Постанова

від 20.01.2020 по справі 537/3570/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/3570/17 Номер провадження 22-ц/814/34/20Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Абрамова П.С., Хіль Л.М.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянув в м. Полтаві в режимі відеоконференції з Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області цивільну справу за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМС Морозова Дмитра Юрійовича

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Сьорі С.І.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства обмеженою відповідальністю ЕМС , про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги та за зустрічним позовом Товариства обмеженою відповідальністю "ЕМС" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги, третя особа - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю ЕМС про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Позов мотивовано тим, що 01 жовтня 2013 року між ним та TOB ЕМС було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 84/10, відповідно до умов якого за період з 28.11.2013 року по 29.08.2016 року ним надано підприємству поворотну фінансову допомогу на загальну суму 552 730 грн., у свою чергу TOB EMC у період з 09.01.2014 року по 30.08.2016 року частково повернуло отримані грошові кошти в сумі 419 890 грн. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором виникла заборгованості в розмірі 132 840 грн.

З метою досудового врегулювання спору 19 грудня 2016 року він направив ТОВ ЕМС вимогу про погашення заборгованості, у відповідь на яку керівник підприємства відмовився сплатити борг.

Посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві, просив суд стягнути з ТОВ ЕМС на його користь борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 84/10 від 01.10.2013 року у розмірі 132 840 грн.

В жовтні 2017 року представник ТОВ ЕМС звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи директором TOB ЕМС , разом з головним бухгалтером ОСОБА_2 , яка є його дружиною та донькою засновника, який володіє в сукупності більш ніж 50% Статутного капіталу підприємства, вибудували діяльність Товариства таким чином, щоб вона була спрямована на задоволення їх особистих матеріальних потреб всупереч інтересам іншого засновника.

Суть такої діяльності полягала в тому, що основна частина коштів, отриманих підприємством в якості оплати за виконані роботи, направлялась іншим суб`єктам господарювання в якості оплати за нібито виконані субпідрядні роботи (хоча роботи виконувались саме Товариством), а посадовці вказаних Товариств повертали в готівковій формі ОСОБА_1 частину цих коштів за мінусом своїх відсотків за надані послуги .

Отримавши вказані кошти позивач за первісним позовом частину коштів використовував на особисті цілі, а решту легалізовував , придумавши схему з поворотною фінансовою допомогою , в яку втягнув свою дружину, надавши їй довіреність для підписання оспорюваного договору.

Так, на момент здійснення повноважень Директора та до цього ОСОБА_1 не мав доходів, окрім тих, які отримував в якості заробітної плати. Водночас, розмір заробітної плати не дозволяв йому отримати грошові кошти в сумі задля того, щоб мати можливість утримувати сім`ю та надати фінансову допомогу в сумі понад 550 000 грн.

Крім того, на момент існування спірних правовідносин Товариство не мало жодної потреби в будь-якій фінансовій допомозі, адже мало позитивний фінансовий результат за підсумками року.

В обґрунтування такої позиції зустрічний позивач - ТОВ ЕМС посилався на факти, встановлені ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 року по справі № 816/1045/13а, зокрема, щодо взаємовідносин з ПП Компанія Агріс , яка не мала можливості надавати послуги TOB EMC , оскільки на вказаному підприємстві рахується лише один директор. Також вказував, що останнім часом TOB EMC мало відносини з ПП Поло-Інвестбуд , яке, в свою чергу, працівниками правоохоронних органів кваліфікується як підприємство, що має ознаки фіктивності і надає послуги щодо податкової вигоди у вигляді податкового кредиту за фіктивними документами.

До матеріалів зустрічного позову ТОВ ЕМС надано таблицю руху коштів по рахунку підприємства, згідно якої, на думку позивача, перед тим, як надати так звану фінансову допомогу Морозов Є.Є майже ідентичну суму зараховував на рахунки субпідрядників - транзитерів (фіктивних фірм), а наступного дня повертав кошти Товариства за мінусом послуг цих так званих субпідрядників.

З цього приводу в Крюківському відділі поліції перебуває кримінальне провадження.

Вважає, що у даному випадку відносини TOB EMC , а точніше конкретно тодішнього керівника - позивача за первісним позовом з так званими організаціями субпідрядниками була обґрунтована виключно необхідністю отримання готівкових коштів з метою їх подальшої легалізації як фінансової допомоги .

Таким чином, спірний договір було укладено не з тією метою, яка в ньому зазначена, а з метою особистого збагачення та внаслідок зловмисної домовленості представника - головного бухгалтера Морозової В.Ю та позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного, просив суд визнати недійсним, як такий, що укладений внаслідок зловмисної домовленості представника ТОВ ЕМС Морозової В ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з моменту його укладення, договір № 84/10 від 01.10.2013 року про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2017 року зустрічний позов ТОВ ЕМС до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЕМС про стягнення боргу.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМС на користь ОСОБА_1 борг за договором № 84/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 жовтня 2013 року у розмірі 132 840 грн.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМС на користь ОСОБА_1 1384 грн. 81 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ ЕМС до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ ЕМС не надано належних доказів того, що у період часу з 20.10.2016 року по 25.10.2016 року ТОВ ЕМС на виконання умов договору № 84/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 жовтня 2013 року було повернуто ОСОБА_1 . 132 840 грн., а тому такі кошти підлягають стягненню на користь позивача.

При цьому, надані представником ТОВ ЕМС докази на обґрунтування зустрічного позову не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що при укладенні оспорюваного договору мав місце умисний зговір між представником ТОВ ЕМС Морозовою В.Ю. та ОСОБА_1 з метою отримання власної або обопільної вигоди; внаслідок укладення договору виникли негативні наслідки для ТОВ ЕМС , при цьому ОСОБА_2 діяла поза межами наданих їй повноважень.

Не погодившись з вказаним рішенням, директор ТОВ ЕМС Морозов Д.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, а зустрічний позов ТОВ ЕМС задовольнити.

Доводи скарги ґрунтуються на тому, що надані ОСОБА_1 грошові кошти на виконання умов договору ТОВ ЕМС йому повністю повернуті, що підтверджується висновком № 816 судової економічної експертизи від 27.08.2018 року та первинними документами - касовими ордерами, оригінали яких було викрадено, що безпідставно не взято судом до уваги.

Відхиляючи зустрічний позов, суд послався виключно на недоведеність зазначених у ньому обставин, хоча Товариство вважає, що у своїй сукупності всі подані по справі докази підтверджують обґрунтованість вимог.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 01 жовтня 2013 року між ТОВ ЕМС в особі головного бухгалтера Морозової ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 1 від 02.01.2013 року, та ОСОБА_1 укладено договір № 84/10 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався надати ТОВ ЕМС поворотну фінансову допомогу частинами в національній валюті України в межах 500000 гривень без ПДВ на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується, а ТОВ ЕМС зобов`язалось повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно пункту 2.3 цього Договору поворотна фінансова допомога надається на протязі 10 років з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства або перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства з особового або іншого рахунку засновника.

Відповідно до пункту 2.4 Договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення ОСОБА_1 .

Згідно пунктів 3.1, 3.2 Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 шляхом видачі грошових коштів ОСОБА_1 з каси підприємства або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок ОСОБА_1 в установі банку.

На виконання умов Договору № 84/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.10.2013 року ОСОБА_1 за період з 28.11.2013 року по 29.08.2016 року надано ТОВ ЕМС грошові кошти на загальну суму 552 730 грн. та, в свою чергу, на виконання умов вказаного Договору ТОВ ЕМС у період з 28.11.2013 року по 30.08.2016 року повернуло ОСОБА_5 .Є грошові кошти на загальну суму 419 890 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 132 840 грн. неповернутих коштів та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ ЕМС про визнання правочину недійсним, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з факту порушення боржником - ТОВ ЕМС своїх зобов`язань за договором та відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження доводів відповідача - зустрічного позивача по справі.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).

Визнаючи факт укладення між ТОВ ЕМС та ОСОБА_1 вказаного договору № 84/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.10.2013 року та одержання на його виконання від ОСОБА_1 552 730 грн., апелянт вказує на повернення ТОВ ЕМС одержаних грошових коштів у повному обсязі, що не знайшло підтвердження при розгляді справи в суді.

Надані відповідачем роздруківки видаткових касових ордерів від 20 жовтня 2016 року на суму 32840 грн., від 21 жовтня 2016 року на суму 40 000 грн., від 24 жовтня 2016 року на суму 40 000 грн. та від 25 жовтня 2016 року на суму 20000 грн. щодо виплати ОСОБА_1 даних коштів, як поворотної фінансової допомоги за договором № 84/10 від 01.10.2013 року, не відповідають вимогам закону та обґрунтовано не взяті місцевим судом до уваги.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Законом України Про електронні документи та електронний документообіг (статті 5-7) встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Встановлено, що вищезазначені касові документи (т. 2 а.с. 126-129), на які посилається в апеляційній скарзі представник відповідача, власноручного або електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, ОСОБА_1 не містять, не засвідчені в установленому законом порядку, за своєю формою та змістом не відповідають вимогам статей 95 та 100 ЦПК України щодо подання письмових та електронних доказів і не можуть бути визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту одержання позивачем спірних коштів.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи № 816 від 27.08.2018 року, за даними картки по рахунку: 6851 Контрагенти: ОСОБА_1 договір № 84/10 за 01.10.13 - 31.12.16 (печатна версія комп`ютерної програми, яка містить підпис особи від імені ОСОБА_1 ) та наданими первинними документами, перелік яких наведено експертом у таблиці № 2, документально підтверджено повернення ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги на виконання договору № 84/10 від 01 жовтня 2013 року в загальній сумі 419 890 грн.

Повернення ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги за договором № 84/10 від 01 жовтня 2013 року в сумі 552 730 грн. підтверджується печатними версіями комп`ютерної програми, які містять лише підпис особи від імені директора ТОВ ЕМС Середа Д ОСОБА_3 та печатку підприємства, і частково первинними документами, наведеними в таблиці № 2, у якій видаткові касові ордери від 20, 21, 24 та 25 жовтня 2016 року на загальну суму 132 840 грн., на які посилається апелянт, відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача щодо надання експертові первинних бухгалтерських документів виплати позивачу спірної суми та доведення даних обставин, висновком експерта та іншими доказами по справі не підтверджуються.

За правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Особа звільняється від доказування у випадках, встановлених статтею 82 ЦПК України, перелік яких є вичерпним.

Ухвали слідчого судді, постановлені в межах кримінального провадження під час досудового розслідування, та рішення суду в адміністративній справі № 816/1015/13-а, на які посилається в апеляційній скарзі представник відповідача, у розумінні положень частин четвертої-шостої статті 82 ЦПК України преюдиційного значення при розгляді даної справи не мають та обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Отже, предметом доказування за зустрічним позовом ТОВ ЕМС до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги № 84/10 від 01 жовтня 2013 року є факт умислу в діях третьої особи ОСОБА_2 , як представника Товариства при укладенні оспорюваного договору , на вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, наявність такої домовленості її з відповідачем ОСОБА_1 та виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя - ТОВ ЕМС , що по справі встановлено не було і суду не доведено.

Доводи апеляційної скарги представника ТОВ ЕМС в цій частині ґрунтуються на припущеннях, належними й допустимими доказами по справі не підтверджуються та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга ТОВ ЕМС підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМС Морозова Дмитра Юрійовича - залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.Б. Бутенко

Судді: П.С. Абрамов

Л.М. Хіль