Вирок

від 29.01.2020 по справі 755/14721/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14721/17

1кп/755/113/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100040001546 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця:смт Калита,Броварського р-ну,Київської обл., українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого: ТОВ «Дієса», водієм, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: доньок ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

потерпілої ОСОБА_10 ,

представника потерпілих ОСОБА_11 ,

представників цивільного відповідача ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , 03 лютого 2016 року, приблизно о 10 години 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині бульвару Перова, зі сторони вулиці Микитенка, у напрямку проспекту Ватутіна, в місті Києві, по сухому асфальтобетонному покриттю, на дозволяючий рух зелений сигнал світлофора, виїхав на перехрестя з вулицею Кибальчича, де зупинився та в подальшому розпочав виконувати маневр повороту ліворуч.

У цей час назустріч вказаному автомобілю, прямо через перехрестя на дозволяючий рух зелений сигнал світлофора, рухався автомобіль «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , в салоні якого, на передньому пасажирському сидінні, знаходилась пасажир ОСОБА_13 .

У порушення вимог п.п. 1.5, 1.10, 2.3 «б», 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України ОСОБА_6 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху та виконанням повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу автомобілю «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, а продовжив свій рух через перехрестя, виконуючи поворот наліво, внаслідок чого скоїв зіткнення з вказаним автомобілем. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження, від яких вона померла о 07 годині 05 хвилин 05.02.2016 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

У результатіданої дорожньо-транспортноїпригоди,згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №1918/2від 29.08.2017року, ОСОБА_13 отримав тілесніушкодження,а саме:крововилив вшкіру передньоїповерхні животав поєднанніз ушкодженнямпідшкірної клітковинив данійділянці тулуба,ушкодженням тонкоїкишки,стінки шлунка,селезінки,наявність впорожнині очеревиниблизько 4літрів крові,крововилив взаочеревинну клітковинуліворуч тав діафрагму,забій підшлунковоїзалози;малокрів`я внутрішніхорганів,плями Мінаковапід ендокардомлівого шлуночка.Вищевказаний комплексушкоджень маєознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_14 настала внаслідок закритої тупої травми живота.

Порушення ОСОБА_6 правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 03 лютого 2016 року, приблизно о 10 години 00 хвилин, він керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині бульвару Перова, зі сторони вулиці Микитенка, в напрямку проспекту Ватутіна, в місті Києві. На регульованому перехресті з вулицею Кибальчича, попереду нього стояв автобус, світлофора він не бачив, а тому, коли розпочав рух, як він вважав, на зелений сигнал світлофора то побачив автомобіль «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , за декілька секунд до зіткнення. ДТП відбулось у середній смузі руху. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 отримала тілесні ушкодження, від яких в лікарні померла.

Також показав, що від керування автомобілем він не відволікався, видимість у нього була обмежена.

Представник цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» ОСОБА_12 у задоволенні цивільного позову просив відмовити.

Потерпіла ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що 03.02.2016 року вона рухалась на автомобілі «TOYOTA Auris» з Мінського масиву, у напрямку Лівобережної, у середній смузі, на зелений сигнал світлофора, зі швидкістю 60 км/год. Дорожньо-транспортна пригода відбулась на перехресті з бульваром Перова, оскільки водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» виїхав на її смугу руху, тому зіткнення вона уникнути не змогла. Після пригоди, представники «Ельдорадо» відшкодували їй незначну суму коштів але їх не вистачило на лікування

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 03 лютого 2016 року, він керував автобусом МАС 203 та стояв на перехресті перед вулицею Кибальчича, здійснюючи поворот на ліво, в цей час він побачив, що водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» також, як і він, повертає ліворуч, розпочавши рух, з правої сторони, почув звук удару. Потім побачив, що на перехресті, у середній смузі, автомобіль «MERCEDES BENZ Sprinter» зіткнувся з чорним легковим автомобілем «TOYOTA Auris». Також показав, що водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» рухався з швидкістю 20-30 км/год. і здійснюючи поворот ліворуч не міг бачити легкового автомобіля «TOYOTA Auris», оскільки габарити його автобуса закривали видимість. Крім того показав, що легковий автомобіль «TOYOTA Auris» рухався зі сторони масиву Троєщина, у напрямку Лівобережної, у середній смузі, на зелений сигнал світлофора. Водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» здійснюючи поворот ліворуч не зупинявся на перехресті. Самого зіткнення він не бачив, а чув тільки звук удару, звуку гальмування також не чув, усі смуги для руху у зустрічному напрямку були зайняті транспортом.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що вона працює разом із обвинуваченим і 03.02.2016 року разом рухались у службовому автомобілі «MERCEDES BENZ Sprinter», у робочих справах, за кермом був ОСОБА_6 , а він сидів на пасажирському сидінні. На перехресті бульвару Перова вулиці Кибальчича вони зупинились, а на зелений сигнал світлофора розпочали рух і проїхавши метр відбулось зіткнення передньою правою частиною їх автомобіля, із передньою частиною автомобіля «TOYOTA Auris». ДТП відбулось у середній смузі руху. Також показав, що їх автомобіль рухався позаду маршрутного автобусу, швидкість автомобіля «TOYOTA Auris» була більшою ніж 80 км/год., оскільки удар був сильний.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що була свідком дорожньо-транспортної пригоди, оскільки проживає на бульварі Перова, у місті Києві. 03.02.2016 року, зранку, вона прибирала на балконі своєї квартири, почула звук удару та виглянула у вікно де побачила, що на перехресті проїзних частин, у напрямку вулиці Кибальчича, два автомобілі здійснили зіткнення. За кермом легкового автомобіля «TOYOTA» сиділа дівчина. Після чого вона викликала швидку медичну допомогу, зробила декілька фотографій пригоди, які пізніше передала слідчому та підійшла на місце події, де побачила, що пасажир у автомобілі «TOYOTA» зажатий і її не можуть витягнути.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що 03.02.2016 року, у ранці, вона стояла на тротуарі регульованого пішохідного переходу та чекала зелений сигнал світлофора, коли почула сильний удар та повернувшись стала свідком того, як два автомобілі здійснили зіткнення. ДТП відбулось на жовтий сигнал світлофора. Також вона чула гальмування автомобіля і вважає, що автомобілі рухались з великою швидкістю близько 80 км/год., оскільки удар був сильний. У водія дівчини був пасажир жінка, яка була пристебнута ременем безпеки та не могла поворухнутися.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що 03.02.2016 року, зранку, вона йшла додому, розмовляла по телефону, неподалік перехрестя бульвару Перова вулиці Кибальчича, не доходячи до зупинки громадського транспорту декілька метрів почула удар, коли обернулась, то побачила, що два автомобілі, легковий та вантажний, здійснили зіткнення. Самого зіткнення вона не бачила. На який сигнал світлофора рухались водії вказаних автомобілів вона не звернула увагу, оскільки відразу почала телефонувати до швидкої медичної допомоги. Також показала, що проїзна частина мала три смуги, легковий автомобіль рухався з масиву «Троєщина», у напрямку «Лівобережної», вантажний автомобіль рухався з вулиці Микитенка і у салоні вказаного автомобіля було два свідки. Через деякий час під?їхала швидка медична допомога.

Допитаний у судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_20 показав, що 03.02.2016 року він був свідком ДТП, яке сталось на перехресті бульвару Перова - вулиці Кибальчича. Він рухався на власному автомобілі, на відстані 150-200 м, за водієм автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», який рухався бульваром Перова, у напрямку масиву «Троєщина», а водій автомобіля «TOYOTA Auris» - зі сторони масиву «Троєщина», у напрямку бульвару Перова, у третій смузі руху. Коли автобус зупинився водій автомобіля «TOYOTA Auris» перестроїлась у другу смугу і не бачила автомобіль «MERCEDES BENZ Sprinter». На зелений сигнал світлофора водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» повертав ліворуч, відбулось зіткнення. ДТП відбулось на жовтий сигнал світлофора, самого зіткнення він не бачив, оскільки автобус закривав йому огляд. Після ДТП він зупинився, щоб допомогти у наданні першої медичної допомоги.

Допитаний, за клопотанням захисника ОСОБА_9 у судовому засіданні експерт ОСОБА_21 показав, що на підставі ухвали суду була проведена автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза та складено висновок №17403/18-52/19921/19-52, де викладені результати дослідження. Також показав, що встановити фактичне значення швидкості руху автомобіля вони не можуть, оскільки для розрахунку швидкості є певний перелік умов при яких ця величина швидкості дійсна. Швидкість у розрахунках вказана мінімальна, ця швидкість при зміні якихось параметрів буде тільки збільшуватись. У висновку вони виходили з технічних параметрів, які вказав суд, тому виходячи із вихідних даних, автомобіль «TOYOTA Auris» рухався прямолінійно і в висновку вказана мінімальна швидкість 66 км/год. Для коректного розрахунку швидкості руху транспортних засобів необхідно місце зіткнення, дані розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини, дані післяконтактного переміщення. Також встановити експертним шляхом місце зіткнення транспортних засобів неможливо, тому для розрахунку було встановлено граничне, максимально наближене місце зіткнення.

Допитаний, за клопотанням захисника ОСОБА_9 у судовому засіданні експерт ОСОБА_22 показав, що згідно експертного висновку він може стверджувати що швидкість автомобіля «TOYOTA Auris» становить не менше 66 км/год., оскільки вони не враховували пошкодження автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», так як останній важить більше 3 тон, а їх методика не дозволяє робити такі розрахунки. Фактичне значення швидкості руху автомобілів «TOYOTA Auris» та «MERCEDES BENZ Sprinter» можна було б визначити за слідами гальмування, однак останніх не було, а тому визначалось за післяконтактним переміщенням, пошкодженням та деформацією автомобіля. Орієнтовна швидкість автомобіля «TOYOTA Auris» 66 км/год., може бути більшою але не меншою.

Крім показів свідків, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними зібраними під час досудового слідства й дослідженими в судовому засіданні доказами, що є належними та допустимими, так як останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу, що його вчинила та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а саме:

-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.09.2016 року зі схемою дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до протоколу слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_10 , з якого убачається, що ст. слідчий СУГУ Національної поліції м. Києві ОСОБА_23 у період часу з 12 години 10 хвилин до 12 години 30 хвилин, у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», провів слідчий експеримент за адресою: м. Київ, бул. Перова, перехрестя із вул. Кибальчича, під час якого ОСОБА_10 вказала, що 03.02.2016 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин вона разом із матір`ю ОСОБА_13 яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, керуючи власним автомобілем «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 рухалась бульваром Перова, зі сторони проспекту Ватутіна, у напрямку вулиці Микитенка, у середній (другій) смузі руху, зі швидкістю приблизно 60 км/год., на зелений сигнал світлофора. Під`їжджаючи до перехрестя з вулицею Миколи Кибальчича, у попутному напрямку, в крайній лівій смузі, рухались автомобілі для повороту на ліво, тому видимість у неї була частково обмежена. Виїжджаючи на перехрестя, на відстані приблизно 16,0 метрів, вона побачила, як із зустрічного напрямку, виконуючи лівий поворот чи розворот, на смугу її руху виїхав автомобіль «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , тому вона навіть не встигла застосувати гальмування, водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter» також не гальмував, а тому зіткнення відбулось у смузі руху керованого нею автомобіля /т.3 а.п.1-6/;

-протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 29.02.2016 року, із фототаблицею до протоколу огляду транспортного засобу, з якого убачається, що ст. слідчий ВР ДТП СУГУ Національної поліції м. Києві ОСОБА_24 у період часу з 16 години 35 хвилин до 17 години 00 хвилин, із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-Б, провів огляд автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , який має пошкодження сильна деформації передньої частини капот, решітка радіатора, переднього бамперу, розбиті передні фари, деформовані передні крила, пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, тріщина лобового скла з правої сторони /т.3 а.п.14-21/;

-протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 29.02.2016 року, із фототаблицею до протоколу огляду транспортного засобу, з якого убачається, що ст. слідчий ВР ДТП СУГУ Національної поліції м. Києві ОСОБА_24 у період часу з 16 години 00 хвилин до 16 години 30 хвилин, із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-Б, провів огляд автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , який має пошкодження переднього бамперу, деформоване праве переднє крило, праві передні двері, праве переднє колесо, розбиті передні фари, решітка радіатора, деформований капот ближче до правої сторони /т.3 а.п.22-28/;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.02.2016 року, із схемою ДТП та фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.02.2016 року, з якого убачається, що старший слідчий СВ Оболонського управління поліції ГУ Національної поліції м. Києві ОСОБА_25 об 11 годині 15 хвилин, у присутності двох понятих, спеціаліста, судово-медичного експерта ОСОБА_26 , із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», із якого вбачається, що у місті Києві на перехресті бульвару Перова вулиці Кибальчичів, відбулось зіткнення транспортних засобів, які мають пошкодження - транспотрий засіб «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 переднього бамперу, деформовано праве переднє крило, праві передні двері, праве переднє колесо, розбиті передні фари, решітка радіатора, деформований капот ближче до правої сторони, транспортний засіб «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_13 сильно деформовано праву частину деформовано капот, решітка радіатора, передній бампер, розбиті передні фари, деформація передніх крил, пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, тріщини лобового скла з правої сторони /т.3 а.п.68-77/;

-протоколом додаткового огляду місця події від 25.02.2016 року, із схемою ДТП та фототаблицею до протоколу додаткового огляду місця події, з якого убачається, що слідчий ВР ДТП СУГУ Національної поліції м. Києві ОСОБА_23 у період часу з 16 години 10 хвилин до 16 години 45 хвилин, із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», провів огляд ділянки проїзної частини проспекту Ватутіна, у напрямку вулиці Микитенка, та прилеглих територій перехрестя бульвару Перова вулиці Кибальчича, у місті Києві. Проїзна частина бульвару Перова має три смуги руху, перед перехрестям, з правого боку, є смуга розгону та гальмування для повороту направо на вулицю Кибальчича, на рівні другої енергоопору до перехрестя, встановлений дорожній знак 5.16 ПДР «Напрямку руху по смугах» /крайня ліва-прямо-ліворуч, середня-прямо, крайня права /смуга розвороту та гальмування/ - прямо-вправо/ встановлений дорожній знак 6.6 ПДР «Пункт миття автомобілів». На рівні третьої е/о до перехрестя, над смугами, з ліва на право встановлені дорожні знаки 5.18 ПДР «Напрямок руху по смузі» рух прямо та ліворуч, рух прямо, рух прямо, рух направо, також встановлений знак 1.39 ПДР «Інша небезпека» та 5.58.1 ПДР «вул. Кибальчича». Перед перехрестям, на рівні ближньої межі регульованого пішохідного переходу, позначено дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР, встановлений світлофорний об?єкт для транспорту чи пішоходів, світлофор встановлено з правого боку від проїзної частини, де прикріплений дорожній знак 2.3 ПДР «Головна дорога», напрямки руху розділені металевою колесовідбійною стрічкою. На проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.1, 1.12, 1.8, 1.23, 1.6 ПДР. Проїзна частина бульвару Перова, перед перехрестям з вулицею Кибальчича, напрямоу руху у бік проспекту Генерала Ватутіна, має три смуги руху та смугу розвороту-гальмування, з правого боку, для повороту на право вулицю Кибальчича. На першій е/о до перехрестя, над смугами руху зліва на право, встановлені дорожні знаки 5.18 ПДР «Напрямок руху по смузі» рух прямо та ліворуч, рух прямо, рух прямо, рух направо, на проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.1, 1.12, 1.14.3 ПДР, лівий та правий краї проїзної частини позначені бардюрним каменем, напрямки руху відділені асфальтним майданчиком з металевим парканом. Із правого боку, від проїзної частини, на рівні ближньої межі пішохідного переходу, встановлений світлофорний об?єкт для транспорту чи пішоходів із дорожнім знаком 2.3 «Головна дорога», крайня права смуга призначена для руху маршрутних транспортних засобів, камер зовнішнього відеоспостереження не встановлено /т.3 а.п.29-42/;

-довідкою про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху /стосовно режиму світлофорів/ на перехресті бульвару Перова вулиці Кибальчича, у місті Києві, згідно паспортних даних об?єкту №14/672 від 01.03.2016 року, з якої убачається, що станом на 03.02.2016 року у проміжок часу з 09 години 30 хвилин до 10 години 20 хвилин, робота світлофорного об?єкту виконується за часовою програмою №4, час дії якої 08.00.49-11.01.05, інформації про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації у визначений час не зареєстровано т.3 а.п.43-46/;

-довідкою про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху /стосовно режиму світлофорів та розташованих дорожніх знаків/ на перехресті бульвару Перова вулиці Кибальчича, у місті Києві, згідно загальноміської бази даних дислокації ТЗРДР та паспортних даних світлофорного об?єкту №14/843 від 14.03.2016 року, станом на 03.02.2016 року по вулиці Кибальчича, перед перехрестям з боку бульвару Перова, при русі від вулиці Курнатовського, передбачені дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» /40 км/год./, о 10 годині 00 хвилин, робота світлофорного об?єкту виконується за часовою програмою та №4, відомостей про пошкодження ТЗРДР та зброї в роботі світлофорної сигналізації у вказаний час не зареєстровано /т.3 а.п.4751/;

-картою виїзду швидкої медичної допомоги №733 від03.02.2016 року, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, за адресою: м. Київ, бул. Перова, 46, з якої убачається, що бригада екстреної /швидкої/ медичної допомоги, у період часу з 10 години 45 хвилин до 11 години 00 хвилин у ОСОБА_13 було виявлено ЗЧМТ, ЗТГК, ЗТНС, розрив палого органу, внутрішня кровотеча /т.3 а.п.53/;

-картою виїзду швидкої медичної допомоги №736 від03.02.2016 року, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, за адресою: м. Київ, бул. Перова, 46, з якої убачається, що бригада екстреної /швидкої/ медичної допомоги, у період часу з 10 години 30 хвилин до 10 години 50 хвилин у ОСОБА_10 було виявлено ЗЧМТ, забій шийного відділу хребта, забій правого коліна, рана, забій лівого плеча /т.3 а.п.54/;

-медичною картою стаціонарного хворого №3349 від 03.02.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_13 мала діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, ЗТГК, забій грудної клітини, правобічний гематоракс, забій легень, серця, ЗТЖ, розрив селезінки, повний поперечний розрив тонкої кошти, множинні розриви тонкої кишки та її брижі, гаматома брижі, гемоперитонеум, шок 3-4 ст., СПОН, ГССН0 ГДН /т.3 а.п.60-64/;

-медичною картою стаціонарного хворого №3348/155 від 03.02.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_10 мала діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м?яких тканин голови в лобно-скроневій ділянці зліва, параорбітальний крововилив зліва, забій та осадження м?яких тканин ділянки крила правої клубової кістки, правого колінного суглобу, лівого ліктьового суглобу, правого променево-зап?ястного суглобу /т.4 а.п.1/;

-протоколом огляду місця події /трупа/ від 05.02.2016 року та планом-схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі /до протоколу огляду місця події/ із ілюстрованою таблицею, з якого убачається, що слідчий управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_27 о 09 годині 30 хвилин, у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат «Nikon», у приміщенні паталого-анатомічного відділення КМКЛШМД, за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, здійснила огляд трупа жіночої статті - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був не одягнений, знаходився у лежачому положенні на спині, руки зв?язані на животі темною мотузкою, на статевих органах знаходяться бинтові пов?язки, ноги знаходяться рівно. На животі, з правої сторони, знаходяться дві пластикова та резинова трубки, які одними кінцями знаходяться у тулубі, у вказаних трубках міститься рідина бурого кольору, зверху на трубках знаходиться пластир. Із лівої сторони, на животі, також з середини стирчать дві прозорі трубки, у середині яких міститься рідина бурого кольору, зверху пластир, по центру живота міститься пластир. На лівій нозі, біля коліна, знаходяться синці, на шиї з лівої сторони є смуга червоного кольору, рот закритий, на правій руці, на зап?ясті, закріплена смужка жовто-гарячого кольору з діагнозом /т.3 а.п.55-58/;

-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000527/274 від 03.02.2016 року, згідно якого ОСОБА_6 о 13 годині 35 хвилин у КМНКЛ «Соціотерапія» пройшов медичний огляд для встановлення стану сп?яніння, де встановлено діагноз тверезий /т.3 а.п.66/;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000527/274 від 03.02.2016 року, згідно якого о 13 годині 35 хвилин у КМНКЛ «Соціотерапія» у ОСОБА_6 ознак сп?яніння не виявлено /т.3 а.п.67/;

-випискою №3348 від 04.02.2016 року, згідно якої ОСОБА_10 має діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м?яких тканей голови в лобно-скроневій ділянці справа, параорбітальний крововилив зліва, забій та осадження м?яких тканин ділянки крила правої клубової кістки, правого колінного суглобу, лівого ліктьового суглобу, правого променево-зап?ястного суглобу /т.3 а.п.7-8/;

-консультативним заключенням невропатолога від 04.03.2016 року та від 07.03.2016 року, виданого Амбулаторно-поліклінічним відділенням №1 та №2 «Борис», про те, що у ОСОБА_10 ЗЧМТ, струс головного мозку від 03.02.2016 року, постапоневротична гіматома в лівій лобній частині /оперована/, хлистова травма шиї? дисфукція правої скронево-щелепнолицьового суглоба, вегетативний розлад, дисомницький розлад /т.1 а.п.139-145/;

-висновком експерта №337/2 від 26.02.2016 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи трупа та вивчених даних медичної документації, у ОСОБА_13 , 1963 року народження, було виявлено: крововилив шкіру передньої поверхні живота в поєднанні з ушкодженням підшкірної клітини в даній ділянці тулуба, ушкодженням тонкої кишки, стінки шлунка, селезінки, наявність в порожнині очеревини близько 4 л крові, крововилив в заочеревинну клітковину ліворуч та в діафрагму, забій підшлункової залози; малокрів`я внутрішніх органів, плями Мінакова під ендокардом лівого шлуночка. Вищевказаний комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчить про те, що всі вони виникли від дії тупого предмета /-ів/. Приймаючи до уваги їх локалізацію та зовнішній вигляд, з урахуванням того, що трапилось, викладеного у медичній документації, слід вважати, що у даному випадку мало місце дорожньо-транспортна пригода травма в салоні автомобіля, при різному гальмуванні автомобіля /зіткнення з перешкодою/, з послідуючим інерційним рухом тіла та ударом об виступаючі частини салону автомобіля, в строк, вказаний в медичній документації. Смерть ОСОБА_13 наступила внаслідок закритої тупої травми живота /т.2 а.п.227-232/;

-висновком експерта №1156/е від 05.09.2017 року, згідно якого 03.02.2016 року о 10 годині 09 хвилин у ОСОБА_10 були виявлені такі тілесні ушкодження: підапоневротичний крововилив в лівій лобній ділянці /мінімально відомим об`ємом що найменш 17 мл/; параорбітальний синець зліва; садна в ділянці правого колінного суглобу.

Характер та відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворились /садна за рахунок ковзання, тертя, ударів під кутами або комбінації таких впливів; решта таких ушкоджень за рахунок таких ударної дії тупих твердих предметів/, можливо у строк, вказаний у описовій частині цієї Постанови тобто, 03.02.2016, можливо внаслідок автомобільної травми травма всередині автомобіля /у салоні/, який рухався, під час його зіткнення з перешкодою. Встановлені анатомічні цілісності та початок відновлення порушеної функції травмованих ділянок по місцю утворення саден/синців у звичайному клінічному перебігу спостерігається до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеня тяжкості. Саме тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження. Діагнози, які були встановлені ОСОБА_10 під час звернення по медичну допомогу «закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку; забій м`яких тканин лівого ліктьового суглобу, тильної поверхні правої кисті» достатнім обсягом об`єктивних клітинних даних не підтверджені /т.2 а.п. 72-74/;

-висновком експерта №12-1/1294 від 27.07.2017 року, згідно якого в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_10 повинна була керуватися вимогами пункту 12.3 ПДР України. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1, 16.6 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_10 з моменту виконання небезпеки для його руху не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом застосування екстреного гальмування. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 шляхом виконання вимог пунктів: 10.1, 16.6 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_10 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 експертом, з технічної точки зору, вбачається невдповідність вимогам пунктів: 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 вимогам пунктів: 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України /т.2 а.п. 170-189/;

-висновком експерта №367ат від 04.08.2016 року, згідно якого, в момент первинного контакту автомобілі «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 та «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 орієнтовно розташовувалися один відносно одного, як зображено на дослідницькій частині мал.1. Місце зіткнення автомобілів «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 та «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 знаходиться в районі початку подряпин на асфальтному покритті, що позначені в схемі ДТП номером 3, тобто на проїзній частині бул. Перова, що призначена для руху зі сторони пр-ту Ватутіна, в напрямку вул. Микитенка /т.2 а.п. 190-197/;

-висновком експерта №528ат від 05.08.2016 року, згідно якого на момент огляду автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 виявлено несправності технічного стану ходової частини. Виявлені несправності технічного стану ходової частини автомобіля «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 виникли в процесі ДТП /т.2 а.п. 201-212/;

-висновком експерта №527ат від 18.08.2016 року, згідно якого на момент огляду автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 виявлено несправності технічного стану ходової частини. Виявлені несправності технічного стану ходової частини автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 виникли в процесі ДТП /т.2 а.п. 214-220/.

За клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 призначено автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу №17403/18-52/19921/19-52 від 19.09.2019 року, з якої вбачається, що встановити фактичне значення швидкості руху транспортних засобів /автомобілів TOYOTA та MERCEDES BENZ/ перед пригодою, експертним шляхом неможливо. Разом з тим, за умовами, що автомобіль TOYOTA перед пригодою рухався прямолінійно в другій /середній/ смузі руху, без будь-якого маневрування, а також, при умові, що місце їх первинного контактування знаходилось в безпосередній близькості від початку подряпини дорожнього покриття /позначка №3 на схемі ДТП, можна дійти висновку, що орієнтовна величина швидкості руху автомобіля TOYOTA в момент зіткнення з автомобілем MERCEDES BENZ могла становити V1?66…70 км/год., а швидкість руху автомобіля MERCEDES BENZ V2?20…21 км/год. /т.4 а.п.132-145/;

-постановою про приєднання предметів як речових доказів від 23.02.2016 року, згідно якої старший слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_28 , у якості речових доказів приєднав до матеріалів кримінального провадження автомобілі «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 та «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 /т.3 а.п.10/.

Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Порушень положень § 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, врахувавши, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_6 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого, особу обвинуваченого, який одружений /т.2 а.п.153/, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей /т.2 а.п.154-155, працює /т.2 а.п.158-159/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /т.2 а.п.150-151/, за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони /т.2 а.п.148-149/, уперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Із урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ст.286 КК України та застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У судових дебатах, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник просили застосувати до ОСОБА_6 . Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він підпадає під дію ст.1 цього Закону, так як має дитину, якій не виповнилося 18 років, відносно якої він не позбавлений батьківських прав.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили.

Зокрема, згідно з п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Вирішуючи питання цивільних позовів потерпілих та цивільних позивачів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_10 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди загальною сумою 238509,35 грн. та 1100000,00 грн. моральної шкоди, які складаються з витрат пов`язаних з пошкодженням автомобіля «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , у розмірі 213701,31 грн., зі складанням звіту про визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 1400,00 грн., із заподіянням ушкодження здоров`ю ОСОБА_10 23408,04 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`ю ОСОБА_10 , у розмірі 100000,00 грн. та 1000000,00 грн. завданої смертю ОСОБА_13 та про стягнення з ОСОБА_6 у рахунок відшкодування витрат пов`язаних з судовими витратами та наданням правової допомоги у розмірі 65770,88 гривень. Також про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_29 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_13 у розмірі 1000000,00 грн. /т.1 а.п.34-170, 233-231, т.4 а.п.154-176/, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України, що кореспондуються з нормами ст.1177 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілі та цивільні позивачі вказують на пов`язані з нею втрати та з чого при цьому виходить та керується роз`ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», із внесеними змінами.

У судовому засіданні судом було встановлено, що потерпілим/цивільним позивачам було завдано моральну (немайнову) шкоду.

За таких обставин, враховуючи думку учасників процесу в частині наявності моральної /немайнової/ шкоди у потерпілих, яка була завдана кримінальним правопорушенням, суд визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань, фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тяжкості вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та вважає за необхідне задовольнити вимоги потерпілих/цивільних позивачів частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на їх користь по 150000 гривень 00 копійок, кожному.

Щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь потерпілих/цивільних позивачів матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, на підставі вимог ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Разом з тим ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів /ст.1 Закону України «Про страхування»/.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору /ст. 979 ЦК України)/.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) /ч.1 ст.10 Закону України «Про страхування»/.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) /ст.980 ЦК України/.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування /ст.5 Закону України «Про страхування/. Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту /п.6 ч.4 ст.6 Закону України «Про страхування»). Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) /ч.1 ст.999 ЦК України/.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст.7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом даного позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 238509,35 грн.

Встановлено, що сторони у справі мають декілька зобов`язань: договірне зобов`язання між позивачем і потерпілою - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП; договірне зобов`язання між відповідачем і третьою особою - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників /ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»/.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу /ст. 5/.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до пункту четвертого частини першої ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого, життю і здоров`ю 100000 грн. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до страхового полісу серії АІ №5996491 страховиком відповідача зі страховим лімітом за шкоду завдану життю і здоров`ю 100000 грн., а за шкоду завдану майну 50000 грн. на момент вчинення ДТП була ПрАТ СК «Арсенал Страхування».

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Стаття 991 ЦК України та ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перелічують підстави відмови від здійснення страхової виплати.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

А тому, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можлива за умови, що згідно з цим договором або Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У вказаному кримінальному провадженні позивач не надав відмови ПрАТ СК «Арсенал Страхування» у виплаті страхового відшкодування згідно полісу АІ №5996491.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні послалася на те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування, і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст.993 К України та ст. 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, із огляду на вищевказане суд не вбачає підстав для задоволенні цивільного позову у цій частині.

Що стосується вимог про стягнення витрат пов?язаних із наданням правової допомоги, то суд вважає за необхідне задовольнити вимоги потерпілої/цивільного позивача ОСОБА_10 у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого на її користь 65770,88 грн.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль «TOYOTA Auris», д.н.з. НОМЕР_3 та «MERCEDES BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 - залишити у володінні власників /т.3 а.п.9-13/;.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_29 задовольнити частково т.1 а.п.34-170, 233-231, т.4 а.п.154-176/.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_10 150000 гривень 00 копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_29 150000 гривень 00 копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 витрати пов?язані із наданням правової допомоги у розмірі 65770 гривень 88 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати в розмірі 18768 гривень 12 копійок за проведення експертиз №367ат від 04.08.2016 року, №12-1/1294 від 27.07.2017 року, №528ат від 05.08.2016 року, №527ат від 18.08.2016 року, №17403/18-52/19921/19-52 від 19.09.2019 року на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: