Рішення

від 27.01.2020 по справі 580/1022/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року справа № 580/1022/19

17 годин 57 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1022/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-2 (вул. Шевченка, 115, кв. 106, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40034585) [представник позивача, адвокат Сизько Б.Б. - за довіреністю]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача Каландирець А.В. - за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2018 № 0012971410, прийняв рішення.

25.03.2019 ТОВ КИТ-2 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.10.2018 №0012971410 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 261343 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 18.06.2019. Ухвалою від 18.06.2019 зупинено провадження у справі № 580/1022/19. Ухвалою від 09.10.2019 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 29.10.2019. Ухвалою від 29.10.2019 оголошено перерву. Підготовче судове засідання призначено на 18.11.2019. Ухвалою від 18.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про виклик і допит свідка та закрито підготовче судове провадження, справу призначено до розгляду по суті на 27.11.2019. Ухвалою від 27.01.2019 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду допитати у якості свідка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зупинено провадження у адміністративній справі № 580/1022/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-2 (код ЄДРПОУ 40034585) до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2018 № 0012971410 до надходження ухвали суду, який виконуватиме доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення. Ухвалою від 27.01.2020 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 27.01.2020.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.10.2018 прийнято податкове повідомлення - рішення (далі - ППР) № 0012971410 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 261343 грн. Підставою для прийняття оскаржуваних ППР стали порушення, що відображені у акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з ПДВ за період з 01.12.2015 до 31.12.2015 та з податку на прибуток за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 у взаємовідносинах з ТОВ Мармар Тех (код ЄДРПОУ 3949330) до 20.05.2016 назва підприємства - ТОВ Арматех Буд ). Позивач вважає зазначене ППР протиправним, позаяк немає податку на прибуток приватних підприємств, у акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.09.2018 ревізор давав правову оцінку договору будівельного підряду від 02.11.2015 № 02/11-2015, а саме: аналізував зміст договору, порядок та строки виконання зобов`язань сторонами, тощо. Зазначені дії ревізора були здійснені поза межами повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Позивач посилається на презумпцію добросовісності платника, економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Ревізор не навів у акті перевірки від 27.09.2018 переконливих доводів та письмових доказів, що би підтверджували недобросовісність саме TОB КИТ-2 як платника податків, не доведена нереальність операцій у рамках господарських правовідносин ТОВ КИТ-2 з ТОВ Арматех Буд , у акті перевірки не зазначено належних та допустимих доказів, що би підтверджували побудову ТОВ КИТ-2 фінансово-господарських правовідносин на підставі свідомого укладання договорів з ТОВ Арматех Буд , яке начебто не виконує свої податкові зобов`язання. Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Позивач зазначає, що надані ревізору первинні та платіжні документи підтверджують те, що господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ КИТ-2 , яке фактично оплатило у безготівковому порядку через банківські установи усі роботи, виконані ТОВ Арматех Буд за договором будівельного підряду № 02/11-2015. У разі порушення з боку ТОВ Арматех Буд податкового законодавства, це не може бути підставою для притягнення до відповідальності ТОВ КИТ-2 . У обґрунтування своєї позиції позивач посилався на рішення ЄСПЛ у справах Bulves AD проти Болгарії та Інтерсплав проти України, рішення Верховного Суду України від 09.09.2008 № 21-500во08, від 01.06.2010 № 21-573во10, від 11.12.2007 № 21-1376во06, від 29.11.2016 № 800/441/16, постанови Верховного Суду від 09.10.2018 № 815/3459/17, від 02.10.2018 № 808/2524/17, від 18.09.2018 у справі № 802/2231/17-а. Керівника ТОВ Арматех Буд Олендра І.П. визнано (ЄДРСР 57043054) винним. 29.10.2019 представником позивача подано заяву про доповнення підстав позову. У заяві, зокрема зазначено, що у наказі від 15.08.2018 № 1484 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ КИТ-2 , за результатами якої прийнято оскаржуване ППР, не зазначено місце проведення перевірки, зміст наказу № 1484 щодо початку перевірки не сформульований з достатньою точністю, не сформульовано фактичні обставини, що слугували підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ КИТ-2 . Зі змісту наказу неможливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу (а не юридичну) для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Позивач вважає, що у зв`язку з порушенням вимог щодо повідомлення платника податків про дату початку перевірки та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, складений відповідачем акт від 27.09.2018 № 374/23-00-14-1007/40034585 є неналежним доказом. Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, 27.06.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позов де зазначив, що оскаржуване ППР прийнято на підставі висновків документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КИТ-2 з ПДВ за період з 01.12.2015 до 31.12.2015 та податку на прибуток за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 у взаємовідносинах з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ). Під час перевірки встановлено, що згідно з карткою рах. 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2015 рік операції у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд відображено так: Дт 39 Кт 631 - 1451908,21 грн, Дт 6442 Кт 631 - 290381,64 грн, Дт 631 К 311 - 1000000,00 грн, Дт 631 К 311 - 742289,85 грн. Сальдо на 01.01.2015 відсутнє. Бухгалтерський рахунок 39 Витрати майбутніх періодів у балансі відображається у р. 1170 витрати майбутніх періодів . Згідно з Методичними рекомендаціями про заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (далі - наказ № 433), у цьому рядку відображають витрати, що понесені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але стосуються майбутніх звітних періодів. У акті перевірки визначено, що згідно з поданим ТОВ КИТ-2 фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за формою № 1-м Баланс на 31.12.2015 відсутні залишки активів на кінець звітного періоду, крім р. 1165 грошові кошти та їх еквіваленти у сумі 74,2 тис. грн. Відповідач зазначає, що згідно з поданим ТОВ КИТ-2 балансом, показник в р. 1170 витрати майбутніх періодів відсутній, що свідчить про те, що витрати пов`язані із взаємовідносинами з ТОВ Арматех Буд понесені саме в грудні 2015 року і не стосуються витрат майбутніх періодів. ТОВ КИТ-2 вартість придбання робіт у ТОВ Арматех Буд включено до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 1451908 грн. Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ Арматех Буд зареєстровано податкову накладну від 17.12.2015 №22, на підставі якої ТОВ КИТ-2 включено до складу податкового кредиту за грудень 2015 року ПДВ у сумі 290381,64 грн з вартості будівельно - монтажних робіт. До ГУ ДФС у Черкаській області надійшов вирок Печерського районного суду м. Києва стосовно директора ТОВ Арматех Буд від 05.04.2016 у справі № 757/13559/16-к за результатами кримінального провадження № 32016100000000046 від 16.03.2016 відносно ОСОБА_1 , який не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій погодився на пропозицію невстановленої особи придбати СГД з метою прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_1 визнано (ЄДРСР 57043054) винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України. З інформаційних систем ДФС встановлено, що з 09.07.2015 по 19.05.2016 керівником ТОВ Арматех Буд (на час перевірки ТОВ Мармар Тех - код 3949330) зазначено ОСОБА_1 . Згідно з поданим ТОВ Мармар Тех фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік основні засоби та інші необоротні активи відсутні. Звіт за формою 1-ДФ, звіт про нарахування єдиного внеску до контролюючого органу ТОВ Мармар Тех у 2015 році не подавалися. Проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено нереальність продажу ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) на адресу ТОВ КИТ-2 послуг будівельно-монтажних робіт, відмінних від номенклатури попередньо придбаних товарів (робіт, послуг), за відсутності придбання послуг, що продані на адресу ТОВ КИТ-2 , від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників та нереальності її надання власним трудовим і виробничим ресурсам. Встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій з продажу будівельно-монтажних робіт, документально оформлених ТОВ Арматех Буд на адресу ТОВ КИТ - 2 у грудні 2015 року на загальну суму 1742289,85 грн, у т. ч. ПДВ 290381,64 грн з огляду на відсутність зміни структури активів за такої господарської операції. Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ КИТ-2 у порушення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996), підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.4, 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення №88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, пункту 6, пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16 Витрати ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 5 П(С)БО №11 Зобов`язання завищено витрати, а саме: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік у сумі 1451908 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік у сумі 261343 грн у порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755). ТОВ КИТ-2 у порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Кодексу № 2755, статті 9 Закону № 996, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення №88, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2015 на суму 290382 грн. 29.10.2018 прийнято ППР №0012971410 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 261343 грн з огляду на ненадання інших даних бухгалтерського обліку, що би підтверджували включення документально оформлених операцій з ТОВ Мармар Тех до звітності. Відповідач зазначив, що під час прийняття оскаржуваного ППР діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом встановлено, що ТОВ КИТ-2 зареєстровано як юридичну особу 28.09.2015 (а.с.6).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755. Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу №2755 визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом встановлено, що за наказом від 15.08.2018 № 1484 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ КИТ-2 (а.с.7). За результатами судового оскарження зазначеного наказу рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 2340/4058/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу від 15.08.2018 № 1484 (а.с.72-75). У рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 № 2340/4058/18 зазначено, що фактичною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача стало ненадання ним у визначений строк пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований податковим органом з метою здійснення функції податкового контролю та отримання податкової інформації. Під час судового розгляду справи судом встановлено та визнається стронами, що позивачем в останній день перевірки - 25.09.2018 надано до Головного управління ДФС у Черкаській області копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд за грудень 2015 року. У рішенні зазначено, що суд не бере до уваги посилання позивача, що відповідачем у наказі зазначено лише правову підставу для проведення перевірки - підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу № 2755, і не зазначено фактичну підставу для призначення перевірки, оскільки як вбачається зі змісту оспорюваного наказу у ньому міститься посилання на те, що перевірку провести за період діяльності з 01.12.2015 по 31.12.2015 з метою дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Мармар Тех (код ЄДРПОУ 39419330) (до 20.05.2016 назва підприємства ТОВ Арматех буд (код за ЄДРПОУ 39419330).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надаючи оцінку твердженню позивача, що у наказі від 15.08.2018 № 1484 не зазначено місце проведення перевірки, суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1.2 Кодексу № 2755 документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні контролюючого органу. У наказі від 15.08.2018 № 1484 зазначено місце проведення невиїзної перевірки - адреса контролюючого органу. Про обізнаність ТОВ КИТ - 2 щодо місця проведення перевірки свідчить те, що позивачем у останній день перевірки - 25.09.2018 надано до Головного управління ДФС у Черкаській області копії первинних документів у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд за грудень 2015 року, що визнається сторонами та встановлено у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 2340/4058/18.

Одним із аспектів верховенства права є принцип res judicata як прояв поваги до остаточного рішення суду (рішення ЄСПЛ у справах Ponomaryov проти України). У разі остаточного вирішення спору судами рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії від 28.11.1999, № 28342/95): якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не має піддаватися сумніву.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу № 2755 прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то у цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то у цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Судом досліджено і встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КИТ-2 (код ЄДРПОУ 40034585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 у взаємовідносинах з ТОВ Мармар Тех (до 20.05.2016 назва підприємства ТОВ Арматех Буд ), результати якої оформлено актом від 27.09.2018 № 374/23-00-14-1007/40034585, де встановлено порушення статті 9 Закону № 996, підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.4, 2.1 пункту 2 Положення №88, пункту 6, пункту 11 П(С)БО 16 витрати , пункту 5 П(С)БО №11 зобов`язання завищено витрати, а саме: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік у сумі 1451908 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік у сумі 261343 грн у порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу № 2755. ТОВ КИТ-2 у порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Кодексу № 2755 завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2015 на суму 290382 грн (а.с.8-12).

Згідно ЄДРСР (82943944) - ППР від 29.10.2018 №0013001410 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 435573 грн оскаржено - у справі № 580/1024/19 провадження зупинено.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755).

29.10.2018 прийнято ППР №0012971410 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 261343 грн (а.с.13).

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 № 5370/6/99-99-11-04-01-25 ППР від 29.10.2018 № 0013001410 та № 0012971410 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.14-16)

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996. Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Згідно пункту 2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (місце складання як обов`язковий реквізит виключено згідно з наказом МФУ від 11.04.2017 № 427).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до статті 1 Закону №996 первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 2.1 договору будівельного підряду від 02.11.2015 № 02/11-2015, укладеного між ТОВ КИТ-2 , надалі замовник , яке є платником податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ Арматех Буд , надалі підрядник , яке є платником податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в особі директора Олендра Іларіона Петровича, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати відповідно до переданої замовником проектної та робочої документації та згідно діючих будівельних норм і правил підрядні роботи (а.с.118-128). Згідно пункту 2.3 договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 сторони домовились, що обсяги та строки виконання робіт погоджуються шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9а в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт зокрема, улаштування стелі з гіпсокартону, улаштування плинтуса з гранітних плит, улаштування коробу з гіпсокартону, улаштування шпаклівки. Від підрядника угоду підписано Олендрою ОСОБА_3 . (а.с.129-133).

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 2 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9а в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт зокрема, улаштування самовирівнюючої стяжки, улаштування підлоги з гранітних плит, улаштування коробу з гіпсокартону. Від підрядника угоду підписано Олендрою ОСОБА_3 . (а.с.134-135).

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 3 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9а в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт. Від підрядника угоду підписано ОСОБА_1 (а.с.136-139).

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 4 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9а в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт. Від підрядника угоду підписано Олендрою І.П. (а.с.140-141).

У справі № 5011-66/1298-2012 (ЄДРСР 30929864) про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укркапітал на майнові права на квартири загальною площею 1 116 кв. м., що розташовані у будинку № 9-а за адресою: вул. М.Грушевського у м. Києві зазначено: Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2010, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 у справі № 6/647-32/444-32/473-44/176 встановлено, що будинок № 9-а за адресою: вул. М.Грушевського у м. Києві є закінченим будівництвом та таким, що введений в експлуатацію.

Наслідки у податковому обліку платника створюють реально вчинені господарські операції, що пов`язані зі зміною стану активів, відповідають діловій меті та змісту діяльності за правочинами/договорами. Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу XIX Кодексу № 2755 визнано таким, що втратив чинність з 01.04.2011 Закон України Про оподаткування прибутку підприємств , проте зазначено сторонами у договорі як складова регулювання діяльності щодо об`єкта із закінченим будівництвом та таким, що вже був введений в експлуатацію, тобто до 2015 року згідно рішення суду у справі № 6/647-32/444-32/473-44/176.

Відповідно до частини 1 статті 532 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції на час постановлення вироку від 05.04.2016) вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Згідно частини 2 статті 395 Кримінального процесуального кодексу України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок - протягом тридцяти днів з дня проголошення. Частиною 2 статті 532 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03.06.2016 повернуто апеляційну скаргу представника обвинуваченого на вирок Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2016 в кримінальному провадженні № 32016100000000046 (ЄДРСР 58400495).

Відповідно до частини 4 статті 532 Кримінального процесуального кодексу України судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення. Вирок від 05.04.2016 набрав законної сили 03.06.2016.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 826/6146/16 (ЄДРСР 76905862) зазначено, що протокол допиту свідка є джерелом доказів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що належить обов`язковій оцінці судом сукупно, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Щодо допиту у якості свідка ОСОБА_1 , який працював директором ТОВ Мамар Тех у період з 10.01.2015 до 31.12.2015, суд зазначає, що представником позивача 18.11.2019 заявлено клопотання про допит свідка - ОСОБА_1 . Протокольною ухвалою від 18.11.2019 задоволено клопотання про допит свідка - ОСОБА_1 , призначено судове засідання на 27.11.2019. Свідок у судове засідання 27.11.2019 не прибув, хоча згідно рекомендованого повідомлення (штрихкодовий ідентифікатор 1803103365014) отримав повістку про виклик до суду 25.11.2019. Представник позивача, як особа, яка заявила клопотання про допит свідка (відповідно до пункту 2 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи), не сприяв у забезпеченні прибуття свідка у судове засідання 27.11.2019.

Ухвалою від 27.11.2019 Тернопільському окружному адміністративному суду доручено допитати у якості свідка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проте згідно ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 зазначено, що з об`єктивних причин виконати судове доручення не можливо (а.с.219).

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Частиною 4 статті 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно частини 1 статті 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 757/13559/16-к (ЄДРСР 57043054) затверджено угоду про визнання винуватості від 16.03.2016 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000046 від 16.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 2 статті 28, частини 1 статті 205 КК України, укладену між прокурором відділу прокуратури м. Києва Брянцевим В.Л. та обвинуваченим Олендрою ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 .

Обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Судом взято до уваги правову позицію, що не може суд робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 ЄДРСР 73355014).

Судом з акта перевірки від 27.09.2019 встановлено, що згідно з рах. 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2015 операції у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд відображені: Сальдо на 01.01.2015 відсутнє, Дт 39 Кт 631 - 1451908,21 грн., Дт 6442 Кт 631 - 290381,64 грн., Дт 631 К 311 - 1000000,00 грн., Дт 631 К 311 - 742289,85 грн. Сальдо на 01.01.2015 відсутнє (а.с.100). Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 299 (далі - Інструкція № 299), із змінами та доповненнями, що встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб, рахунок 39 Витрати майбутніх періодів призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, що належать віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 Витрати майбутніх періодів , відносяться витрати, пов`язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо. За дебетом рахунку 39 Витрати майбутніх періодів відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Згідно поданого ТОВ КИТ-2 фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за формою № 1-м Баланс станом на 31.12.2015 (а.с.148-149) відсутні залишки активів на кінець звітного періоду, крім р. 1165 Грошові кошти та їх еквіваленти у сумі 74200 грн. Відповідно до наказу № 433 у Балансі підприємства відображають інформацію про активи, зобов`язання та власний капітал на звітну дату. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на останній день звітного періоду (на 31 грудня 2015 року). Форма Балансу складається з двох частин: активу, в якому відображають відомості про активи підприємства в розрізі їх видів; пасиву, в якому наводять інформацію про зобов`язання та власний капітал. Бухгалтерський рахунок 39 Витрати майбутніх періодів в балансі відображається в рядку 1170 Витрати майбутніх періодів . Згідно наказу № 433 в цьому рядку відображають витрати, що понесені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але стосуються майбутніх звітних періодів. Згідно поданого ТОВ КИТ-2 балансу, показник в рядку 1170 Витрати майбутніх періодів відсутній, що свідчить про те, що витрати у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд з оплати в грудні 2015 року і не стосуються витрат майбутніх періодів. Рядок 2180 Інші операційні витрати звіту про фінансові результати за 2615 складає 18000 грн. Рядок 2270 Інші витрати Звіту про фінансові результати за 2015 рік підприємство не декларувало. ТОВ КИТ-2 до перевірки не надано інших даних бухгалтерського обліку (а.с.149).

Суд зазначає, що учасниками договірних відносин було здійснено оплату та обмін документами, позивач не отримував послуг від контрагента на об`єкті, що введений був в експлуатацію, не мав достатніх технічних можливостей, трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничого обладнання для виконання взятих на себе зобов`язань та/або доказів на підтвердження фактичного виконання, а формування витрат на підставі правочину, у межах яких було здійснено лише перерахування грошових коштів підтверджує нереальність операції із подальшим декларуванням у звітності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 44.2 статті 44 Кодексу № 2755 для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Пунктом 44.6 статті 44 Кодексу № 2755 передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Надаючи оцінку твердженню представника позивача про врахування судової практики, варто зазначити таке. ВСУ у постанові від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14 (ЄДРСР 55476548) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень зазначив, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі і є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. У постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (ЄДРСР 54688725) зазначено: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 757/13559/16-к, що набрав законної сили, встановлено, що керівник контрагента позивача ТОВ Мармар Тех ОСОБА_1 придбав та набув у власність ТОВ Арматех Буд не з метою здійснення господарської діяльності, пов`язаної із продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, перереєстрація ТОВ Арматех Буд в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість, відкриття поточного рахунку та отримання печатки надали можливість невстановленим особам, прикриваючись фактом перереєстрації ТОВ Арматех Буд , документально оформлювати операції без їх реального здійснення.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд зазначає, що оцінку господарської діяльності контрагента позивача, крім вироку Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 № 757/13559/16-к надано, зокрема у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі № 640/22164/18 (ЄДРСР 83271307), від 23.04.2019 у справі 826/6694/18 (ЄДРСР 81430154), від 08.04.2019 у справі № 810/2392/18 (ЄДРСР 81088821), від 18.07.2019 у справі № 826/4292/18 (ЄДРСР 75423507). У зазначених постановах зроблено висновок про те, що ТОВ Арматех Буд використовувалось для прикриття незаконної діяльності, невстановленими особами з метою надання протиправній діяльності вигляду законної, без залучення (минуючи) ОСОБА_1 , який формально був засновником та директором товариства, упродовж 2015-2016 років складати та видавати від його імені господарські угоди та первинні фінансово-господарські документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов`язань, що належать сплаті до бюджету підприємствам реального сектору економіки.

Враховуючи виявлені контролюючим органом порушення щодо правомірності відображення операції з ТОВ Арматех Буд та аналізу її можливості проведення відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 261343 грн згідно ППР від 29.10.2018 № 0012971410.

Оцінюючи аргумент позивача, що відповідач визначив ТОВ КИТ-2 грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, справляння якого не передбачено Кодексом № 2755, а тому ППР від 29.10.2018 №0012971410 є протиправним, суд зазначає, що загальнодержавним податком згідно статті 9 Кодексу 2755 є податок на прибуток підприємств. Податкове законодавство України складається з Конституції України; Кодексу № 2755; Митного кодексу України та інших законів у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням; чинних міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу № 2755. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 9.3 статті 9). Згідно Бюджетного кодекс України (стаття 2) бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація є обов`язковою для застосування усіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень (частина 1 статті 8). Податковими надходженнями визнаються (стаття 9) встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов`язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов`язкові платежі). Наказом МФУ від 14.01.2011 №11 Про бюджетну класифікацію визначено коди, зокрема: 11021000 - податок на прибуток приватних підприємств, тому твердження представника позивача не знайшли підтвердження.

Судом встановлено, що відповідачем під час визначення податкового зобов`язання позивача було здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності нарахування, обчислення, декларування і сплати податку на прибуток та з метою забезпечення податкового контролю визначено грошове зобов`язання також зі сплати податку на прибуток з уточненням групи платників податку за формою власності: приватних підприємств, що не свідчить про порушення компетенції суб`єктом контролю, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, у порядку і у спосіб, встановлені законами.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи твердження позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 09.10.2018 №815/3459/17, від 02.10.2018 № 808/2524/17, від 18.09.2018 № 802/2231/17-а, від 06.11.2018 № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) суд зазначає, що висновки судів у кожній конкретній справі безпосередньо залежать від фактично встановлених обставин у справі. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративної справи безвідносно до позиції сторін є наслідком офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що обставини, які були предметом судового розгляду у інших справах, за результатами яких було ухвалено рішення зазначені позивачем, з огляду на предмет спору та законодавство чинне на час виникнення спірних правовідносин у інших справах не є тотожними тим, що є предметом судового розгляду у даній справі.

Мотивація позивача на декриміналізацію статті 205 КК України на підставі Закону України від 18.09.2019 № 101-IX, як на підставу протиправності оскаржуваного ППР суд не бере до уваги, оскільки встановлені вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 № 757/13559/16-к обставини створення ТОВ Арматех Буд з метою прикриття незаконної діяльності не спростовано первинними документами та звітністю позивача і відповідно до статті 129-1 Конституції України і частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені у цьому вироку обставини є обов`язковими у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване ППР від 29.10.2018 №0012971410 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 261343 грн, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю КИТ-2 [вул. Шевченка, 115, кв. 106, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40034585];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109].

Повне судове рішення складено 30.01.2020.

Суддя Л.В. Трофімова