Рішення

від 24.01.2020 по справі 583/1715/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1715/19

Номер провадження 2/573/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

24 січня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Сумської міської ради, служба у справах дітей Охтирської міської ради, служба у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею, яку двічі уточнював. Остаточну позовну заяву ним подано 25 липня 2019 року і мотивується вона тим, що 24 травня 2013 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як вони розлучилися, відповідачка перешкоджає його спілкуванню із сином і останні півроку він фактично не має можливості бачитися з сином та спілкуватися з ним. Відповідачка забрала сина і позивач не знає, де, і в яких умовах вони проживають. Спілкуватися з ним стосовно визначення порядку, часу, місця і способу побачень із сином вона не бажає, чинить перешкоди його побаченням із сином. Він бажає виховувати свого сина, спілкуватися з ним, між ними добрі стосунки. Інколи вони з сином спілкуються по телефону, коли дозволяє відповідачка. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із дитиною спричинить шкоду дитині, не існує. Те, що він є інвалідом І групи з дитинства та пересувається на інвалідному візку або милицях, не є перешкодою для спілкування з дитиною та участі у її вихованні. Окрім того, він постійно проживає з батьками, а вони щиро люблять онука та також бажають спілкуватися з ним і всіляко допомагати.

Позивач зазначає, що на даний час він не хворіє на будь-яке захворювання, яке б зашкодило здоров`ю сина, постійно проживає за вказаною в заяві адресою, тому син міг би проживати разом з ним. До того ж, син раніше проживав за цією адресою.

Посилаючись на те, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, зобов`язані і мають право брати участь у їх вихованні, спілкуватися з ними, позивач просить суд зобов`язати відповідачку не створювати перешкоди у спілкуванні з сином.

Також позивач просить визначити такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:

-систематичні побачення з сином з 09:00 год. суботи до 18:00 год. неділі кожного другого та четвертого тижня щомісячно з можливістю прогулянок та ночівлею за місцем проживання батька шляхом передачі відповідачкою дитини матері або сестрі позивача у визначений ними час та строк;

-у день народження дитини та святкові дні з 12:00 год. до 18:00 год.;

-половину зимових та літніх шкільних канікул за адресою фактичного проживання батька.

02 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, надано строк для усунення недоліків.

21 травня 2019 року Охтирським міськрайонним судом зареєстровано уточнену позовну заяву ОСОБА_1

22 травня 2019 року Охтирським міськрайонним судом відкрито провадження та справу призначено до розгляду в підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

23 липня 2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду до участі у справі було залучено в якості третьої особи службу у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 26 вересня 2019 року справу передано на розгляд за підсудністю до Білопільського районного суду.

25 жовтня 2019 року вказана цивільна справа надійшла до Білопільського районного суду.

Ухвалою Білопільського районного суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено в підготовче засідання.

14 листопада 2019 року ухвалою Білопільського районного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи службу у справах дітей Миколаївської селищної ради.

04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Борох В.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Гулаков А.І. позов визнали частково, зазначили, що перешкод у спілкуванні позивачу з сином відповідачка не чинить, проти його зустрічей з сином вона не заперечує, але хоче щоб ці зустрічі проходили в її присутності, бо вважає, що зустрічі позивача з сином без її участі можуть негативно впливати на дитину, оскільки під час проживання у шлюбі позивач вчиняв сварки та бив її у присутності малолітньої дитини. Також заперечує проти спілкування батька за місцем його проживання у святкові дні та в день народження сина, бо вона мати і теж бажає проводити з дитиною свята.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Сумської міської ради в судове засідання не з`явився, начальник служби направив листа про розгляд справи без участі їхнього представника.

Представник третьої особи служби у справах дітей Охтирської міської ради в судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації Головаченко С.О. в судове засідання не прибула, направила заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Миколаївської селищної ради Демченко О.В. позовні вимоги підтримала частково, просила суд задовольнити позов частково і визначити участь батька у вихованні сина в порядку, запропонованому ними у своєму висновку, що мається в матеріалах справи.

Заслухавши позивача, відповідачку, їх представників, представника третьої особи, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить про те, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

За змістом ст. ст. 8, 11 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 15 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України Про охорону дитинства , згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

У п. п. 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі М.С. проти України (заява № 291/13, п. 76) суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

За відсутності виключних обставин, які б могли свідчити про те, що особисте спілкування батька, діда і баби дитини між собою суперечить інтересам дитини, встановлення такого обмеження є порушенням не лише прав батька, діда і баби, а і самої дитини. Вказане підтверджується також рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справі Хокканен проти Фінляндії від 23 вересня 1994 року, Мамчур проти України від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків вимагатиме від судів ретельної перевірки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ Мамчур проти України від 16 липня 2015 року, заява №10383/09, п. 100).

У п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі Хант проти України зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 07 серпня 1996 року, § 78).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ) зареєстрували шлюб 24 травня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 6).

Від подружнього життя вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтвердждується свідоцтвом про його народження (а. с. 6).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2019 року шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано (а. с. 7).

25 травня 2019 року ОСОБА_7 зареєстровала шлюб зі ОСОБА_9 і після одруження змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 66).

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АС НОМЕР_1 позивач є інвалідом І групи з дитинства безтерміново (а. с. 5).

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №215749 відповідачка є інвалідом ІІІ групи з дитинства безтерміново (а. с. 23).

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 25 вересня 2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_11 , батько ОСОБА_3 та племінник ОСОБА_12 (а. с. 7).

Довідкою про місце реєстрації проживання особи, виданою в.о. старости Товстянського старостату, підтверджено, що станом на 30 липня 2019 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 67).

Як вбачається з висновку від 29 листопада 2019 року №1793 Миколаївської селищної ради, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в сім`ї матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , яка працює бібліотекарем філії комунального закладу Миколаївська публічна бібліотека Товстянської сільської бібліотеки. Працівники служби у справах дітей обстежили умови проживання дитини, в бесіді з дитиною з`ясовано прихильність хлопчика до обох батьків, він хоче проживати з матір`ю, а з татом зустрічатись та їздити до нього в гості, мати більше приділяє йому уваги, грається, готує до школи. Мати в ході бесіди повідомила, що згодна надавати зустрічі з батьком синові лише у її присутності, заперечує проти систематичних зустрічей батька з дитиною у святкові дні та перебування у батька в період канікул чи відпустки за місцем проживання останнього, так як вважає, що це зашкодить емоційному стану дитини. Тому селищна рада вважає за доцільне надати можливість ОСОБА_1 дозвіл брати участь у вихованні дитини шляхом підтримування з сином регулярних особистих стосунків і прямих контактів з 10-00 год. суботи до 18-00 год. неділі через тиждень за місцем проживання матері або батька в присутності матері. Надати ОСОБА_1 можливість спілкуватися з сином у дні його народження з 09-00 год. до 13-00 год. з урахуванням побажань дитини та в присутності матері. Надати можливість батькам змінювати порядок побачень батька з дитиною за їх взаємною згодою (а.с. 113-114).

Відповідно до акту обстеження умов проживання відповідачки №1791 від 29 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 створено всі належні умови для проживання дитини, зокрема, окреме місце для відпочинку та навчання, будинок оснащений пічним та газовим опалення, наявне водовідведення та водопостачання (а. с. 115).

Згідно з актом про фактичне місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 45,05 м 2 з 05 листопада 2002 року (а. с. 120).

Як вбачається з висновку від 03 грудня 2019 року №2440/27.1-26 служби у справах дітей Сумської міської ради, у квартирі за адресою проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 створено всі необхідні умови для проживання дитини: є окреме спальне місце, зона для відпочинку, ігрової діяльності, є стіл для навчання, шафа для зберігання особистих речей. Приміщення облаштовано усіма необхідними меблями та сучасною побутовою технікою, в квартирі проживають ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_11 (мати позивача), ОСОБА_3 (батько позивача), ОСОБА_12 (племінник позивача). Як повідомив ОСОБА_1 , після того, як його дружина пішла з родини, він не має можливості спілкуватися з сином, неодноразово намагався домовитись з колишньою дружиною про зустріч з сином, але вона всіляко перешкоджає і не дозволяє бачитися з сином. Останній раз батько бачив сина рік тому, по телефону він також не має можливості спілкуватись з сином. Батьком запропоновано графік спілкування з сином, з яким мати дитини категорично не погодилася, яким вона бачить порядок спілкування сина з батьком, не змогла відповісти. Відповідачка запрошувалася до служби у справах дітей, щоб з`ясувати всі суттєві обставини, які мають значення по справі, проте остання до служби не з`явилась, на телефонний зв`язок не виходить. Таким чином, служба у справах дітей вважає за можливе визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень у ІІ та IV вихідні кожного місяця з 10-00 год. суботи до 17-00 год. неділі з ночівлею у батька. Половину осінніх, зимових та весняних канікул, влітку безперервне спілкування протягом одного місяця за попередньою домовленістю з відповідачкою, зважаючи на стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення, без присутності матері (а. с. 125-126).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Охтирської міської ради від 06 серпня 2019 року відповідачка ОСОБА_2 вважає, що позов позивача щодо спілкування з дитиною викликаний лише тим, що вона подала на нього на аліменти. Зазначила, що не заперечує проти спілкування позивача з сином, останній раз вони бачилися 10 ІНФОРМАЦІЯ_2 2019 року на день народження сина. В той же час, вона категорично не погоджується із спілкуванням батька з сином за місцем проживання батька і без її участі (а. с. 54-55).

Свідок ОСОБА_4 , що є рідною сестрою позивача, суду підтвердила, що відповідачка перешкоджає позивачу спілкуватися з дитиною, на що їй неодноразово скаржився позивач. Також в її присутності були випадки, коли брат намагався зателефонувати відповідачці з метою поспілкуватися з дитиною, але дзвінки ніхто не приймав. ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, пересувається у інвалідному візку або на милицях, самостійно з`їздити до сина не може з об`єктивних причин, але він дуже хоче спілкуватися із сином, приймати участь у його вихованні. А відповідачка не дає брату можливість бачитися із сином за місцем свого проживання в м. Суми. В 2019 році та в цьому році брат сина бачив лише 2 рази, 10 липня 2019 року та 07 січня 2020 року, коли вона разом з ним їздила провідати племінника в с. Товста Білопільського району. Спілкування було близько 1 год. у присутності матері хлопчика та її нової рідні. Батько змоги окремо поспілкуватися з сином не мав. За місцем проживання брата для перебування хлопчика створені всі належні умови, є окрема кімната, ліжко для хлопчика, місце для занять та гри. Так як брат інвалід, то вона або їхня матір зможуть забирати хлопчика і привозити батьку.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що тісно спілкується з сім`єю позивача, також знає і відповідачку. Їй відомо зі слів ОСОБА_1 , що колишня дружина не дає можливості спілкуватися із сином. Охарактеризувати позивача може лише з позитивного боку, негативного впливу на дитину він не мав і не має. Своїм спілкуванням він ніяким чином не може зашкодити сину. Свідок вдома у позивача буває часто, бачила, що для перебування дитини в квартирі є всі необхідні умови.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_2 дружина її сина ОСОБА_13 і на даний час вона із своїм сином ОСОБА_14 мешкає спільно з ними в с. Товста Білопільського району. Колишнього чоловіка невістки ОСОБА_15 вона теж знає. Невістка не заважає бачитись йому із сином, але не хоче його відпускати одного до батька в м. Суми з-за того, що, зі слів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 її ображав за час спільного проживання та бив у присутності дитини. Крім того, сам хлопчик говорить, що поїде до батька, але лише з мамою або бабою ОСОБА_17 , тобто з нею. Також вважає, що позов ОСОБА_15 до суду подав лише з метою помсти невістці, бо вона подала на нього на аліменти. Але ОСОБА_18 змушена це була зробити, бо він не допомагає утримувати дитину і навіть не давав згоди на реєстрацію сина в с. Товста, а це потрібно було з метою влаштування дитини в школу.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з сином, що підтверджується показаннями зазначених вище свідків, письмовими доказами, а саме: висновком органу опіки та піклування Охтирської міської ради від 06 серпня 2019 року, висновком служби у справах дітей Миколаївської селищної ради від 29 листопада 2019 року, де зазначено, що ОСОБА_2 заперечує проти спілкування батька із сином за місцем проживання батька та без її участі, висновком служби у справах дітей Сумської міської ради від 03 грудня 2019 року, де зазначено, що відповідачка під час бесіди не погодилася з графіком, запропонованим батьком, розповіла, що під час спільного проживання у них в родині часто виникали сварки, непорозуміння.

Окрім того, сама відповідачка в судовому засіданні підтвердила, що батько із сином наодинці жодного разу не спілкувалися з того часу, коли вони розлучилися, також вона заперечує спілкуванню батька за місцем проживання останнього та без її участі, бо вважає, що це може зашкодити моральному та емоційному стану дитини. Але при цьому вона не змогла пояснити, чим саме такі зустрічі батька з сином можуть йому зашкодити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заявила, що позивач відносно неї вчиняв насильство в присутності дитини, але доказів на підтвердження цього суду вона не надала. Також нею не надано доказів, що спілкування батька з сином наодинці без неї негативно вплине на дитину.

Те, що позивач є особою з інвалідністю першої групи, пересувається на інвалідному візку або за допомогою милиць, не є перешкодою його спілкуванню із сином та прийняття участі у процесі його виховання.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини, враховуючи висновки служб у справах дітей Миколаївської селищної ради, Сумської міської ради, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і визначення порядку участі позивача у вихованні малолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень другої та четвертої неділі кожного місяця з 10:00 год. суботи до 12:00 год. неділі. Позивач просив у період часу з 09:00 год. суботи до 18:00 год неділі, але суд вважає, що саме з 10:00 год. суботи він буде його забирати, щоб дитини могла своєчасно зібратися, та до 12:00 год. неділі, оскільки хлопчику необхідно буде підготуватися до шкільних занять.

Також суд враховує, що дні спілкування сина з батьком можуть припасти на ті дні, коли дитина може хворіти. Крім того, хлопчик навчається в школі, відвідує гурток Умілі ручки , приймає участь у святкових заходах школи, тому суд вважає, що потрібно виключити ті другі суботи та неділі, коли дитина буде знаходитися на лікуванні, навчанні, тренуванні, змаганнях та інших заходах, пов`язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком.

Суд вважає, що спілкування батька із сином повинно проходити за місцем проживання батька без участі матері, так як у справі відсутні відповідні докази про те, що позивач негативно впливає на дитину, або що він не в змозі без участі матері опікуватися своїм сином під час спільного з ним перебування згідно визначеного судом графіку.

Окрім того, суд зазначає, що за місцем мешкання батька хлопчик проживав з народження і до грудня 2018 року, а тому ніяких незручностей там він не повинен відчувати, бо йому там все знайомо.

Також суд зазначає, що на даний час у позивача з відповідачкою склалися недоброзичливі та неприязні відносини, а тому спілкування батька з дитиною у присутності матері, навпаки, на думку суду, будуть негативно впливати на дитину, оскільки дитина може стати свідком з`ясування відносин між батьками.

Так як позивач є інвалідом першої групи та самостійно прибути за місцем проживання відповідачки щоб забрати дитину не зможе, тому хлопчика матір повинна буде передавати сестрі позивача ОСОБА_4 або його матері ОСОБА_11 , з якими у позивача є домовленість з цього приводу, для подальшої доставки дитини за місцем проживання батька.

Позивач просив визначити йому побачення з сином у день його народження та святкові дні з 12:00 год. до 18:00 год.

Але суд зазначає, що мати та батько мають рівні права щодо спілкування з сином у дні його народжень та у святкові дні. Тому суд вважає, що для найкращих інтересів дитини буде його спілкування з батьком у період часу з 11:00 год. до 16:00 год. за місцем проживання хлопчика.

Оскільки хлопчик навчається у школі, приймає участь у святкових заходах школи, тому побачення позивача не повинні заважати сину приймати участь у цих заходах, які формують його духовний, моральний та емоційний розвиток. Тому в такі дні йому також необхідно встановити обмеження.

Також суд вважає, що позивач має право на спілкування з сином та спільний відпочинок протягом половини зимових та літніх канікул за попередньої домовленістю між батьками щодо початку побачень.

Отже, на думку суду, зазначений вище порядок спілкування батька з сином забезпечить найкращі інтереси дитини, такі їхні зустрічі не будуть носити формальний характер та будуть достатніми за часом для спілкування позивача з сином з урахуванням дотримання розумного балансу на участь кожного з батьків у вихованні сина та з урахуванням його віку та стану здоров`я.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 768 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи: служба у справах дітей Сумської міської ради (юридична адреса: вул. Харківська, 35, м. Суми, індекс 40035, ЄДРПОУ 34743343), служба у справах дітей Охтирської міської ради (юридична адреса: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, індекс 42700, ЄДРПОУ 04058002), служба у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації (юридична адреса: вул. Старопутивльська, 35, м. Білопілля, Сумська область, індекс 41800, ЄДРПОУ 33953176), служба у справах дітей Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області (юридична адреса: бульвар Свободи, 2А, смт Миколаївка, Білопільський район, Сумська область, індекс 41854, ЄДРПОУ 04390083) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:

- систематичних побачень другої та четвертої неділі з 10 години суботи до 12 години неділі кожного місяця (за виключенням субот чи неділь, коли дитина буде знаходитися на лікуванні, навчанні, тренуванні, змаганнях та інших заходах, пов`язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком) за місцем проживання батька ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 Суми без присутності матері шляхом передачі дитини матір`ю ОСОБА_2 матері позивача ОСОБА_11 або сестрі позивача ОСОБА_4 у визначений ними час та строк;

- у день народження та святкові дні з 11 год. до 16 год. за місцем проживання сина ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 (за виключенням святкових днів, коли дитина буде приймати участь у святкових заходах школи чи інших заходах, пов`язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком);

- шляхом спілкування та спільного відпочинку з сином протягом зимових та літніх канікул у рівних частках з матір`ю за попередньою домовленістю між собою батьків щодо конкретної дати початку побачень з сином за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 Суми.

Стягнути зі ОСОБА_19 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 31 січня 2020 року.

Суддя