ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
28 січня 2020 року справа № 805/3183/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в справі № 805/3183/17-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в справі № 805/3183/17-а.
Разом із апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2019 року судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні прийнято спірне рішення, повний текст якого складено 20 березня 2019 року.
Вперше, апеляційна скарга подана 15 квітня 2019 року (том 4, арк.справи 53-55), однак вона була повернута судом апеляційної інстанції ухвалою від 10 червня 2019 року (том 4, арк.справи 77-78), у зв`язку з несплатою судового збору.
Вдруге, апеляційна скарга в порушення ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України подана до суду першої інстанції 29 грудня 2019 року.
Разом з тим, в обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що Головне управління ДФС у Донецькій області утримується виключно за рахунок державного бюджету, несплата судового збору під час подання первісної апеляційної скарги є об`єктивною причиною.
Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16, від 23 травня 2018 року у справі № 806/1177/15 та інших.
Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку.
Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку Головним управлінням ДФС у Донецькій області на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в справі № 805/3183/17-а.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в справі № 805/3183/17-а - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог даної ухвали стосовно надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Гайдар
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2020 |
Оприлюднено | 30.01.2020 |
Номер документу | 87200566 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні