Рішення

від 20.01.2020 по справі 540/2186/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2186/19 15 год. 35 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача Хромченко О.С., представника відповідача Веремієнко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

19.12.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" (далі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області , в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014 № 0002222200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати на 116744,10 грн., з яких за основним платежем на 93395,30 грн., за штрафними санкціями на 23348,80 грн., № 0002232200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати на 82141,60 грн., з яких за основним платежем на 65713,30 грн., за штрафними санкціями на 16428,30 грн. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.02.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, по справі № 821/4899/14 позов був задоволений частково.

22.08.2019 Верховним Судом ухвалено постанову по справі № 821/4899/14, якою постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 821/4899/14 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 року, головуючою по справі визначено суддю Хом`якову В.В., справі присвоєно №540/2186/19.

Ухвалою від 22.10.19 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.11.19 о 10:30 год.

Ухвалою від 18.11.19 судом здійснено заміну відповідача на правонаступника - Новокаховську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та відкладено розгляд справи на 09.12.19.

09.12.19 до суду надішли заяви від позивача про відкладення розгляду справи до 10.12.19 у зв`язку з відрядженням директора підприємства, а також про зміну місця знаходження. Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання.

Ухвалою від 09.12.2019 суд відклав підготовче засідання, продовживши строк підготовчого засідання, на 30 днів, замінив відповідача по справі на правонаступника Головне управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, залучив в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

В судове засідання 10.01.2020 прибули представники позивача та відповідача, які не заперечують проти закриття підготовчого засідання, представник 3-ї особи надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 10.01.2010 суд закрив підготовче провадження. Призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.20 о 14:00 год.

20.01.2020 представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

14.12.2011 між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано відділом Держкомзему у Бериславському районі за № 652060004000997. Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець (Бериславська РДА) передає, а Орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 19.07.2011 р. № 652 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Милівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області. Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 179,0018 га, строком на 25 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4249103,47 грн. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Милівської сільської ради, в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 63736,55 грн.

30.08.2010 між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-041071500028. Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець (Бериславська РДА) надає, а орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 12.05.2010 № 401 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області. Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 148,6621 га, строком на 5 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1325653,53 грн. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 37557,42 грн.

03.06.2009 між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-04097150034. Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець (Бериславська РДА) надає, а орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 06.02.2009 р. № 132 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області. Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 139,70 га, строком на 15 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1555358,31 грн. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 3,1 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 48216,11 грн.

19.01.2006 р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-040671500001. Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець (Бериславська РДА) надає, а орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 09.12.2005 № 846 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області. Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 242,48 га, строком на 10 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2437203,40 грн. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 85 грн. за один гектар на рік. 26.01.2012 сторонами прийнято зміни до вказаного договору, які зареєстровані відділом Держкомзему у Бериславському районі за № 652060004001078, якими внесено зміни у п.2 та 5 договору стосовно площі земельної ділянки (замінено на 150,6275 га) та нормативної грошової оцінки земельної ділянки (змінено на 1716709,31 грн.).

Згідно п.13 вказаних договорів розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем у період з 26.11.2014 по 02.12.2014 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "СП "Злато Таврії" з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.04.2014 по 31.10.2014, за результатами якої складено акт від 05.12.2014 № 214/21-02-22-014/33277131.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в результаті чого донараховано орендної плати за землю станом на 30.10.2014 у сумі 159108,60 грн., у т.ч.: квітень 2014 року - 22729,80 грн., травень 2014 року - 22729,80 грн., червень 2014 року - 22729,80 грн., липень 2014 року - 22729,80 грн., серпень 2014 року - 22729,80 грн., вересень 2014 року - 22729,80 грн., жовтень 2014 року - 22729,80 грн.

Підставою для донарахування грошових зобов`язань з орендної плати відповідач зазначив те, що ТОВ "СП "Злато Таврії" при розрахунку орендної плати не застосовано коефіцієнт 1,756 по чотирьох договорах оренди - від 14.12.2011 № 652060004000997, від 30.08.2010 № 4АА002364-04071500028, від 03.06.2009 № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 №652060004001078), та встановлення за договором від 14.12.2011 № 652060004000997 розміру орендної плати меншої, ніж визначено законодавством (1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, замість 3 %).

На підставі висновків акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014:

- № 0002222200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати за договором від 14.12.2011 № 652060004000997 (у зв`язку із застосуванням коефіцієнта 1,756 та орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки) на 116744,10 грн., з яких за основним платежем на 93395,30 грн., за штрафними санкціями на 23348,80 грн.,

- № 0002232200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати за договорами від 30.08.2010 № 4АА002364-041071500028, від 03.06.2009 № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 № 652060004001078) (у зв`язку із застосуванням коефіцієнта 1,756) на 82141,60 грн., з яких за основним платежем на 65713,30 грн., за штрафними санкціями на 16428,30 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні правомірності нарахування грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями суд виходить з наступного.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що користування землею в Україні є платним. З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до п.1.1 ст.1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. За змістом пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. ПК України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Аналогічне визначення міститься й у ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України. Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок. Пунктом 274.1 ст. 274 ПКУ передбачалось, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV). Відповідно до абз.5 ст.5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. У ст. 13 вищевказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. За приписами ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. У ст. 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

Згідно положень ст.289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, відповідно до положень податкового законодавства України нормативна грошова оцінка земель підлягає індексації. Норми ст. 289 Податкового кодексу України передбачає обов`язкове застосування коефіцієнту індексації НГО, виходячи з індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213

Пунктом 2-1 зазначеної Методики встановлено, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Пунктом 5 Методики встановлено, що в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель враховується рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Відповідно до п.7.1 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об`єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. В силу п.23.1 ст.23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Виходячи з п.14.1.125 ст.14 ПК України, нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ, глави 2 розділу XIV цього Кодексу є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Враховуючи, що за п.288.3 ст.288 ПК України об`єктом оподаткування визначено земельну ділянку, надану в оренду - відповідно, вартісним виразом об`єкта оподаткування (базою оподаткування та елементом податку) для цілей обчислення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельної ділянки. При цьому згідно з п.7.4. ст.7 ПК України елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. В силу п.7.3. ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, при обчисленні орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності будь-які підстави для застосування коефіцієнту, передбаченого Постановою КМУ від 31.10.2011р. № 1185, відсутні, оскільки база оподаткування визначається виключно Податковим кодексом України, який не містить вимог про застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки землі, а ст.289 Податкового кодексу України врегульовано лише щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік, й інших положень, які б визначали застосування будь-яких інших коефіцієнтів, Податковий кодекс України не містить.

Постанова КМУ від 31.10.2011 № 1185 є підзаконним нормативно-правовим актом та в силу п.2.1. ст.2, п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України не може встановлювати або змінювати елементи податку шляхом запровадження обов`язку враховувати коефіцієнт до показників нормативної грошової оцінки землі, адже будь-які питання щодо оподаткування регулюються тільки Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, а будь-які зміни до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України до теперішнього часу не вносили; в силу п.2.1. ст.2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Вказана відповідачем Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213, призначена для суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель, а визначені у ній коефіцієнти - для їх використання саме у сфері оціночної діяльності, а не при розрахунку та обчисленні щорічної орендної плати платниками або податковою інспекцією;

Положення податкового законодавства не містять повноважень контролюючого органу застосовувати множення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на 1,756, а також не містять обов`язку орендаря самостійно застосовувати множення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на 1,756 та сплачувати орендну плату в розмірі, більшому, аніж визначений умовами договору з орендодавцем. Вчинення дій щодо застосування до НГО, яка вказана у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ще додаткового коефіцієнту 1.756, належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області. Юридичні наслідки для позивача, як платника податків, наступають внаслідок затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, входить до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів. Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції Держгеокадастру. Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації. Отже, ні власники земельних ділянок, ні землекористувачі, або контролюючі органі не можуть проводити нормативну грошову оцінку земельних ділянок, бо не є такими спеціалізованими суб`єктами, і самостійно застосовувати будь-які коефіцієнти, на підставі яких визначається нормативна грошова оцінка.

Контролюючий орган для визначення розміру орендної плати, яка підлягала сплаті позивачем у перевіряємий період відповідно до вимог Податкового кодексу України, повинен був керуватись даними нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеними у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про розмір нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, та саме з урахуванням отриманих даних та, у разі необхідності із застосуванням індексації нормативно-грошової оцінки земель, здійснювати відповідні розрахунки. Однак, відповідачем не було надано жодних належних та достатніх доказів, що при визначенні розміру орендної плати контролюючий орган виходив з даних базового розміру нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Елементи загальнодержавних податків, до переліку яких в силу п.14.1.136, п. 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України належить й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначаються лише Верховною Радою України, а, отже, база оподаткування (нормативна грошова оцінка земельних ділянок) як елемент податку може встановлюватися виключно вищим законодавчим органом держави, що прямо передбачено пп.12.1.3 п. 12.1 ст.12 Податкового кодексу України, а не органом виконавчої влади в особі Кабінету Міністрів України шляхом прийняття відповідних постанов.

Зі змісту п.9 договорів оренди землі від 14.12.2011 за № 652060004000997, від 30.08.2010 за № 4АА002364-041071500028, від 03.06.2009 № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 р. за № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 за № 652060004001078), слідує, що орендна плата встановлена у відповідному відсотку від нормативної грошової оцінки землі на рік (1,5 %, 3 %, 3,1 %), при цьому був врахований індекс інфляції. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена в 2009-2011 роках, і після набрання чинності постанови КМУ від 21.10.2011 № 1185 нова нормативна грошова оцінки ділянок не проводилась, коефіцієнт 1,756 не застосовувався, про свідчать витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель (т. 1 арк. справи 32, 37, 42, 46, 49). Як вбачається зі змісту вказаних витягів, жодних згадувань про збільшення нормативної грошової оцінки землі на коефіцієнт 1,756 відділом Держземагенством не наведено. Приймаючи до уваги викладене, суд вважає неправомірним застосування податковим органом коефіцієнту 1,756 до встановленої договорами орендної плати.

Що стосується донарахування орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 179,0018га на території Милівської сільської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції на момент винесення спірного повідомлення-рішення) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції до 01.04.2014 р.) було встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Податкового кодексу України були внесені зміні, які набули чинності з 01.04.2014 , якими підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України був викладений у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми земельного податку в розмірі 3 відсотка нормативної грошової оцінки. Тобто, з моменту набуття чинності Податковим кодексом на законодавчому рівні визначена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Отже, з вищенаведеного вбачається, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постановах від 02.12.2014 у справі № 21-274а14, від 7 квітня 2015 року (справа №21-117а15), 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15), 24 квітня 2015 року (справа № 21-131а15). Зазначена позиція підтримана і Верховним Судом відповідно до постанов від 21 серпня 2018 року (справа №814/1622/16), від 18 березня 2019 року (справа 3823/219/18), від 16 квітня 2019 року (справа №2140/1586/18), від 11 червня 2019 року (справа №826/17049/16), від 10 жовтня 2019 року (справа 3824/2281/15-а).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач укладав договори оренди в 2006-2011 роках, 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким впроваджено нові норми грошової оцінки при оренді земельної ділянки, позивач мав бути обізнаним про свої нові права та обов`язки як орендаря земельної ділянки, а наслідки невиконання ним вимог Закону мали бути очікуваними та зрозумілими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що п.9 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2011 № 652060004000997, який передбачає орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, не відповідає мінімальному розміру орендної плати, який встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що донарахування позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2014 № 0002222200 орендної плати за договором оренди від 14.12.2011 р. № 652060004000997 за період з квітня по жовтень 2014 року у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки на підставі внесених з 01.01.2014 змін до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України є частково правомірним, виходячи з того, що орендна плата не повинна бути менше 3% від НГО, а це 127473 грн. 10 коп. за рік, відповідно за період 01.04.2014 - 31.12.2014 це сума 95604 грн. 83 коп. Позивачем сплачено за 9 місяців 37179 грн. 65 коп., отже, недоплата становила суму 58425 грн. 18 коп. Натомість в акті перевірки зазначена інша сума недоплати 93395 грн. 30 коп. за період 01.04.2014 - 31.12.2014, оскільки відповідач встановив заниження НГО земельної ділянки.

В разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2014 № 0002222200 донараховано 93395 грн. 30 коп. орендної плати та застосовані штрафні санкції в сумі 23348 грн. 80 коп., а тому це податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню в сумі основного платежу 58425 грн. 18 коп. та в частині штрафних санкцій 14606 грн. 30 коп. (25%).

Повідомлення-рішення Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.12.2014 № 0002232200 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" суми грошового зобов`язання з орендної плати на 65713 грн. 30 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 16428 грн. 30 коп. є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Вимоги представника позивача про стягнення судового збору в сумі 397 грн. 77 коп. (10 % від належного розміру судового збору) не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Ціна позову складає 198885 грн. 70 коп., сума судового збору має становити 3977,72 грн. (2 відсотки розміру майнових вимог).

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (на час подання позову до суду) передбачалось, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" на час подання позову також надавалось право позивачу , що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплатити 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягувалась з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. При подачі адміністративного позову підприємством було сплачено судовий збір у сумі 397,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2014 р. № 2761.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 155173 грн. 08 коп., або 78% від заявлених позовних вимог. Сума судового збору за задоволеними позовними вимогами складає 3103 грн. 47 коп., за відмовленими позовними вимогами складає 874 грн. 25 коп., отже, на позивача відноситься 476 грн. 48 коп. судового збору, а на відповідача - 3501 грн. 24 коп. Оскільки позивачем сплачено при поданні позову 397 грн. 77 коп. судового збору, необхідно достягнути з нього до державного бюджету 78 грн. 71 коп. Тому підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 397 грн. 77 коп. судового збору не має.

Суд приймає до уваги, що 04.12.15 суд надіслав на адресу Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області виконавчий лист про стягнення з позивача до державного бюджету 3113 грн. 76 коп. судового збору. Представник позивача не пояснив суду, в якому стані виконання знаходиться даний виконавчий лист, невідомо чи стягнутий судовий збір з позивача або ні. Тому для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання в порядку ст. 143 КАС України.

Оскільки представник позивача в судовому засіданні не наполягає на стягненні витрат, пов`язаних з оплатою допомоги адвоката, суд дане питання не розглядає.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.12.2014 № 0002232200 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" суми грошового зобов`язання з орендної плати на 65713 грн. 30 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 16428 грн. 30 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.12.2014 № 0002222200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати на 58425 грн. 18 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 14606 грн. 30 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 січня 2020 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111031200