Постанова

від 20.01.2020 по справі 908/240/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/240/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 (ухвалене суддею Мірошниченко М.В., повний текст складено 18.09.2019) у справі №908/240/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до Селянського (Фермерського) господарства "Нива"

про стягнення шкоди у сумі 22 859,24 грн

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Селянського (Фермерського) господарства "Нива" про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства "Нива" шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 22 859,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатом проведеної державним інспектором-головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайлівському, Токмацькому районах та м.Токмаку, Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Нікіфоровою М.М. (інспектор) перевірки дотримання вимог земельного законодавства було виявлено факт використання не за цільовим призначенням Селянським (Фермерським) господарством "Нива" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 45,000 га, кадастровий № 2320985300:02:027:0010, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, та складено протокол від 26.09.2017. Згідно змісту вказаного протоколу Селянським (фермерським) господарством "Нива" вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП.

Відносно вказаної юридичної особи інспектором винесено постанову від 26.09.2017 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП.

Позивач зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не оскаржувалась, є чинною, строки її оскарження минули, у зв`язку з чим вважає, що зазначені позивачем обставини, наведені в постанові, не підлягають доказуванню.

Дотримуючись вимог Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963, інспектором здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, який містить відомості про те, що в результаті протиправних дій відповідача державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 22 859, 24 грн Примірник розрахунку шкоди отримано особисто головою Селянського (Фермерського господарства) "Нива" 26.09.2017, про що свідчить особистий підпис вказаної посадової особи на примірнику постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, додатком до якої є розрахунок розміру шкоди.

Оскільки станом на момент складання позовної заяви та її подачі до суду правопорушник у добровільному порядку шкоду не сплатив, позивач просить стягнути на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 22 859, 24 грн.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 56 Закону України "Про охорону земель".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 позов задоволено:

- стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 22 859,24 грн;

- стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що факт використання відповідачем земельної ділянки, яка розташована в трикутнику населених пунктів Гладке, Широке, Підгірне на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий № 2320985300:02:027:0010 загальною площею 45,0000 га не за цільовим призначенням, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 від 26.09.2017 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 234/0/92-17-ДК/0014По/08/01/-17 від 26.09.2017, у зв`язку з чим факт використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням є встановленим.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що СФГ "Нива" не доведено відсутності своєї вини у допущеному порушенні, оскільки факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням встановлений протоколом про адміністративне правопорушення та відображений у постанові про накладення адміністративного стягнення, яку станом на час розгляду судом даної справи відповідачем не оскаржено.

Місцевий господарський суд зазначив, що розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 22 859,24 грн виконано у відповідності до вимог чинного законодавства, жодних заперечень з приводу розміру нарахованої суми відповідачем не зазначено.

Крім того, суд першої інстанції послався на обставини того, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував факт вирощування сільськогосподарської культури на орендованій земельній ділянці, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що факт використання не за цільовим призначенням земельної ділянки відповідачем є доведеним, наданий позивачем розрахунок - обґрунтованим, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Селянське (Фермерське) господарство "Нива" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі №908/240/19, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та постановите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За доводами апелянта земельна ділянка не належить до державної форми власності, а є невитребуваними паями (правовий режим яких регулюється ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а позивачем було надано договір про право тимчасового користування землею від 07.12.2001 з додатком, довідку від 21.08.2018 та лист від 14.09.2017, зазначена обставина підтверджується і копією проекту землеустрою з розпаювання земель колишнього КСП ім. Чкалова.

Апелянт посилається на те, що позивачем не було надано розпорядчий документ - наказ, рішення або розпорядження, на підставі якого ця земельна ділянка перейшла до земель державної власності, проте для того, щоб вимагати стягнення шкоди з відповідача, позивач повинен був документально довести суду той факт, що спірна земельна ділянка знаходиться у власності держави. Проте, за доводами апелянта, позивачем не було доведено, що внаслідок дій відповідача шкода нанесена саме державі, і саме вона має право на таке відшкодування, у зв`язку з чим апелянт вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку про порушення відповідачем майнових інтересів держави.

Апелянт вважає необгрунтованим посилання на порушення ст. 20 Земельного Кодексу України в протоколі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 26.09.2017 № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 містить докази про правильне цільове використання - вирощування сільськогосподарських культур на землях, які віднесені до категорії - землі сільськогосподарського призначення, оскільки відповідно до п. 2 ст. 18 ЗК України категорії земель України мають особливий правовий статус, а згідно з ст.19 ЗКУ землі поділяються за цільовим призначенням на дев`ять основних категорій (п. "а" ч. 1 ст. 19 землі сільськосподарського призначення). Відповідно до п. 1 ст. 22 землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За доводами апелянта, судом першої інстанції не було враховано того факту, що СФГ "Нива" займається тваринництвом, а саме розведенням овець, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук України від 29.12.2007 № 966/141 "Про затвердження рішення експертної комісії з розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій з проведення державної атестації та державної переатестації суб`єктів племінної справи у тваринництві" СФГ "Нива" присвоєно статус племінного репродуктора з розведення овець асканійської тонкорунної породи овець (таврійський тип), господарство зареєстроване у Державному реєстрі суб`єктів племінної справи у тваринництві та племінного стада. СФГ "Нива" єдине підприємство в Запорізькій області, що має статус племінного репродуктора з розведення овець. Заборона використовувати пасовищний сівооборот призведе до недостатнього забезпечення кормів і як наслідок реалізацію овець на м`ясо, в результаті чого будуть втрачені унікальні племінні (генетичні) ресурси (лінії), які створювалися та велись століттями, внаслідок чого держава зазнає шкоди в сотні разів більшу, ніж уявна шкода за використання пасовищ внаслідок втрат племінного стада, зареєстрованого в Державному реєстрі суб`єктів племінної справи у тваринництві та племінного стада. На даний час жодне господарство в Запорізькій області, крім СФГ "Нива", не має дозволу на роботу з племінними (генетичними) ресурсами. Апелянт посилається на те, що для сінокосіння та випасу овець використовується земельна ділянка (за договором оренди на території Підгірненської сільської ради) площею 45,0 га, в даному договорі передбачено використання земельної ділянки для сінокосіння та випасу худоби. Договір не містить особливих умов використання, а пріоритетність при наданні в оренду землі для господарств, які займаються тваринництвом.

За доводами апелянта, в Україні впроваджена класифікація земельних угідь, яка спирається на європейські стандарти землекористувань. Згідно з цією класифікацією розроблена структура земельних угідь, яка включає сім груп угідь, а сінокоси і пасовиша разом складають природні кормові сільськогосподарські угіддя, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Сучасна класифікація угідь не передбачає поділу сінокосів і пасовищ на види, тобто не обумовлює особливих умов використання.

Апелянт посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320985300:02:027:0010 використовувалася КСП "Чкалова" для вирощування сільськогосподарських культур з 1954 року після ухвалення Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше освоєння цілинних і перелогових земель", а на момент підписання договору оренди між СФГ "Нива" та Підгірненською сільською радою зміни умов користування не потребувало, господарство продовжувало використання культурного пасовища на підставі підписаного договору.

Апелянт зазначає, що з метою більш ефективного використання земельної ділянки та забезпечення якісними кормовими ресурсами (зелений конвеєр) проводиться докорінне поліпшення угідь (система заходів, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових угідь у високопродуктивні культурні сіножаті і пасовища). При його проведенні повністю руйнується дернина і природний травостій шляхом переорювання, дискування або фрезерування.

На даній земельній ділянці з метою збереження родючості грунтів, боротьбою з карантинними рослинами, захисту від ерозії використовується кормопасовищна сівозміна, при якій цільове призначення земельної ділянки не змінюється, а діяльність сприяє своєчасному природному відтворенню. Формалізація цього положення на сьогодні здійснюється виключно за допомогою методичних та рекомендаційних документів неофіційного характеру - наприклад, методичних рекомендацій щодо створення та використання культурних пасовищ. Сівозміни мають на меті грунтозахисний характер. Організація сівозмін носить рекомендаційний характер в залежності від природно-кліматичних умов і родючості землі та складається кожним господарством окремо.

За доводами апелянта, судом першої інстанції не було надано роз`яснення щодо правильного використання земельної ділянки, яким чином обумовлене нецільове використання або зміна умов використання.

Також, судом першої інстанції не врахований той факт, що в розрахунку розміру шкоди вказана засіяна площа 45 га, що, за твердженням апелянта, не відповідає дійсності.

Таку невідповідність апелянт пояснює тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320985300:02:027:0010 має природні особливості, а саме нерівності рельєфу (природні чагарники, яри, бугри), що підтверджується картою рельєфу СВК ім. Чкалова (міститься в матеріалах справи), які зазнають змін щороку під дією природно-кліматичних факторів (паводки, посуха, підтоплення) і не дозволяють проводити агротехнічні заходи на всій площі, а використовується виключно для випасу тварин. В межі земельної ділянки з кадастровим номером 2320985300:02:027:0010 знаходиться контур " 122 з орієнтовою площею 4, 8 га, на якому знаходиться яр, що унеможливлює використання земельної ділянки для посіву кормових культур. З огляду на ці обставини апелянт вважає, що розрахована сума шкоди - 22 859, 24 грн не відповідає дійсності, а використана в розрахунку шкоди площа земельної ділянки 45 га є недоведеною, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт посилається і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягав застосуванню. На думку апелянта, судом першої інстанції було помилково не застосовано до спірних правовідносин спеціальну норму - ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", частиною 3 якої передбачено, що розпорядниками невитребуваних паїв є територіальна громада за місцем їх знаходження.

За доводами апелянта, саме територіальна громада, а не позивач в інтересах держави, мала право звертатися з даним позовом.

Враховуючи наведене вище, апелянт вважає, що позовні вимоги у справі не можуть бути задоволені як такі, що є необгрунтованими.

Також Апелянт у судовому засіданні посилався на те, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки фактично на місці її розташування не проводилась.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представники Головного управління проти задоволення апеляційної скарги заперечували, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просили залишити без змін, обгрутовуючи фактично свою позицію по справі доводами, наведеними в позовній заяві.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі №908/240/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

18.11.2019 до Центрального апеляційного господарського суду Селянським (Фермерським) господарством "Нива" подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, в якому господарство просить постановити ухвалу, якою призначити розгляд апеляційної скарги Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 - з повідомленням учасників у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 клопотання Селянського (Фермерського) господарства "Нива" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи задоволено; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.12.2019 о 15:30 год.

10.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2019 на 11:30.

В судовому засіданні 24.12.2019 оголошено перерву в судове засідання на 20.01.2020 на 16:00 год. Протокольною ухвалою зобов`язано позивача надати оригінал акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки для огляду у судовому засіданні та для долучення копії даного акту для приєднання до матеріалів справи.

26.12.2019 на виконання усної вимоги суду про надання до матеріалів справи копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру долучено до матеріалів справи відповідний акт.

В судовому засіданні 20.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням Виконавчого комітету Підгірненської сільської ради від 07 грудня 2001 року "Про надання в оренду пасовищ" вирішено надати на умовах довгострокової оренди терміном на 20 років Селянському (Фермерському ) господарству "Нива" земельну ділянку в розмірі 45 га для сінокосіння та випасу худоби в полях контур 117-6, 2 га, контур 119-5, 4 га, контур 122 - 4, 8 га, контур 121-16, 8 га, контур 88 - 11, 8 га

07.12.2001 Підгірненською сільською радою (орендодавець) та головою Селянського (фермерського) господарства "Нива" (орендар) укладено договір про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (а.с. 102-104 т.1), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Підгірненської сільської ради від 07 грудня 2001 за № 871 надає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) земельну ділянку розташовану в полі контур 117 - 6,2 га, контур 119 - 5,4 га, контур 122 - 4,8 га, контур 121 - 16,8 га, контур 88 - 11,8 га, загальною площею 45,0 га згідно з планом землекористування, що додається.

Відповідно до пункту 1.2. договору вказана земельна ділянка надається на умовах терміном на 20 років для сінокосіння та випасу худоби.

Підпунктом б) розділу 2 договору передбачено, що орендар зобов`язаний використовувати надану земельну ділянку тільки згідно умов надання.

Згідно положень пункту 4.1. договору договір укладено на 20 років і вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і реєстрації.

Підпунктом "а" розділу 2 договору передбачено право орендодавця контролювати використання наданої земельної ділянки згідно умов надання.

Договір зареєстровано в Книзі договорів на право тимчасового користування землею 07 грудня 2001 за № 30.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 2320985300:02:027:0010.

Також, як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки (умовні позначення) опис меж: від А до Б Запара О.В., від Б до В землі державної власності, від В до Г Рубан В.М., від Г до А землі державної власності.

Експлікація земельних угідь: всього земель гектарів, у тому числі за земельними угіддями, гектарів пасовища всього; площа земельної ділянки гектарів 45.0000.

Матеріали справи містять довідку Відділу Головного управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізькій області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 21.08.2018, складену станом на 01.01.2016, замовником якої є Селянське (Фермерське) господарство "Нива", щодо земельної ділянки площею 45 га. Відповідно до зазначеної довідки: місце розташування земельної ділянки: Широківська сільська рада, Василівський район, форма власності на землю: приватна, наявність правовстановлюючого документу на землю: так, категорія земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь пасовища, наявні обмеження, обтяження: потребує визначення, кадастровий номер земельної ділянки потребує визначення. Станом на теперішній час відомості про реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за юридичними та фізичними особами та рішення щодо передачі її у власність чи користування наявні в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області (п. 11 довідки).

У вказаній довідці зазначено, що довідка має інформаційний характер, підстава та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру мають відповідати ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Разом з тим, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: номер витягу НВ-2301928172016; дата формування 02.02.2016; дані, за якими здійснювався пошук інформації у Державному земельному кадастрі - кадастровий номер 2320985300:02:027:0010; форма власності спірної земельної ділянки: державна власність; площа 45.0000 га; цільове призначення: 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі інформації про документацію із землеустрою (Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 26.01.2016: ТОВ "Агентство-2", ОСОБА_1 ; Орган, який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області; Дата державної реєстрації земельної ділянки: 02.02.2016.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 26.09.2017 № 296/0/92-17-ДК/215/АП/09/01/-17 Державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайлівському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Нікіфоровою Мариною Миколаївною за участю Процесуального прокурора у кримінальному провадженні, прокурор Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Арустамян Д.Ю., Слідчий Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Русаков О.О.

У графі "У присутності (посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці) " - інформація відсутня; відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 07.09.2017 № 296-ДК проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення колективної власності для сінокосіння та випасання худоби, яка використовується Головою СФГ "Нива" ОСОБА_2.

Відповідно до зазначеного акту - місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються: земельна ділянка, яка розташована в трикутнику населених пунктів Гладке, Широке, Підгірне на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області встановлено наступне: земельна ділянка кадастровий номер 2320985300:02:027:0010, загальною площею 45, 0000 га (пасовища) сільськогосподарського призначення колективної власності, яка надана у користування для сінокосіння та випасання худоби на підставі договору оренди між Підгірненською сільською радою та головою СФГ "Нива" ОСОБА_2 від 07.12.2001 року № 30, про що зроблено запис в Книзі договорів на право тимчасового користування землею, використовувалась для вирощування сільськогосподарської культури (озима пшениця), що є порушенням статті (статей) 20 Земельного кодексу України та статей 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Акт перевірки включає План-Схему земельної ділянки та інформацію про те, що ОСОБА_2 з Актом ознайомлений, копію Акта отримав, підпис ОСОБА_2

26.09.17 державним інспектором-головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайлівському, Токмацькому районах та м. Токмаку управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Нікіфоровою М.М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 (а.с. 12-13 т.1).

Відповідно до зазначеного протоколу при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення колективної власності (яка надана у користування для сінокосіння та випасання худоби на підставі договору оренди між Підгірненською сільською радою та головою СФГ "Нива" ОСОБА_2 від 07.12.2001 № 30… встановлено, що земельна ділянка, яка розташована в трикутнику населених пунктів Гладке, Широке, Підгірне на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий № 2320985300:02:027:0010 загальною площею 45,0000 га сільськогосподарського призначення колективної власності, яка надана у користування для сінокосіння та випасання худоби на підставі договору оренди між Підгірненською сільською радою та головою СФГ "Нива" ОСОБА_2 від 07.12.2001 № 30 … використовувалась для вирощування сільськогосподарської культури (озима пшениця), що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України та статей Закону України "Про державний контроль за використовуванням та охороною земель", ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 від 26.09.2017 містить підпис ОСОБА_2 з відміткою: "не згоден".

26.09.2017 на підставі виявленого факту вчиненого СФГ "Нива" правопорушення Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було винесено постанову № 234/0/92-17-ДК/0014По/08/01/-17 (а.с. 14-15 т.1) про накладення адміністративного стягнення на голову СФГ "Нива" ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. Також у постанові зазначено, що розмір шкоди, заподіяної порушенням становить 22 859,24 грн. Постанова містить відмітку про отримання її копії ОСОБА_2 .

Розмір шкоди, заподіяної державі СФГ "Нива" внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 22 859,24 грн. визначено позивачем на підставі "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового (родючого шару грунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року за № 963.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, п.п. 13, п.п. 30, п.п. 34 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення у Запорізькій області є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення та розраховує розмір шкоди, завданої внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Отже, наведеним вище спростовуються доводи апелянта щодо відсутності у позивача повноважень на звернення з даною позовною заявою до суду, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області наділено повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

При цьому, як вже зазначалось, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель державної форми власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Згідно ст. 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Статтею 5 вказаного закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі .

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, в частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням (п. "а").

Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель.

Статтею 10 цього Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Стаття 19 Земельного кодексу України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Пунктом 1 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (п.2 ст.22 Земельного кодексу України).

Частиною 5 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Положення статей 31, 33-37 Земельного кодексу України визначають такі види використання земельних ділянок, як землі фермерського господарства (ст.31); земельні ділянки особистих селянських господарств (ст.33); землі для сінокосіння та випасання худоби (ст.34); земельні ділянки для садівництва (ст.35); земельні ділянки для городництва (ст.36); землі несільськогосподарських виробництв для ведення підсобного господарства (ст.37).

Пунктом 1.2 договору оренди від 07.12.2001 визначено, що земельна ділянка надається в оренду терміном на 20 років для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідні дані зазначені і у рішенні виконавчого комітету Підгірненської сільської ради від 07.12.2001 за № 871 "Про надання в оренду пасовищ" і у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для сінокосіння та випасу худоби, що знаходиться на території Підгірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Василівського району Запорізької області (а.с. 126-128 т.1), яку у 2016 році виготовлено ТОВ "Агентство-2" на замовлення відповідача.

Отже, відповідно до зазначених документів, які наявні в матеріалах справи, земельна ділянка надана відповідачу в оренду з метою сінокосіння та випасання худоби.

Зокрема, в зазначеній технічній документації зазначено, що земельна ділянка закоординована в системі державних координат СК 63. Земельна ділянка повинна використовуватися тільки за цільовим призначенням.

Пунктом 5.6. договору сторони передбачили, що у випадку зміни в умовах використання земельної ділянки, не передбачених у цьому договорі, окремі пункти можуть бути змінені або доповнені за згодою обох сторін.

Між тим, відповідачем до матеріали справи не надано доказів змінення сторонами умов договору користування земельною ділянкою, що надана в оренду СФГ "Нива".

Пунктом "а" ч. 1 ст. 96 ЗК України на землекористувача покладено обов`язок забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Використання відповідачем земельної ділянки, яка розташована в трикутнику населених пунктів Гладке, Широке, Підгірне на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий № 2320985300:02:027:0010 загальною площею 45,0000 га не за цільовим призначенням, встановлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 від 26.09.2017 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 234/0/92-17-ДК/0014По/08/01/-17 від 26.09.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та як вірно зазначено судом першої інстанції, дії позивача щодо проведення перевірки, складення протоколу про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 від 26.09.2017 за її наслідками, відповідачем оскаржено не було.

Доказів оскарження відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення №234/0/92-17-ДК/0014По/08/01/-17 від 26.09.2017 матеріали справи також не містять.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення № 296/0/92-17-ДК/0016П/07/01/-17 від 26.09.2017 та постанова про накладення адміністративного стягнення №234/0/92-17-ДК/0014По/08/01/-17 від 26.09.2017 на даний час є чинними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Між тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, за змістом якого пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби, рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки. Водночас рілля - це сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари та парники, оранжереї та теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Таким чином, вказана норма пов`язує можливість розорення сіножатей та пасовищ з метою їх докорінного поліпшення, але з умовою використання їх під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби.

Разом з тим, в наданому позивачем акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 296/0/92-17-ДК/215/АП/09/01/-17 не міститься таких даних як систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б (дані) означали про використання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі.

Нарахування заподіяної відповідачем шкоди здійснено відповідно до п. 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу за формулою №3, яка серед іншого включає в себе показник ПН - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням (га). В наявному в матеріалах справи розрахунку (а.с. 16) використано площу земельної ділянки - 45 га. Втім, відповідно до Викопіювання земельної ділянки кадастровий номер 2320985300:02:027:0010 з карти рельєфу СВК ім. Чкалова Василівського району Запорізької області вбачається, що в межах спірної земельної ділянки є контур №122, орієнтовна площа якого 4,8 га, яка значиться як яр. Апелянт заперечує можливість використання яру під посіви сільськогосподарських культур, в силу його фактичної непридатності для цього. Позивачем не надано належних доказів того, що порушення цільового призначення спірної земельної ділянки було здійснено на всій поверхні земельної ділянки, переданої в оренду, у тому числі в яру - 4,8 га, а отже сума шкоди визначена позивачем та заявлена до стягнення не є доведеною.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували, що орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначено, що земельна ділянка використовувалась для вирощування сільськогосподарської культури (озима пшениця), проте відповідач заперечує вказані обставини, посилаючись на те, що на земельній ділянці з метою збереження родючості грунтів, боротьбою з карантинними рослинами, захисту від ерозії, використовується кормопасовищна сівозміна, при якій цільове використання земельної ділянки не змінюється, а діяльність сприяє своєчасному природному відтворенню, використовуючи Методичні рекомендації щодо створення та використання культурних пасовищ.

Так, в степовій зоні рекомендовано використовувати кормові культури, в тому числі озимі (ріпак, жито, пшениця, тритікала).

Враховуючи доводи сторін у справі, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта щодо проведення на земельній ділянці діяльності щодо поліпшення природного відтворення шляхом проведення сівозміни (з метою грунтозахисного характеру) та відповідно відсутності факту нецільового використання спірної земельної ділянки.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення вимог земельного законодавства щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, за яке позивачем нараховані та заявлені збитки, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача збитків у заявленій сумі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи наведене, наявні підстави передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Селянського (Фермерського) господарства "Нива".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/240/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/240/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Селянського (Фермерського) господарства "Нива" про стягнення шкоди у сумі 22 859,24 грн - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Селянського (Фермерського) господарства "Нива" (71650, Запорізька область, Василівський район , с. Широке, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 20477483) витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.01.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко

Постанова набрала чинності - 20.01.2020