Ухвала

від 29.01.2020 по справі 202/325/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/325/20

Провадження № 1-кс/202/763/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 січня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлограді Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, т.в.о. генерального директора Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс, неодруженого, має на утриманні матір - ОСОБА_6 , яка є інвалідом другої групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000283 від 03 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс Міністерство Інфраструктури України №198-вк від 06.08.2018 на ОСОБА_5 покладено тимчасово виконання обов`язків директора філії Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат УДП Укрінтеравтосервіс.

ОСОБА_5 , будучи тимчасово виконуючим обов`язки директора філії Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат УДП Укрінтеравтосервіс здійснював виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і є службовою особою в розумінні п. 1 примітки до статті 364 КК України.

Приблизно 06.08.2018, в ході досудового розслідування точного часу встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме грошовими коштами, які були переданні слухачами за навчання, на свою користь - тобто заволодіти ними, шляхом використання своїх повноважень з розпорядження та управління майном, з метою особистого збагачення.

Так,у періодчасу з06.08.2018по 31.12.2018в ходідосудового розслідуваннявстановити більшточного часуне виявилосяможливим, ОСОБА_5 ,перебуваючи напосаді виконуючогообов`язки директорафілії Дніпропетровськийдержавний обласнийнавчально-курсовийкомбінат УДПУкрінтеравтосервіс кодЄДРПОУ 38758002,будучи службовоюособою,знаходячись вприміщенні Павлоградськоговідділення Філії«Дніпропетровський державнийобласний навчально-курсовийкомбінат» УДПУкрінтеравтосервіс,яке розташованеза адресою:Дніпропетровська область,м.Павлоград,вул.Полтавська,144,діючи зкорисливих мотивів,всупереч вищевказанихвимог Положенняпро філіюДніпропетровський державнийобласний навчально-курсовийкомбінат УДПУкрінтеравтосервіс,відповідно дояких вінвиконує адміністративно-господарськихта організаційно-розпорядчіфункції,маючи умиселна незаконнезаволодіння чужогомайна,шляхом зловживанняслужбовим становищем,у великихрозмірах,періодично отримувавза послугиз професійноїпідготовки кваліфікованихробітників зарівнем професійнихзнань інавичок вобсязі державнихвимог,перепідготовку тапідвищення їхкваліфікації;з підготовкипрофесійних водіївавтотранспортних засобів;діяльність зпідготовки водіївавтомобілів тощо,грошові коштирізними сумамиу готівковійформі від547слухачівнавчального закладу,які мали бути зараховані на розрахунковий рахунок Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП Укрінтеравтосервіс, за наданні послуги з навчання, тобто незаконно заволодів грошовими коштами та розпоряджався ними на власний розсуд.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП Укрінтеравтосервіс код ЄДРПОУ 38758002, завдано матеріальну шкоду у великому розмірі на загальну суму 402 688 гривень, що більше ніж в 457 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

24 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за матеріалами кримінального провадження № 42019040000000283 від 03 травня 2019 року.

24 січня 2020 року слідчому судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Прокурор в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказав, що застосування такого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового слідства або суду: наразі досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 має розгалужену систему злочинних зв`язків та спільників, яких ще не притягнуто до кримінальної відповідальності і які можуть його приховувати від суду та органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в контексті даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , як перший заступник директора Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП Укрінтеравтосервіс має доступ до службових приміщень Філії та документів, та які він може знищити чи спотворити, маючи вільний доступ до них; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні ураховуючи той факт, що свідками у даному кримінальному провадженні є, в тому числі, підлеглі ОСОБА_5 , то він може на них впливати з метою зміни показань чи спотворення документальних доказів (внесення завідомо неправдивих відомостей), крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження свідку ОСОБА_7 , про що 10.08.2019 Павлоградським ВП ГУНП в Дніпропетровській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001585, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурор у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню вказаних вище ризиків, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 1500000 гривень (півтора мільйони гривень).

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи про недоведеність та не обґрунтованість підозри, а також недоведеність прокурором існування ризиків, зазначених у клопотанні. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ч.4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння, яке полягало у заволодінні майном, яке перебувало у його віданні, а саме бюджетних грошових коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинені у великому розмірі.

Також,слідчий суддявраховує обставини,передбачені ст.178КПК України,а самевагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, з приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчий суддя приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 є першим заступником директора Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП Укрінтеравтосервіс та має доступ до службових приміщень Філії та документів, та які він може знищити чи спотворити, маючи вільний доступ до них; та ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний може здійснювати на свідків тиск шляхом вмовляння або залякування, оскільки вони є його підлеглими, однак вказаним ризикам можливо запобігти шляхом заборони залишати житло та покладення відповідного контролю на органи внутрішніх справ за місцем його фактичного мешкання.

Положеннями ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину, не є достатнім для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року, Європейський суд з прав людини, вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що прокурором у клопотанні не наведено та належним чином не обґрунтовано підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що прокурором у клопотанні та в судовому засіданні належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстким.

Так, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати особисті обставини його життя, а саме те, що підозрюваний раніше не має судимості, має постійне місце проживання, працевлаштований, на його утриманні перебуває його матір - ОСОБА_6 , яка є інвалідом другої групи, має міцні соціальні зв`язки.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час за місцем його фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181 - 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на ОСОБА_5 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою;

2) не залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду у період з 21:00 год. по 07:00 год.;

3) повідомляти слідчого прокурора або суду про зміну свого місця мешкання;

4) утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором.

Строк дії ухвали до 24 березня 2020 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час передати для виконання до органу національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1