Постанова

від 31.07.2007 по справі 53/417-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

31 липня 2007 р.                                                                                  

№ 53/417-06 

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Полянський А.Г.

судді

Волковицька Н.О.

Коробенко Г.П.

розглянувши

касаційну скаргу 

ПП

"Харківагротеххарчопром"

на 

постанову від 23.04.2007 р.

Харківського апеляційного господарського суду

у справі

№ 53/417-06 господарського суду

Харківської області

за позовом

СПД-ФО ОСОБА_1

до

ПП

"Харківагротеххарчопром"

третя особа

СПД-ФО ОСОБА_2

про

стягнення 18 697,92  грн.

За участю представників сторін:

позивач -не з'явились,

відповідач

-не з'явились,

третя особа - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду

Харківської області від 06.03.2007 р. (суддя 

- Прохоров С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з  ПП "Харківагротеххарчопром" на

користь СПД-ФО ОСОБА_1  2 525 грн.

основного боргу, 225 грн. штрафу а простій автомобіля, 47,92 грн. 3% річних,

27,98 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, 1 500 грн. витрат за послуги адвоката. В частині

стягнення збитків на суму 4 800 грн. за неналежне виконання зобов'язання    СПД-ФО ОСОБА_1 перед ФОП ОСОБА_2, 9 600

грн. неотриманого прибутку та 159 грн. державного мита відмовлено.     

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 23.04.2007 р. (судді -Афанасьєв В.В.,

Барбашова С.В., Гагін М.В.) рішення Господарського суду Харківської області від

06.03.2007 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, ПП

"Харківагротеххарчопром" звернулось до Вищого господарського суду

України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на

новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням

апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Заступника Голови

Вищого господарського суду України від 30.07.2007 р. у зв'язку з відпусткою

судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 53/417-06,

призначеної до розгляду на 31.07.2007 р. утворено колегію суддів в наступному

складі: головуючий -Полянський А.Г., судді -Волковицька Н.О., Коробенко Г.П.

Сторони не скористались наданим

процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

         Відзиву від позивача не надходило.

Розглянувши матеріали справи,

оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами

норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого

господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Відповідно до п. 1 ст. 1119

ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має

право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без

задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду

прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

         Як вбачається з матеріалів справи,

сторонами 24.02.2006 р. було укладено договір, згідно якого позивач прийняв на

себе зобов'язання доставити вантаж, а відповідач на умовах договору

зобов'язався оплатити зазначені послуги.

Умовами договору було передбачено, що завантаження повинно проводитись о

8 годині 27.02.2006 року. Нормативний час простою під

завантаженням/розвантаженням, а також митна обробка встановлена договором в 96

годин (п. 5 договору).

Всі митні витрати стосовно перевезення вантажу повинен сплатити

замовник.

Відповідно п.11 договору вартість послуг за перевезення вантажу складала

2 525 грн.

          Згідно даних міжнародної

товарно-транспортної накладної НОМЕР_1 автомобілем КАМАЗ держ. НОМЕР_2 причеп

НОМЕР_3 (графа 23 СМR) здійснено перевезення вантажу за маршрутом м. Харків

(Україна) до сел. Маслова Пристань Бєлгородської області (Росія) у період з 27

лютого 2006 року (графа 21 СМR) по 09 березня 2007 року (графа 24 СМR - вантаж

одержано вантажоотримувачем).

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору.

Судами було встановлено, що позивачем направлявся акт виконаних робіт

відповідачу від 14.03.2006 р. та письмова вимога про сплату заборгованості від

25.05.2006 р., які були відповідачем залишені без розгляду.

Разом з цим, попередніми судовими інстанціями обґрунтовано не було

прийнято до уваги посилання скаржника на платіжне доручення НОМЕР_4 від

28.03.2006 р., оскільки відповідачем було проведено попередню оплату за

автопослуги згідно договору б/н від 24 лютого 2006 року.

Відповідно до п.12 договору у випадку затримки під завантаженням або

розвантаженням на території України або за її межами більше 2-х діб з вини

однієї з сторін договору винна сторона зобов'язана сплатити штраф в розмірі 250

грн. за кожну добу простою.

 Матеріали справи свідчать про те, що

відповідачем було порушено п. 5 договору стосовно нормативного часу простою

автомобіля та митної обробки в 96 годин, оскільки перевезення вантажу  було здійснено у період з  27.02.2006 р. (графа 21 НОМЕР_1) по

09.03.2007 р. (графа 24 НОМЕР_1 - вантаж одержано вантажоотримувачем).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК

України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги

позивача стосовно 225 грн. штрафу за простій автомобілю та 47,92 грн. - 3%

річних є обґрунтованими.

       Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК

України, місцевий господарський суд правомірно відніс на відповідача витрати,

понесені позивачем на послуги адвоката у розмірі 1 500 грн., які

підтверджуються договором НОМЕР_5 від 01.10.2006 р., актом виконаних робіт та

квитанцією до прибуткового касового ордеру НОМЕР_6.

          Перевіривши у відповідності до ч. 2

ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного

господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку

ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і

об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;

дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази;

належним  чином  проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних

обставин, місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки

сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні

правовідносини та прийнято обґрунтоване та законне рішення.

В свою чергу, суд апеляційної

інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу,

повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої

апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах,

наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає

положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму

Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами

та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115

ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна

інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє

судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин

справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про

порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм

матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого

підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та

обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного

підприємства "Харківагротеххарчопром" залишити  без задоволення.

Постанову від 23.04.2007 року

Харківського апеляційного господарського суду у справі № 53/417-06

Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                   

Полянський А.Г.

Судді                                                                                            

Волковицька Н.О.

Коробенко Г.П.