Ухвала

від 29.01.2020 по справі 652/1050/19

ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.01.20

Справа №652/1050/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

29 січня 2020 року смт. Високопілля

Суддя Високопільського районного суду Херсонської області Дригваль В.М., за участю секретаря Гапич В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

До Високопільського районного суду Херсонської області звернувся звернувся із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Відділу економічного розвитку та державної реєстрації Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області - Величко Юлії Юріївни , про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Відділу економічного розвитку та державної реєстрації Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області - Величко Юлії Юріївни про забезпечення позовуповернуто заявнику, оскільки заява не відповідала вимогам ст.ст.151, 154 ЦПК України.

28.01.2020 року від позивача до суду надано уточнююча позовна заява із заміною сторін, а саме ОСОБА_1 до Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування рішення, а також надано повторно заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Відділу економічного розвитку та державної реєстрації Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області - Величко Юлії Юріївни , про визнання дій протиправними та скасування рішення. При цьому просить суд, вжити заходів забезпечення позову та винести ухвалу якою заборонити іншим особам, зокрема, але не виключно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження та реєстрацію права власності на інших осіб нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель, а саме: кіоск-силовий площею забудови 61,7 кв.м, літ. В , склад запчастини площею забудови 144,1 кв.м., літ. Г , кузня-склад-цех, загальною площею 190,2 кв.м., літ. Д .

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до ст.153 ЦПК України.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Недоліки, які були зазначені у попередній ухвалі суду від 26.11.2019 року про повернення заяви про забезпечення позову не виконані, а саме: в супереч вимогам ч.1 п.п.5, 6, ч.2 ст.151 ЦПК України, не зазначено: 5)ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. 2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) для фізичних осіб, інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, оскільки дані третьої особи не відповідають наявним.

Крім того, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.154 ЦПК України, 1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). 2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до частини другої ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя ст.150 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 п.2 та п.4 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п.п.5, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень законодавства та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в контексті вимог даної заяви, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з`ясувати яким чином обраний позивачем захід забезпечення позову буде захищати його майнові права під час розгляду справи та у разі можливого задоволення позову до набрання рішенням законної сили.

Натомість, у поданій заяві про забезпечення позову на обґрунтування необхідності застосування у даному випадку саме такого заходу забезпечення позову, як заборона відчуження та реєстрацію права власності тощо, заявник зазначає, що є ризик розпорядження нерухомим майном відповідачем на власний розсуд без його згоди до вирішення спору по суті, що буде порушенням його прав і ускладнить в майбутньому розгляд справи.

Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження ймовірності відчуження майна відповідачем по справі (не надано доказів розміщення будь-яких оголошень про продаж спірного об`єкту нерухомості в засобах масової інформації, роздруківок із ЗМІ і т.і.), та не наведено ризиків.

Також судом враховано, що право приватної власності особи захищається не лише нормами національного законодавства, але і ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес ; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою вимог ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Тобто, зважаючи на те, що позивач у заяві про забезпечення позову належним чином не надав доказів на підтвердження ймовірності відчуження майна відповідачем по справі та не обґрунтував наявність саме реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб призведе до порушення вимог ч.3 ст.150 ЦПК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вид забезпечення позову, обраний позивачем, в даному випадку не буде співмірним із заявленими позовними вимогами, а також не буде дотримано вимог про пропорційність втручання у право на мирне володіння майном визначеним цілям.

Керуючись, ст.ст.149-154, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити .

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.М. Дригваль