Постанова

від 27.01.2020 по справі 910/8695/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа№ 910/8695/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 27.01.2020.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 (суддя Картавцева Ю.В., м. Київ, повний текст рішення складено 01.11.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд", м. Київ

до акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про стягнення 350 621,88 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі-відповідач/скаржник) про стягнення 350 621,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не були здійснені своєчасні оплати за поставлений за договором поставки № УЗ/ЦБМЕС-18495/Ю від 19.09.2018 товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 114 064,92 грн, 3% річних у розмірі 33 923,29 грн, пеню у розмірі 202 633,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 (суддя Картавцева Ю.В., м. Київ, повний текст рішення складено 01.11.2019) позов задоволено повністю; стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" інфляційні втрати у розмірі 114 064,92 грн, 3% річних у розмірі 33 923,29 грн, пеню у розмірі 202 633,67 грн, судовий збір у розмірі 5 259,33 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що оскільки строк виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав, то відповідачем несвоєчасно сплачено вартість поставленого товару.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, акціонерне товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/8695/19 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 залишено без руху.

16.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов супровідний лист вих. № 02/2170 від 11.12.2019, до якого, зокрема додано опис вкладення в цінний лист, відповідно до якого, позивачу направлено копію апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 910/8695/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 призначено на 27.01.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" не скористалося своїм правом передбаченим частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця", що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

27.01.2020 в судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 - без змін.

В судове засідання 27.01.2020 не з`явився представник відповідача, який повідомлявся завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представників скаржника та відповідача.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Як зазначалося вище, акціонерне товариство "Українська залізниця" просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи не подано.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Разом з тим, на переконання колегії суддів, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Когнітор" (виконавець) укладено Договір № 17/05/2019-02 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.05.2019, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання клієнту правової допомоги (професійної правничої допомоги у вигляді адвокатських послуг) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до акту № 17/05/2019-02/001 приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 08.08.2019, клієнт підтверджує отримання юридичних/адвокатських послуг з правового аналізу обставин (в тому числі і аналіз первинної документації, листування, інших документів, речових доказів, пов`язаних судових справ тощо) спірних правовідносин; визначення кола обставин, що потребують встановлення/спростування певними доказами, та правових механізмів збирання необхідних доказів (направлення адвокатських запитів, листів щодо отримання інформації, замовлення експертиз, постановка питань у першій заяві по суті справи тощо (за необхідності); визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням проектів заяв по суті спору та/або (за необхідності) інших, в тому числі процесуальних, документів, а також представництво (безпосередня участь в судових засіданнях у якості представника Клієнта з правом самостійного формування правової позиції; підписання та подання відповідних заяв по суті спору та/або (за необхідності) інших, в тому числі процесуальних, документів; реалізація інших процесуальних прав Клієнта як певного учасника відповідного процесу (за необхідності)). Виконавцем прав та законних інтересів Клієнта під час судового розгляду в суді першої інстанції (Господарський суд м. Києва) в рамках вирішення господарського спору між Клієнтом та АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд", що виник із порушення договору № УЗ/ЦБМЕС-18495/Ю від 19.09.2018 року в частині стягнення штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційної складової заборгованості.

Відповідно до акту вартість вказаної послуги (розмір гонорару) за цим актом згідно п. 4.3.1. Договору становить 20 000,00 грн.

21.06.2019 позивачем сплачено на користь адвокатського об`єднання "Когнітор" грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн за надання правової допомоги, що підтверджується поданою позивачем банківською випискою.

Зважаючи на вищевикладене, матеріали справи містять достатні докази на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Разом з тим, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги акціонерного товариства "Українська залізниця" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/8695/19 залишити без змін.

3. Справу № 910/8695/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 31.01.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко