Постанова

від 02.02.2021 по справі 580/1022/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 580/1022/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Ганечко О.М., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кит-2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кит-2

до Головного управління Державної фіскальної служби

в Черкаській області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кит-2 (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 № 0012971410.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що спірні податкові зобов`язання позивачу були нараховані за його операціями з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ), у відношенні посадової особи якого (директора ОСОБА_1 ) постановлено вирок суду, що набрав законної сили та яким затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статтею 205 КК України.

Разом з тим, суд зазначив, що оцінка господарській діяльності вказаного товариства (контрагента позивача) надана також в судових рішеннях у справах №№ 640/22164/18, 826/6694/18, 810/2392/18, 826/4292/18, які набрали законної сили та якими встановлено, що таке товариство використовувалося для прикриття незаконної діяльності невстановленими особами, без фактичного здійснення господарських операцій з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємств реального сектора економіки.

Крім того, суд вказав, що з аналізу показників бухгалтерської звітності позивача та його контрагента і наданих ним первинних документів вбачається відсутність реальної можливості для виконання відповідних операцій з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) та оформлення таких операцій лише документально без їх реального вчинення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити його позову, наполягаючи на тому, що операції з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) є товарними та підтверджуються відповідними первинними документами і їх здійснення призвело до змін у структурі активів ТОВ Кит-2 .

При цьому, апелянт вважає, що податковим органом йому протиправно було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, оскільки такий податок законодавством не передбачений.

Також апелянт посилається на те, що а наказі від 15.08.2018 про призначення його перевірки не зазначена точна дата початку такої перевірки, місце її проведення та обставини, що стали підставою для її призначення.

Разом з тим, апелянт стверджує, що у межах спірних операцій він діяв як добросовісний платник податків і що він не може нести відповідальність за дії свого контрагента.

Крім того, апелянт зазначає, що вироком суду, на який послався суд першої інстанції, не встановлено фіктивності операцій ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) саме з позивачем, а також вказує, що директор вказаного товариства не був допитаний судом першої інстанції в якості свідка при розгляді цієї справи.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

ГУ ДПС у Черкаській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та стверджуючи, що перевірка була проведена на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, і що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із його захворюванням на COVID-19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 у за вказаним клопотанням представника позивача судовий розгляд було відкладено на 02.02.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021, яка постановлена колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протколу судового засідання, вирішено перейти до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Кит-2 (код ЄДРПОУ 40034585) зареєстровано перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Черкаській області та є платником ПДВ.

02.11.2015 між позивачем і ТОВ Арматех Буд було укладено договір будівельного підряду № 02/11-2015.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору ТОВ КИТ-2 , надалі замовник , яке є платником податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в особі директора Ходоса О.І. і ТОВ Арматех Буд , надалі підрядник , яке є платником податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в особі директора ОСОБА_1 , замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати відповідно до переданої замовником проектної та робочої документації та згідно діючих будівельних норм і правил підрядні роботи. Згідно пункту 2.3 договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 сторони домовились, що обсяги та строки виконання робіт погоджуються шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

02.11.2015 сторонами зазначеного договору укладено додаткову угоду № 1 до нього, відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт зокрема, улаштування стелі з гіпсокартону, улаштування плінтуса з гранітних плит, улаштування коробу з гіпсокартону, улаштування шпаклівки. Від підрядника угоду підписано ОСОБА_1

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 2 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015, відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 в Печерському районі м. Києва (2 черга будівництва) та визначено види робіт зокрема, улаштування самовирівнюючої стяжки, улаштування підлоги з гранітних плит, улаштування коробу з гіпсокартону. Від підрядника угоду підписано ОСОБА_1

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 3 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015, відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 (2 черга будівництва) та визначено види робіт. Від підрядника угоду підписано ОСОБА_1

02.11.2015 укладено додаткову угоду № 4 до договору від 02.11.2015 № 02/11-2015 відповідно до якої підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті: житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 (2 черга будівництва) та визначено види робіт. Від підрядника угоду підписано ОСОБА_1 .

У справі № 5011-66/1298-2012 (ЄДРСР 30929864) про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укркапітал на майнові права на квартири загальною площею 1 116 кв. м., що розташовані у будинку АДРЕСА_1 зазначено: рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2010, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 у справі № 6/647-32/444-32/473-44/176, встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є закінченим будівництвом та таким, що введений в експлуатацію.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 757/13559/16-к, який набрав законної сили, затверджено угоду про визнання винуватості від 16.03.2016 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000046 від 16.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 2 статті 28, частини 1 статті 205 КК України, укладену між прокурором відділу прокуратури м. Києва Брянцевим В.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1 , його захисником Балійчук Л.І.

Вказаним судовим вироком, зокрема, установлено, що ОСОБА_1 придбав та набув у власність ТОВ Арматех Буд (перейменовано в ТОВ Мармар Тех ) не з метою здійснення господарської діяльності, пов`язаної із продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), як передбачено статутом підприємства, а для прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, перереєстрація ТОВ Арматех Буд в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість, відкриття поточного рахунку та отримання печатки надали можливість невстановленим особам, прикриваючись фактом перереєстрації ТОВ Арматех Буд , документально оформлювати операції без їх реального здійснення.

Наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 15.08.2018 № 1484 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ КИТ-2 .

Зазначений наказ позивачем було оскаржено до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 2340/4058/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, відмовлено у задоволенні позову, установлено правомірність такого наказу, а також, що фактичною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача стало ненадання ним у визначений строк пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КИТ-2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 у взаємовідносинах з ТОВ Мармар Тех (до 20.05.2016 назва підприємства ТОВ Арматех Буд ) контролюючим органом було складено акт від 27.09.2018 № 374/23-00-14-1007/40034585.

У зазначеному акті перевірки податковим органом установлено порушення позивачем:

- статті 9 Закону № 996, підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.4, 2.1 пункту 2 Положення №88, пункту 6, пункту 11 П(С)БО 16 витрати , пункту 5 П(С)БО №11 зобов`язання завищено витрати, а саме: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік у сумі 1451908,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік у сумі 261343,00 грн.;

- порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 на суму 290382,00 грн.

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом установлено, що :

- згідно з рах. 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2015 операції у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд відображені: Сальдо на 01.01.2015 відсутнє, Дт 39 Кт 631 - 1451908,21 грн., Дт 6442 Кт 631 - 290381,64 грн., Дт 631 К 311 - 1000000,00 грн., Дт 631 К 311 - 742289,85 грн. Сальдо на 01.01.2015 відсутнє.

- за дебетом рахунку 39 Витрати майбутніх періодів відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Згідно поданого ТОВ КИТ-2 фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за формою № 1-м Баланс станом на 31.12.2015 відсутні залишки активів на кінець звітного періоду, крім р. 1165 Грошові кошти та їх еквіваленти у сумі 74200 грн.;

- відповідно до наказу № 433 у Балансі підприємства відображають інформацію про активи, зобов`язання та власний капітал на звітну дату. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на останній день звітного періоду (на 31 грудня 2015 року). Форма Балансу складається з двох частин: активу, в якому відображають відомості про активи підприємства в розрізі їх видів; пасиву, в якому наводять інформацію про зобов`язання та власний капітал. Бухгалтерський рахунок 39 Витрати майбутніх періодів в балансі відображається в рядку 1170 Витрати майбутніх періодів . Згідно наказу № 433 в цьому рядку відображають витрати, що понесені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але стосуються майбутніх звітних періодів. Згідно поданого ТОВ КИТ-2 балансу, показник в рядку 1170 Витрати майбутніх періодів відсутній, що свідчить про те, що витрати у взаємовідносинах з ТОВ Арматех Буд з оплати в грудні 2015 року і не стосуються витрат майбутніх періодів. Рядок 2180 Інші операційні витрати звіту про фінансові результати за 2615 складає 18000 грн. Рядок 2270 Інші витрати Звіту про фінансові результати за 2015 рік підприємство не декларувало. ТОВ КИТ-2 до перевірки не надано інших даних бухгалтерського обліку.

29.10.2018 на підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0012971410 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2015 рік на 261343,00 грн. за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Позивач оскаржив таке ППР в адміністративному досудовому порядку.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 № 5370/6/99-99-11-04-01-25 ППР від 29.10.2018 № 0012971410 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення

Позивач, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.39, 14.1.156, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно зі ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для формування суб`єктом господарювання показників податкової звітності, які в наступному враховуються ним при обчисленні об`єкта оподаткування, є реальність здійснення господарських операцій, за якими ним були понесені такі витрати, що підтверджується відповідною первинною документацією.

Разом з тим, наявність оформлених первинних документів не можуть слугувати єдиним та беззаперечним доказом на підтвердження правомірності віднесення спірних сум до податкового кредиту у звітному періоді. Документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, слід враховувати, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.05.2018 у справі 826/11377/14, від 27.02.2018 у справі № 813/1974/17, від 28.11.2019 у справі № 120/4208/18-а та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування апеляційним судом при розгляді цієї справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні податкові зобов`язання були визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2018 № 0012971410 за його операціями з ТОВ Мармар Тех (до 20.05.2016 ТОВ Арматех Буд ) за договором підряду від 02.11.2015 № 02/11-2015 (з відповідними додатками), підписаному разом з відповідними первинними документами від імені зазначеного контрагента позивача ОСОБА_1 .

Разом з тим, вироком суду від 05.04.2016 у справі № 757/13559/16-к, який набрав законної сили, установлено, що зазначена особа зареєструвала ТОВ Арматех Буд для здійснення фіктивного підприємництва без наміру ведення господарської діяльності, а також, що відкриття поточного рахунку та отримання печатки надали можливість невстановленим особам, прикриваючись фактом перереєстрації ТОВ Арматех Буд , документально оформлювати операції без їх реального здійснення.

Крім того, судовими рішеннями від 24.07.2019 у справі № 640/22164/18, від 23.04.2019 у справі 826/6694/18, від 08.04.2019 у справі № 810/2392/18, від 18.07.2019 у справі № 826/4292/18, які набрали законної сили, також установлено, що ТОВ Арматех Буд використовувалось для прикриття незаконної діяльності, невстановленими особами з метою надання протиправній діяльності вигляду законної, без залучення (минуючи) ОСОБА_1 , який формально був засновником та директором товариства, упродовж 2015-2016 років складаючи та видаючи від його імені господарські угоди та первинні фінансово-господарські документи, фактично не здійснюючи купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), надаючи при цьому послуги з мінімізації податкових зобов`язань, що належать сплаті до бюджету, підприємствам реального сектору економіки.

Тож, доводи позивача про те, що він не може нести відповідальність за дії його контрагента і що наявність вироку у відношенні посадової особи його контрагента не тягне автоматично фіктивності операцій, за викладених обставин та, з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, повно та всебічно перевіряючи доводи апелянта та спірні обставини цієї справи, колегія суддів також звертає увагу на те, що з аналізу показників бухгалтерської звітності позивача та його контрагента і наданих ним первинних документів (зокрема, показника витрати майбутніх періодів, його балансу станом на 31.12.2015, показника інших операційних витрат) вбачається відсутність реальної можливості для виконання відповідних операцій з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) та оформлення таких операцій лише документально без їх фактичного вчинення та, зокрема за відсутності відповідної можливості та реальних результатів таких операцій.

Тож, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що операції позивача з ТОВ Мармар Тех (ТОВ Арматех Буд ) є товарними та підтверджуються відповідними первинними документами і їх здійснення призвело до змін у структурі активів ТОВ Кит-2 .

Твердження апелянта про те, що директор вказаного товариства не був допитаний судом першої інстанції в якості свідка при розгляді цієї справи, судова колегія до уваги не приймає, з огляду на викладене, а також зазначає, що судом першої інстанції вказана особа викликалася для допиту в якості свідка, а також було надано доручення суду за місцем проживання такої особи допитати її в якості свідка, однак з об`єктивних причин таке доручення не виконано, а до зали судових засідань самостійно така особа не прибула.

Водночас, судова колегія вказує, що презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень - відповідача в адміністративній справі не є абсолютною і, відповідно до частини першої статті 77 КАС України позивач також повинен довести ті обставини, на які він посилається, тобто у даному випадку товарність спірних операцій, але при розгляді цієї справи позивачем такий обов`язок доказування не виконано.

Доводи апелянта про те, що в наказі від 15.08.2018 про призначення перевірки ТОВ Кит-2 не зазначена точна дата початку такої перевірки, місце її проведення та обставини, що стали підставою для її призначення, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки такий наказ вже був предметом судового оскарження у справі № 2340/4058/18 і судовим рішенням, яке набрало законної сили, установлено відсутність підстав для його скасування та правомірність такого наказу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судове рішення у вказаній справі в розумінні ст. 78 КАС України має преюдиціальне значення для вирішення цього спору.

Крім того, у своїх висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі Brumarescu v. Romania ( Брумареску проти Румунії ) та від 24.07.2003 по справі Ryabykh v. Russia ( Рябих проти Росії ), Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Твердження апелянта про те, що податковим органом йому протиправно було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, оскільки такий податок законодавством не передбачений, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що дійсно загальнодержавним податком згідно статті 9 ПК України є податок на прибуток підприємств. Водночас, податкове законодавство України складається з Конституції України; ПК України; Митного кодексу України та інших законів у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням; чинних міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 9.3 статті 9). Згідно Бюджетного кодекс України (стаття 2) бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація є обов`язковою для застосування усіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень (частина 1 статті 8). Податковими надходженнями визнаються (стаття 9) встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов`язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов`язкові платежі). Наказом МФУ від 14.01.2011 №11 Про бюджетну класифікацію визначено коди, зокрема: 11021000 - податок на прибуток приватних підприємств , тому твердження представника позивача не знайшли підтвердження.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи Сутяжник проти РФ (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності ( res judicata ) та недопустимим.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Кит-2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кит-2 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 02 лютого 2021 року.

Головуючий суддя

Судді: