Постанова

від 26.07.2007 по справі 10/353/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/353/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 липня 2007 р.                                                                                   № 10/353/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГоголь Т.Г.

суддівРогач Л.І., Швеця В.О.

за участю представників сторін котрі позивача

відповідача

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу у справі

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 10/353/06

господарського судуЗапорізької області

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

доПриватного промислово –комерційного підприємства "Запоріжбудсервіс"

пророзірвання договору купівлі –продажу від 20.10.2000 №342 та повернення майна

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області було подано позов до Приватного промислово –комерційного підприємства "Запоріжбудсервіс" про розірвання договору купівлі –продажу від 20.10.2000 року №342, укладеного між сторонами та

Доповідач Гоголь Т.Г.

спонукання до повернення об'єкту незавершеного будівництва –Енергодарського заводу залізобетонних виробів, який розташований за адресою Запорізька область, м. Енергодар на земельній ділянці розміром 20,9га. Позовна заява вмотивована тим, що відповідач не виконав вимоги, передбачені пунктом 5.3.2 договору та не розібрав об'єкт незавершеного будівництва до нульового рівня і не здійснив планування території в термін до 09.11.2005 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року (суддя: Алейникова Т.Г.) позовні вимоги були задоволені, договір купівлі –продажу від 20.10.2000 року №342 розірваний і повернуто об'єкт незавершеного будівництва - Енергодарський завод залізобетонних виробів первісному власнику. Рішення вмотивоване доведеністю наявності порушень з боку відповідача умов договору.

Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 22.02.2007 року (судді: Мірошниченко М.В., Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року скасував, в позові відмовив. Постанова вмотивована відсутністю факту істотного порушення умов договору купівлі –продажу, як –то передбачено статтями 610, 611 Цивільного кодексу України. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не мав заснованого на договорі права контролювати стан виконання такого договору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року, просить скасувати її та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року. Скаржник зауважує на порушенні пункту 2 статті 23, абзацу 6 частини 2 статі 27 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статей 526, 530 Цивільного кодексу України та вважає, що відповідач порушив суттєві умови договору купівлі –продажу від 20.10.2000 року №342, а відтак він підлягає розірванню, а об'єкт приватизації поверненню у державну власність.

Приватне промислово – комерційне підприємство "Запоріжбудсервіс" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів з мотивів наведених у постанові апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права в постанові Запорізького апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи Запорізьким апеляційним господарським судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.10.2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Приватним промислово –комерційним підприємством "Запоріжбудсервіс" був укладений договір купівлі –продажу від 20.10.2000 року №342 об'єкту незавершеного будівництва, шляхом викупу.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - Енергодарський завод залізобетонних виробів, який знаходиться за адресою Запорізька область, м. Енергодар, а покупець –прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених у договорі. До вартості об'єкта незавершеного будівництва входить вартість виконаних будівельно –монтажних робіт, згідно з актом обстеження будівельного майданчика.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункт 1.2 договору №342).

У відповідності з пунктом 5.3.2, покупець зобов'язувався протягом двох років з моменту переходу до нього права власності розібрати об'єкт до нульового рівня та виконати планування території.

Відповідно до пункту 1.6 договору, про який йдеться, продавець зобов'язувався здійснювати контроль за виконанням його умов протягом трьох років з моменту нотаріального посвідчення.

Умовами пунктів 11.3, 11.4 передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони відповідно до норм діючого законодавства.

У разі розірвання договору об'єкт приватизації повертається покупцем у державну власність шляхом оформлення акта прийому –передачі.

Договір був нотаріально посвідчений 09.11.2000 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області.

16.12.2002 року сторони уклали додаткову угоду №342/687-1 до договору №342, за якою обов'язок покупця про необхідність розібрати об'єкт до нульового рівня та виконання планування території продовжено до 09.11.2004 року. Додатковою угодою від 15.10.2004 року цей термін було продовжено ще на один рік, тобто до 09.11.2005 року.

Контрольно –ревізійним відділом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області була здійснена перевірка виконання умов договору купівлі –продажу об'єкту незавершеного будівництва №342 від 20.10.2000 року, за результатами якої складений акт від 28.07.2006 року.

В процесі розгляду справи, апеляційний господарський суд встановив, що покупцем були виконані усі істотні умови укладеного договору, зокрема, сплачена його повна вартість у сумі 344952,52 грн. (у томі числі за об'єкт –326432,00 грн. та 18520,52грн. –за розстрочку платежу); договір зареєстрований в органах місцевої ради; придбаний об'єкт не перепродавався іншій особі; на вимогу продавця надавалися усі відомості про виконання умов договору купівлі –продажу.

За актом перевірки від 28.07.2006 року, Приватним промислово –комерційним підприємством "Запоріжбудсервіс" пункт 5.3.2. договору був виконаний частково; не було здійснено розібрання адміністративної будівлі Енергодарського заводу залізобетонних виробів. Інші об'єкти незавершеного будівництва розібрані до нульового циклу.

Апеляційним господарським судом, також, встановлено, що відповідач звертався до виконавчого комітету Енергодарської міської ради з листами, в яких пропонував безоплатно передати недобудований адміністративний корпус до комунальної власності, зауважуючи на недоцільності його руйнування у зв'язку з наявністю осіб, які мають бажання викупити вказане майно для потреб територіальної громади м. Енергодара.

Листом від 13.07.2006 року за №02-22/1617 Виконавчий комітет Енергодарської міської ради не заперечував проти передачі адміністративного корпусу до комунальної власності за наявності згоди на це Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Позивач також не заперечував проти передачі недобудованого адміністративного корпусу до комунальної власності (лист від 17.11.2004 року за №7036/26-201).

Відповідно до статті 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне регулювання закріплено і у статті 655 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання закріплені у статті 611 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 526 цього ж Кодексу визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Запорізьким апеляційним господарським судом, в процесі розгляду справи було встановлено, що відповідач виконав усі зобов'язання за договором купівлі –продажу об'єкту незавершеного будівництва №342 від 20.10.2000 року, а не розібраний до нульового циклу корпус адміністративної будівлі відповідач пропонував передати у комунальну власність, на що отримана згода виконавчого комітету та не заперечує позивач, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, оскільки вимоги скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що фактичні обставини справи встановлено Запорізьким апеляційним господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року у справі № 10/353/06 –залишити без змін.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                                 Т. Гоголь

Судді                                                                                                              Л. Рогач

В. Швець