Рішення

від 30.01.2020 по справі 906/1123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1123/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання: Воробйової І.Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Богацький Б.І. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 329 від 19.12.12003, дор. від 21.06.2019, вих. № 15; Гуцол В.І. - директор, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 23.03.2018

- від відповідача: не прибув

- від третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Говерла +" (Вінницька область, м. Могилів - Подільський)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугини-Енерджи" (Житомирська область, смт. Лугини)

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лугинська селищна рада (Житомирська область, Лугинський район, смт. Лугини)

про стягнення 616717,98 грн.

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України.

ТОВ "Говерла +" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Лугини - Енерджи" про стягнення 616717,98 грн., з яких 499230,00 грн. основного боргу, 88588,22 грн. пені, 11790,00 грн. 3 % річних, 17109,76 грн. інфляційних втрат, а також 9250,80 грн. судового збору, 10500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем в повному обсязі обов`язку щодо сплати виконаної роботи з очищення земельної ділянки на підставі договору підряду № 11/09-2018 від 11.09.2018.

Ухвалою від 05.11.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду на 26.11.2019 о 12:00; витребував від сторін документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали.

Ухвалою від 26.11.2019 господарський суд задоволив клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву; відклав розгляд справи в підготовчому провадженні на 17.12.2019 р. о 12:00 (а. с. 78).

Ухвалою від 17.12.2019 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лугинську селищну раду з підстав, у ній викладених (а. с. 95, 96).

Іншою ухвалою від 17.12.2019 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 31.01.2020; призначив засідання суду на 23.01.2020 о 12:00; викликав в засідання суду повноважних представників сторін (а. с. 97).

26.12.2019 до суду від Лугинської селищної ради надійшов супровідний лист від 23.12.2019, вих. № 997 з копіями договорів оренди земельної ділянки від 20.02.2018 №1 і від 04.07.2018, укладеними з відповідачем та рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 31.05.2018 №44 "Про надання дозволу ТОВ "Лугини Енерджі" на зрізання дерев" (а. с. 100 - 106).

Ухвалою від 23.01.2020 господарський суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.01.2020 о 11:30.

В засіданні суду представники позивача повідомили про незмінність позовних вимог.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив; письмового відзиву не надав; про дату і час судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить витяг із офіційного сайту Укрпршти щодо відстеження поштового відправлення, отриманого за електронним запитом суду (а. с. 115).

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Подання заяв по суті справи є правом учасників процесу (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та, виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши уповноважених представників позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

11.09.2018 між ТОВ "Говерла +" (підрядник/позивач) та ТОВ "Лугини Енерджі" (замовник/відповідач) було укладено договір підряду №11/09-2018 (далі - договір) згідно з п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався власними силами виконати відповідно до умов договору роботи з очищення від насаджень дерев та кущів, демонтажу будівельних споруд та їх частин, вивіз будівельних відходів та вертикальне планування території на 12 га земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні замовника та знаходиться за адресою: смт. Лугини, вул, Армійська, 21, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи в порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що замовник зобов`язується забезпечити підрядника згідно з нормами витрат технічного засобу.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна договірна вартість робіт визначається в актах прийому - передачі робіт, яка є сумарною та складається зі всіх підписаних сторонами актів прийому - передачі виконаних робіт.

Додатковими угодами до договору: №1 від 11.09.2018 та №2 від 05.11.2018 сторонами затверджено норми витрат палива для технічного засобу Т-170 на 1 год. роботи, відповідно, 11 л. та 12 л. палива (а. с. 10 та на звороті).

Факт виконання позивачем робіт, передбачених вказаним договором підряду на загальну суму 499230,00 грн., підтверджується такими актами здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг), підписаними сторонами:

- №13 від 28.11.2018 - на суму 55055,00 грн. (а. с. 11);

- №14 від 28.11.2019 - на суму 55055,00 грн. (а. с. 12);

- №15 від 28.11.2018 - на суму 55055,00 грн. (а. с. 13);

- №16 від 28.11.2018 - на суму 28800,00 грн. (а. с. 14);

- №17 від 28.11.2018 - на суму 28800,00 грн. (а. с. 15);

- №18 від 20.12.2028 - на суму 57915,00 грн. (а. с. 16);

- №19 від 20.12.2018 - на суму 28800,00 грн. (а. с. 17);

- №20 від 20.12.2018 - на суму 50050,00 грн. (а. с. 18);

- №21 від 20.12.2018 - на суму 73150,00 грн. (а. с. 19);

- №22 від 27.12.2018 - на суму 14300,00 грн. (а. с. 20);

- №23 від 27.12.2018 - на суму 52250,00 грн. (а. с. 21).

Вказаний борг також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків за вказаним договором за період з 05.11.2018 по 23.12.2018 на загальну суму 499230,00 грн. (а. с. 35).

Відповідачем визнано основну заборгованість, що підтверджено його керівником на зворотній стороні вимоги позивача від 30.05.2019, вих. №5/6-1 (а. с. 34 на звороті).

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно з договором в повному обсязі не виконав, що спонукало позивача звернутись із вказаною позовною заявою до суду.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно із ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду №11/09-2018 від 11.09.2018, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Положеннями ч.1 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Нормами ч.ч. 4, 5 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 499230,00 грн. основного боргу.

Як вбачається з акту виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2019 (а. с. 35), який підписано керівниками сторін та скріплено печатками, сторонами засвідчено факт невиконання сторонами договору підряду №11/09-2018 від 11.09.2018 на загальну суму 499230,00 грн. (а. с. 35), яку заявлено позивачем до стягнення.

Пунктом 2.3 договору передбачено здійснення оплати в триденний термін, наступний за робочим тижнем, за умови підписання сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт, а також те, що замовник оплачує підрядникові договірну вартість, визначену сторонами, за фактично виконані роботи згідно з актами прийому - передачі виконаних робіт.

Згідно з даними позивача, ним було направлено ряд письмових вимог про сплату боргу - відповідачу: № 11 від 01.05.2019, № 5/6-1 від 30.05.2019, № 7/6-9 від 16.08.2019 (а. с. 34, 36, 39), а також - засновникам відповідача: № 7/6-2 від 10.07.2019 (а. с. 37).

Письмову вимогу про сплату боргу від 30.05.2019, вих. № 5/6-1 директор ТОВ "Лугини-Енерджи" отримав наручно, про що, як зазначено вище, свідчить відповідна розписка, здійснена ним на оригіналі даної вимоги, згідно з якою останній також не заперечував щодо факту наявності боргу перед позивачем в сумі 499230,00 грн. та запевняв здійснити погашення вказаного боргу до 10.06.2019 (а. с. 34 - на звороті).

Третьою особою - Лугинською селищною радою було подано до матеріалів справи: копії договорів оренди землі від 20.02.2018 та від 04.07.2018, укладених між нею та відповідачем, згідно яких вбачається, що третьою особою було надано в оренду відповідачу в довгострокове платне користування земельні ділянки площею 12 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за адресою: смт. Лугини Лугинського району Житомирської області, вул. Армійська, 21 (а. с. 101-104).

Також третьою особою було подано копію рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області № 44 від 31.05.2018, згідно з п.1 якого надано дозвіл відповідачу на зрізання 31 дерева по вул. Армійській, 21 в смт. Лугини (на орендованій території), які перебувають в незадовільному стані та несуть небезпеку для життя та здоров`я громадян (а. с. 105).

Тобто, поданими третьою особою письмовими доказами підтверджується факт наявності у відповідача права на зрізання (очищення) дерев на орендованій ним земельній ділянці та, відповідно, й укладення договору підряду №11/09-2018 від 11.09.2018 з позивачем.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині основного боргу у сумі 499230,00 грн.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 88588,22 грн. пені.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 88588,22 грн., посилаючись на п. 5.2 договору, відповідно до якого в разі недотримання замовником п. 2.3 цього договору, він сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунками позивача, наведеними у додатку до позовної заяви, виконаними щодо кожного вищевказаного акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №№ 13-23, вбачається таке.

Позивачем було нараховано пеню по кожному акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за наступні періоди: по актам №№ 13-17 за період з 05.12.2018 по 05.06.2019; по актам №№ 18-21 за період з 26.12.2018 по 26.06.2019; по актам №№ 22,23 за період з 03.01.2019 по 03.07.2019 на загальну суму 88588,22 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок пені позивача, суд встановив, що позивачем при розрахунку пені було вказано невірні періоди по актам №№ 13-21, а також те, що сума заявленої позивачем до стягнення пені є меншою від суми пені обрахованої, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, що є правом позивача, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у розмірі 88588,22 грн.

5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 11790,00 грн. грн. за періоди: по актах №№ 13-17 - за період з 05.12.2018 по 01.10.2019; по актах №№ 18-21 - за період з 26.12.2018 по 01.10.2019; по актах №№ 22,23 - за період з 03.01.2019 по 01.10.2019 та інфляційних нарахувань у сумі 17109,76 грн. за періоди: по актах №№ 13-21 - за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року; по актах №№ 22,23 - за період з січня 2019 року по вересень 2019 року згідно з розрахунками позивача, доданим до позовної заяви.

5.1. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд встановив, що позивачем при розрахунку 3% річних, аналогічно як й у розрахунку пені, було вказано невірні періоди по актам №№ 13-21, а також встановлено, що сума заявлених позивачем до стягнення 3% річних є меншою від суми 3% річних перерахованої судом, тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі 11790,00 грн.

5.2. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 17109,76 грн. за періоди: по актам №№ 13-21 за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року; по актам №№ 22,23 за період з січня 2019 року по вересень 2019 року.

Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань, судом встановлено, що сума заявлених позивачем інфляційних нарахувань є меншою від суми інфляційних нарахувань перерахованих судом, що є правом позивача, тому вимога про стягнення інфляційних нарахувань також підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі 17109,76 грн.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять доказів сплати боргу та мирного врегулювання спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 616717,98 грн., з яких 499230,00 грн. основного боргу, 88588,22 грн. пені, 11790,00 грн. 3% річних, 17109,76 грн. інфляційних нарахувань.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

7.1. Стосовно судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 9250,80 грн. покладаються на відповідача.

7.2. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Як свідчать матеріали справи, 21.05.2019 між адвокатом Богацьким Б.І. та ТОВ "Говерла+" (замовник) укладено договір № 7/5 про надання правничої допомоги за п. 1 якого, зокрема, замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати педставницькі повноваження, захищати права і законні інтереси замовника, надавати іншу правничу допомогу в обсязі і на умовах, встановлених договором (а. с. 48).

Крім того, позивачем видано адвокату Богацькому Б.І. доручення від 21.06.2019, вих. №15 на здійснення представництва ТОВ "Говерла+" в усіх судових, державних, кооперативних установах з усіх питань, пов`язаних з діяльністю товариства (а. с. 49).

Право на заняття Богацьким Б.І. адвокатською діяльністю підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №329 від 19.12.2003 (а. с. 50).

Позивачем надано до суду супровідним листом від 01.11.2019 розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу згідно з договором №7/5 від 21.05.2019 на суму 10500,00 грн. (а. с. 51) та видаткові касові ордери від 21.05.2019 та від 20.10.2019 на суми, відповідно, 4100,00 грн. та 6400,00 грн. (а. с. 52, 53).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10500,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугини-Енерджи" (11301, Житомирська область, Лугинський район, смт. Лугини, вул. М. Грушевського, буд. 18, код ЄДРПОУ 41712172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Говерла +" (24000, Вінницька область, м. Могилів - Подільський, вул. Вокзальна, буд. 25 Е, код ЄДРПОУ 42178998):

- 499230,00 грн. основного боргу;

- 88588,22 грн. пені;

- 11790,00 грн. 3% річних;

- 17109,76 грн. інфляційних нарахувань;

- 9250,80 грн. судового збору;

10500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.01.20

Суддя Лозинська І.В.

Друк.: 4 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (реком. з повід.),

4 - третій особі (реком. з повід.).