Постанова

від 28.01.2020 по справі 910/13706/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа№ 910/13706/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Полякова Б.М.

Доманської М.Л.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ТОВ "Каміа Плюс": Семенов І.В. довіреність №б/н від 10.01.19;

ліквідатор ТОВ "Каміа Плюс": Захарко І.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019

у справі № 910/13706/19 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс" голову ліквідаційної комісії Захарка Івана Ігоровича; підприємницьку діяльність банкрута завершено; вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 по справі №910/13706/19 та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 74 ГПК України та ст. ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з`ясування всіх обставин справи.

Так, за твердженнями апелянта, ліквідаційною комісією не було дотримано приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, тощо.

Також ГУ ДФС у м. Києві вказує на недостовірність інформації щодо встановлення активу та пасиву боржника.

Крім того скаржник відмічає, що призначення ліквідатором ТОВ "Каміа Плюс" голову ліквідаційної комісії Захарка І.І. відбулося в порушення ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Верховець А.А., Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, надано заявнику строк на усунення недоліків скарги, а також вказано спосіб усунення таких недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Верховець А.А., Доманська М.Л., Поляков Б.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19; скаргу призначено до розгляду на 14.01.2020.

02.01.2020 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просив суд апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19 - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкладено розгляд справи №910/13706/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 на 28.01.2020.

24.01.2020 до суду апеляційної інстанції від боржника надійшло клопотання про залучення додаткових письмових пояснень та доказів по справі.

В судове засідання 28.01.2020 представники скаржника не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи ГУ ДФС у м. Києві повідомлено належним чином про що свідчить протокол судового засідання від 14.01.2020 та розписка по справі.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги строк розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві за відсутності представників скаржника, за наявними матеріалами справи.

Представник боржника та ліквідатор ТОВ "Каміа Плюс" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволенні, оскаржувану постанову залишити без змін, зазначивши при цьому, що головою ліквідаційної комісії було дотримано всіх передбачених законодавством приписів щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника.

В судовому засіданні 28.01.2020, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Суд зауважує, що з 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Разом з тим враховуючи, що предметом апеляційного перегляду є постанова суду від 10.10.2019, до спірних правовідносин застосовується Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство), який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин.

Північний апеляційний господарський суд вважає необхідним вказати на те, що органи Державної фіскальної служби як уповноважені державою органи на стягнення податкового боргу згідно з пунктом 19.1.1.45 пункту 19.1 . статті 19 ПК України , наділені у справі про банкрутство правомочностями на оскарження судових рішень відповідно до ст.ст. 1 , 95 Закону про банкрутство. Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №927/889/17/

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 02.10.2019 голова ліквідаційної комісії ТОВ "Каміа Плюс" звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ " Каміа Плюс", у порядку статті 95 Закону про банкрутство, оскільки загальної вартості майна боржника не вистачає для покриття вимог кредиторів, що складають 59 047 762,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 відкрито провадження у справі №910/13706/19 про банкрутство ТОВ "Каміа Плюс".

Відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв`язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України ; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України .

Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України , ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред`явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі ,в порядку даної статті, подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постановах від 03.04.2018 у справі №904/8185/17, у справі №910/5373/17, від 23.01.2019 у справі №908/608/18 та від 09.07.2019 у справі №909/95/18.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону про банкрутство до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс" (04208, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150Г, офіс 5, код ЄДРПОУ: 33646294) зареєстроване 07.09.2005 як юридична особа, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновникам товариства та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_2 .

20.06.2019 рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою "Каміа Плюс" ( ОСОБА_2 ) було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації; призначення ліквідатором товариства Захарка І.І. (а.с. 38-39, т. 1).

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", 21.06.2019 державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс" за рішенням засновників, а також зазначено строк для пред`явлення вимог кредиторів - до 01.09.2019.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника складає 2 338 588,50 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 15.08.2019 становить 59 047 762,37 грн, що виникла на підставі неналежного виконання ТОВ "Каміа Плюс" кредитного договору №DSL/KP-081010 від 08.10.2010.

У результаті інвентаризації майна ТОВ "Каміа Плюс" інвентаризаційною комісією виявлено оборотні активи загальною вартістю 182 500,10 грн., які знаходяться на банківському рахунку боржника, іншого майна, оборотних та необоротних активів у ході проведення інвентаризації комісією не виявлено.

Крім того ліквідатором було здійснено запити до державних реєструючих та контролюючих органів щодо виявлення майна боржника, за наслідком яких жодного майна у ТОВ "Каміа Плюс" виявлено не було.

Після встановлення ліквідатором строку для пред`явлення кредиторами ТОВ "Каміа Плюс" вимог (до 01.09.2019), 15.08.2019 Компанія ДАЙМОНД СФІР ЛІМІТЕД звернулась до боржника з грошовими вимогами у розмірі 59 047 762,37 грн.

Стаття 111 ЦК України передбачає, що ліквідаційна комісія після закінчення терміну, встановленого для пред`явлення вимог кредиторами, складає проміжний ліквідаційний баланс, що містить зведення про склад майна ліквідовуваної юрособи, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також зведення про результати їх розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Каміа Плюс" ліквідатором долучено проміжний ліквідаційний баланс станом на 31.12.2019, в якому відображено дані про актив та пасив ТОВ "Каміа Плюс" (а.с. 151-152, т.1).

Судом перевірено дані бухгалтерського балансу боржника та встановлено, що у боржника наявні активи на суму 436,6 тис. грн, тоді як пасив складає 57 594,0 тис. грн, що свідчить про його неплатоспроможність. При цьому слід звернути увагу, що на рахунку у боржника наявні грошові кошти у сумі 182 500,10 грн, що необхідні для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у м. Києві зазначає про недостовірність інформації щодо встановлення активу та пасиву боржника, оскільки згідно фінансових звітів банкрута поданих до контролюючих органів, розмір активів станом на 31.12.2018 складав 6 735,9 тис. грн, а станом на 31.03.2019 - 7 453,7 тис. грн.

В судовому засіданні ліквідатор боржника повідомив, що у 2019 році ТОВ "Каміа Плюс" здійснило ряд правочинів щодо реалізації належних йому активів. Отримані грошові кошти було використано для погашення кредиторської заборгованості, що відображено у наявній в матеріалах справи фінансовій звітності. Проте отриманих коштів виявилось недостатньо для повного погашення кредиторської заборгованості, що і спричинило прийняття рішення про припинення та звернення до суду в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Колегія суддів дослідивши вказану обставину, зазначає, що проведення у визначений спосіб аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату (проміжного ліквідаційного балансу).

Таким чином, юридичний факт щодо недостатності майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, як головної кваліфікуючої ознаки, яка вказує на існування підстав для порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими нормами ст. 95 Закону про банкрутство, встановлюється за результатами порівняння показників активу і пасиву, відображених в бухгалтерському балансі боржника на останню звітну дату (проміжному ліквідаційному балансі) (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №922/1266/19).

Отже, продаж у 2019 році наявних у ТОВ "Каміа Плюс" активів і часткове погашення за рахунок отриманих коштів дебіторської заборгованості до прийняття рішення про припинення, не змінює результат порівняння активів та пасивів боржника у вигляді юридичного факту недостатності вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, як головної кваліфікуючої ознаки, яка вказує на існування підстав для порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими нормами ст. 95 Закону про банкрутство. Відтак зазначені доводи скаржника відхиляються судом, оскільки не впливають на факт значного перевищення пасивів боржника над його активами.

Щодо тверджень скаржника про недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України, суд відмічає наступне.

Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

З матеріалів справи слідує, що ліквідатором було надіслано повідомлення про припинення ТОВ "Каміа Плюс" до Київського міського центру зайнятості, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ПФУ в м. Києві, Управлінню виконавчої дирекції ФСС України у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірок та видачі за результатами таких перевірок довідок про наявність/відсутність заборгованостей зі сплати загальнообов`язкових платежів, податків та зборів.

За результатами перевірок ГУ ПФУ в м. Києві, Управлінням виконавчої дирекції ФСС України у м. Києві та Київським міським центром зайнятості було видано довідки про відсутність заборгованості зі сплати загальнообов`язкових платежів (а.с. 77-79, т.1).

Органами доходів і зборів не було проведено відповідної перевірки, у зв`язку з чим 16.09.2019 ліквідатор ТОВ "Каміа Плюс" направив на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про припинення юридичної особи з додатками (копії реєстраційних, первинних, бухгалтерських, податкових документів щодо господарської діяльності боржника за період з 2016 року) та проханням провести податкову перевірку (а.с. 80-81, т.1). Проте станом на час звернення ліквідатора ТОВ "Каміа Плюс" до суду податкова перевірка не проводилась.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п. п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно п. 82.2 ст. 82 ПК України строк проведення документарних позапланових перевірок не повинен перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, для суб`єктів малого підприємництва п`яти робочих днів, інших платників податків 10 робочих днів.

Податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

Колегія суддів зауважує, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2431/17, від 14.05.2019 у справі №905/1675/18). Отже, ГУ ДФС у м. Києві не позбавлене можливості провести позапланову перевірку ТОВ "Каміа Плюс" і на даному етапі провадження у справі про банкрутство.

З наведеного слідує, що суб`єктивні фактори пов`язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності об`єктивних підстав, відповідно до Закону про банкрутство. Таким чином, твердження скаржника про те, що ТОВ "Каміа Плюс" не було дотримано приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

До того ж слід звернути увагу, що в матеріалах справи наявна відповідь ГУ ДПС у м. Києві №56760/10/26-10-06-17 від 03.12.2019 на запит ліквідатора ТОВ "Каміа Плюс", згідно якої контролюючий орган повідомив, що податкова застава за боржником не реєструвалась, заборгованість за ТОВ "Каміа Плюс" не обліковується (а.с. 50-51, т.2).

Щодо доводів скаржника про те, що призначення ліквідатором ТОВ "Каміа Плюс" голову ліквідаційної комісії Захарка І.І. відбулося в порушення ст. 95 Закону про банкрутство, суд відмічає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Частиною 2 ст. 114 Закону про банкрутство визначено, що розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі, зокрема, які є заінтересованими у цій справі.

Статтею 1 Закону про банкрутство роз`яснено, хто є заінтересованими особами стосовно боржника, зокрема, ними є власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Приписами ст. 114 Закону встановлено, що кандидатура арбітражного для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі.

У разі неотримання судом від арбітражного керуючого такої заяви, розпорядник майна призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно матеріалів справи, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Будз Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1427 від 16.07.2013) для призначення ліквідатором ТОВ "Каміа Плюс". Однак, арбітражним керуючим Будз Олександром Миколайовичем не було подано до суду заяви про його участь у даній справі про банкрутство.

Отже, місцевим господарським судом було дотримано порядку щодо здійснення запиту до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у даній справі. А відтак враховуючи, що визначений системою арбітражний керуючий не подав до суду заяву на участь у даній справі, кандидатура ліквідатора визначається за ініціативою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про участь у даній справі звернувся арбітражний керуючий Ткачук О.В.

Відповідно до заяви, Ткачук О.В. повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №113 від 04.02.2013, діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2008 року, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання форм звітності, обов`язкових відомостей до державного органу з питань банкрутства, а також порушень строків, визначених ухвалами господарських судів та порушень законодавства не допускав, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого немає, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має належну та достатню матеріально-інформаційну базу для здійснення повноважень ліквідатора у даній справі, відповідальність арбітражного керуючого застрахована на підставі договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №ДЦВАК/009/19 від 16.01.2019; на час звернення з даною заявою бере участь у двох справах про банкрутство.

Крім того до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Гусака Ю.М. про участь у справі.

Відповідно до заяви, Гусак Ю.М. повідомив, що має свідоцтво право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №136 від 04.02.2013, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання форм звітності, обов`язкових відомостей до державного органу з питань банкрутства, а також порушень строків, визначених ухвалами господарських судів та порушень законодавства не допускав, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, не є заінтересованою особою в цій справі, не здійснював раніше управління боржником, має свідоцтво №ВН000216 від 24.01.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю, має належну та достатню матеріально-інформаційну базу для здійснення повноважень ліквідатора у даній справі, відповідальність арбітражного керуючого застрахована на підставі договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №ДЦВАК/007/19 від 16.01.2019; на час звернення з даною заявою бере участь у трьох справах про банкрутство.

08.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Захарко І.І.

У поданій заяві арбітражний керуючий зазначив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1801 від 20.06.2017, має належну та достатню матеріально-інформаційну базу для здійснення повноважень ліквідатора у даній справі, не є заінтересованою особою, не має конфліктів інтересів у цій справі, не здійснював управління боржником, не має судимості за вчинення корисливих злочинів, відповідальність арбітражного керуючого застрахована на підставі договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №ДЦВАК/067/19 від 18.06.2019; на час звернення з даною заявою бере участь в одній справі про банкрутство.

Північний апеляційний господарський суд зауважує, що згідно положень ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство , ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути призначено голову ліквідаційної комісії.

Проаналізувавши подані арбітражними керуючими документи, враховуючи здійснення місцевим господарським судом електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зважаючи на те, що визначений арбітражний керуючий не звернувся до суду з заявою про участь у даній справі, та беручи до уваги, що норми Закону про банкрутство (діючого на той час) передбачали можливість покладення обов`язків ліквідатора на голову ліквідаційної комісії, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Господарського суду міста Києва та вважає, що Захарко І.І., як особа, яка виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, є найбільш прийнятною кандидатурою, яка має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс", що свідчить про доцільність його призначення ліквідатором боржника ТОВ "Каміа Плюс".

За таких обставин, доводи скаржника про те, що призначення ліквідатором ТОВ "Каміа Плюс" голову ліквідаційної комісії Захарка І.І. відбулося в порушення ст. 95 Закону про банкрутство є неспроможними у зв`язку з їх безпідставністю.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарський суд міста Києва повно та всебічно дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання боржника ТОВ "Каміа Плюс" банкрутом та відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури.

За наведеного, постанова Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/13706/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13706/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.01.2020.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Б.М. Поляков

М.Л. Доманська