Рішення

від 30.01.2020 по справі 420/2448/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2448/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Збарацької А.І.

За участю сторін:

Представника позивача: Кузнецової Л.О.

Представників відповідача: Клівець М.Ю., Українського Д.В., Лишенко О.Л.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КІМ до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю КІМ , в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради від 04.02.2019 року №4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 57 630,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувану постанову відповідачем було винесено незаконно, на підставі акту про недопущення посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради на об`єкт будівництва товариства з обмеженою відповідальністю КІМ , та складеного на підставі необґрунтованих висновків цього акту протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому позивач не відмовляв у допуску посадових осіб органу ДАБК до перевірки, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю КІМ не було повідомлено про факт та підстави її проведення, а тому уповноважені посадові особи підприємства не могли та не були присутніми на об`єкті перевірки та при складанні зазначених вище документів щодо її проведення. Крім того, позивача не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке було зафіксовано в акті перевірки та приписі, та стало підставою для необґрунтованого притягнення ТОВ КІМ до відповідальності оскаржуваною постановою.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю КІМ було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

01.10.2019 року, 24.10.2019 року, 06.11.2019 року, 03.12.2019 року у справі були проведені підготовчі засідання, в яких представники позивача та відповідача надали пояснення, відзив на адміністративний позов (т.1 а.с.85-90), відповідь на відзив (т.1 а.с.119-123), заперечення (т.1 а.с.129-132) та додаткові письмові докази (т.1 а.с.91-106, 133-173, 196-202, т.2 а.с.1, 6-9).

Ухвалою суду від 03.12.2019 року провадження у справі було зупинено на підставі п.1 ч.2 ст. 236 КАС України.

21.01.2020 року провадження у справі було поновлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради проти задоволення позовних вимог позивача заперечували з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (т.1 а.с.85-90) та зазначили, що на підставі наказу №18 від 18.01.2019 року, направлень на проведення позапланового заходу від №18 від 18.01.2019 року посадовими особами відповідача було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , база відпочинку Вероніка .

Разом з тим, посадові особи відповідача не змогли потрапити на об`єкт будівництва та приступити до проведення перевірки у зв`язку із недопущенням їх позивачем до її проведення. З урахуванням вищевказаного відповідач вважає, що оскаржувану постанову було винесено обґрунтовано, у встановленому законом порядку та в межах повноважень відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради, а тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання її протиправною та скасування у справі відсутні.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 18.03.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності товариству з обмеженою відповідальністю КІМ на праві приватної власності належать будівлі та споруди бази відпочинку Вероніка , які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 9 (т.1 а.с.196-202).

13.09.2018 року Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернулась до Державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області із заявою про проведення перевірки законності використання товариством з обмеженою відповідальністю КІМ земельної ділянки та законності забудови на ній за адресою: Одеська область, смт. Затока, вул. Лазурна, 9 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0130); та земельної ділянки за адресою: Одеська АДРЕСА_1 , 7 (земельна ділянка без кадастрового номеру та знаходиться між земельними ділянками з кадастровими номерами 5110300000:02:019:0002 та 5110300000:02:019:0130) (т.1 а.с.94-95).

04.10.2018 року зазначена заява Державною архітектурною будівельною інспекцією в Одеській області була переадресована до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, та отримана останнім 08.11.2018 року (т.1 а.с.93).

З огляду на вищезазначене, 28.12.2018 року відповідачем було надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю КІМ лист №460 з вимогою надати в строк до 17.01.2019 року правовстановлюючі документи не земельну ділянку за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 9, база відпочинку Вероніка ); правовстановлюючі документи на нерухоме майно (будівлі та споруди) які знаходяться на зазначеній земельній ділянці; та дозвільні документи на об`єкт, що знаходиться за зазначеною адресою (т.1 а.с.96-97).

Також повідомлено позивачу, що 18.01.2019 року о 11 год. 00 хв. відповідачем буде зроблено виїзд на місце для проведення позапланової перевірки за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. АДРЕСА_1 , 9, база відпочинку Вероніка та зазначено про необхідність представника товариства з обмеженою відповідністю КІМ бути присутнім, допустити посадових осіб до проведення позапланової перевірки на вказаному об`єкті та надати їм всі необхідні для проведення перевірки документи.

Зазначений лист було надіслано позивачу 03.01.2019 року (т.1 а.с.97).

18.01.2019 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради Одеської області було прийнято наказ №18 від 18.01.2019 року (т.1 а.с.91), яким уповноважено головного спеціаліста відділу державного архітектурного будівельного контролю Лишенко О.Л. та головного спеціаліста-юрисконсульта відділу державного архітектурного будівельного контролю Клівця М.Ю. в період з 18.01.2019 року по 31.01.2019 року провести позапланову перевірку дотримання ТОВ КІМ вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: Одеська область, смт. Затока, вул. Лазурна, 9.

18.01.2019 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради Одеської області вищезазначеним посадовим особам було видано направлення на проведення позапланового заходу №18 від 18.01.2019 року (т.1 а.с.92).

18.01.2019 року головним спеціалістом відділу державного архітектурного будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Лишенко О.Л. із залученням головного спеціаліста-юрисконсульта відділу державного архітектурного будівельного контролю Клівця М.Ю. було складено акт про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (т.1 а.с.98). У вказаному акті зазначено, що він складений у присутності директора бази відпочинку Вероніка (власником якої є ТОВ КІМ ) ОСОБА_1 , який не допустив зазначених посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 9.

На підставі зазначеного акту зазначеними посадовими особами відповідача в той же день було винесено припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.01.2019 року, яким зобов`язано ТОВ КІМ 01.02.2019 року допустити посадових осіб відділу державного архітектурного будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради Одеської та надати необхідні документи для перевірки (т.1 а.с.67).

Також ними було складено відносно ТОВ КІМ протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2019 року, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 04.02.2019 року о 11 год. 00 хвилин (т.1 а.с.64).

Вищезазначені документи (акт, протокол та припис) супровідним листом від 22.01.2019 року №18 (т. 1 а.с.102) були відправлені відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю КІМ .

04.02.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем була прийнята постанова №4 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до якої ТОВ КІМ визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 57 630,00 гривень (т.1 а.с.68-70).

Підставами для винесення зазначеної постанови було вказано те, що позивач не допустив посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради до перевірки об`єкта будівництва та не надав документи, необхідні для здійснення архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням пункту 1 та 7 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абзацу 1 та 8 пункту 11 та пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.ст.10, 17 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений 23.05.2011 року Постановою Кабінету Міністрів України №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з п.п.5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали.

Відповідно до положень п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що законодавством на суб`єкт містобудування покладено обов`язок допустити уповноважених осіб органу архітектурно-будівельного контролю на відповідний об`єкт для проведення перевірки. Однак, виконанню зазначеного обов`язку має передувати сукупність наступних умов: підконтрольний суб`єкт містобудування повинен бути обізнаний щодо проведення такої перевірки та йому має бути пред`явлено направлення на її проведення та службове посвідчення особи, якій доручено проведення такої перевірки.

Відтак, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки є можливим забезпечення участі уповноважених осіб суб`єктів містобудування під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки. При цьому необізнаність суб`єкта містобудування щодо проведення перевірки виключає наявність практичної можливості виконання обов`язку щодо забезпечення допуску контролюючого органу на відповідний об`єкт.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідачем під час розгляду адміністративної справи не було спростовано твердження представника товариства з обмеженою відповідальністю КІМ про те, що позивач не був обізнаний про дату та час проведення позапланового заходу 18.01.2019 року, а тому не мав можливості забезпечити присутність уповноваженої особи підприємства на перевіряємому об`єкті з метою допуску працівників відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради до перевірки. Факт отримання товариством з обмеженою відповідністю КІМ листа відповідача №460 від 28.12.2018 року, наказу №18 від 18.01.2019 року про проведення позапланової перевірки ТОВ КІМ позивачем в судовому засіданні заперечувався та під час офіційного з`ясування обставин в справі відповідачем доведений не був.

Також суд зазначає, що форма акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Наказ №240).

Так відповідно до додатку 2 цього Наказу обов`язковими реквізитами вищезазначеного акту є: дата складання; місце складання; посада, прізвище осіб, що проводили перевірку; посаді, прізвища та ініціали залучених осіб; посади, прізвища уповноваженої особи юридичної особи.

Надаючи оцінку акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 18.01.2019 року судом вбачається, що такий акт був складений відповідачем у присутності директора бази відпочинку Вероніка (власник ТОВ КІМ) ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час проведення перевірки зазначена особа не була ні засновником (власником), ні керівником товариства з обмеженою відповідальністю КІМ , а також не була особою, яка мала право представляти юридичну особу позивача у правовідносинах з третіми особами та вчиняти дії від її імені без довіреності (т.1 а.с.16-21).

При цьому представники відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради в обґрунтування складення спірного акту перевірки, протоколу та припису від 18.01.2019 року в присутності зазначеної особи посилались на факт того, що при проведенні попередніх контролюючих заходів у 2017 році органом ДАБК щодо ТОВ КІМ , Пеліванов П.Д. представляв інтереси підприємства та підписував складені контролюючим органом документи на підставі довіреності (а.с. 133-171).

Суд з даного приводу відхиляє посилання представників відповідача у судовому засіданні на копію довіреності №13, яка була видана товариством з обмеженою відповідальністю КІМ на ім`я ОСОБА_1 та наділяла його правом підпису документів, оскільки зазначена довіреність була дійсна лише до 30.11.2017 року (т.2 а.с.1).

При цьому, за твердженням представника позивача в судовому засіданні, ОСОБА_1 , у присутності якого складався зазначений акт, працював на базі відпочинку Вероніка сезонно з 15 травня по 15 вересня щорічно та здійснював покладені на нього функції щодо керівництва базою відпочинку в літній сезон, однак при перевірці 18 січня 2019 року не мав юридичних повноважень діяти від імені підприємства, а також представляти інтереси ТОВ КІМ за довіреністю.

Зазначених обставин представниками суб`єкта владних повноважень під час розгляду справи в суді спростовано не було.

На підставі вищезазначеного, враховуючи встановлення факту відсутності на об`єкті перевірки уповноваженої особи суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, суд доходить висновку про відсутність підстав для складення акту недопуску до перевірки та винесення на підставі цього акту протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд також зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності становлена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так відповідно до ст.1 ЗУ Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 2 закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцять мінімальних заробітних плат за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно п.9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приписи п.10 Порядку №244 визначають, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності) (п.13 Порядку №244).

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з пунктом 14 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 3 Порядку №244 у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи (п.17 Порядку №244).

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.п.17-21 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Із вищезазначених норм законодавства вбачається, що кожній особі гарантується право на участь у справі, під час розгляду якої вирішується питання про притягнення такої особи до відповідальності. Участь у розгляді справи є передумовою реалізації інших прав, а саме гарантує право на захисту від пред`явлених обвинувачень, право на надання власних заперечень, право на подання доказів, право на правову допомогу тощо.

Як було встановлено судом, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 18.01.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 04.02.2019 року та припис про усунення встановлених порушень були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Водночас будь-яких доказів вручення товариству з обмеженою відповідальністю КІМ вищезазначених документів відповідачем до суду надано не було, а позивачем зазначені обставини заперечувались.

Таким чином відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради не було спростовано твердження позивача і про те, що на день розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, позивач не був обізнаний про дату та час розгляду справи, не отримав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також відповідні протокол та припис, що позбавило його можливості як бути присутнім під час винесення оскаржуваної постанови, так і надавати відповідні докази та пояснення, інші відомості, що мають суттєве значення для справи, що в свою чергу є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови №4 від 04.02.2019 року, як винесеної з порушенням законодавчо встановленої процедури, прав та інтересів підприємства позивача.

Аналогічну правову позицію було висловлено П`ятим апеляційним адміністративним судом від 06 серпня 2019 року по справі №520/2156/18.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч приписам КАС України, не довів суду правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови щодо накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ввід 04.02.2019 року №4, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю КІМ про визнання зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та його скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення від 25.04.2019 року №209 про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 1921,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю КІМ у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 139, 180, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю КІМ (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 16 А) до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради №4 від 04.02.2019 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю КІМ штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 57630,00 грн.

Стягнути з відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь товариства з обмеженою відповідальністю КІМ суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 30 січня 2020 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.