Постанова

від 09.01.2020 по справі 906/204/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Справа №906/204/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

заявника АТ "Дельта Банк": Спінулова В.В. (довіреність від 27.12.19);

боржника ТОВ "М`ясо Полісся": Тітаренко О.О. (посвідчення №21/1593 від 08.08.18);

ТОВ "Міжнародна продовольча компанія "Хорс": Горлова М.В. (посвідчення №257 від 09.04.99)

інших учасників: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2019 року, суддя Костриця О.О., м. Житомир, повний текст виготовлений 25 жовтня 2019 року,

по розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2015 року та про зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у межах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо Полісся"

про визнання банкрутом

Судом роз`яснено представникам сторін права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2017 року, у межах справи про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", АТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з заявами про визнання недійсними купівлі-продажу:

- земельної ділянки від 17 червня 2015 року, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23.1/536;

- майнового комплексу від 17 червня 2015 року, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округ Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23.1/537.

23 жовтня 2019 року, ухвалою господарського суду Житомирської області у задоволенні даних заяв АТ "Дельта Банк" було відмовлено.

АТ "Дельта Банк" у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким його заяви задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки господарський суд Житомирської області не здійснив правовий аналіз:

- чи є укладення спірних правочинів способом уникнення боржником від відповідальності перед кредиторами шляхом виведення з обороту ліквідних активів боржника та у подальшому ініціювання справи про банкрутство;

- обставинам відчуження майна заінтересованій особі стосовно боржника, про що доводить АТ "Дельта Банк";

- щодо відчуження спірного майна до неможливості повного або часткового виконання боржником грошових зобов`язань перед іншими кредиторами;

- доводів, заявленим у межах спеціальної норми, якою є ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з її особливостями, притаманними конкурсному процесу.

Вважає, що в результаті укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки і майнового комплексу від 17 червня 2015 року, боржник позбувся основного майна, за рахунок якого міг погасити кредиторську заборгованість, в той час як строк кредитування закінчився ще 25 березня 2015 року, 24 квітня 2015 АТ "Дельта Банк" направлено вимогу терміново погасити заборгованість за кредитними договорами.

Також, вважає, що до спірних правовідносин суд мав застосувати приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, у результаті укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу, боржником були відчужені основні активи і, як наслідок, це стало підставою для звернення ТОВ "М`ясо Полісся" до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Зазначає, що з аналізу матеріалів справи про банкрутство вбачається відсутність факту постачання продукції та те, що ТОВ "М`ясо Полісся" було безоплатно відчужено майно, оскільки грошові кошти, які надходили від ТОВ "МПК "Хорс" за придбані активи, в той же день повертались (перераховувались) боржником на ТОВ "МПК "Хорс" на підставі рахунків-фактур, як сплата за сировину.

Всупереч вимогам пунктів 4.1 договорів купівлі-продажу ТОВ "МПК "Хорс" оформлено право власності на майновий комплекс виробничих будівель та земельну ділянку до початку розрахунків між сторонами.

Також, апелянт посилається на вчинення спірних правочинів заінтересованими особами тому, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Лещенко ОСОБА_1 була з 21 вересня 2015 року являлась керівником та підписантом ТОВ "М`ясо Полісся", а з 04 серпня 2016 року - керівником ТОВ "МПК "Хорс", засновником та бенефіціаром боржника є ОСОБА_2 , в той час як засновником ТОВ "МПК "Хорс" - ОСОБА_3 , які являються близькими родичами: мати і донька. Крім того, ОСОБА_3 була співробітником АТ "Дельта Банк", займала керівну посаду та мала доступ до бази даних клієнтів і боржників банку.

ТОВ "М`ясо Полісся" у своєму відзиві вважає доводи та вимоги апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки АТ "Дельта Банк" в апеляційній скарзі посилається на наявність інших підстав, аніж ті, які зазначались банком в заявах про визнання недійсними договорів. В свою ж чергу, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, прийняв правомірний висновок щодо відмови у їх задоволенні.

Так, під час розгляду справи у суді першої інстанції було проведено експертизу, якою встановлено, що боржник реалізував майно, за цінами, значно вищими ніж ринкові.

Таким чином, правові наслідки, які встановлені в договорах купівлі-продажу земельної ділянки та майнового комплексу створені, а зобов`язання за вказаними договорами виконані у повному обсязі - право власності на нерухоме майно перейшло до ТОВ "МПК "ХОРС", а ТОВ "МПК "ХОРС" повністю сплатило на користь ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбане нерухоме майно.

Посилання апелянта на той факт, що відчуження нерухомого майна вплинуло на можливість виконання боржником фінансових зобов`язань перед кредиторами, зокрема, перед банком є безпідставними, оскільки банк мав можливість вчасно, ще до моменту початку процедури ліквідації банку звернутися до суду про стягнення заборгованості на предмет застави, яка виникла за кредитними договорами.

ТОВ "МПК "Хорс", як третя особа, у своєму відзиві вважає доводи та вимоги апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки, суд першої інстанції надав правову оцінку важливим та суттєвим доводам, на яких ґрунтувались вимоги заяв та заперечення на них інших учасників справи.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що реалізація майна була проведена за ціною вищою за ринкову і оплата за вказаними договорами повністю була проведена, а тому неможливо стверджувати про те, що боржник позбувся основного майна, за рахунок якого міг погасити заборгованість перед банком. А факт того, що дані кошти в подальшому були використані в господарському обороті боржником не на користь кредитора не може вказувати на те, що боржник позбувся майна всупереч його інтересам.

Також, вважає, що усталена та незмінна судова практика, щодо визнання правочинів недійсними в силу їх фіктивності, вказує на можливість такого визнання лише в тому разі, якщо по відношенню до боржника існує судове рішення про стягнення коштів, яке набрало законної сили, або вже існує відповідне виконавче провадження про стягнення таких сум коштів, а сам факт наявності на момент вчинення угоди судового провадження про стягнення коштів не може вказувати про намір сторони ухилитись від виконання обов`язків, які можуть виникнути в подальшому, та про фіктивність такого правочину.

Крім того, вважає, що визнання недійсним правочину виключно та лише у зв`язку з тим, що він вчинений з пов`язаною особою не може бути самостійною підставою для такого визнання.

25 листопада 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою АТ "Дельта Банк" та призначено її до розгляду на 11 грудня 2019 року.

У судовому засіданні представник АТ "Дельта Банк" надав свої пояснення відносно доводів та вимог апеляційної скарги, просить її задоволити, а ухвалу від 23 жовтня 2019 року скасувати, як таку, що прийнята всупереч вимогам матеріального і процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким його заяви задоволити.

У судовому засіданні представники ТОВ "М`ясо Полісся" і ТОВ "МПК "Хорс" висловили свою правову позицію щодо поданої апеляційної скарги, вважають її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвала суду прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому, за їх переконанням, відсутні підстави для скасування ухвали.

11 грудня 2019 року, для повного та всебічного розгляду спору і додаткового вивчення матеріалів справи, у судовому засіданні було оголошено перерву до 09 січня 2020 року.

У судовому засіданні представники АТ "Дельта Банк", ТОВ "М`ясо Полісся" і ТОВ "МПК "Хорс" підтримали свої доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з`явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників, які не забезпечили явку повноважних представників.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

17 червня 2015 року, між ТОВ "М`ясо Полісся", як продавцем, та ТОВ "МПК "Хорс", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу майнового комплексу, за яким продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 3 231,9 м 2 , що знаходиться на вул. Баранова, 127 в м. Житомир, розташованого на земельній ділянці 0,9349 га, кадастровий номер 1810136600:07:007:0008, та складається з бойні з адміністративними та побутовими приміщеннями, котельні, будівлі КНС, холодильника, прохідної, дизельної, холодильної камери, виробничого приміщення, ковбасного цеху за ціною за 8 411 520,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1 401 920,00 грн., яку покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця протягом 1 календарного місяця з дати підписання сторонами даного договору. Разом з правом власності на комплекс переходить до покупця право власності на відповідні інженерні комунікації, зокрема, але не обмежуючись: тепло-, енерго-, газо-, водопостачання, що є власністю продавця.

Договір зареєстровано у держреєсті за №6460. (т.13 а.с.22-25).

В цей же день, 17 червня 2015 між ТОВ "М`ясо Полісся", як продавцем, та ТОВ "МПК "Хорс", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки за яким продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,9349 га, з цільовим призначенням для іншої промисловості та кадастровим номером 1810136600:07:007:0008, що знаходиться на вул. Баранова, 127 в м. Житомир та на якій розташований майновий виробничих будівель за ціною за 1 148 000,00 грн. без ПДВ, яку покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця протягом 1 календарного місяця з дати підписання сторонами даного договору.

Даний Договір зареєстровано у держреєсті за №6461. (т.13 а.с.46-49)

17 червня 2015 року, між ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" підписано акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майнового комплексу. (т.13 а.с.27)

24 червня 2015 року ТОВ "МПК "Хорс" платіжними дорученнями на загальну суму 1 148 000,00 грн. перерахувало ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбану земельну ділянку. (т.9 а.с.180-185)

В період з 26 по 30 червня 2015 року ТОВ "МПК "Хорс" платіжними дорученнями на загальну суму 8 411 520,00 грн. перерахувало ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбаний майновий комплекс.

26 квітня 2016 року, постановою господарського суду Житомирської області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", визнано товариство банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

В цей же день, 26 квітня 2016 року, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про визнання ТОВ "М`ясо Полісся" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

15 грудня 2016 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було визнано кредиторські грошові вимоги АТ "Дельта Банк" до боржника на суму 9 028 247,93 грн. - основного боргу (четверта черга реєстру вимог кредиторів боржника), 566 297,76 грн. - штрафних санкцій (шоста черга реєстру вимог кредиторів боржника), 2755,43 грн. - судового збору (перша черга реєстру вимог кредиторів боржника). Дані кредиторські вимоги підтверджені рішеннями Господарського суду Житомирської області від 27 жовтня 2015 року по справі №906/1313/15 та від 03 листопада 2015 року по справі №906/1314/15, за якими стягнуто з боржника кошти у результаті порушення Договору кредиту №ВКЛ-2002793/1 та Договору кредиту №ВКЛ-2002793/2 від 25 березня 2010 року.

23 серпня 2017 року, АТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з заявами про:

- про визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2015 року та зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23.1/536; (т.13 а.с.10-17)

- про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17 червня 2015 року та зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округ Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23.1/537. (т.13 а.с.34-64)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, АТ "Дельта Банк" зазначило, зокрема, що:

- ТОВ "М`ясо Полісся" здійснено відчуження майнового комплексу виробничих будівель та земельної ділянки за адресою: м. Житомир, вул . Баранова , 127, менше як за один рік до порушення справи про банкрутство підприємства, за цінами значно меншими від ринкових, чим порушено вимоги абз.5 ч.1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- директор ТОВ "М`ясо Полісся" Сердешнюк А.А., підписуючи спірні договори, діяв з перевищенням повноважень, чим порушено ч.2 ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Крім того, АТ "Дельта Банк" зазначило, що приватний нотаріус Сєтак В.Я. здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до того як ТОВ "МПК Хорс" розраховувалось за спірними правочинами.

07 лютого 2018 року, в частині розгляду заяви АТ "Дельта Банк" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2015 року та заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17 червня 2015 року, було призначено судову експертизу щодо дійсної ринкової вартості реалізованого спірного майна станом на час його відчуження.

Згідно висновку судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи вартість майна відчуженого ТОВ "М`ясо Полісся" в цінах станом на 17 червня 2015 року становила:

- земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:07:007:0008, площею 0,9349 га, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова), 127 становила - 842 700,00 грн. без урахування ПДВ;

- майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 3231,9 м 2 , що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова), 127 становила - 8 231 600,00 грн., з урахуванням ПДВ - 1 371 933,33 грн. (т.22 а.с.141-192)

05 жовтня 2018 року, враховуючи те, що ТОВ "МПК "Хорс" являється стороною спірних договорів, які посвідченні приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., ухвалою господарського суду Житомирської області даних осіб було залучено до участі у розгляді даних заяв в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 02, 15 та 24 січня 2018 року з 15 вересня 2017 року майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 3231,9 м 2 та земельна ділянка площею 0,9349 га, які розташовані на вул. Баранова,127 в м. Житомир, за Договором іпотеки, серія та номер: 626, виданий 15 вересня 2017 року перебувають в іпотеці, іпотекодержателем якого є ПАТ "Банк 3/4".(т.14 а.с.120-124, 181-186)

22 серпня 2019 року, враховуючи, що предметом спору в даній справі є визнання недійсними Договору купівлі-продажу земельної ділянки та Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17 червня 2015 року, що знаходиться в іпотеці у ПАТ "Банк 3/4", рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ПАТ "Банк 3/4", як іпотекодержателя спірного майна, ухвалою господарського суду Житомирської області банк було залучено до участі у розгляді даних заяв в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

23 жовтня 2019 року, ухвалою господарського суду Житомирської області у задоволенні даних заяв АТ "Дельта Банк" було відмовлено. (т.24 а.с.80-90)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом, зокрема, визнання правочину недійсним та визнання права.

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Законом).

Як встановлено з матеріалів справи, 17 червня 2015 року, між ТОВ "М`ясо Полісся", як продавцем, та ТОВ "МПК "Хорс", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, за якими продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 3 231,9 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Баранова, 127 за ціною у 8 411 520,00 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 1 401 920,00 грн.), та земельну ділянку площею 0,9349 га, з цільовим призначенням для іншої промисловості, за кадастровим номером 1810136600:07:007:0008, на якій розташований даний майновий комплекс виробничих будівель за ціною за 1 148 000,00 грн. без ПДВ, яку покупець зобов`язався сплатити протягом 1 календарного місяця з дати укладання сторонами цих договорів.

В період з 24 по 30 червня 2015 року ТОВ "МПК "Хорс" платіжними дорученнями на загальну суму 9 559 520,00 грн. (8 411 520,00 грн. + 1 148 000,00 грн.) перерахувало ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбаний майновий комплекс та земельну ділянку.

26 квітня 2016 року, постановою господарського суду Житомирської області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", визнано товариство банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

15 грудня 2016 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було визнано кредиторські грошові вимоги АТ "Дельта Банк" до боржника на суму 9 028 247,93 грн. - основного боргу (четверта черга реєстру вимог кредиторів боржника), 566 297,76 грн. - штрафних санкцій (шоста черга реєстру вимог кредиторів боржника), 2 755,43 грн. - судового збору (перша черга реєстру вимог кредиторів боржника).

Банк просить визнати дані договори недійсними з підстав ст. 20 Закону (у зв`язку з продажем зазначеного майна та землі нижче ринкової вартості) та на підставі ч.2 ст. 203 ЦК України (особа яка вчинила дані правочини не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності).

За ч.1 ст. 20 Закону, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора у разі, якщо боржник:

- безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, господарським судом першої інстанції вірно враховано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому спірні правовідносини слід розглядати з урахуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19 січня 2013 року.

Крім того, згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України , а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 655 ЦК України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч.1 ст. 656 ЦК України , предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтями 627 , 629 ЦК України визначено, що, відповідно до ст. 6 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 215 , 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 5 п.5 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року, встановлено, що відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, право на звернення з позовом визнати недійсним оспорюваний правочин надано як стороні такого правочину, так і заінтересованій особі.

Згідно з листом Вищого господарського суду України №01-8/211"Про деякі питання практики застосування норм ЦК та ГК України" від 07 квітня 2008 року , ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому, коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з оспорюваних договорів купівлі-продажу від 17 червня 2015 року, банк не є їх стороною, але є заінтересованою особою з приводу укладення цих договорів, оскільки ТОВ "М`ясо Полісся" перебуває в кредитних відносинах з АТ "Дельта Банк" і цими договорами купівлі-продажу порушено право банку на своєчасне та повне повернення наданих кредитних коштів за рахунок майна боржника, тому вимога про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 17 червня 2015 року заявлена банком цілком правомірно.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оспорювані договори стосується прав і обов`язків заявника, оскільки між банком та відповідачем укладено кредитні договори, за яким позичальник має прострочений борг, а також те, що АТ "Дельта Банк" ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2016 року визнано конкурсним кредитором до боржника на суму 9 028 247,93 грн. - основного боргу, 566 297,76 грн. - штрафних санкцій, 2 755,43 грн. - судового збору.

Процедура визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених ст. 20 Закону спрямована на повернення до складу конкурсної маси відчужених за такими правочинами активів.

Однак, визнано недійсними можуть бути не всі правочини боржника, укладені у визначений Законом річний період, а лише ті, які відповідають ознакам, встановленим у ч.1 ст. 20 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2018 року у справі №906/728/15.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство у разі, якщо боржник, зокрема, здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, продаж майнового комплексу виробничих будівель та земельної ділянки було здійснено за 9 559 520,00 грн. (8 411 520,00 грн. + 1 148 000,00 грн.) і оплата проведена платіжними дорученнями ТОВ "МПК "Хорс" у період з 24 по 30 червня 2015 року, тобто в межах місячного строку, як і було зазначено в укладених угодах.

Для перевірки відповідності вартості реалізованого майна та земельної ділянки, місцевим господарським судом було призначено оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи, за висновками яких ринкова вартість спірної земельної ділянки (площа 0,9349 га, кадастровий номер 1810136600:07:007:0008, що по вул. Параджанова (Баранова), 127 в м. Житомир) на час її продажу становила 842 700,00 грн., що на 305 300,00 грн. менше від ціни за якою її було відчужено. А ринкова вартість спірного майнового комплексу виробничих будівель (загальною площею 3231,9 м 2 , що по вул. Параджанова (Баранова), 127 в м. Житомир) на час його продажу становила 8 231 600,00 грн., що на 179 920,00 грн. менше від ціни за якою його було реалізовано.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що у ході розгляду заяв банку спростовано його твердження про заниження вартості земельної ділянки і майнового комплексу, та навпаки підтверджено, що дані об`єкти були реалізовані ТОВ "М`ясо Полісся" за вартістю, вищою за їх дійсну (ринкову) вартість станом на 17 червня 2015 року.

Посилання АТ "Дельта Банк" на визнання недійсними оспорюваних договорів з підстав ч.1 ст. 20 Закону (- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог та - боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим), суд оцінює критично та зазначає, що на виконання умов спірних договорів купівлі-продажу, ТОВ "МПК "Хорс" платіжними дорученнями перерахувало з 24 червня по 30 червня 2015 року кошти ТОВ "М`ясо Полісся" на загальну суму 9 559 520,00 грн. за придбаний майновий комплекс та земельну ділянку, і таким чином кошти від реалізації майна були отримані боржником повному обсязі, відповідно до укладених договорів.

Що ж до посилань банку на те, що дані кошти були повернуті ТОВ "М`ясо Полісся" за нібито отримання від ТОВ "МПК "Хорс" без доказів такого отримання цього товару, то колегія суддів зазначає, що дані правочини банком в судовому порядку не визнавались недійсними за їх безтоварністю, а відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За матеріалами справи, між ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" існували постійні фінансово-господарські взаємовідносини як до укладення спірних договорів, так і після, та боржником здійснювалася оплата сировини, спецій, добавок від цього контрагента.

Вказані обставини фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" не випливають з договорів купівлі-продажу від 17 червня 2015 року майнового комплексу та земельної ділянки, а тому не можуть бути підставою для визнання недійсними зазначених договорів.

Також, як на підставу визнання договорів купівлі-продажу від 17 червня 2015 року, апелянт посилається на те, що дані договори були вчинені заінтересованими особами тому, що відповідно за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та підписантом ТОВ "М`ясо Полісся" з 21 вересня 2015 року була ОСОБА_4 , а з 04 серпня 2016 року вона ж є керівником ТОВ "МПК "Хорс".

Крім того, за інформацією з того ж реєстру, засновником та бенефіціаром боржника є ОСОБА_2 , в той час як засновником ТОВ "МПК "Хорс" - ОСОБА_3 , які являються близькими родичами. Крім того, ОСОБА_3 була співробітником АТ "Дельта Банк", займала керівну посаду та мала доступ до бази даних клієнтів та боржників банку.

Дані посилання АТ "Дельта Банк" колегією суддів оцінюється критично та відхиляються як безпідставні, оскільки дані угоди укладались 17 червня 2015 року в особі керівника - директора ТОВ "М`ясо Полісся" ОСОБА_5 А.А. та керівника - Генерального директора ТОВ "МПК "Хорс" ОСОБА_6 ., а ОСОБА_4 стала директором і підписантом ТОВ "М`ясо Полісся" лише з вересня 2015 року (т.13 а.с.22-25, 46-49).

Дійсно одним з засновників та бенефіціаром ТОВ "М`ясо Полісся" є ОСОБА_2 з часткою у 2 096 863,00 грн., проте її частка складає 41% від статутного фонду, а інші троє учасників складають 59% (25,15% - ОСОБА_7 , 25,15% - ОСОБА_8 та 8,7% - ОСОБА_9 ) від статутного фонду і у суду відсутня інформація, що вони є родичами ОСОБА_2 , а тому вона одноособово не могла впливати на укладання спірних договорів. (т.23 а.с.139-143).

А те, що ОСОБА_3 , як одноособовий засновник ТОВ "МПК "Хорс" з 03 грудня 2014 року і по 2017 рік співробітник АТ "Дельта Банк", яка займала посаду начальника Відділу претензійно-позовної роботи Управління по роботі з простроченою заборгованістю фізичних осіб з заставними кредитами Генерального департаменту правового забезпечення діяльності АТ "Дельта Банк" не є підставою для визнання зазначених вище договорів недійсними.

Щодо того, що директор ТОВ "М`ясо Полісся" Сердешнюк А ОСОБА_10 . при укладанні спірних договорів діяв з перевищенням повноважень, то колегія суддів зазначає, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "М`ясо Полісся" від 29 травня 2015 року, одноголосно /протоколу №7/, було надано дозвіл на продаж майнового комплексу виробничих будівель, сукупною загальною площею 3231,9 м 2 , що розміщуються за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Баранова. 127, і є його власністю, за експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 7 009 600,00 грн. без ПДВ, а також надано дозвіл на продаж земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 1810136600:07:007:0008), площею 0,9349 га, розташовану за адресою: м. Житомир, вулиця Баранова, 127 і є його власністю, за визначеною експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 1 148 000,00 грн. (без ПДВ) та уповноважено директора ТОВ "М`ясо Полісся" забезпечити продаж майнового комплексу та земельної ділянки та укласти відповідні договори купівлі-продажу, згідно до вимог чинного законодавства України, для чого: надати директору ТОВ "М`ясо Полісся" право підпису та визначення умов вищевказаних договорів купівлі-продажу та усіх необхідних змін, доповнень, додаткових угод, протоколів до них тощо, на власний розсуд без обмеження ціни та строку дії цих правочинів; зазначити у вищевказаних договорах купівлі-продажу, що державна реєстрація права власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами (т.15 а.с.52).

Оскільки, відповідно до підпунктів 9.1.-9.2. пункту 9 Статуту ТОВ "М`ясо Полісся" (нова редакція), затвердженого зборами учасників ТОВ "М`ясо Полісся", протокол №4 від 07 травня 2015 року та зареєстрованого державним реєстратором, вищим органом товариства є загальні збори учасників, а виконавчим органом товариства є директор (т.1 а.с.9-69), то договори купівлі-продажу від 17 червня 2015 року були укладені директором ТОВ "М`ясо Полісся", як уповноваженою особою на вчинення вказаних дій, що мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На посилання апелянта про те, що спірні договори купівлі-продажу є недійсними, оскільки приватний нотаріус Сєтак В.Я. здійснив передчасну державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно колегія суддів зазначає, що за пунктами 4.1. та 4.2. договорів купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки, право власності виникає у покупця з моменту передачі комплексу та державної реєстрації права власності, відповідно до вимог чинного законодавства. Державна реєстрація прав власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами.

Оскільки нотаріус здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за спірними договорами до остаточного розрахунку, то відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Згідно ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою, банк не ставить під сумнів висновки суду першої інстанції стосовно відхилення його посилань, як на підставу для визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки від 17 червня 2015 на ст. 203, 215, 216 ЦК України, щодо неправомірності оформлення ТОВ "МПК "Хорс" права власності на придбані майновий комплекс та земельну ділянку до сплати завдатку, та в цій частині рішення не оскаржував.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм ст. 234 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2019 року у справі №906/204/16 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/204/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.