Рішення

від 16.12.2019 по справі 160/10715/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 160/10715/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняРиженко О.В. за участі: представника позивача представника відповідача Соколова Д.І. Донцова Є.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера Груп до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Імпера Груп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017671401 та №0017651401.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Імпера Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства України, за результатами якої складено акт №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р., на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції із вказаними контрагентами позивача, підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначає, що ним надавалися копії всіх необхідних первинних документів для проведення податкової перевірки по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Згідно з висновками вищевказаного акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ Імпера Груп вимог п.п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. ТОВ Імпера Груп не погоджується з викладеними в акті перевірки висновками, вважає їх передчасними та упередженими, та вважає податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017671401 та №0017651401 протиправними, та такими що підлягають скасуванню.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, що посадовими особами відповідача була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ Імпера Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 року. Також, у відзиві зазначено, що господарські взаємовідносини ТОВ Імпера Груп із контрагентами не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та контрагентами мали, реальний зміст, а первинні документи надані до перевірки свідчать про їх формальне складення без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Довідки про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ Імпера Груп Додаток 2 до зразка акта, у період з 01.01.2017 по 30.09.2018р. останній здійснював наступні види діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (Основний), 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Суд встановив, що у період з 11.03.2019р. по 29.03.2019р. на підставі направлень від 06.12.2018р. та відповідно до пункту 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.11.2018 № 6769-п проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера груп з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки ТОВ Імпера груп листом від 07.12.2018 (вхід. №23607/10 від 10.12.2018) до ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило про втрату первинних документів підприємства внаслідок крадіжки.

У зв`язку із відсутністю документів та з метою якісного забезпечення проведення перевірки, відповідно до п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України та наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.12.2018 №7061-п, було перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Імпера груп до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Перевірка була розпочата 11.03.2019 р. терміном на 10 робочих днів.

Згідно висновків вказаного акта, встановлено, що ТОВ Імпера груп допущено:

1) порушення п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 95 338грн., у періоді 2017рік у сумі 8 303грн., за 3 квартали 2018 року у сумі 87 035грн.;

2) порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 1978830грн., а саме: 2017 рік - 1872 877грн.: січень 2017 року у сумі ПДВ 290381грн., .лютий 2017 року у сумі ПДВ 425167грн., березень 2017 року у сумі ПДВ 291351грн., квітень 2017 року у сумі ПДВ 211274грн., травень 2017 року у сумі ПДВ 176713грн., червень 2017 року у сумі ПДВ 105499грн., липень 2017 року у сумі ПДВ 325779гпн., серпень 2017 року у сумі ПДВ 10509гри., вересень 2017 року у сумі ПДВ 36204грн.: за 3 квартали 2018 року - 105503грн.. а саме : березень 2018 року у сумі ПДВ 23161грн., квітень 2018 року у сумі ПДВ 45639грн., травень 2018 року у сумі ПДВ 20000грн., червень 2018 року у сумі ПДВ 16703грн.

3) порушення п.120-1 ст.120 Податкового кодексу України граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягає застосуванню штрафної санкції у розмірі 1152,52гпн.;

4) порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , у зв`язку з чим нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту і знаходяться за межами України у сумі 170,00 грн.;

5) порушення відповідно до ст.5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до державного бюджету підлягає сплаті позитивна курсова різниця, що виникла внаслідок здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 34312,24грн.

На підставі акта №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р. документальної планової виїзної перевірки Головне управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 р. № 0017671401 про сплату 95338грн. 00 коп. податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій - 47669грн. 00 коп., податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017651401 про сплату 1978380грн. 00 коп. податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) та штрафних (фінансових) санкцій - 989190грн. 00 коп.

Між ТОВ Терра еко продукт та ТОВ Імпера груп був укладений Договір комісії №79-2017 від 01.03.2017, згідно умов якого ТОВ Терра еко продукт - Комітент, ТОВ Імпера груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару.

Специфікація: товарів на суму 1145864,59грн (без ПДВ). Звіт комісіонера: реалізовано товарів на суму - 1145864,59грн (без ПДВ); ПДВ - 229172,92 грн; вартість послуг комісіонера - 11458,65грн., ПДВ -2291,73грн.

По зазначеним операціям (накладних на передачу товарів за договором комісії) ТОВ Імпера Груп було включено до складу податкового кредиту на загальну суму 229173грн., а саме: у березні 2017 року 165310,69грн., у квітні 2017 року 45565грн., у червні 2017 року 18 297,23грн.

До складу податкових зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість віднесено ПДВ по операціях нарахування комісійної винагороди: лютий 2018 року у сумі 2292грн.

Товар, отриманий у ТОВ Терра еко продукт за договором комісії, в подальшому реалізовано на адресу основних покупців ТОВ Імпера груп , за договорами купівлі-продажу. До перевірки надано договори, прибуткові та податкові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні оформлені на адресу покупців ТОВ Імпера груп .

Між ТОВ Вітарус-К (нова назва ТОВ Ронан ) та ТОВ Імпера груп був укладений Договір комісії №15-К від 15.05.2017, згідно умов якого ТОВ Ронан - Комітент, ТОВ Імпера груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару (металопрокат, кабельно-проводнікова продукція). До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації.

Специфікація: товарів на суму 467966,52грн. (без ПДВ). Звіт комісіонера: реалізовано товарів на суму - 467966,52грн. (без ПДВ); ПДВ - 93593,31грн; вартість послуг комісіонера - 4679,67 грн., ПДВ - 935,93грн.

По зазначеним операціям (накладних на передачу товарів за договором комісії) ТОВ Імпера Груп було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 93593грн., а саме у травні 2017 року. До складу податкових зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість віднесено ПДВ по операціях нарахування комісійної винагороди: грудні 2017року у сумі ПДВ 936грн.

Між ТОВ Панда-Инвест та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №102 від 01.06.2017р., згідно умов якого ТОВ Панда-Инвест - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Період взаємовідносин: червень 2017 року на загальну суму 536 670грн., у т.ч. ПДВ 93 945грн. Придбання: підшипник, труба, припій, інше.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Трансфергруп та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №49 від 17.01.2017р., згідно умов якого ТОВ Трансфергруп - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товаро-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Актів Лайн та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №15 від 25.01.2017р., згідно умов якого ТОВ Актів Лайн - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Стандарт ЮА та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №102 від 20.02.2017р., згідно умов якого ТОВ Стандарт ЮА - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: коло, підшипник, стрічка, пруток, анод цинковий, шестигранник, чушка, лист, дріт, труба, бабіт.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товаро-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Філіпенко груп та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №02-1519 від 01.02.2017.

Згідно умов договору комісії №02-1519 від 01.02.2017р., ТОВ Філіпенко груп - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: підшипник, дріт, припій, коло, лист, труба, стрічка, свинець, фольга.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Спецремпідряд та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №СУ-1220 від 06.01.2017р., згідно умов якого ТОВ Спецремпідряд - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: : дріт, коло, труба, стрічка, припій, підшипник, лист, шестигранник.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Міленкор та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії № 70 від 03.04.2017р., згідно умов якого ТОВ Міленкор - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: дріт, коло, труба, підшипник, бабіт.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Мілтон Трейд та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №33-052017 від 16.05.2017р., згідно умов якого ТОВ Мілтон Трейд - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару: підшипник.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товаро-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Фруктплюс та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №01/12-17 від 12.01.2017р., згідно умов якого ТОВ Фруктплюс - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: припій, лист, чушка, дріт, коло, труба, електрод, олово, бабіт, стрічка.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ПП Асгард-Охорона та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №23 від 14.04.2017р., згідно умов якого ПП Асгард-Охорона - Комітент, ТОВ Імпера Груп - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару. Придбання: припій, хромель, свинець, інше.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Таргет Глобал та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір комісії №17/97 від 17.01.2017р., згідно умов якого ТОВ Таргет Глобал - Комітент, ТОВ Таргет Глобал - Комісіонер. Предметом договору є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару.

До перевірки було надано податкові накладні та накладні на передачу товару, товаро-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ Максимум Трейд Сервіс та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №118 від 28.03.2018р. та Договір поставки №138 від 24.04.2018 р. Згідно умов вказаних договорів поставки ТОВ Максимум Трейд Сервіс - Постачальник, ТОВ Імпера Груп - Покупець. До перевірки було надано податкові накладні та видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Придбання: саморізи, скотч, пакувальні пакети з картону, інше.

Між ТОВ Солар Лайф та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №24/04-18 від 24.04.2018р. На виконання цього договору було проставлено столи дерев`яні.

В акті перевірки зазначено, що по ТОВ Солар Лайф наявний вирок Печерського районного суду від 15.03.2019 р. №203/786/19, відносно директора ТОВ Солар Лайф , яким директора визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2018р., копія якої наявна в матеріалах справи, керівником ТОВ Солар Лайф є ОСОБА_1 .

Згідно вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.03.2019р. по справі №203/786/19, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 205 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2019 року покарання у виді штрафу в дохід держави, в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У вказаному вироку встановлено: Незважаючи на те, що ТОВ Солар Лайф (код ЄДРПОУ 41993323) було зареєстровано в державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, ОСОБА_1 придбав (перереєстрував) вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, пов`язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності не встановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою в інтересах не встановлених слідством осіб .

Між ТОВ Редейл Плюс та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №ІЛ289 від 18.08.2017р. На виконання цього договору ТОВ Редейл Плюс поставило ТОВ Імпера Груп клей для виробництва паперових коробок згідно видаткової накладної №ІЛ00000002999 від 18.08.2017р.

В акті перевірки зазначено, що по ТОВ Редейл Плюс наявний вирок Печерського районного суду від 22.02.2018р. №757/76078/17-к, відносно директора ТОВ Редейл Плюс , яким директора визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Згідно вироку Печерського районного суду м.Києва від 22.02.2018р. по справі №757/76078/17-к, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України та призначено йому покарання: - за ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, у виді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.; - за ч.1 ст.358 КК України, у виді 1 року обмеження волі.

Вказаним вироком встановлено: Після створення ТОВ Редейл Плюс (код 41008708) на ім`я ОСОБА_2 , виступивши засновником та директором підприємства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, ніколи не укладав правочини з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувався печаткою підприємства, не використовував банківські рахунки підприємства, не здійснював перерахування безготівкових грошових коштів на рахунки підприємств, не формував податкові зобов`язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Редейл Плюс (код 41008708), а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим слідством особам .

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» .

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 90 КАС України).

З вищевикладеного випливає, що підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18.

Отже, Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ТОВ Імпера Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р., згідно висновків якого, встановлено, що позивачем допущено: 1) порушення п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 95 338грн., у періоді 2017рік у сумі 8 303грн., за 3 квартали 2018 року у сумі 87 035грн.; 2) порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 1978830грн., 3) порушення п.120-1 ст.120 Податкового кодексу України граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягає застосуванню штрафної санкції у розмірі 1152,52гпн.; 4) порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , у зв`язку з чим нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту і знаходяться за межами України у сумі 170,00 грн.; 5) порушення відповідно до ст.5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до державного бюджету підлягає сплаті позитивна курсова різниця, що виникла внаслідок здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 34312,24грн.

Судом встановлено, що ТОВ Імпера Груп (Комісіонер) уклало з ТОВ Терра еко продукт (Комітент) Договір комісії №79-2017 від 01.03.2017, з ТОВ Вітарус-К (нова назва ТОВ Ронан ) (Комітент) Договір комісії №15-К від 15.05.2017, з ТОВ Панда-Инвест (Комітент) Договір комісії №102 від 01.06.2017р., з ТОВ Трансфергруп (Комітент) Договір комісії №49 від 17.01.2017р., з ТОВ Актів Лайн (Комітент) Договір комісії №15 від 25.01.2017р., з ТОВ Стандарт ЮА (Комітент) Договір комісії №102 від 20.02.2017р., з ТОВ Філіпенко груп (Комітент) Договір комісії №02-1519 від 01.02.2017р., з ТОВ Спецремпідряд (Комітент) Договір комісії №СУ-1220 від 06.01.2017р., з ТОВ Міленкор (Комітент) Договір комісії № 70 від 03.04.2017р., з ТОВ Мілтон Трейд (Комітент) Договір комісії №33-052017 від 16.05.2017р., з ТОВ Фруктплюс (Комітент) Договір комісії №01/12-17 від 12.01.2017р., з ПП Асгард-Охорона (Комітент) Договір комісії №23 від 14.04.2017р., з ТОВ Таргет Глобал (Комітент) Договір комісії №17/97 від 17.01.2017р.

Предметом вказаних вище договорів є обов`язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати реалізацію товару.

На виконання вказаних договорів були складені податкові накладні, прибуткові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера та специфікації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, між ТОВ Максимум Трейд Сервіс та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №118 від 28.03.2018р. та Договір поставки №138 від 24.04.2018 р., згідно умов яких ТОВ Максимум Трейд Сервіс - Постачальник, ТОВ Імпера Груп - Покупець. Придбання: саморізи, скотч, пакувальні пакети з картону, інше загальна сума 407 658грн., у т.ч. ПДВ у сумі 67 943грн.

До перевірки було надано податкові накладні та видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані документи свідчать, про те, що усі первині та податкові бухгалтерські документи підприємства були відображені у податковому/бухгалтерському обліку та знайшли своє відображення в деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за відповідний обліковий період, що не спростовується висновками акту перевірки.

Всі вищезазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять відомості щодо змісту та обсягу відповідних господарських операцій, одиниці виміру тощо, підписані повноважними представниками ТОВ Імпера Груп та вказаними контрагентами, а відтак свідчать про реальне вчинення господарської операції її учасниками.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, оплату позивачем як отримувачем товару сум податку на додану вартість в ціні такого товару постачальнику, відповідно, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Відтак, формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток, по спірним господарським операціям підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» .

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що виписані ТТН на постачання товарів контрагентів до ТОВ Імпера Груп не можна вважати належно оформленими, так як не зазначено час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, суд зазначає, що ці дані не є обов`язковими для заповнення згідно з п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Постановою КМУ №363 від 14.10.1997р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Усі інші документи, що надавались до перевірки, що не заперечується відповідачем, не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, є належними та допустимими докази, реальності вчинення господарських операцій.

Факт отримання позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом спростовуються наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на податок на додану вартість та податок на прибуток.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій вказані контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

Не виконання податкових обов`язків контрагентами платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/25587/18.

Можлива відсутність у контрагента позивача необхідних трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, а також не встановлення податковим органом ланцюга постачання товару, не свідчить про неможливість виконати відповідної поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й суму ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Верховний Суд у Постанові від 07 серпня 2018 року у справі №808/760/16 зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Судом з`ясовано, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області при проведенні перевірки, запити на проведення зустрічних перевірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання - контрагентами не направлялись.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагентів, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Суд не бере до уваги і доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом.

Крім того, одним з доводів відповідача, що стали підставою для висновків акту перевірки №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р., є інформація з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо фігурування ТОВ Терра еко продукт , ТОВ Вітарус-К (нова назва ТОВ Ронан ), ТОВ Актів Лайн , ТОВ Стандарт ЮА , ТОВ Філіпенко груп , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Міленкор , ТОВ Мілтон Трейд , ТОВ Фруктплюс , ПП Асгард-Охорона у кримінальних провадженнях за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.ч.2, 3 ст. 212, ч.1 ст.358 КК України.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування для формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності того конкретного доказу.

Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, у якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах, зокрема, від 09 жовтня 2018 року у справі №806/1013/17, від 11 вересня 2018 року у справі №820/903/18, від 02 жовтня 2018 року у справі №826/6146/16.

Суд зазначає, що преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Щодо вказаних контрагентів відповідачем не надано вирок суду, в якому досліджувались господарські відносини між позивачем та зазначеними контрагентами, у якому міститься документальне підтвердження того, що контрагентами позивача фактично велась незаконна діяльність, а тому посилання відповідача на наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні без надання суду відповідного вироку є недопустимими доказами.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Таким чином, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення відносно контрагентів позивача не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності

Зазначений правовий висновок сформовано в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), від 26.06.2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18), від 27.03.2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17).

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача №131/04-36-14-01/38677154 від 05.04.2019р. щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами ТОВ Терра еко продукт , ТОВ Вітарус-К (нова назва ТОВ Ронан ), ТОВ Актів Лайн , ТОВ Стандарт ЮА , ТОВ Філіпенко груп , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Міленкор , ТОВ Мілтон Трейд , ТОВ Фруктплюс , ПП Асгард-Охорона не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивач виконав свої зобов`язання перед його контрагентами ТОВ Терра еко продукт , ТОВ Вітарус-К (нова назва ТОВ Ронан ), ТОВ Панда-Инвест , ТОВ Трансфергруп , ТОВ Актів Лайн , ТОВ Стандарт ЮА , ТОВ Філіпенко груп , ТОВ Спецремпідряд , ТОВ Міленкор , ТОВ Мілтон Трейд , ТОВ Фруктплюс , ПП Асгард-Охорона , ТОВ Таргет Глобал , ТОВ Максимум Трейд Сервіс , що підтверджено зазначеними вище документами та правомірно сформував показники податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України відносно вказаних контрагентів на суму ПДВ - 1 939 233грн. та суму податку на прибуток - 59 701грн.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017671401 (Прибуток) у сумі 89551,50грн. та №0017651401 (ПДВ) у сумі 2908174,50грн. з урахуванням нарахованих штрафних санкцій, прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки відносно вказаних контрагентів, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання товару/послуг у ТОВ Солар Лайф та ТОВ Редейл Плюс , суд доходить висновку щодо відсутності підстав для підтвердження реальності господарських операцій на користь позивача, з огляду на наступне.

Між ТОВ Солар Лайф та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №24/04-18 від 24.04.2018р. На виконання цього договору було проставлено столи дерев`яні. Підприємством ТОВ Імпера груп було віднесено до складу податкового кредиту 37 559грн.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2018р., копія якої наявна в матеріалах справи, керівником ТОВ Солар Лайф є ОСОБА_1 .

Відповідно до вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.03.2019р. по справі №203/786/19, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 205 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2019 року покарання у виді штрафу в дохід держави, в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У вказаному вироку встановлено: Незважаючи на те, що ТОВ Солар Лайф (код ЄДРПОУ 41993323) було зареєстровано в державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, ОСОБА_1 придбав (перереєстрував) вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, пов`язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності не встановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою в інтересах не встановлених слідством осіб .

Також, між ТОВ Редейл Плюс та ТОВ Імпера Груп був укладений Договір поставки №ІЛ289 від 18.08.2017р. На виконання цього договору ТОВ Редейл Плюс поставило ТОВ Імпера Груп клей для виробництва паперових коробок згідно видаткової накладної №ІЛ00000002999 від 18.08.2017р.

В акті перевірки зазначено, що по ТОВ Редейл Плюс наявний вирок Печерського районного суду від 22.02.2018р. №757/76078/17-к, відносно директора ТОВ Редейл Плюс , яким директора визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Згідно вироку Печерського районного суду м.Києва від 22.02.2018р. по справі №757/76078/17-к, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України та призначено йому покарання: - за ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, у виді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.; - за ч.1 ст.358 КК України, у виді 1 року обмеження волі.

Вказаним вироком встановлено: Після створення ТОВ Редейл Плюс (код 41008708) на ім`я ОСОБА_2 , виступивши засновником та директором підприємства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, ніколи не укладав правочини з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувався печаткою підприємства, не використовував банківські рахунки підприємства, не здійснював перерахування безготівкових грошових коштів на рахунки підприємств, не формував податкові зобов`язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Редейл Плюс (код 41008708), а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим слідством особам .

У відповідності до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише з питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З аналізу вказаних вироків та досліджених первинних документів, суд приходить до висновку, що ТОВ Солар Лайф та ТОВ Редейл Плюс є фіктивними підприємствами, якими контрагенти формують податкову вигоду, у вигляді мінімізації податкових зобов`язань шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачами).

Зазначене свідчить про відсутність наміру отримання доходу та здійснення контрагентами позивача лише документального оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, в тому числі і на адресу ТОВ Імпера Груп .

Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені між ТОВ Імпера Груп та ТОВ Солар Лайф , ТОВ Редейл Плюс є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

ТОВ Солар Лайф та ТОВ Редейл Плюс при укладанні з ТОВ Імпера Груп вказаних вище договорів не мали підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ Імпера Груп саме цих контрагентів, що свідчить про штучність характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям.

У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа К/9901/1478/18) міститься правовий висновок, відповідно до якого статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року по справі №826/15034/14 та в постанові від 12.01.2016р. по справі № 21-3706а15.

Так, згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого, зокрема, в постанові від 01.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, слід дійти висновку, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум з ПДВ у розмірі 39597грн. та податку на прибуток у розмірі 35637грн., наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Позивачем не подано будь-яких доказів щодо спростування вказаних висновків.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що наявність вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, оскільки судом здійснено комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених у вищевказаних вироках, виходячи з наступного.

Так, надаючи оцінку доводам представника позивача стосовно того, що вирок не містить висновків щодо нереальності господарської операції саме по взаємовідносинах позивача із вищевказаними контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

З огляду на викладене, доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податку на прибуток до складу валових витрат є безпідставним.

Аналогічного висновку дійшов також Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 20.02.2018 року по справі № 2а-8775/10/0870 (№ К/9901/8899/18).

Викладене свідчить, що первинні документи, підписані вищевказаними особами, як директорами товариств-контрагентів позивача, не можуть бути використанні для формування позивачем витрат при обчисленні об`єкта оподаткування, оскільки з дати реєстрації діяльність вищевказаних товариств є фіктивною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 804/8332/17.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

На вимогу суду, відповідачем надано уточнюючий розрахунок донарахованих сум в розрізі контрагентів позивача від 16.12.2019р., згідно якого сума ПДВ по ППР №0017651401 за податковими зобов`язаннями (без нарахування штрафних санкцій) становить 1978830грн., сума по податку на прибуток (без нарахування штрафних санкцій) становить 95338грн.

Також, відповідачем зазначено, що по контрагенту позивача ТОВ Трансфергруп є неточності донарахування, оскільки в акті перевірки випадково зазначена сума, яка відноситься до ТОВ Панда-Инвест . Вказане підтверджується змістом Акту по вказаному контрагенту.

Суд зазначає, що вказані обставини також свідчать про невірне нарахування сум в оскаржуваних рішеннях та їх протиправність в частині зазначених контрагентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 13.06.2019р. №0017671401 в частині суми 89551,50грн. та №0017651401 в частині суми 2908174,50грн. не доведена, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера Груп до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в частині зазначених сум обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 13.06.2019р. №0017671401 (Прибуток) в частині суми 53455,50грн. та №0017651401 (ПДВ) в частині суми 59395,50грн., оскільки правомірність формування податкового кредиту позивача із ТОВ Солар Лайф , ТОВ Редейл Плюс не підтверджено, у зв`язку з чим, позовні вимоги про скасування податкових рішень в частині вказаних сум задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19210грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №14669 від 29.10.2019р. на суму 19210 грн.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера Груп - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір за подачу даного адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 9605,00грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера Груп (49098, м.Дніпро, вул.Любарського, 159, ЄДРПОУ 38677154) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017671401 в частині суми 89551,50грн. (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня п`ятдесят копійок) та №0017651401 в частині суми 2908174,50грн. (два мільйона дев`ятсот вісім тисяч сто сімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок), які винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпера Груп (49098, м.Дніпро, вул.Любарського, 159, ЄДРПОУ 38677154) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9605,00грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень ).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова