Ухвала

від 27.01.2020 по справі 200/10559/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 січня 2020 року справа №200/10559/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 200/10559/18-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХРЕМПОСТАВКА до Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.10.2018 року № 0190214908, № 0190204908, № 0190184908, № 0190194908 на загальну суму 754812,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана до суду першої інстанції 11.03.2019 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

11 січня 2020 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідач просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно та у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №804/3801/16.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.

Крім того, відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позов до суду подано в грудня 2018 року.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 754812,99грн.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати, що звернені до суду вимоги безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 11322,20грн. (754812,99грн,*1,5%). Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 16983,30 грн. (754812,99грн,*1,5%*150%).

Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору у сумі 16983 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні та заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37944338, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банка (МФО) 899998, рахунок UA578999980313111206081005059, призначення платежу - судовий збір.

За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України Про судовий збір та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у Донецькій області строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 200/10559/18-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко