Рішення

від 21.01.2020 по справі 918/736/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/736/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гомакс-Плюс" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул.Єсеніна, буд.2,Е, код ЄДРПОУ 33556096)

про стягнення заборгованості в сумі 650 793, 29 грн.

Представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі Банк) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гомакс-Плюс" (далі Товариство) про стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №483/06 від 09.11.2006 та Додаткового договору №144/07 до кредитного договору від 03.04.2007 в розмірі 650 793, 29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №483/06 від 09.11.2006 та Додаткового договору №144/07 до кредитного договору від 03.04.2007 в частині погашення кредиту та відсотків, рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.06.2010 по справі №18/104 звернуто стягнення на заставлене згідно договору застави № 139/07 від 03.04.2007 майно, а саме : виробничу лінію по виробництву спіненого полістиролу (пункти 1-15 переліку майна вказаного в додатку № 1 до договору застави № 139/07 від 03.04.2007) Товариства для погашення заборгованості перед Банком в сумі 424136 грн 24 коп. в т.ч. 349785 грн сума кредиту, 18805 грн 08 коп. прострочені відсотки за жовтень-грудень 2009, 7426 грн 94 коп. прострочені відсотки за січень 2009, 6708 грн 21 коп. прострочені відсотки за лютий 2009, 7426 грн 94 коп. прострочені відсотки за березень 2009, 11697 грн 73 коп. пеня по простроченому кредиту за листопад-грудень 2008, 20469 грн 61 коп. пеня по простроченому кредиту за січень-березень 2009, 1816 грн 73 коп. пеня по прострочених відсотках за кредит з 03.11.2008 по 31.03.2009.

Оскільки рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2010 по справі №18/104 по даний час не виконано, Банк звернувся до суду з даним позовом у якому вважає підставним своє право на отримання відсотків за неправомірне користування кредитом в сумі 650 793,29 грн, нарахованих на суму неповернутого кредиту за період з 01.04.2009 по 30.09.2016, на підставі ст. ст. 526,536, 625, 1048, 1049 та 1050 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2019.

Ухвалою суду від 14.11.2019 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 26.11.2019.

Ухвалою суду від 26.11.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2019.

У судовому засіданні 24.12.2019 судом оголошувалась перерва до 21.01.2020, про що учасники, які не були присутні у судовому засіданні повідомлялись відповідною ухвалою.

У судове засідання 21.01.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Отже, неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Зважаючи на вищевказане, та оскільки позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача і відповідача та відзиву останнього за наявними у ній матеріалами, у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.11.2006 року між Банком та Товариством (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 483/06 та 03.04.2007 - додатковий договір № 144/07 (далі разом Кредитний договір, а.с. 10-15) .

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 350 000 грн 00 коп., на умовах передбачених Договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором.

Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком:

- з 08.06.2008 ліміт встановлюється в сумі 300 000 грн 00 коп.

- з 08.08.2008 ліміт встановлюється в сумі 250 000 грн 00 коп.

- з 08.11.2008 ліміт встановлюється в сумі 00 грн 00 коп.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 08.11.2008 ( п. 2. 2. Кредитного договору ).

Згідно п. 2.3. Кредитного договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: на поточні виробничі потреби: придбання сировини, матеріалів, товарів, оплату електроенергії, послуг та інші витрати.

Пунктом 3.1. Кредитного договору визначено, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів визначених п. 2.1. цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку відкритого банком в філії " Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області " на відповідні рахунки контрагентів позичальника, згідно цільового призначення кредиту.

Відповідно до п. 3.2. проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 18 % річних.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.06.2010 у справі №18/104 що розглядалась за участі Банку та Товариства, що набрало законної, встановлені, зокрема обставини видачі кредиту за Кредитним договором. Зокрема, вказаним судовим рішенням встановлено, що на виконання умов Кредитного договору позивачем починаючи з 30.11.2006 по 10.11.2008 було оплачено розрахункові документи відповідача на суму 349 785 грн 00 коп.

Відповідно до п. 4.2 договору Позичальник зобов`язується надавати у Банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п. 2.2. цього Договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточних рахунків вказаних у п. 3.2. цього Договору (та/або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника, відкритих у будь-яких установах банків) та/або у будь-який інший незаборонений чинним законодавством спосіб на відповідний позичковий рахунок. Крім того, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Однак, відповідач свої зобов`язання не виконав, платежі по кредиту та відсотки по кредиту не сплатив.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.06.2010 у справі №18/104 звернуто стягнення на заставлене згідно договору застави № 139/07 від 03.04.2007 майно, а саме : виробничу лінію по виробництву спіненого полістиролу (пункти 1-15 переліку майна вказаного в додатку № 1 до договору застави № 139/07 від 03.04.2007) Товариства для погашення заборгованості перед Банком за Кредитним договором в сумі 424 136 грн 24 коп. в т.ч. 349 785 грн сума кредиту, 18 805 грн 08 коп. прострочені відсотки за жовтень-грудень 2009, 7 426 грн 94 коп. прострочені відсотки за січень 2009, 6 708 грн 21 коп. прострочені відсотки за лютий 2009, 7 426 грн 94 коп. прострочені відсотки за березень 2009, 11 697 грн 73 коп. пеня по простроченому кредиту за листопад-грудень 2008, 20 469 грн 61 коп. пеня по простроченому кредиту за січень-березень 2009, 1 816 грн 73 коп. пеня по прострочених відсотках за кредит з 03.11.2008 по 31.03.2009. Реалізацію майна провести в порядку визначеному договором застави № 139/07 від 03.04.2007 та законом. Також, стягнуто з Товариства на користь Банку 1 000 грн витрат по сплаті держмита та 160 грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

21.08.2010 на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2010 у справі №18/104 видано відповідні накази.

Банк у позовній заяві зазначає, що станом на дату подачі позову накази Господарського суду Рівненської області від 21.08.2010 №18/104 пред`явлені на примусове виконання до Костопільського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області, однак, не виконані, кредитна заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1. Позика Глави 71 ЦК України , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Положення § 1. Позика Глави 71 ЦК України в ст. 1048 передбачають, що лише у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, а відповідно до ст. 1049 ЦК України позика видана грошовими коштами вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок позикодавця, отже днем повернення позики є не день в який позика/кредит повинні повернути, а день коли відбулось таке повернення. Тому, якщо умовами Кредитного договору чітко передбачено, що проценти сплачуються по день повного погашення кредиту, і це відповідає Положенням § 1. Позика Глави 71 ЦК України, то проценти повинні нараховуватись та сплачуватись до дати повного погашення кредиту.

Отже, позивач згідно із ст. 1048 ЦК України та умов Кредитного договору має право на одержання від відповідача процентів від суми позики/кредиту із нарахуванням їх по день повного погашення кредиту, так як. інше не встановлено Кредитним договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлений Кредитним договором, згідно із ст. 1050 ЦК України. Відповідач, який своєчасно не повернув суму кредиту, крім повернення кредиту зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора за рахунок заставного Майна, яке боржник не виконав, не припиняє зобов`язань Відповідача по Кредитному договору, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на відсотки за не правомірне користування, отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (висновки Верховного Суду України викладені у постановах № 6-1252цс16 від 21 вересня 2016 року, № 6-1047цс16 від 06 липня 2016 року, № 6-1412цс16 від 07 вересня 2016 року, № 6-2096цс16 від 27 вересня 2016 року).

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, відповідні положення закріплені і в п. 2.2., 4.2.1. Кредитного договору. Положенням абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, визначено, що проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо немає інших домовленостей сторін договору.

Наданий суду Кредитний договір не містить будь-яких інших умов, щодо нарахування та виплати відсотків за користування кредитом, крім як домовленості сплати процентів до дня повного погашення кредиту (п.3.4 Кредитного договору).

Відповідно до п.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (аналогічне положення передбачено п. 5.2. Кредитного договору щодо кредиту, відсотків за користування кредитом та відсотків за неправомірне користування кредитом), а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 536 ЦК України Проценти - за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідне право на отримання процентів/відсотків за неправомірне користування кредитом передбачено умовами Кредитного договору на підставі ст. 536, 1048, 1056-1 ЦК України.

Відповідно до висновків Великої палати Верховного суду, кредитний договір може відповідно до частини 2 статті 625 ПК України встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України (ухвала від 24 січня 2019 року у справі №5017/1987/2012 (провадження №12-289гс18).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 3.4 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

З урахуванням наведеного, на переконання суду Банк має право на захист своїх порушених прав, шляхом стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом, на підставі Кредитного договору з Товариства, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином.

Станом на день подання позову Банк має обґрунтовані грошові вимоги до Відповідача про стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом в розмірі 650 793,29 грн., нарахованих за період з 01.04.2009 по 30.09.2016 (розрахунок сум, що стягуються на а.с. 17-18).

Розрахунок відсотків за неправомірне користування кредитом в розмірі 650 793,29 грн., нарахованих за період з 01.04.2009 по 30.09.2016 перевірено судом, та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Кредитного договору, відтак, позовні вимоги про стягнення вказаної суми заборгованості з Товариства на користь Банку підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №483/06 від 09.11.2006 та Додаткового договору №144/07 до кредитного договору від 03.04.2007 в розмірі 650 793, 29 грн підлягають до задоволення.

Відповідач не навів суду жодних аргументів на спростування позову та не повідомив суду жодних обставин, які б переважили аргументи позивача або викликали обґрунтовані сумніви стосовно заявлених вимог. Доводи позивача відповідачем не спростовані, а відтак вимоги позивача підлягають до задоволення.

Судові витрати в сумі 9 761,90 грн судового збору підлягають до стягнення, на підставі ч. 1 ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гомакс-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 650 793, 29 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гомакс-Плюс" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул.Єсеніна, буд.2,Е, код ЄДРПОУ 33556096) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 650 793 (шістсот п`ятдесят тисяч сімсот дев`яносто три) грн 29 коп. заборгованості з нарахованих відсотків за неправомірне користування кредитом та 9 761 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн 90 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2020.

Інформацію по справі, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич