Постанова

від 27.01.2020 по справі 640/20333/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20333/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Бараненка І.І., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім Прожектор до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання Позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) за серпень 2017 року та ТОВ Батіаль Груп (код 41053567) за жовтень 2017 року, про що складено відповідний Акт від 28 серпня 2018 року №586/26-15-14-02-01/36177106 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 19-38).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134. Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 226543,00 грн. суми податку на прибуток за 2017 рік; п. 198.1., п. 198.3., ст. 198. Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 209762,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі на 127440,00 грн. за серпень 2017 року та на 82322,00 грн. за жовтень 2017 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 07 вересня 2018 року №00011061402, яким Позивачу збільшено на 314643,00 грн. суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі на 209762,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 104881,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Відсон Альянс , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір від 15 серпня 2017 року №1508, згідно з п. 1.1. якого Постачальник передає, а Покупець оплачує та приймає у власність обладнання зв`язку (надалі - Товар) в кількості, номенклатурі, асортименті та по цінам, що погоджені Сторонами у Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано Специфікацію, Видаткові та Податкові накладні.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Батіаль Груп , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір від 19 жовтня 2017 року №1910, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає, а Покупець оплачує та приймає у власність обладнання зв`язку (надалі - Товар) в кількості, номенклатурі, асортименті та по цінам, що погоджені Сторонами у Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано Специфікацію, Видаткову та Податкову накладну.

Проте, Відповідачем на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій, надано облікові картки суб`єктів фіктивних підприємств - Товариства з обмеженою відповідальністю Відсон Альянс від 24.11.2016 № 30498/8/05-19-21-04, Товариства з обмеженою відповідальністю Батіаль Груп від 28.12.2017 №1263/8/26-52-21-03; пояснення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Відсон Альянс ОСОБА_2 та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Батіаль Груп ОСОБА_1 про непричетність до реєстрації та господарської діяльності зазначених підприємств.

Крім того, Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2018 року у справі №761/11945/18 щодо обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дослідної станції Носівського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст.27, частиною першою ст.205 Кримінального кодексу України, затверджено Угоду від 20 грудня 2018 року про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Олійниченком В.В . та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участю захисника Слєпова Д.Ю. ; ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною п`ятою ст.27, частиною першою ст.205 Кримінального кодексу України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Зазначений Вирок набрав законної сили 21 січня 2019 року.

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №810/48/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Паритет до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Отже, Позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки з наданих ним первинних документів не можливо встановити зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і подальшою його господарською діяльністю.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача є правомірним, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасовується та ухвалюється нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 27.01.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Бараненко І.І.

Єгорова Н.М.