Постанова

від 27.01.2020 по справі 914/52/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа №914/52/19

Західний апеляційний господарський суд в складі:

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.А. Галушко

- Л.С. Данко

секретаря судового засідання: Кострик К.

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Реклама" та ПП "Агроенергомонтажналадка"

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019

у справі № 914/52/19

за позовом: ПП "Агроенергомонтажналадка"

до відповідача: ПФ "Герман"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сколівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Відділу державної реєстрації управління економічної політики

про: скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ПАТ "Реклама"

до: ПФ "Герман"

про: скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності

за участю представників:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - Жиравецький Т.М. - представник (довіреність №б/н від 21.02.19)

від третьої особи - Сколівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Відділу державної реєстрації управління економічної політики - не з`явився.

від третьої особи - ПАТ "Реклама" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2019, суддя Петрашко М.М., у задоволенні позову Приватного підприємства "Агроенергомонтажналадка" було відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства "Реклама" було відмовлено.

З даним рішенням не погодилося ПАТ "Реклама" і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції не враховано усі обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.. 18 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР, ст. 210 ГПК України. Також апелянт вважає, що судом не було досліджено оригінали документів, що фігурують як докази по справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 судову справу №914/52/19 розподілено головуючому судді Мирутенку О.Л. та іншим суддям, а саме: Данко Л.С. та Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Реклама" на рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 у справі №914/52/19, витребувано з Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/52/19.

З даним рішенням також не погодилося ПП "Агроенергомонтажналадка" і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.. 18 Земельного кодексу України, ст.. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень , ст..ст. 1212,1213 ЦК України.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2019 судову справу №914/52/19 розподілено головуючому судді Мирутенку О.Л. та іншим суддям, а саме: Данко Л.С. та Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Агроенергомонтажналадка" на рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 у справі №914/52/19, витребувано з Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/52/19.

ПФ "Герман" подало відзиви на апеляційні скарги в яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №799 від 03.09.2019 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Данко Л.С. було призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду справи №914/52/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 судову справу №914/52/19 розподілено головуючому судді Мирутенко О.Л. та іншим суддям, а саме: Кордюк Г.Т. та Скрипчук О.С.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 було призначено розгляд справи на 23.09.2019. Об`єднано розгляд апеляційних скарг ПАТ Реклама та ПП "Агроенергомонтажналадка" в одне провадження.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Скрипчук О.С. розгляд справи 23.09.2019 не відбувся.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 було призначено розгляд справи на 28.10.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 розгляд апеляційних скарг ПАТ "Реклама" та ПП "Агроенергомонтажналадка" було відкладено на 18.11.2019. Зобов`язано ПФ "Герман" надати апеляційному суду оригінал договору купівлі-продажу від 23.12.1999 та акт прийому-передачі нерухомого майна.

Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №1028 від 18.11.2019 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів-членів колегії Кордюк Г.Т. та Скрипчук О.С. було призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційних скарг (вх. №01-05/2853/19 та вх. №01-05/2843/19) у справі №914/52/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 справу №914/52/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, Данко Л.С., Галушко Н.А.

Розгляд справи розпочався спочатку.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 28.10.2019 представник ПФ "Герман" у судовому засіданні надав апеляційному суду для огляду оригінал договору купівлі-продажу від 23.12.1999 та акт прийому-передачі нерухомого майна.

Від ПАТ "Реклама" надійшло клопотання про призначення експертизи договору купівлі-продажу від 23.12.1999 та акту прийому-передачі нерухомого майна. На вирішення експерту ПАТ "Реклама" просило поставити питання в якій послідовності виконувалися реквізити у договорі та акті. Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання ПАТ "Реклама" про призначення експертизи у зв`язку з тим, що предмет даного спору не пов`язаний з дослідженням дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 розгляд апеляційних скарг ПАТ "Реклама" та ПП "Агроенергомонтажналадка" було відкладено на 16.12.2019.

16.12.2019 на адресу апеляційного суду від адвоката ПАТ "Реклама" надійшла заява про відвід суддів Галушко Н.А. та Данко Л.С. Західного апеляційного господарського суду від розгляду справи №914/52/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 (Мирутенко О.Л. - головуючий, Галушко Н.А., Данко Л.С.) було зупинено провадження у справі №914/52/19 для вирішення питання про відвід суддів Галушко Н.А. та Данко Л.С. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 справу №914/52/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий суддя, Желік М.Б., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 (Орищин Г.В. - головуючий суддя, Желік М.Б., Скрипчук О.С.) було відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Реклама" про відвід суддів Галушко Наталії Анатоліївни та Данко Лесі Семенівни від розгляду апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Реклама" та Приватного підприємства "Агроенергомонтажналадка" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 у справі № 914/52/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 було поновлено провадження у справі №914/52/19 за апеляційними скаргами ПАТ "Реклама" та ПП "Агроенергомонтажналадка" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2020.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 у справі №914/52/19 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Агроенергомонтажналадка подало позов до Приватної фірми Герман про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та витребування майна з незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2019р. у справі №914/52/19 було прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ПАТ Реклама до Приватної фірми Герман про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. Вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ухвалою суду від 05.03.2019 було об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

З матеріалів справи слідує, що 08.07.1997 року між Львівським підприємством акціонерного товариства Реклама , правонаступником якого було Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама (орендодавець), та Малим підприємством Агроенергомонтажналадка , правонаступником якого є Приватне підприємство Агроенергомонтажналадка (орендар), було укладено договір оренди, відповідно до п.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування з правом подальшого викупу базу відпочинку, що знаходиться за адресою смт. Верхнє Синьовидне, вул.. Зарічна, 22.

Згідно п.п. 2, 3, 6, 7 договору оренди, орендар зобов`язаний протягом дії договору утримувати територію, приміщення та устаткування у справному робочому стані. Орендар зобов`язаний проводити необхідні ремонтні роботи на устаткуванні, яке знаходиться на базі відпочинку: трансформатор та підстанція ПТЛЕ, станція управління Каскад , 4 колиби. Договір діє до моменту його розірвання за згодою обох сторін і набуває чинності з дня підписання. Акт прийому передачі додається.

На виконання вищезазначеного договору оренди, актом прийому передачі устаткування та обладнання, приміщень від 08.01.1997, Малому підприємству Агроенергомонтажналадка передано: трансформатор і підстанція ПТЛЕ, станція управління Каскад , 4 колиби, огорожа 1 шт.

В матеріалах справи міститься державний акт на право користування землею серії Б №041251 виданий у 1987 році Львівському міжобласному виробничому художньо-рекламному комбінату (база відпочинку) на території Сколівського району Львівської області Української Радянської соціалістичної республіки у тому, що за вказаним землекористувачем закріплюється у безстрокове і безоплатне користування 1,0 гектар землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для оздоровчих цілей.

Згідно акту від 08.01.1997 на передачу бурових свердловин №1, №2/95, Львівське підприємство акціонерного товариства Реклама передало з балансу на баланс Малому приватному підприємству Агроенергомонтажналадка свердловини № 1, № 2/95.

29.04.1998 між МП Агроенергомонтажналадка (орендодавець) та ПФ Герман (орендар) укладено угоду №3 згідно п.1 якої, орендодавець надав право на видобуток та розлив мінеральної води. Строк дії угоди до 29.04.2003.

Згідно договору купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999, укладеного між Акціонерним товариством Реклама (продавець) та Приватною фірмою Герман (покупець), продавець продав, а покупець купив базу відпочинку Колиба , що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул.. Зарічна. Сума договору становить 25000,00 грн. включаючи ПДВ. Гроші продавець одержав від покупця повністю. Продавець продав наступне майно: будівлі колиби 4 шт., столова павільйон 1 шт., металева споруда з водяною свердловиною 1 шт., трансформаторна підстанція 1 шт., земельна ділянка на якій розміщена база відпочинку 1 га.

Актом прийому передачі від 23.12.1999 вищенаведене майно було передано від продавця до покупця.

У матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру №1036 від 23.12.1999, долученого відповідачем до відзиву (вх.№11613/19 від 18.03.2019р.), з якої вбачається, що АТ Реклама прийнято від ПФ Герман 25000,00 грн. оплати згідно договору купівлі продажу бази відпочинку Колиба .

Рішенням Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району від 09.07.2003 №121 передано ПФ Герман земельну ділянку площею 0,30 га, що під базою відпочинку по вул.. Зарічна, смт. Верхнє Синьовидне, в оренду з подальшим правом викупу.

З матеріалів реєстраційної справи Сколівського районного управління юстиції Львівської області вбачається, що 06.06.2014 Реєстраційною службою Сколівського районного управління юстиції Львівської області прийнято рішення №13627847 та проведено державну реєстрацію права власності нерухомого майна, яке зазначене в договорі купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999, за виключенням земельної ділянки на якій розміщена база відпочинку - 1 га, за ПФ Герман . Внесено запис про право власності №5936761. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №379696946245.

Позивач вважає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно бази відпочинку є незаконною, оскільки вона проведена на підставі неукладеного договору купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999, підписаного між Акціонерним товариством Реклама (продавець) та Приватною фірмою Герман (покупець).

При цьому, позивач посилався на лист ПрАТ Реклама №30-П/18 від 01.10.2018 в якому зазначено, шо ПрАТ Реклама не володіє інформацією, що стосується бази відпочинку Колиба , оскільки такого майна у власності та на балансі підприємства не було. Підприємство не укладало договору купівлі-продажу бази відпочинку Колиба і не оформляло договору оренди земельної ділянки під зазначеною базою відпочинку. Також, товариство повідомило, що в ПрАТ Реклама не збереглося журналів вихідної кореспонденції за період з 1999 по 2003 роки, так само як і інформації про підстави та дату ліквідації Львівського дочірнього підприємства Львівреклама .

Згідно довідки з Державного архіву Львівської області № 1183/01-36 від 01.10.2018, документів на підтвердження факту передачі нерухомого майна, що знаходиться по вул.. Зарічна, 22, у смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, з балансу Львівського дочірнього підприємства акціонерного товариства Львівреклама на баланс акціонерного товариства Реклама не виявлено.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №29-13-0.320-185/116-18 від 28.09.2018 зазначено, що за період з грудня 1999 року по липень 2003 року відомості про державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею або договору оренди земельної ділянки загальною площею 1.0 га для обслуговування бази відпочинку Колиба на території Верхньосиньовидненської селищної ради, за акціонерним товариством Реклама у відділі відсутні. У листі також повідомлено, що в архіві відділу у Сколівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею із відомостями про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею Б №041251, виданого в 1987 році виконавчим комітетом Сколівської районної ради, за Львівським дочірнім підприємством акціонерного товариства Реклама (колишній Львівський міжобласний виробничо-художній комбінат Львівреклама ) із проставленням відмітки про скасування права постійного користування землею даних актів у відділі немає.

Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу бази відпочинку від 23.12.1999 не був нотаріально посвідчений та не був зареєстрований в Стрийському МБТІ. Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року N 56, передбачено порядок державної реєстрації об`єктів нерухомого майна на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу із внесенням відповідних записів до реєстрових книг, які ведуть бюро технічної інвентаризації, із видачею юридичним особам реєстраційного посвідчення.

Посилаючись на ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України та ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та стверджуючи, що договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба є неукладений, позивач зазначає, що ПФ Герман набула майно без достатньої правової підстави, а відтак державна реєстрація речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню і відповідач зобов`язаний повернути позивачу вищенаведене нерухому майно в натурі.

У заяві про зміну предмету позову (вх. №781/19 від 19.03.2019) позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13627847 від 06.06.2014 року, прийнятого державним реєстратором Сколівського районного управління юстиції Львівської області Зінкевич І.В., та запис про право власності № 5936761 від 04.06.2014 року на базу відпочинку Колиба по вул.. Зарічна, 22, у смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, за Приватною фірмою Герман та витребувати з незаконного володіння ПФ Герман на користь ПП Агроенергомонтажналадка металеву споруду з водяною свердловиною (артезіанською свердловиною №1) в кількості 1 шт., що включена до складу бази відпочинку Колиба, що знаходиться по вул.. Зарічна, 22 , у смт . Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області .

При цьому, як і в первісній позовній заяві, позивач посилається на те, що 08.01.1997 Львівське дочірнє підприємство акціонерного товариства Реклама згідно акту передало на баланс МПП Агроенергомонтажналадка свердловину на воду №1, №2/95.

Позивач зробив висновок, що оскільки Львівське підприємство АТ Реклама не передавало по акту вищезазначену свердловину в статутний фонд АТ Реклама (м.Київ), то таке майно не належить на праві власності ні третій особі ні відповідачу, а відповідно належить позивачу. Такий висновок позивач зробив на підставі доказів поданих третьою особою з позовною заявою.

Також, позивач зазначає, що станом на 01.03.2019, металева споруда з артезіанською свердловиною №1 обліковується у нього на балансі, що підтверджується випискою з бухгалтерського обліку та довідкою підприємства від 18.03.2019, які подано разом з заявою про зміну предмету позову.

28.02.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства Реклама (далі - третя особа) до відповідача Приватної фірми Герман про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Третя особа зазначила, що Приватне акціонерне товариство Реклама є правонаступником Акціонерного товариства Реклама , яке, у свою чергу, є правонаступником Українського виробничого об`єднання Реклама .

06.12.1994 року Фондом Державного майна України Акціонерному товариству Реклама видано Свідоцтво про власність №П-406. Згідно із Свідоцтвом - майно зазначеного товариства є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України Про приватизацію майна державних підприємств .

Третьою особою долучено до позовної заяви копію листа Фонду державного майна України вих.№21/156 від 19.06.1995 в якому зазначено, що згідно установчим документам та свідоцтва про власність від 06.12.1994 №П-406, до складу Акціонерного товариства Реклама увійшли будівлі відповідно додатку №1.

У п. 5 додатку № 1 Будинки та споруди відкритого акціонерного товариства Реклама зазначено:

- виробничий будинок вул. Зелена, 186;

- база відпочинку Колиба .

Третьою особою також долучено до позовної заяви копію акту прийому-передачі основних засобів Львівського підприємства АТ Реклама Акціонерному товариству Реклама м.Київ, в Статутний фонд АТ Реклама від 22.03.2000, у п.п. 1-3 якого зазначено:

01-1 Будівлі, споруди

1. Будівля/Львів, вул. Зелена, 186/ шт. 1

2. Колиба /В. Синевидне/ шт. 1

3. Колиба/В. Синевидне/ шт. 3.

У п.п. 8-9 акту зазначено:

8. Трансформатор і підстанція ПТЛЕ шт. 1

9. Станція управління Каскад шт. 1

Відповідно до довідки Третьої особи від 18.02.2019 року №18-02/19-Бух-02, за період з 23.12.1999 року по 18.02.2019 року, за даними бухгалтерського обліку, відсутні надходження коштів від Приватної фірми Герман як на розрахунковий рахунок так і в касу товариства. За період з 23.12.1999 року по 18.02.2019 року, за даними бухгалтерського обліку, надходження коштів на розрахунковий рахунок чи в касу товариства з призначенням за базу відпочинку Колиба - не обліковувались.

Відповідно до виписки з бухгалтерського обліку від 18.02.2019 року № 18-02/19-Бух-01, на балансі підприємства ПрАТ Реклама , станом на 01.02.2019 року, обліковується:

1. Колиба (смт. В.Синьовидне, Сколівського району) - 4 шт.

Балансова вартість 7379,00 грн.

2. Трансформатор і підстанція ПТЛЕ - 1 шт.

Балансова вартість 6666,74 грн.

3. Станція управління Каскад - 1 шт.

Балансова вартість 888,17 грн.

Також третя особа вважає, що базою відпочинку Колиба заволоділи незаконно, оскільки:

- 23 грудня 1999 року президент АТ Реклама Рудаков В.О. не міг підписати договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба , оскільки до 22.03.2000 року зазначена база перебувала на балансі Львівського підприємства АТ Реклама ;

- відповідно до п. 5.2. статуту Акціонерного товариства Реклама всі рішення щодо продажу, передачі з балансу товариства на баланс інших юридичних осіб приймаються або узгоджуються радою акціонерів товариства чи головою ради акціонерів;

- відповідно до п. 7.6.4 Статуту товариства рада акціонерів приймає рішення з питань про відчуження нерухомого майна, обладнання, що є власністю товариства;

- станом на грудень 1999 року, чинним на той час законодавством визначалося, що правовстановлюючими документами на підставі яких проводиться державна реєстрація об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних осіб, визнаються лише договори купівлі-продажу, які: посвідчені державною нотаріальною конторою; посвідчені приватним нотаріусом; зареєстровані біржею;

- згідно офіційної інформації ПрАТ Реклама , що є правонаступником Акціонерного товариства Реклама , відомо, що товариством не виготовлявся, не підписувався, не видавався та не реєструвався договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999 року.

З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство Реклама просило суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 379696946245, об`єкт нерухомого майна: база відпочинку Колиба , адреса: вул. Зарічна, 22, у смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, за Приватною фірмою Герман та витребувати у відповідача базу відпочинку Колиба з чужого незаконного володіння та визнати право власності на неї за Приватним акціонерним товариством Реклама .

Відповідач у суд першої інстанції подав заяву про застосування строків позовної давності до самостійних вимог ПрАТ Реклама до ПП Приватної Фірми Герман та заяву про застосування строків позовної давності до вимог ПП Агроенергомонтажналадка до ПП Приватна Фірма Герман .

Відповідно до ст. 204 ЦК України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999 матеріали справи не містять. Позивач та третя особа не оспорюють даний договір купівлі-продажу нерухомості.

У матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру №1036 від 23.12.1999, долученого до відзиву (вх.№11613/19 від 18.03.2019), з якого вбачається, що АТ Реклама прийнято від ПФ Герман 25000,00 грн. оплати згідно договору купівлі продажу бази відпочинку Колиба .

Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56 , передбачено порядок державної реєстрації об`єктів нерухомого майна на підставі поданих нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, а не порядок нотаріального посвідчення та реєстрації договорів.

На день вчинення правочину 23.12.1999 вищезазначені Правила втратили чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року N 121 Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб .

Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу УРСР 1963 року , який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу, нотаріальне посвідчення угод обов`язкове було лише у випадках, зазначених у законі.

Договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба від 23.12.1999, не вимагав нотаріального посвідчення на день його укладення, оскільки відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу УРСР 1963 року дотримання форми нотаріального посвідчення вимагалося виключно при укладанні договору купівлі-продажу житлового будинку, у якому хоча б однією із сторін договору є громадянин. Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року не містив норми про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу будь-якого іншого нерухомого майна, укладених між юридичними особами. Сама лише та обставина, що договір купівлі-продажу бази відпочинку від 23.12.1999 не був нотаріально посвідчений та не був зареєстрований в Стрийському МБТІ не є підставою вважати цей договір неукладеним, а реєстрація майна не є елементом форми угоди.

Разом з тим, відсутність державної реєстрації спірного об`єкту нерухомості до 2014 року жодним чином не впливає на відповідність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.1999 чинному на час його укладення цивільному законодавству та не позбавляє покупця права власності на це майно, набуте на підставі договору купівлі-продажу, який є належним правовстановлюючим документом.

Така правова позиція висловлена у Постанові ВГСУ у справі від 03.07.2007 №8/258/22-8/294/23, якою відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року.

У матеріалах реєстраційної справи №379696946245, поданої Реєстраційною службою Сколівського районного управління юстиції Львівської області, містяться договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба та акт приймання-передачі від 23.12.1999, укладені між Акціонерним товариством Реклама (продавець) та Приватною фірмою Герман (покупець), засвідчені 08.05.2014 державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори.

Також 08.07.1997 року між Львівським підприємством акціонерного товариства Реклама , правонаступником якого було Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама (орендодавець), та Малим підприємством Агроенергомонтажналадка , правонаступником якого є Приватне підприємство Агроенергомонтажналадка (орендар), укладено договір оренди, відповідно до п.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування з правом подальшого викупу базу відпочинку, що знаходиться за адресою вул. Зарічна, 22, смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області.

В матеріалах справи відсутні докази викупу позивачем майна яке входило до бази відпочинку, зокрема, металевої споруди з водяною свердловиною в кількості 1 шт., що включена до складу бази відпочинку Колиба , а відтак позивач не набув це майно у власність. Перебування майна деякий час в оренді позивача не створює право цієї особи на дану річ.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 цього Кодексу визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. До регламентованих ЦК України способів захисту права власності належать, зокрема: витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (статті 387, 388); зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (статті 1212, 1213).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України ).

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому конструкція статті 1212 ЦК України , як і загалом норм глави 83 ЦК України , свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише у момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця із застосуванням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України , за умови наявності відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником і володільцем майна та за наявності підстав, передбачених цією статтею, що дають право витребувати це майно у набувача.

При розгляді такого спору суду слід встановити дійсного власника майна, для чого необхідно дослідити всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, з урахуванням рівності прав сторін щодо надання доказів та їх дослідження, при цьому суди не повинні надавати перевагу одним доказам над іншими (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 у справі N 6-327цс15).

06.12.1994 року Фондом Державного майна України, Акціонерному товариству Реклама видано свідоцтво про власність №П-406. Згідно із свідоцтвом - майно зазначеного товариства є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України Про приватизацію майна державних підприємств .

Третьою особою долучено до позовної заяви копію листа Фонду державного майна України вих.№21/156 від 19.06.1995 в якому зазначено, що згідно установчим документам та свідоцтва про власність від 06.12.1994 № П-406, до складу Акціонерного товариства Реклама увійшли будівлі відповідно додатку № 1.

У п. 5 додатку № 1 Будинки та споруди відкритого акціонерного товариства Реклама зазначено:

- виробничий будинок вул. Зелена, 186;

- база відпочинку Колиба .

В матеріалах справи відсутні докази передачі Акціонерним товариством Реклама (м.Київ) на баланс чи у інше користування Львівському підприємству АТ Реклама бази відпочинку Колиба після 06.12.1994 до дати придбання ПФ Герман на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.1999 бази відпочинку.

З огляду на вищенаведене, майно, яке є предметом договору купівлі-продажу, станом на 23.12.1999 належало Акціонерному товариству Реклама , від імені якого діяв президент Рудаков В.О., який підписав вказаний договір.

Водночас, з урахуванням вищенаведеного, судом першої інстанції вірно було встановлено відсутність правової підстави передачі 08.01.1997 Львівським підприємством АТ Реклама в оренду з правом викупу Приватному підприємству Агроенергомонтажналадка майна, яке входить до складу бази відпочинку Колиба , адже право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права чи особа, уповноважена на укладення договору найму. Станом на січень 1997 року Львівське підприємство АТ Реклама не було власником спірного нерухомого майна.

На підтвердження вчинення дій спрямованих на відчуження спірного майна, в матеріалах інвентаризаційної справи № 1568, яка подана до суду Стрийським МБТІ, міститься лист від 23.12.1999, підписаний президентом АТ Реклама Рудаковим В.А., в якому АТ Реклама просить Голову сільської ради смт. Верхнє Синьовидне, Сколівського району Львівської області прийняти рішення про відчуження на користь ОСОБА_1 (засновник ПФ Герман ), земельну ділянку площею 1 га, на якій розташована база відпочинку.

Рішенням Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району від 09.07.2003 №121, передано ПФ Герман земельну ділянку площею 0,30 га, що під базою відпочинку по вул. Зарічна, 22 , у смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області , в оренду з подальшим правом викупу.

Вищенаведені обставини спростовують твердження третьої особи - Приватного акціонерного товариства Реклама про те, що 23 грудня 1999 року президент АТ Реклама Рудаков В.О. не міг підписати договір купівлі-продажу бази відпочинку Колиба , оскільки, на думку третьої особи, до 22.03.2000 року зазначена база перебувала на балансі Львівського підприємства АТ Реклама .

Як на підставу позову, третя особа посилається на п.п. 5.2. та 7.6.4 статуту Акціонерного товариства Реклама , затвердженого загальними зборами АТ Реклама від 19.02.1998, в яких зазначено, що всі рішення щодо продажу, передачі з балансу товариства на баланс інших юридичних осіб приймаються або узгоджуються радою акціонерів товариства чи головою ради акціонерів. Рада акціонерів приймає рішення з питань про відчуження нерухомого майна, обладнання, що є власністю товариства. Відповідно до п.7.11. статуту, президент розпоряджається всім майном товариства (вартістю до 50000 грн.) включаючи кошти та фонди, згідно з чиним законодавством, цим статутом і положенням про правління товариства.

Третьою особою долучено до позовної заяви копію Акту прийому-передачі основних засобів Львівського підприємства АТ Реклама Акціонерному товариству Реклама м. Київ, в Статутний фонд АТ Реклама від 22.03.2000р., у п.п. 1-3 якого зазначено:

01-1 Будівлі, споруди

1. Будівля/Львів, вул. Зелена, 186/ шт. 1

2. Колиба /В. Синевидне/ шт. 1

3. Колиба/В. Синевидне/ шт. 3.

У п.п. 8-9 акту зазначено:

8. Трансформатор і підстанція ПТЛЕ шт. 1

9. Станція управління Каскад шт. 1

При цьому апелянт зазначив, що оскільки до 22.03.2000 база відпочинку перебувала на балансі Львівського підприємства АТ Реклама , відповідно президент АТ Реклама Рудаков В.О. не міг підписати договір купівлі-продажу бази відпочинку від 23.12.1999.

Як вже було зазначено вище, у матеріалах справи відсутні докази передачі Акціонерним товариством Реклама (м. Київ) на баланс чи у інше користування Львівському підприємству АТ Реклама бази відпочинку Колиба після 06.12.1994 до дати придбання ПФ Герман на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.1999 бази відпочинку.

Разом з тим, у листі ПрАТ Реклама №30-П/18 від 01.10.2018 зазначено, шо ПрАТ Реклама не володіє інформацією, що стосується бази відпочинку Колиба , оскільки такого майна у власності та на балансі підприємства не було. Підприємство не укладало договору купівлі-продажу бази відпочинку Колиба і не оформляло договору оренди земельної ділянки під зазначеною базою відпочинку. Також, товариство повідомило, що в ПрАТ Реклама не збереглося журналів вихідної кореспонденції за період з 1999 по 2003 роки, так само як і інформації про підстави та дату ліквідації Львівського дочірнього підприємства Львівреклама .

Крім того, в матеріалах інвентаризаційної справи №1568, яка була подана до суду Стрийським МБТІ, міститься лист ПАТ Реклама №136 від 25.07.2012, в якому ПАТ Реклама (код ЄДРПОУ 03052138) на вимогу Прокурора Сколівського району від 18.07.2012 №16-2838 вих.-12 повідомило, що не володіє інформацією, що стосується бази відпочинку Колиба , оскільки такого майна у власності та на балансі підприємства не було (т.3,а.с.87).

Згідно довідки з Державного архіву Львівської області №1183/01-36 від 01.10.2018, документів на підтвердження факту передачі нерухомого майна, що знаходиться по вул.. Зарічна, 22, у смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, з балансу Львівського дочірнього підприємства акціонерного товариства Львівреклама на баланс Акціонерного товариства Реклама м. Києва не виявлено.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №29-13-0.320-185/116-18 від 28.09.2018 зазначено, що за період з грудня 1999 року по липень 2003 року відомості про державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею або договору оренди земельної ділянки загальною площею 1.0 га для обслуговування бази відпочинку Колиба на території Верхньосиньовидненської селищної ради, за акціонерним товариством Реклама у відділі відсутні. У листі також повідомлено, що в архіві відділу у Сколівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею із відомостями про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею Б №041251, виданого в 1987 році виконавчим комітетом Сколівської районної ради, за Львівським дочірнім підприємством акціонерного товариства Реклама (колишній Львівський міжобласний виробничо-художній комбінат Львівреклама ) із проставленням відмітки про скасування права постійного користування землею даних актів у відділі немає.

З вищенаведеного вбачається, що з грудня 1999, після відчуження третьою особою бази відпочинку Колиба на користь відповідача, вказане майно не перебувало, зокрема до звернення з позовною заявою до суду в лютому 2019, на балансі Приватного акціонерного товариства Реклама . Вказані вище листи та позовна заява від Приватного акціонерного товариства Реклама підписані однією і тією ж особою - директором Давиденко С.Г.(т.1,а.с.112-122). В апеляційного суду виникають питання щодо компетенції даного керівника.

Баланс це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 N 73 ).

Слід зазначити, що баланс не є документом який підтверджує право власності, а є лише формою фінансової звітності, яку належить підтвердити документально.

Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу й вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації) (Постанова Верховного суду України від 12 червня 2007 року).

Таким чином, подані позивачем та третьою особою довідки та виписки з бухгалтерського обліку станом на 2019, не можуть підтверджувати право власності на спірне майно без підтверджуючих на те документів, тим більше за вищенаведених обставин.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 16.11.2005 здійснено державну реєстрацію припинення Дочірнього підприємства Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама .

08.07.1997 року між Львівським підприємством акціонерного товариства Реклама , правонаступником якого було Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама (орендодавець), та Малим підприємством Агроенергомонтажналадка , правонаступником якого є Приватне підприємство Агроенергомонтажналадка (орендар), укладено договір оренди, відповідно до п.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування з правом подальшого викупу базу відпочинку, що знаходиться за адресою: вул.. Зарічна, 22, смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області.

Відповідно до ч.2 ст.781 ЦК України , договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Таким чином, оскільки 16.11.2005 здійснено державну реєстрацію припинення Дочірнього підприємства Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вищезазначений договір оренди від 08.07.1997 року також припинив свою дію. Крім цього судом не встановлено, а позивачем не доведено, що Львівське дочірнє підприємство Львівреклама акціонерного товариства Реклама було особою, уповноваженою на укладення вказаного договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 ГПК України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Приватна фірма Герман є належним власником спірного майна, апелянти - позивач та третя особа не довели суду належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а відтак позовні вимоги ПП Агроенергомонтажналадка та ПАТ Реклама є необґрунтованими і безпідставними та задоволенню не підлягають.

Що стосується тверджень апелянтів про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 18 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР, ст.. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень , ст..ст. 1212,1213 ЦК України, ст. 210 ГПК України, то колегія суддів відхиляє їх як безпідставні.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 по справі №914/52/19 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 року у справі №914/52/19 залишити без змін.

Апеляційні скарги ПАТ "Реклама" та ПП "Агроенергомонтажналадка" залишити без задоволення.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Л.С. Данко

Н.А. Галушко

"Повний текст постанови виготовлено 30.01.2020"