Ухвала

від 27.01.2020 по справі 916/2043/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 916/2043/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Львова Б. Ю. та Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2019 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства

про розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 (згідно зі відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 зі справи № 916/2043/17, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Окрім того, в касаційні скарзі Товариство просить поновити строк на касаційне оскарження.

Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з такого.

Частинами першою та другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 11.06.2019, повний текст її складено 19.06.2019, а тому строк на її оскарження закінчився 09.07.2019.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.12.2019 , що підтверджується поштовою відміткою на конверті, в якому касаційна скарга направлялась до суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 11.06.2019.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, Товариство посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали скаржником не була отримана, а про існування останньої йому стало відомо лише 20.12.2019 з Єдиного реєстру судових рішень, а тому вважає, що строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.

Проте скаржником не надано доказів на підтвердження викладених доводів. У клопотанні Товариством не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості дізнатися про оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду раніше, ніж 20.12.2019, адже назване судове рішення було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.06.2019.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що Товариство було скаржником у суді апеляційної інстанції, воно не було позбавлене можливості відстежувати хід розгляду його ж апеляційної скарги.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" є необґрунтованим, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Між тим у даній касаційній скарзі не зазначено, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішень, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Окрім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що в прохальній частині касаційної скарги останнім зазначено дату оскаржуваної постанови апеляційної інстанції 20.11.2019, проте в даній справі судове рішення від зазначеної дати не приймалося.

Згідно з частинами другою та третьою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: обґрунтувати, в чому, на думку скаржника, полягало порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права (зазначити яких конкретно норм ), що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі, а також навести інші підстави, за їх наявності, для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Товариства на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у прийнятті касаційної скарги.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" на рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 зі справи № 916/2043/17 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 12 лютого 2020 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали буде відмовлено у прийнятті касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко