Ухвала

від 24.07.2007 по справі 20-2/005-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

24 липня 2007 р.                                                                                  

№ 20-2/005-12 

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кривди Д.С.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1

на постанову

Севастопольського апеляційного

господарського суду  від 30.05.2007р.

у справі

№20-2/005 господарського

суду м. Севастополя

за позовом

Дочірнього підприємства

"Фаберлік -Україна"

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1

про

стягнення 171 849,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Касаційна скарга Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського

суду  від 30.05.2007р.  у справі №20-2/005 господарського суду

м. Севастополя подана до Вищого господарського суду України  з порушенням вимог розділу ХІІ1

Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з  частиною 4 статті 111 Господарського

процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати

державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що

державне мито сплачується в доход державного бюджету України в

порядку і розмірі встановленому Законодавством.

З вимогами наведеної норми статті

46 цього Кодексу кореспондуються приписи пункту 14 Інструкції про порядок

обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом  Головної державної податкової інспекції

України №15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України

19.05. 1993р. за №50, відповідно до яких при сплаті державного мита готівкою до

документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал

квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

В порушення вимог зазначеної

Інструкції до касаційної скарги додана ксерокопія квитанції №8 від 02.07.2007

р.,   тобто скаржником не дотримані

вимоги вищенаведеного законодавства стосовно порядку сплати державного мита, що  справляється 

при зверненні до касаційної інстанції, тому  вказана 

ксерокопія не приймається судовою колегією як належний доказ сплати

державного мита.

Вказана обставина є підставою для

повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини першої  статті 1113 Господарського

процесуального кодексу України.

Поряд із наведеним касаційна

інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113

Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин,

зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі

має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з  урахуванням вимог статтей 53, 110 зазначеного

Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, повторно звертаючись до

касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та

дотримавшись при цьому всіх приписів статті 111 Господарського процесуального

кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання

про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного

скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом

4  частини 1 статті 1113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

України          

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду  від

30.05.2007р.  у справі №20-2/005 господарського

суду м. Севастополя повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий  суддя  

Кривда Д.С.

Суддя

Мачульський Г.М.

 Суддя

 Шаргало В.І.