплати заробітної плати.

Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" у своїй скарзі просить суд визнати недійсною постанову Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 05.08.2019, ВП №59275697 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1, в межах сум грошових коштів необхідних для виплати заробітної плати.

В обґрунтування зазначеної скарги боржник зазначає, що кошти, щодо яких винесено постанову про накладення арешту, використовуються боржником, зокрема для виплати заробітної плати. У свою чергу, накладення арешту призводить до порушення конституційних прав працівників боржника. Отже, відповідач просить суд зняти арешт з його поточного рахунку.

В подальшому, 28.11.2019 Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради подало доповнення до скарги №563 від 26.11.2019, в якій просить визнати недійсними постанови Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 20.06.2019 та від 05.08.2019 у ВП №59275691, яке об`єднано у ВП №47434885 від 16.10.2019 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1, в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, податків та обов`язкових зборів, зокрема, єдиного соціального внеску, військового збору та податку з доходів фізичних осіб за відповідний місяць.

При цьому, суд звертає увагу, що із вищезазначеної скарги не вбачається, яка саме сума боржнику необхідна для виплати заробітної плати працівникам. Тобто вимога скаржника є неконкретизованою.

Крім того, скаржником жодним чином не підтверджено тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань.

Посилання боржника в скарзі на те, що рахунок в АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 використовується як рахунок для виплати заробітної плати працівникам Комунального підприєства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради, не підтверджене посиланням на докази.

В наявній в матеріалах справи довідці №82 від 25.09.2019 видана АТ "Державний ощадний банк України" зазначені рахунки Боржника, які відкриті в цьому банку і їх призначення.

З вищезазначеної довідки вбачається, що рахунок НОМЕР_1 є поточним рахунком і не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати, податків та обов`язкових зборів, зокрема, єдиного соціального внеску, військового збору та податку з доходів фізичних осіб.

В поданій скарзі (з врахуванням доповнень до скарги) боржник просить визнати неправомірними постанови про арешт коштів в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", який призначено для виплати заробітної плати працівникам Комунального підприєства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради та в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати та сплати податків та обов`язкових зборів, зокрема, єдиного соціального внеску, військового збору та податку з доходів фізичних осіб, разом з тим, боржник не посилається на будь-які докази в підтвердження саме такого призначення рахунку; не зазначає розміру коштів, накладення арешту на які вважає неправомірним; а також не посилається на будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідні кошти були призначені саме для виплати заробітної плати, податків та обов`язкових платежів.

Суд звертає увагу, що вимоги боржника у скарзі про визнання неправомірними постанов в частині накладення арешту на кошти є неконкретизованими, оскільки божник не надав суду відомості про те, що на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", фактично містилися грошові кошти, про суму таких коштів, які були арештовані; не надав документальні відомості про кількість найманих працівників, про розмір нарахованої боржником та невиплаченої таким працівникам заробітної плати станом на момент винесення оскаржуваної постанови; а також не надав докази неможливості здійснити виплату заробітної плати з інших рахунків, відкритих боржником в банківських установах. Крім того, скаржником не доведено, що зазначений рахунок є єдиним для виплати заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Абзац другий ч. 2 цієї ж статті Закону України "Про виконавче провадження", передбачає, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Таким чином, вказаними нормами передбачено спеціальний механізм захисту прав боржника у випадку знаходження на належному йому рахунку коштів, на які не може бути звернуте стягнення відповідно до закону.

В той же час, боржником не надано доказів подання державному виконавцю відповідних документів в підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Такі докази, як було зазначено вище, не були надані боржником також і суду.

Суд вважає, що в разі, коли рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти в певному розмірі, які знаходяться на такому рахунку заборонено законом, боржник для захисту своїх прав та інтересів має можливість використати механізм звернення щодо зняття арешту з таких коштів в порядку, визначеному ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, заявник не довів, що не може виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та збори саме внаслідок прийняття оскаржуваної постанови, а не внаслідок власної бездіяльності, тим самим не довів факт порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів зазначеною постановою.

Враховуючи викладене, заявником не доведено факт порушення державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вимог чинного законодавства під час прийняття оскаржуваних постанов від 20.06.2019 та від 05.08.2019 про арешт коштів боржника, що об`єднані у ВП №47434885 від 16.10.2019, а також не доведено порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів вказаними постановами.

Отже, як неодноразово зазначено Верховним Судом під час розгляду аналогічних спорів, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Між тим, доведення вказаних обставин в силу приписів ст. 74 ГПК України покладено на особу, яка звернулась з відповідними вимогами. При цьому, згідно з ч. 4 вказаної статті, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що боржником не надано жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердженно тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обв`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим. Тому наведені скаржником доводи не є достатніми для задоволення його вимог.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що скаржником не доведено обставини, на які він посилається як на підстави для задоволення скарги, а відтак слід відмовити в задоволенні скарги Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на постанову Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 20.06.2019 та 05.08.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59275691, яке об`єднано у ВП №47434885 від 16.10.2019.

Керуючись статтями 232, 233-235, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради у задоволенні скарги на постанови Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про арешт коштів боржника від 20.06.2019 та 05.08.2019 у ВП №59275691.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua

Повний текст ухвали складено та підписано 28.01.2020.

Суддя А.М. Горплюк