Ухвала

від 27.01.2020 по справі 911/1653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1653/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Сервіс» (04205, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, буд. 20А),

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17);

2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінхауз-2012» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бабкіна, буд. 6);

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізобуд» (61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 88, кв. 72);

2) Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11);

3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

4) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

5) ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 );

6) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 );

7) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 );

8) ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 );

9) ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ),

про визнання права іпотекодержателя та скасування рішення про державну реєстрацію прав,

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб 1-11: не з`явились.

Обставини справи:

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2019 р. було залишено без розгляду позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання за ПАТ «Дельта Банк» права іпотекодержателя за іпотечним договором № 49.12/12/1316/08, укладеним 16.05.2008 р. з іпотекодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізобуд» , посвідченим 16.05.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим № 622, право за яким набуто Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі укладеного 27.09.2013 р. з Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2466 та визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43506492 від 16.10.2018 р., винесеного державним реєстратором Тимофєєвим О.А. Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» на підставі протоколу загальних зборів учасників, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рід ЛТД» , акт приймання передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.09.2018р., видавник ТОВ «Рід ЛТД» та ТОВ «Паркінг Сервіс» ; розподільчий баланс, серія та номер: б/н, виданий 04.10.2018 р., видавник: Затверджено протоколом № 31 загальних зборів учасників ТОВ «РІД ЛТД» .

До господарського суду Київської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Сервіс» б/н від 09.12.2019 р. (вх. № 25031/19 від 16.12.2019 р.) про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, за змістом якого відповідач просить суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» здійснені відповідачем витрати, пов`язані з розглядом даної справи, в сумі 42071,00 грн., а саме - компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову в розмірі 1921,00 грн., а також компенсацію витрат та професійну правничу допомогу та відправку кореспонденції в розмірі 40150,00 грн.

В обґрунтування клопотання відповідач посилався на те, що неправомірні дії позивача у даній справі (подання позову до суду, а згодом неявка до суду) призвели до понесення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, які повинні бути покладені саме на ПАТ Дельта Банк .

Поряд з цим, відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40150,00 грн. є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 166 від 05.12.2019 р., обсягом надання адвокатом послуг, ціною позову та повністю документально підтверджений.

Як зазначено у ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 ГПК України).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2019 р. розгляд вказаного клопотання ТОВ «Паркінг Сервіс» б/н від 09.12.2019 р. було призначено на 09.01.2020 р.

У судовому засіданні 09.01.2020 р. представник ТОВ «Паркінг Сервіс» підтримувала подане клопотання про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, позов у якій було залишено без розгляду, а також зазначала про те, що факт понесення витрат на правову допомогу підтверджується платіжними дорученнями з електронної системи Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» , які містять електронний цифровий підпис банку, та клопотала про надання часу для подання доказів на підтвердження наявності останнього. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання позивач та відповідач були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Окрім того, у судовому засіданні 09.01.2020 р. представник ТОВ «Паркінг Сервіс» вказувала про допущення описки в акті прийому-передачі послуг з правової допомоги № 166 від 05.12.2019 р. у зазначенні дати судового засідання, а саме - 26.11.2019 р., оскільки фактично судове засідання відбулось 21.11.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2020 р. розгляд клопотання ТОВ «Паркінг Сервіс» б/н від 09.12.2019 р. було відкладено на 27.01.2020 р.

24.01.2020 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Паркінг Сервіс» було подано клопотання б/н від 24.01.2020 р. (вх. № 1724/20 від 24.01.2020 р.) про долучення до матеріалів справи завірених АТ КБ Приватбанк копій платіжних доручень № 83 від 15.08.2019 р., № 90 від 06.09.2019 р., № 94 від 22.10.2019 р., а також звідної виписки по рахунку Адвокатського бюро Ірини Мазур Голдрейн партнерс за період з 15.08.2019 р. до 22.10.2019 р. по контрагенту ТОВ Паркінг Сервіс . Окрім того, відповідач просив розглянути подане клопотання про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, в судовому засіданні 27.01.2020 р. без участі представника відповідача.

У судове засідання 27.01.2020 р. представники позивача та відповідача не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання позивач та відповідач були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 09.01.2020 р., дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд вважає клопотання відповідача про компенсацію понесених ним судових витрат таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як слідує з матеріалів справи, разом з відзивом б/н від 12.08.2019 р. (вх. № 15592/19 від 14.08.2019 р.) (першою заявою по суті) відповідачем було подано до суду попередній розрахунок витрат відповідача на правову допомогу та копію договору № 29 про надання правової допомоги від 19.07.2019 р., який укладений між ТОВ Паркінг Сервіс та Адвокатським бюро Ірини Мазур Голдрейн партнерс .

05.12.2019 р. відповідачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про понесення відповідачем судових витрат, з якого вбачається, що розмір документально підтверджених витрат на правову допомогу і поштових витрат ТОВ Паркінг Сервіс складає 40150,00 грн., що підтверджується: додатковою угодою № 1 до договору № 29 про надання правової допомоги від 19.07.2019 р., рахунком на оплату № 99 від 14.08.2019 р., рахунком на оплату № 169 від 22.10.2019 р., платіжним дорученням № 83 від 15.08.2019 р., платіжним дорученням № 90 від 06.09.2019 р., платіжним дорученням № 94 від 22.10.2019 р., актом приймання-передачі № 166 від 05.2019 р.

Слід зазначити, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що Мазур І.О. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1304 від 04.11.2017 р.

Згідно зі ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Разом з тим, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. Як уже зазначалось, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи лише внаслідок необґрунтованих дій позивача .

Як слідує з матеріалів справи, позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання за ПАТ «Дельта Банк» права іпотекодержателя за іпотечним договором № 49.12/12/1316/08, укладеним 16.05.2008 р. з іпотекодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізобуд» , посвідченим 16.05.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим № 622, право за яким набуто Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі укладеного 27.09.2013 р. з Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2466 та визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43506492 від 16.10.2018 р., винесеного державним реєстратором Тимофєєвим О.А. Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» на підставі протоколу загальних зборів учасників, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рід ЛТД» , акт приймання передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.09.2018р., видавник ТОВ «Рід ЛТД» та ТОВ «Паркінг Сервіс» ; розподільчий баланс, серія та номер: б/н, виданий 04.10.2018 р., видавник: Затверджено протоколом № 31 загальних зборів учасників ТОВ «РІД ЛТД» було залишено судом без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з огляду на те, що позивач не з`явився в судові засідання з розгляду справи по суті, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Обґрунтовуючи звернення до суду з розглядуваним клопотанням в порядку ч. 5 ст. 130 ГПК України, відповідач посилається на те, що неправомірні дії позивача у вигляді подання позову до суду та подальшої неявки до суду призвели до понесення ТОВ «Паркінг Сервіс» витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, які підлягають компенсації за рахунок позивача.

Суд відзначає, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Натомість, ТОВ «Паркінг Сервіс» згідно з процесуальним обов`язком доказування не довело, які саме необґрунтовані дії позивача були вчинені останнім, оскільки сам факт подання зазначеного позову, з урахуванням вищенаведеного, необґрунтованими діями не вважається, оскільки це диспозитивне право позивача, передбачене нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2019 р. у справі № 922/3787/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також судом при розгляді даної справи № 911/1653/19 не було встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України, а ухвала суду від 05.12.2019 р. щодо залишення позову без розгляду не містить висновків суду про зловживання стороною позивача наданим їй процесуальним законодавством правом щодо участі його представника в судовому засіданні, оскільки участь у судових засідання є правом, а не обов`язком сторони.

Наведена правова позиція також міститься у згадуваній вище постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2019 р. у справі № 922/3787/17.

За таких обставин, заявником не доведено та не підтверджено доказами те, що дії позивача з пред`явлення позову до суду та неявка представника позивача у судові засідання з розгляду справи по суті мали протиправну мету порушення прав та інтересів відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації за рахунок позивача витрат на правничу допомогу в сумі 40150,00 грн., заявленої відповідачем у даній справі № 911/1653/19.

Що ж до вимоги заявника про компенсацію за рахунок позивача витрат зі сплати 1921,00 грн. судового збору, сплаченого ТОВ «Паркінг Сервіс» за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області про вжиття у даній справі заходів забезпечення позову, то суд вважає відсутніми підстави для задоволення вказаної вимоги також з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі № 911/1653/19 від 05.07.2019 р. була залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2019 р.

Враховуючи наведене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Сервіс» б/н від 09.12.2019 р. (вх. № 25031/19 від 16.12.2019 р.) про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 911/1653/19, не підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Сервіс» б/н від 09.12.2019 р. (вх. № 25031/19 від 16.12.2019 р.) про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 911/1653/19, відмовити повністю.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 31.01.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна