Постанова

від 11.11.2020 по справі 280/4694/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/4694/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року (суддя Семененко М.О., м. Запоріжжя) у справі № 280/4694/19

за позовом Приватного підприємства ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ІНІЦІАЛ

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У вересні 2019 року ПП ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ІНІЦІАЛ звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.05.2019 №0006581412 та №0006591412.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2020 позовні вимоги задоволено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю висновків, що викладені податковим органом у акті перевірки позивача щодо віднесення імпортованого ним товару до товарної позиції за УКТ ЗЕД 8607 19 10 90, оскільки правомірність класифікації позивачем вказаного товару за товарною позицією 8607 19 10 10 підтверджено матеріалами справи, з яких, зокрема, вбачається, що імпортовані позивачем колісні пари виготовлені зі сталі методом штампування. Належних доказів на спростовування вказаних обставин податковим органом не надано. Водночас, листи, на які посилається податковий орган в обґрунтування своєї позиції мають лише інформаційний або довідковий характер.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що декларантом не надано жодного техніко-технологічного документа, який підтверджує, що вказані товари - колісні пари, повинні бути та були виготовлені методом штампування та навпаки, надані лише ті документи, що підтверджують застосування інших методів виготовлення, окрім штампування колісних пар. Звернув увагу, що зі змісту листа ДП УкрНДІВ від 20.03.2018 № 06.7-33-415 Про технологію виготовлення колісних пар , на який посилається декларант, вбачається, що конкретну технологію виготовлення колісних пар визначає виробник. Згідно інформації мережі Інтернет, колісна пара складається з декількох елементів, сприймає навантаження від надресорсної частини локомотива (вагона) і передає на рейки. У локомотивів колісна пара має шестерні, через які передається тягове зусилля. Отже, за своєю складовою колісні пари відносяться до деталей, які складаються з декількох елементів, та не можуть класифікуватися у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8607 19 10 10, як штамповані сталеві. Щодо наявності підстав для проведення перевірки, скаржник послався на акт перевірки, якій містить виклад обставин для її проведення. Враховуючи зазначене, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач з апеляційною скаргою не погодився, надав відзив на неї, у якому просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції позивач вказав на надання ним під час митного оформлення, а також під час проведення перевірки копії ГОСТу 10791-2011, ГОСТу 9036-88 та копії листа ДП УкрНДІВ від 20.03.2018 № 06.7-33-415, зі змісту яких вбачається, що осі для рухомого складу і колеса суцільнокатані виготовляються методом штампування. Інших методів, ніж штампування, при виготовленні колісних пар для залізничного транспорту на території колишнього СРСР в період з 1971 по 1991 роки не застосовувалось. Крім того, під час митного оформлення до огляду позивачем були надані самі колісні пари. Жодних додаткових документів під час митного оформлення від декларанта митним органом витребувано не було. Разом із цим, податковий орган без проведення огляду та без дослідження жодної техніко-технологічної документації дійшов протиправного висновку щодо віднесення імпортованого позивачем товару до товарної категорії 8607 19 10 90, що не підтверджено жодним належним доказом з боку скаржника. Окрім цього, позивач вказав, що товарні категорії

8607 11 00 - 8607 19 90 включають у себе колісні пари як в зібраному, так і не в зібраному вигляді. Отже, посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції на те, що імпортовані позивачем колісні пари складаються з декількох елементів, у зв`язку з чим мають бути віднесені до товарної категорії 8607 19 10 90 є довільним трактуванням податковим органом положень нормативних актів.

У судовому засіданні 11.11.2020 представник позивача викладену позицію підтримав.

Скаржник, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання 11.11.2020 свого представника не направив, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертався.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника скаржника.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.7 ч.1 ст.336, п.3 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019 № 1235, службовою особою ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна невиїзна перевірка ПП TBK Ініціал з питання дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів колісні пари, бувші у використанні 1971-1991 року випуску, для залізничних вагонів за митними деклараціями №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018, за кодом 8607 19 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 22.04.2019 №236/08-01-14-12/35719421, яким встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема №№ 1 та 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII, Пояснень до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності , п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 151 223,57 грн, в тому числі: ввізне мито у сумі 126 019,63 грн; податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) (ПДВ) у сумі 25 203,94 грн. (а.с. 11-19).

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991 року випуску, для залізничних вагонів , який імпортований за митними деклараціями №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018, встановлено заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів внаслідок декларування вказаного товару за кодом 8607 19 10 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%) замість коду 8607 19 10 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%).

Так, митне оформлення товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991 року випуску, для залізничних вагонів здійснювалося на підставі наданих до митного оформлення документів.

Згідно з описом, наведеним у графі 31 митної декларації та документами, вказаними в графі 44 митної декларації та наданими до перевірки, товар Колісна пара є елементом ходової частини рейкових транспортних засобів, що являє собою пару коліс, жорстко посаджених на вісь, що обертається разом з віссю, як єдине ціле.

За інформацією з мережі Інтернет колісна пара (рос. колесная пара, анг. Wheeled pair нім. Radpaar n.) - це елемент локомотива чи вагона, який складається з двох коліс, напресованих на вісь. Колісна пара - основний елемент залізничних візків локомотива вагона. Вона сприймає навантаження від надресорної частини локомотива (вагона) і передає на рейки. У локомотивів колісна пара має шестірні, через які передається тяглове зусилля.

Виходячи з текстового опису товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД, у цій товарній позиції класифікуються частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу за умови, що такі частини відповідають одночасно двом таким вимогам:

(i) вони повинні бути ідентифіковані як частини, придатні для застосування лише переважно з вищезгаданими транспортними засобами;

(ii) вони не повинні виключатися положеннями приміток до розділу XVII.

У пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607 УКТ ЗЕД зазначено, що до частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого состава включають, зокрема, прямі чи колінчасті осі, у складеному або розібраному вигляді, та колеса та частини (колісні центри, металеві бандажі тощо).

Згідно з Додатковими поясненнями до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 10 УКТ ЗЕД визначено, що ці категорії включають, зокрема, колісні пари в зібраному а також незібраному вигляді, колеса та їхні частини, згадувані в пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607.

Крім того, за інформацією ДФС України згідно з роз`ясненнями, наданими Генеральним директоратом з оподаткування та митного союзу Директорату А Митна політика, законодавство, митний тариф Європейської комісії листом №Ref.Are(2018)6594703 щодо класифікації колісних пар : колісні пари, зібрані з віссю та двома колесами, повинні бути класифіковані як частини залізничного транспорту, вісі та колеса, вісі зібрані в товарній категорії 8607 19 10 Комбінованої номенклатури .

Отже, згідно з УКТ ЗЕД класифікація колісних пар здійснюється у товарній підкатегорїї 8607 19 10 90.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України, яка зазначена у листі від 30.01.2019 №2909/7/99-99-19-03-03-17 щодо класифікації колісних пар, а також підтримана листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України від 22.03.2019 №9610/7/99-99-19-03-03-17 щодо класифікації товару Колісні пари бувші у використанні 1971-1991 року випуску, для залізничних вагонів за МД IM 40 №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018.

Внаслідок встановлених порушень, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 20.05.2019 №0006581412, яким визначено грошове зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у розмірі 157 524,24 грн, у тому числі

126 019,63 грн. грошове зобов`язання та 31 504,91 грн штрафні санкції;

- від 20.05.2019 року №0006591412, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 31 504,93 грн, у тому числі 25 203,94 грн грошове зобов`язання та 6 300,99 грн штрафні санкції (а.с. 9-10).

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 16.08.2019 №39442/6/99-99-11-06-03-25 податкові повідомленні-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Правомірність винесення ГУ ДФС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень від 20.05.2019 № 0006581412, №0006591412 є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.67 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до ч.2 ст.67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частиною 1 ст.69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.2 ст.69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.4 ст.68 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 ст.69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

За змістом ч.7 ст.69 Митного кодексу України, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 1 Закону України Про митний тариф України передбачено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 428 від 21 травня 2012 року (далі - Порядок №428), визначено процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п.п. 2, 4 Порядку №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД (далі ОПІ) є додатком до Закону України.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401.

Відповідно до Правила 1 ОПІ назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

У разі коли згідно з Правилом 2(b) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться відповідно до Правила 3 таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

(b) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 (а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 (а) або З (Ь), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Це правило передбачає три методи класифікації товарів, які на перший погляд можуть бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, або згідно з умовами Правила 2 (b), або за будь-якої іншої причини. Ці методи застосовуються в тій послідовності, в якій в якій вони наведені в цьому Правилі. Отже, Правило 3 (b) застосовуються лише тоді, коли Правило 3 (а) не підходить для класифікації, а якщо й Правила 3 (а) та 3 (b) не підходять, то застосовується Правило 3 (с).

Отже, черговість застосування методів класифікації така:

а) точний опис товару;

б) розпізнавальна ознака;

в) товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.

Відповідно до Правила 3 (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

Відповідно до Пояснень до правила 3 (b) зазначено, що у всіх цих випадках товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій цей критерій застосовний.

Основна розпізнавальна ознака (критерій) може визначатися різними чинниками залежно від виду товару. Вона може, наприклад, визначатися природою матеріалу чи компонента, його об`ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, що відіграє цей матеріал чи компонент у використанні товару.

Отже, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТ ЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно митних декларацій №112080/2018/009685 від 25.04.2018, №112080/2018/010929 від 10.05.2018, №112080/2018/012789 від 30.05.2018, №112080/2018/029657 від 04.12.2018 позивачем імпортований товар Колісні пари бувші у використанні 1971-199 випуску, для залізничних вагонів . Виготовлені зі сталі, штамповані, ГОСТ 9036-88.

Вказаний товар задекларовано за кодом згідно УКТ ЗЕД 8607 19 10 10 (ставка ввізного мита 0%). За результатами митного оформлення товар випущено у вільний обіг.

Контролюючий орган за результатами перевірки позивача дійшов висновку, що імпортований ним товар складається з кількох елементів, отже не є штампованим, у зв`язку з чим має кваліфікуватись за кодом згідно УКТ ЗЕД 8607 19 10 90.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов висновку про протиправність такої позиції, виходячи з наступного.

Відповідно до примітки до Групи 86 Залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів ОПІ до товарної позиції 8607 серед інших (inter alia) включаються:

(a) осі, колеса, колісні пари (ходові частини), металеві колісні бандажі, ободи і маточини та інші частини коліс;

(b) рами, підрамники, візки моторні та немоторні;

(с) осьові букси, гальмові пристрої;

(d) буфери для рухомого складу; крюки та інші зчіпні пристрої та міжвагонні з`єднання;

(e) кузови.

Позиція 8607: Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: - візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, їх частини: 8607 11 00 00 - ведучі візки та ведучі ходові балансирні візки; 8607 12 00 00 - інші візки та ходові балансирні візки; 8607 19 - інші, включаючи частини: 8607 19 10 вісі, змонтовані або нi; колеса та їх частини: 8607 19 10 10 - штамповані сталеві; 8607 19 10 90 - інші.

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД , затверджених наказом ДФС України від 9 червня 2015 року № 401, до товарної групи 86 включаються локомотиви та рухомий состав та їх частини, а також деякі типи шляхового обладнання і пристрої для залізниць або трамвайних колій будь-якого виду (включаючи вузькоколійні, монорельсові дороги і т.п.). До неї також включаються контейнери, спеціально призначені та обладнані для перевезення одним або декількома видами транспорту. Сюди також входить механічне (включаючи електромеханічне) сигналізаційне устаткування, пристрої для забезпечення безпеки чи керування рухом для усіх видів транспорту (включаючи перераховане вище устаткування для стоянок).

З окрема, до підгрупи (D) групи 86 належать частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю та іншого рухомого составу (товарна позиція 8607).

Згідно Пояснень до товарної позиції 8607, до цієї товарної позиції включаються частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу за умови, що такі частини відповідають одночасно двом таким вимогам:

(i) вони повинні бути ідентифіковані як частини, придатні для застосування лише чи переважно з вищезгаданими транспортними засобами;

(ii) вони не повинні виключатися положеннями приміток до розділу XVII.

Частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу включають:

(1) Візки з двома чи кількома осями, а також ходові балансирні візки, які складаються з рами лише з однією віссю.

(2) Прямі чи колінчасті осі, у складеному або розібраному вигляді.

(3) Колеса та їх частини (колісні центри, металеві бандажі і т.п.).

Додаткові пояснення до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90 визначають, що ці категорії також включають колісні пари в зібраному або незібраному вигляді, колеса та їхні частини, згадувані в пунктах (2) і (3) Пояснень до товарної позиції 8607.

Отже товарні позиції 8607 19 10 10 та 8607 19 10 90 застосовуються до товару частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу, у тому числі колісних пар в зібраному або незібраному вигляді , у залежності від методу та матеріалу виготовлення штамповані сталеві або інші.

З урахуванням характеристик імпортованого товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що імпортований позивачем товар вірно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8607 19 10 10, що підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами, а саме: митними деклараціями, у яких зазначено, що колісні пари виготовлені зі сталі методом штампування; Актами про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеним керівництвом м/п Запоріжжя-центральний , з яких вбачається, що здійснено перевірку відповідності кількості та опису товару, зазначеного у митній декларації, оглянутий товар відповідає відомостям, заявленим в митній декларації та товаро-супровідній документації, невідповідностей та порушень не виявлено; інформацією Випробовувального центру продукції вагонобудування ДП УкрНДІВ від 22.03.2018 №06.7-33-415, відповідно до якої відповідно до ДСТУ ГОСТ 10791:2016 Колеса суцільнокатані. Технічні умови колеса суцільнокатані виготовляються методом деформування в нагрітому стані (гарячого деформування, а саме штампування з подальшим прокатуванням) (а.с. 53-54, 59).

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України податковим органом не надано жодного належного доказу на підтвердження належності імпортованого позивачем товару до товарної підкатегорії 8607 19 10 90.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на інформацію мережі Інтернет, оскільки скаржником не зазначено, на якому саме сайті розміщена вказана інформація, а також не надано витягу з такого сайту. Відповідно, колегія суддів не може надати належну оцінку вказаній інформації та джерелу її походження.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на листи Департаменту адміністрування митних платежів, оскільки згідно чинного законодавства вказаний орган не наділений повноваженнями щодо визначення коду УКТ ЗЕД товару шляхом викладення таких рішень у листах.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до ч.8 ст.69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що той факт, що колісні пари складаються з кількох елементів, не впливає на підстави віднесення товару до позицій 8607 19 10 10 або 8607 19 10 90, оскільки навіть зі змісту Додаткових пояснень до товарних категорій 8607 11 00 - 8607 19 90 вбачається, що колісні пари не є суцільними, а збираються зі складових частин.

Вказане твердження суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовано.

Окрім цього, судом першої інстанції вірно враховано відсутність під час митного оформлення імпортованого позивачем товару ознак складного випадку класифікації товару, оскільки у митного органу не виникло жодних суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, не відбирались зразки для проведення досліджень тощо.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що висновки, викладені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні, не спростовані доводами апеляційної скарги, а позиція податкового органу, що викладену у акті перевірки позивача, не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.

Щодо наявності підстав для проведення перевірки позивача, колегія суддів зазначає, що згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та змістом акту перевірки підтверджено, що єдиною підставою для проведення перевірки стало отримання скаржником від Державної фіскальної служби України роз`яснень щодо класифікації товару колісні пари , відповідно до якого отримано відповідь від Європейської комісії Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Директорату А Митна політика, законодавство, митний тариф щодо класифікації колісних пар , в якій зазначено: колісні пари, зібрані з віссю та двома колесами, повинні бути класифіковані як частини залізничного транспорту, вісі та колеса, вісі зібрані в товарній позиції категорії

8607 19 10 Комбінованої номенклатури. Згідно УКТ ЗЄД класифікація колісних пар здійснюється у товарній під категорії 8607 19 10 90.

При цьому, податковим органом не наведено жодних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, зокрема, не вказано про наявність ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, або отримання відповідної інформації від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, або наявних висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Отже, посилання скаржника на наявність обставин для проведення перевірки позивача, що викладені у акті перевірки спростовано матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення перевірки позивача, а також про протиправність податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень від 20.05.2019 № 0006581412, №0006591412, внаслідок чого вказані рішення підлягають скасуванню.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 280/4694/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статей 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 19.11.2020 р.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов