Рішення

від 16.01.2020 по справі 280/4694/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 січня 2020 року Справа № 280/4694/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., представника позивача: Нестриженого А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства Торгівельно-виробнича компанія Ініціал (69050, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.3, кв.67; код ЄДРПОУ 35719421)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Торгівельно-виробнича компанія Ініціал (далі - позивач, ПП ТВК Ініціал ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2019 №0006581412 та №0006591412, прийняті відповідачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку щодо правильності визначення коду класифікації імпортованого позивачем товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991р. випуску, для залізничних вагонів , штамповані сталеві, за результатами якої встановлено порушення позивачем митного та податкового законодавства та винесено податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, оскільки вважає, що під час здійснення митного оформлення товару митним органом з`ясовано всі відомості про товар, у тому числі вірність визначеного коду УКТ ЗЕД, доказів іншого контролюючим органом не надано. Крім того, вважає хибними доводи відповідача про те, що імпортований товар не є штампованим, оскільки перевірка проведена без огляду та фіксування технічних характеристик товару, а іншого способу виготовлення, крім штампування, не зазначено.

Ухвалою судді від 30 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2019 року.

18 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№43199), у якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами, та зазначає, що перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991р. випуску, для залізничних вагонів , який імпортований позивачем, встановлено заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 151 223,57 грн. внаслідок декларування вказаного товару за кодом 8607 19 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%) замість коду 8607 19 10 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%). Зазначених висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку з тим, що на підставі отриманої інформації колісна пара це елемент локомотива чи вагона, який складається з двох коліс, напресованих на вісь. Колісна пара - основний елемент залізничних візків локомотива і вагона. Вона сприймає навантаження від надресорної частини локомотива (вагона) і передає її на рейки. У локомотивів колісна пара має шестірні, через які передається тяглове зусилля. Отже, за своєю складовою Колісні пари відносяться до деталей, які складаються з декількох елементів та не можуть класифікуватися у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8607 19 10 10 як штамповані сталеві . Серед документів, наданих позивачем, як під час митного оформлення так і під час проведення перевірки, не надано жодного техніко-технологічного документа, що підтверджує, що вказані товари - колісні пари, повинні були бути та були виготовлені виключно методом штампування та навпаки, надані лише такі документи, що підтверджують застосування інших методів виготовлення, окрім штампування, колісних пар. У зв`язку з чим позивачем документально не підтверджено заявлений ним код товару, що й було встановлено перевіркою та відображено у акті перевірки.

25 жовтня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№44361), у якій позивач виклав свою незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, зазначив, що як під час проведення митного оформлення колісних пар, так і під час проведення перевірки ПП TBK Ініціал надавало контролюючим органам копію ГОСТ 10791-2011, ГОСТ 9036-88 та копію листа ДП УкрНДІВ від 22.03.2018 № 06.7-33-415, в якому, з посиланням на відповідні ДСТУ ГОСТ, роз`яснюється, що осі для рухомого складу і колеса суцільнокатані виготовляються методом штампування. Ці документи не містять жодної інформації про те, що колісні пари виготовляються виключно методом, відмінним від штампування. Більше того, крім вищевказаних техніко-технологічного документів для митного огляду були надані самі колісні пари. Посадові особи Запорізької митниці ДФС не вимагали жодних додаткових документів, необхідних для класифікації колісних пар. Це свідчить про те, що жодних сумнівів у правильності класифікації імпортованих колісних пар у працівників компетентного в цьому питанні органу не було, і колісні пари виготовлені саме методом штампування, як це і зазначено в наданих техніко-технологічних документах. У відзиві не наводиться жодних доказів, які б свідчили про те, що імпортовані ПП TBK Ініціал колісні пари виготовляються методом відмінним від штампування. Таким чином контролюючий орган безпідставно відніс виготовлені методом штампування колісні пари з категорії колеса та їх частини: штамповані сталеві (код 8607 19 10 10), до категорії колеса та їх частини: інші (код 8607 19 10 90). Твердження відповідача про те, що Колісні пари відносяться до деталей, які складаються з декількох елементів та не можуть класифікуватися у товарній під категорії згідно з УКТ ЗЕД 8607 19 10 10, як штамповані сталеві , не ґрунтується на вимогах законодавства. УКТ ЗЕД чітко відносить до товарної позиції 8607 осі, колеса, колісні пари (ходові частини), металеві колісні бандажі, ободи та маточини та інші частини коліс. Те, що воно складаються з кількох елементів - визначено технічною документацією на цей виріб і законодавець при цьому не класифікує їх в окрему від інших товарів категорію, а розрізняє їх тільки як штамповані сталеві та інші .

28 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 14 листопада 2019 року.

5 листопада 2019 року до суду надійшли заперечення (вх.№45860), у яких відповідач послався на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

13 листопада 2019 року позивач подав додаткові письмові пояснення (вх.№47647), в яких зазначив, що вважає наведені відповідачем доводи безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 11 грудня 2019 року.

4 грудня 2019 року представник відповідача подав додаткові письмові пояснення (вх.№51101), в яких зазначив, що колісна пара це елемент локомотива чи вагона, який складається з двох коліс, напресованих на вісь, та має шестерні. Код згідно із УКТ ЗЕД 8607 19 10 10 Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу штамповані сталеві , за яким ПП TBK Ініціал задекларовано колісні пари, включає лише штамповані сталеві частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів та, навпаки, усі інші товари, в тому числі зібрані (з принаймні двох коліс, вісі, шестерні тощо) колісні пари повинні класифікуватись за кодом згідно УКТ ЗЕД 8607 19 10 90 Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу Інші . Колісна пара навіть за своїм визначенням є зібраними товарами - два колеса напресованих на вісь, а не штампованими.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 16 січня 2020 року.

У судовому засіданні 16 січня 2020 року представник позивача підтримав свої вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 16 січня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши заяви по суті справи та додаткові письмові пояснення, подані представником відповідача, безпосередньо дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.336, п.3 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України (далі - МК України), на підставі Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019 № 1235, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена документальна невиїзна перевірка ПП TBK Ініціал з питання дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів колісні пари, бувші у використанні 1971-1991р. випуску, для залізничних вагонів за митними деклараціями №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018, за кодом 8607 19 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 22.04.2019 №236/08-01-14-12/35719421 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема №№ 1 та 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII, Пояснень до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності , п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 151 223,57 грн, в тому числі: ввізне мито у сумі 126 019,63 грн; податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) (ПДВ) у сумі 25 203,94 грн.

Висновки Акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991р. випуску, для залізничних вагонів , який імпортований за митними деклараціями №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018, встановлено заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів внаслідок декларування вказаного товару за кодом 8607 19 10 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%) замість коду 8607 19 10 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%).

Так, митне оформлення товару Колісні пари бувші у використанні 1971-199 випуску, для залізничних вагонів здійснювалося на підставі наданих до митного оформлення документів.

Згідно з описом, наведеним у графі 31 митної декларації та документами, вказаними в графі 44 митної декларації та наданими до перевірки, товар Колісна пара є елементом ходової частини рейкових транспортних засобів, що являє собою пару коліс, жорстко посаджених на вісь, що обертається разом з віссю, як єдине ціле.

За інформацією з мережі Інтернет колісна пара (рос. колесная пара, анг. Wheeled pair нім. Radpaar n.) - це елемент локомотива чи вагона, який складається з двох коліс, напресованих на вісь. Колісна пара - основний елемент залізничних візків локомотива вагона. Вона сприймає навантаження від надресорної частини локомотива (вагона) і передає па рейки. У локомотивів колісна пара має шестірні, через які передається тяглове зусилля.

Виходячи з текстового опису товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД, у цій товарній позиції класифікуються частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу за умови, що такі частини відповідають одночасно двом таким вимогам:

(i) вони повинні бути ідентифіковані як частини, придатні для застосування лише переважно з вищезгаданими транспортними засобами;

(ii) вони не повинні виключатися положеннями приміток до розділу XVII.

У пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД зазначено, що до частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого состава включають зокрема, прямі чи колінчасті осі, у складеному або розібраному вигляді, та колеса та частини (колісні центри, металеві бандажі тощо).

Згідно з Додатковими поясненнями до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 10 УКТ ЗЕД визначено, що ці категорії включають, зокрема, колісіні пари в зібраному а також незібраному вигляді, колеса та їхні частини, згадувані в пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607.

Крім того, за інформацією ДФС України згідно з роз`ясненнями, наданими Генеральним директоратом з оподаткування та митного союзу Директорату А Митна політика, законодавство, митний тариф Європейської комісії листом №Ref.Are(2018)6594703 щодо класифікації колісних пар : колісні пари, зібрані з віссю та двома колесами, повинні бути класифіковані як частини залізничного транспорту, вісі та колеса, вісі зібрані в товарній категорії 8607 19 10 Комбінованої номенклатури .

Отже, згідно з УКТ ЗЕД класифікація колісних пар здійснюється у товарній підкатегорїї 8607 19 10 90.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України, яка зазначена у листі від 30.01.2019 №2909/7/99-99-19-03-03-17 щодо класифікації колісних пар, а також підтримана листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України від 22.03.2019 №9610/7/99-99-19-03-03-17 щодо класифікації товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991р. випуску, для залізничних вагонів за МД IM 40 №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018.

Внаслідок встановлених порушень, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 20.05.2019 №0006581412, яким визначено грошове зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у розмірі 157 524,24 грн, у тому числі 126 019,63 грн грошове зобов`язання та 31 504,91 грн штрафні санкції;

- від 20.05.2019 року №0006591412, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 31 504,93 грн, у тому числі 25 203,94 грн грошове зобов`язання та 6 300,99 грн штрафні санкції.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 16.08.2019 року №39442/6/99-99-11-06-03-25 податкові повідомленні-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ч.1 ст.4 МК України).

Згідно з ч.1 ст.67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до ч.2 ст.67 МК України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частиною 1 ст.69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.2 ст.69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.4 ст.68 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 ст.69 визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

За змістом ч.7 ст.69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

За приписами ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно зі ст.1 Закону України Про митний тариф України митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 428 від 21 травня 2012 року (далі - Порядок №428), визначено процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п.п. 2, 4 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД (далі - ОПІ) є додатком до Закону України.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401.

Відповідно до Правила 1 ОПІ назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

У разі коли згідно з Правилом 2(b) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться відповідно до Правила 3 таким чином:

(a)перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

(b)суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 (а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c)товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 (а) або З (Ь), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Це правило передбачає три методи класифікації товарів, які на перший погляд можуть бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, або згідно з умовами Правила 2(b), або за будь-якої іншої причини. Ці методи застосовуються в тій послідовності, в якій в якій вони наведені в цьому Правилі. Отже, Правило 3(b) застосовуються лише тоді, коли Правило 3(а) не підходить для класифікації, а якщо й Правила 3(а) та 3(b) не підходять, то застосовується Правило 3(с).

Отже, черговість застосування методів класифікації така:

а)точний опис товару;

б)розпізнавальна ознака;

в)товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.

Відповідно до Правила 3(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3(а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

Відповідно до Пояснень до правила 3(b) зазначено, що у всіх цих випадках товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій цей критерій застосовний.

Основна розпізнавальна ознака (критерій) може визначатися різними чинниками залежно від виду товару. Вона може, наприклад, визначатися природою матеріалу чи компонента, його об`ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, що відіграє цей матеріал чи компонент у використанні товару.

Аналізуючи наведені норми можна дійти висновку, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТ ЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

При вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, про порушення платником податків норм митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 19.04.2019 у справі №804/537/18.

Судом встановлено, що відповідно митних декларацій №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018 позивачем імпортований товар Колісні пари бувші у використанні 1971-199 випуску, для залізничних вагонів . Виготовлені зі сталі, штамповані, ГОСТ 9036-88.

Даний товар задекларовано за кодом згідно УКТ ЗЕД 8607 19 10 10 (ставка ввізного мита 0%). За результатами митного оформлення товар випущено у вільний обіг.

Контролюючий орган не погоджується з визначеним позивачем кодом товару за УКТ ЗЕТ, оскільки вважає, що даний товар складається з кількох елементів, отже не є штампованим, у зв`язку з чим має кваліфікуватись за кодом згідно УКТ ЗЕД 8607 19 10 90.

Суд вважає, що така позиція контролюючого органу є необґрунтованою, та зазначає таке.

Відповідно до примітки до Групи 86 Залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів ОПІ до товарної позиції 8607 серед інших (inter alia) включаються:

(a) осі, колеса, колісні пари (ходові частини), металеві колісні бандажі, ободи і маточини та інші частини коліс;

(b) рами, підрамники, візки моторні та немоторні;

(с) осьові букси, гальмові пристрої;

(d) буфери для рухомого складу; крюки та інші зчіпні пристрої та міжвагонні з`єднання;

(e) кузови.

Позиція 8607: Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: - візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, їх частини: 8607 11 00 00 - ведучі візки та ведучі ходові балансирні візки; 8607 12 00 00 - інші візки та ходові балансирні візки; 8607 19 - інші, включаючи частини: 8607 19 10 вісі, змонтовані або нi; колеса та їх частини: 8607 19 10 10 - штамповані сталеві; 8607 19 10 90 - інші.

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД , затверджених наказом ДФС України від 9 червня 2015 року № 401, до товарної групи 86 включаються локомотиви та рухомий состав та їх частини, а також деякі типи шляхового обладнання і пристрої для залізниць або трамвайних колій будь-якого виду (включаючи вузькоколійні, монорельсові дороги і т.п.). До неї також включаються контейнери, спеціально призначені та обладнані для перевезення одним або декількома видами транспорту. Сюди також входить механічне (включаючи електромеханічне) сигналізаційне устаткування, пристрої для забезпечення безпеки чи керування рухом для усіх видів транспорту (включаючи перераховане вище устаткування для стоянок).

Ці різні вироби класифікуються таким чином:

(А) Самохідні залізничні засоби пересування усіх видів, такі як залізничні локомотиви чи моторні вагони трамваю та автомотриси (товарні позиції 8601 - 8603). До товарної позиції 8602 також включаються тендери локомотивів. Локомотиви, в яких застосовуються два види приводу, розглядаються в тій товарній позиції, що відповідає основному типу їх приводу.

(B) Залізничні або трамвайні пересувні ремонтні майстерні чи засоби технічного обслуговування, незалежно від того, самохідні вони чи ні (товарна позиція 8604).

(C) Різні види несамохідних вагонів (залізничні або трамвайні пасажирські вагони і багажні вагони, залізничні або трамвайні вантажні вагони, вантажні платформи і т.п.) (товарні позиції 8605 і 8606).

(D) Частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю та іншого рухомого составу (товарна позиція 8607), а також шляхове устаткування і пристрої для залізниць і трамвайних колій і механічне (включаючи електромеханічне) сигналізаційне устаткування або пристрої керування рухом автомобілів, залізничних потягів або інших наземних транспортних засобів, суден чи літальних апаратів (товарна позиція 8608).

(E) Контейнери, спеціально призначені та обладнані для перевезення одним чи декількома видами транспорту (товарна позиція 8609).

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8607, до цієї товарної позиції включаються частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу за умови, що такі частини відповідають одночасно двом таким вимогам:

(i) вони повинні бути ідентифіковані як частини, придатні для застосування лише чи переважно з вищезгаданими транспортними засобами;

(ii) вони не повинні виключатися положеннями приміток до розділу XVII.

Частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу включають:

(1) Візки з двома чи кількома осями, а також ходові балансирні візки, які складаються з рами лише з однією віссю.

(2) Прямі чи колінчасті осі, у складеному або розібраному вигляді.

(3) Колеса та їх частини (колісні центри, металеві бандажі і т.п.).

Додаткові пояснення до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90 визначають, що ці категорії також включають колісні пари в зібраному або незібраному вигляді, колеса та їхні частини, згадувані в пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607.

Отже товарні позиції 8607 19 10 10 та 8607 19 10 90 застосовуються до товару частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу, у тому числі колісних пар в зібраному або незібраному вигляді , у залежності від методу та матеріалу виготовлення - штамповані сталеві або інші.

Суд звертає увагу, що той факт, що колісні пари складаються з кількох елементів, не впливає на підстави віднесення товару до позицій 8607 19 10 10 або 8607 19 10 90, оскільки навіть зі змісту Додаткових пояснень до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90 вбачається, що колісні пари не є суцільними, а збираються зі складових частин.

З урахуванням характеристик імпортованого товару, суд дійшов висновку, що даний товар вірно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8607 19 10 10, що підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами, а саме: митними деклараціями, у яких зазначено, що колісні пари виготовлені зі сталі методом штампування; Актами про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеним керівництвом м/п Запоріжжя-центральний , з яких вбачається, що здійснено перевірку відповідності кількості та опису товару, зазначеного у митній декларації, оглянутий товар відповідає відомостям, заявленим в митній декларації та товаро-супровідній документації, невідповідностей та порушень не виявлено; інформацією Випробовувального центру продукції вагонобудування ДП УкрНДІВ від 22..03.2018 №06.7-33-415, відповідно до якої відповідно до ДСТУ ГОСТ 10791:2016 Колеса суцільнокатані. Технічні умови колеса суцільнокатані виготовляються методом деформування в нагрітому стані (гарячого деформування, а саме штампування з подальшим прокатуванням)

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду судом встановлено, що єдиною підставою для проведення перевірки стало отримання відповідачем від Державної фіскальної служби України роз`яснень щодо класифікації товару колісні пари , відповідно до якого отримано відповідь від Європейської комісії Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Директорату А Митна політика, законодавство, митний тариф щодо класифікації колісних пар , в якій зазначено: колісні пари, зібрані з віссю та двома колесами, повинні бути класифіковані як частини залізничного транспорту, вісі та колеса, вісі зібрані в товарній позиції категорії 8607 19 10 Комбінованої номенклатури. Згідно УКТ ЗЄД класифікація колісних пар здійснюється у товарній під категорії 8607 19 10 90.

При цьому не наведено жодних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки, передбачених п.1 ч.2 ст.351 МК України, зокрема, не вказано про наявність ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, або отримання відповідної інформації від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, або наявних висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Також не надано доказів того, що під час митного оформлення даного товару були ознаки складного випадку класифікації товару, оскільки не виникло жодних суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, не відбирались зразки для проведення досліджень тощо.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. За цих підстав суд також відхиляє посилання відповідача на інформацію про колісні пари з мережі Інтернет.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність з боку відповідача спростування доводів позивача будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України.

За таких підстав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 11.09.2019 за подання адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2835,44 грн, який у повному обсязі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про необхідність задоволення позову, наявні підстави для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області, а саме, судового збору у розмірі 2835,44 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006581412 від 20 травня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006591412 від 20 травня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства Торгівельно-виробнича компанія Ініціал судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 835,44 грн (дві тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 44 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне підприємство Торгівельно-виробнича компанія Ініціал , місцезнаходження: 69050, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.3, кв.67; код ЄДРПОУ 35719421.

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 27.01.2020.

Суддя М.О. Семененко