ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/1686/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Верхогляд Т.А., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 13.11.2019
у справі № 908/1686/19
за позовом ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія", Компанія з обмеженою відповідальністю "Крімавері холдінгз лімітед" в особі ОСОБА_4
про визнання права власності на частку у статутному капіталі, визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест"; Компанії з обмеженою відповідальністю "Дермікато холдінгз лімітед"; Компанії Сентера Лімітед; Компанії Вайтскоуп Інвестментс Лімітед про визнання недійсним договору про підписку на акції, укладеного 28.02.2012 між Компанією Сентера Лімітед, Кіпр та Компанією Вайтскоуп Інвестментс Лімітед, та визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" розміром 33,3 %.
1.2. Також до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд:
- накласти арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562) до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19;
- заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), пов`язаних зі зміною складу учасників, розміру статутного капіталу, зміною інформації про засновників (учасників), зміною відомостей щодо керівника, зміною інших відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19.
1.3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 відмовлено ОСОБА_1 в задоволені заяви про забезпечення позову.
1.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Суд заборонив суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" код ЄДРПОУ 30846562, пов`язаних зі зміною розміру статутного капіталу, зміною інформації про засновників (учасників), зміною відомостей щодо керівника, зміною інших відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" код ЄДРПОУ 30846562, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19. В іншій частині заяву та апеляційну скаргу залишено без задоволення.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019.
2.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-застосування заходів забезпечення позову порушили принцип співмірності, передбачений статтею 137 Господарського процесуального кодексу України. Так, оскільки заборона на проведення реєстраційних дій встановлена на значний (до набрання рішенням у справі законної сили) строк, то таке обмеження суттєво порушує майнові права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія". При цьому товариство позбавлене права на здійснення своєї діяльності, навіть не будучи стороною в спорі;
-суд апеляційної інстанції визнав доведеними обставини, які підтверджувалися неналежними та недопустимими доказами, чим порушив вимоги статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Так, до заяви не були додані будь-які докази, які б свідчили про те, що позивач був власником частки в розмірі 33% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія". При цьому копія угоди від 05.07.2005 не є належним доказом у справі, жодних офіційних документів (наприклад, виписок з державного реєстру) позивач не надав;
-позивачем не зазначено в чому полягає імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову. В оскаржуваній постанові вказано лише посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування;
-судом не було дотримано зобов`язань та гарантій за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема передбачених статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції. Так, у рішеннях Онер`їлдіз проти Туреччини, Педурару проти Румунії, Броньовський проти Польщі, Совтрансавто Холдінг проти України Європейський суд з прав людини постановив, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема. Якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном. Європейський суд з прав людини неодноразово стверджував, що повинен бути встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства в цілому і вимогами про захист основних прав особи. Необхідний справедливий баланс не буде встановлений, коли особа понесе індивідуальний і надмірний тягар (рішення Брумареску проти Румунії). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення Прессос Компанія Нав`єра С. А. та інші проти Бельгії);
-судом не було вирішено питання зустрічного забезпечення, чим було порушено вимоги статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
2.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
3.1. Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.2. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції в частині, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
3.3. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема
1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
3.4. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест"; Компанії з обмеженою відповідальністю "Дермікато холдінгз лімітед"; Компанії Сентера Лімітед; Компанії Вайтскоуп Інвестментс Лімітед про:
визнання недійсним договору про підписку на акції, укладеного 28.02.2012 між Компанією Сентера Лімітед, Кіпр та Компанією Вайтскоуп Інвестментс Лімітед
та визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" розміром 33,3 %.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив:
накласти арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562) до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19;
заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), пов`язаних зі зміною складу учасників, розміру статутного капіталу, зміною інформації про засновників (учасників), зміною відомостей щодо керівника, зміною інших відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що відповідачами неодноразово протиправно відчужувалась належна позивачу частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія". Також, на думку позивача, існує ймовірність подальшого відчуження належних йому корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" з метою позбавлення заявника можливості ефективного захисту законних прав та інтересів, що фактично нівелює можливість захисту порушених прав і інтересів в обраний позивачем спосіб захисту та зробить виконання рішення суду неможливим.
Окрім того, позивач зазначив, що у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідачі здійснять відчуження часток, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного (у даній справі) судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У разі подальшої передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" іншим особам, зміни складу учасників, зміни розміру статутного капіталу до вирішення справи по суті приведе до зміни суб`єктного складу учасників справи. Тому у позивача є обґрунтоване припущення, що нові власники часток, також будуть знаходиться за межами України, а направлення ним поштової кореспонденції як судом, так і іншими сторонами справи буде потребувати додаткових витрат на оплату послуг перекладача та буде потребувати значного часу.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Посилання позивача на те, що відповідачами вже неодноразово відчужувалась належна позивачу частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія", а також припущення подальшої передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" іншим особам, не є достатньою підставою для забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, правильно зазначив, що оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
3.5. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що позивачем не зазначено в чому полягає імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
3.6. З урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції вважав, що підстави для забезпечення позову наявні. Однак, викладені апелянтом вимоги підлягають задоволенню лише в частині заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" код ЄДРПОУ 30846562, пов`язаних зі зміною розміру статутного капіталу, зміною інформації про засновників (учасників), зміною відомостей щодо керівника, зміною інших відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" код ЄДРПОУ 30846562, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19.
3.7. Разом з тим колегія суддів вважає наведені висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.
3.8. Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина 9 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
Згідно зі статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема те, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
3.9. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест"; Компанії з обмеженою відповідальністю "Дермікато холдінгз лімітед"; Компанії Сентера Лімітед; Компанії Вайтскоуп Інвестментс Лімітед про визнання недійсним договору про підписку на акції, укладеного 28.02.2012 між Компанією Сентера Лімітед, Кіпр та Компанією Вайтскоуп Інвестментс Лімітед та про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" розміром 33,3 % .
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив накласти арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19 та заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), пов`язаних зі зміною складу учасників, розміру статутного капіталу, зміною інформації про засновників (учасників), зміною відомостей щодо керівника, зміною інших відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (код ЄДРПОУ 30846562), що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зміни до моменту набрання законної сили рішенням у господарській справі №908/1686/19.
Виходячи з предмета позову та вимог заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції з урахуванням норм частини 4, пункту 4 частини 5, частин 9, 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, мав перевірити які конкретно реєстраційні дії, що пов`язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо).
Проте таких дій, визначених процесуальним законом, суд апеляційної інстанції не вчинив, як і не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника та, поданих на їх підтвердження, доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову.
3.10. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, то постанова Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 в оскаржуваній частині про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.11. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норми статті 141 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним не було вирішено питання зустрічного забезпечення, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 згаданої статті суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Отже, Законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18).
4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду .
Відповідно до частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
4.2. Виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також припустився неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 в оскаржуваній частині про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4.3. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дослідити та оцінити докази, подані позивачем на обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову. Здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника та поданих на їх підтвердження доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову. З урахуванням норм частини 4, пункту 4 частини 5, частин 9, 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України перевірити які конкретно реєстраційні дії, що пов`язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо). В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону розглянути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо) проведення відповідних реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія".
5. Судові витрати
5.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" задовольнити частково.
2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 908/1686/19 в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2020 |
Оприлюднено | 29.01.2020 |
Номер документу | 87204275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні