Ухвала

від 28.01.2020 по справі 400/799/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/81/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянула дистанційно в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому матеріали клопотання засудженого ОСОБА_8 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шахтарськ Донецької області, росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , засудженоговостаннє 15.12.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, згідно ЗУ «Про внесення зміни до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року - залік становить 01 рік 20 днів

про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИЛА:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України, мотивоване тим, що він став на шлях виправлення і своєю поведінкою довів своє виправлення.

Ухвалою Петрівськогорайонного судуКіровоградської областівід 09липня 2019року відмовленоу задоволенніклопотання засудженого ОСОБА_8 про застосуваннядо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Рішення суду мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності як правами начальника установи. Стягнення погашено у встановленому законом порядку. Заохочувався дев`ять разів правами начальника відділення. Не працевлаштований.Залучається до робіт по благоустрою місць відбування покарання згідно ч.5 статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України. На критику на свою адресу реагує агресивно. За характером скритний. Намагається дотримуватися правомірних взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Умисно уникає виконання робіт із самообслуговування, не бачить необхідності у самостійному їх виконанні Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі не приймає. Прагнення до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не має.

Комісією Петрівської виправної колонії (№49)11.11.2016року, протокол №25, засудженому ОСОБА_8 буловідмовлено в застосуванні ст. 101 КВК України переведенні із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки до колонії середнього рівня безпеки для осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі як такому, що не стає на шлях виправлення.

Комісією державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)»,12.06.2018року, протокол №13, засудженому ОСОБА_8 буловідмовлено в застосуванні ст.82 КК України заміна не відбутої частини строку покарання більш м`яким як такому, що не став на шлях виправлення.

Згідно ст. 81 КК України, умовно - дострокове звільнення по відбуттю 3/4 строку покарання, настає щодо ОСОБА_8 з 26.05.2019 року.Комісією державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» 28.05.2019 року, протокол № 11, засудженому ОСОБА_8 відмовлено вумовно-достроковому звільненніяк такому, що не довів свого виправлення.

Вказані обставини в їх сукупності не свідчать про глибокі зміни у свідомості засудженого та вказують виключно про ситуативний характерповедінки засудженого.

Суд прийшов до висновку про те, що засуджений ОСОБА_8 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, раніше був три рази звільненийумовно-достроково,не зробив відповідних висновків щодо необхідності зміни своєї поведінки і ставлення до праці, та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а тому суд відмовив в задоволенні клопотання останнього.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову ухвалу, якою клопотання засудженого задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що під час його побачення із засудженим ОСОБА_9 28.10.2019 року останній заявив, що Петрівським районним судом Кіровоградської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 09 липня 2019 року було ухвалено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення. Також, засуджений пояснив, що зазначену ухвалу він оскаржив до Кропивницького апеляційного суду у встановлений строк. Крім зазначеного засуджений пояснив, що будь-які відомості щодо розгляду його апеляційної скарги йому не надходили, а в Петрівському районному суді Кіровоградської області вдруге перебуває на розгляді його клопотання про умовно-дострокове звільнення, якого він не подавав. Ознайомившись 31.10.2019 року з матеріалами справи він дізнався, що 15.07.2019 року засуджений ОСОБА_8 через Петрівський районний суд Кіровоградської області на ім`я «голови апеляційного суду» подав «ходатайство», і яке суд при його надходженні розцінив не як апеляційну скаргу на ухвалу від 09 липня 2019 року, а як нове клопотання про умовно-дострокове звільнення та відкрив провадження в справі. Повідомивши засудженому 4 листопада 2019 року зазначені вище факти засуджений пояснив, що через свою юридичну необізнаність він назвав свою апеляційну скаргу на ухвалу від 09 липня 2019 року як «ходатайство» та як міг виклав в ній свої вимоги.

Також вказав, що під час побачення 4 жовтня 2019 року засуджений повідомив, що бажає, щоб його апеляційна скарга на ухвалу від 9 липня 2019 року була розглянута, а за результатами її розгляду апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції скасував та ухвалив нову ухвалу, якою його клопотання про умовно-дострокове звільнення задовольнив.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_7 які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора, яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставлення до праці довів своє виправлення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року « Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а також дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, та характеристики на засудженого установи виконання покарання, ОСОБА_8 останній раз засуджений 15.12.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі. Згідно ЗУ «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року залік становить 01 рік 20 днів.

Початок строку: 06.10.2011 року. Кінець строку: 27.05.2022 року.

З 20.06.2011 року тримався в слідчому ізоляторі м. Донецька. За час утримання допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Дане порушення виражалось у зберіганні заборонених речей. Стягнення погашено у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.

З 03.09.2012 року відбуває покарання в Петрівській виправній колонії (№49) Кіровоградської області. За час відбування покарання вимог режиму не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стягнень не мав.

Згідно вироку суду позову не має. Виконавчі листи до установи не надходили.

Не працевлаштований. Залучається до робіт по благоустрою місць відбування покарання згідно ч.5 статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України. Був заохочений правами начальника відділення.

Підтримує стосунки із вузьким колом засуджених, на критику на свою адресу реагує агресивно. За характером скритний.

Намагається дотримуватися правомірних взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе.

Своє спальне місце намагається утримувати у задовільному стані, не завжди має охайний зовнішній вигляд.

Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням.

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.

Умисно уникає виконання робіт із самообслуговування, не бачить необхідності у самостійному їх виконанні.

Намагається не допускати порушень вимог пожежної безпеки.

Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі не приймає.

Прагнення до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не має.

Зв`язки з рідними та близькими підтримує. З моменту перебування в установі отримав З посилки.

По прибуттю до установи виявив бажання приймати участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», але участі не приймає.

Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку установи не перебував.

Також ізматеріалів клопотання вбачається, що засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання допустиводне порушень вимог режиму відбування покарання, за що винесено догану правами начальника СІЗО. Стягнення зняте та погашене у встановленому законом порядку. Заохочувався дев`ять разів правами начальника відділення (а.с.8).

Крім того, комісією державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)»,12.06.2018року засудженому ОСОБА_8 буловідмовлено в застосуванні ст.82 КК України заміна не відбутої частини строку покарання більш м`яким як такому, що не став на шлях виправлення (протокол №13).

Згідно ст. 81 КК України, умовно - дострокове звільнення по відбуттю 3/4 строку покарання, настає щодо ОСОБА_8 з 26.05.2019 року.Комісією державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» 28.05.2019 року засудженому ОСОБА_8 відмовлено вумовно-достроковому звільненніяк такому, що не довів свого виправлення (протокол № 11).

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, засуджений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, тричі раніше був звільненийумовно-достроково від призначеного покарання, після чого знову вчиняв злочини, у тому числі, в період умовно-дострокового звільнення.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що засуджений ОСОБА_8 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, раніше був три рази звільненийумовно-достроково,не зробив відповідних висновків щодо необхідності зміни своєї поведінки і ставлення до праці, та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та мотивованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 537, 539, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10 Ремез