Рішення

від 27.01.2020 по справі 160/11695/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/11695/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер до Дніпровської міської ради про визнання частково протиправним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним, скасувати пункт 2.2 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пункт 2.2 рішення Дніпровської міської ради Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста № 13/27 від 06.12.2017 суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки в ньому не вказані ні підстави, ні порядок, ні до якого виду стягнення відносяться ці нарахування і на підставі яких повноважень органів місцевого самоврядування ці стягнення визначаються. З огляду на що, пункт 2.2 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 відкрито провадження у справі № 160/11695/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судове засідання по справі № 160/11695/19 призначене на 09.12.2019 перенесено на 10.12.2019, у зв`язку з участю судді Рищенко А.Ю. у презентації звіту з технічної оцінки стану роботи Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

У судовому засіданні 10.12.2019 задоволено клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи № 160/11695/19 для надання письмового відзиву на позовну заяву. Розгляд справи відкладено на 20.12.2019.

19.12.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що твердження ТОВ 47 Атмосфер відносно протиправності пункту 2.2 рішення Дніпровської міської ради Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста № 13/27 від 06.12.2017 є необґрунтованими, оскільки фактично незгода позивача з вказаним пунктом рішення зводиться до його незгоди з сумою нарахованого податку. Так, земельна ділянка, яку використовує позивач є сформованою та має своє цільове призначення, а відповідно, у розрахунках було використано не оскаржуваний пункт 2.2 рішення міської ради, а розмір орендної плати за землю, встановлений додатком 1 рішення міської ради для коду виду цільового призначення земель 3.10, який складає 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Також, 19.12.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви ТОВ 47 Атмосфер без розгляду.

20.12.2019 у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено до 03.01.2020.

26.12.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

Також, 26.12.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

03.01.2020 розгляд справи № 160/11695/19 відкладено на 22.01.2020.

21.01.2020 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких підтримано правову позицію викладену у відзиві на позов та зазначено, що оскаржуваний пункт рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, є правомірним та взагалі не порушує права позивача.

22.01.2020 судове засіданні по справі № 160/11695/19 перенесено на 27.01.2020, у зв`язку з перебуванням судді Рищенко А.Ю. у відрядженні.

Ухвалою суду від 27.01.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ТОВ 47 Атмосфер без розгляду відмовлено.

Представник позивача, в судове засідання призначене на 27.01.2020 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача, в судове засідання призначене на 27.01.2020 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи передбаченні ст. 205 КАС України відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.12.2017 Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста зі змінами, внесеними рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2019 № 6/50 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста .

Пунктом 2.2 додатку 1 означено рішення було визначено, що за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, - 3% за винятком земельних ділянок, ставка податку за які встановлена у розмірі, меншому, ніж 3 % згідно з видами цільового призначення земель, та з урахуванням пільгових категорій, зазначених у пунктах 1-3 додатка 2 до рішення.

Не погодившись з пунктом 2.2 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи питання щодо правомірності пункту 2.2 рішення Дніпровської міської ради Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста № 13/27 від 06.12.2017, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Приписами статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевий та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статей 10, 12 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Так, аналізуючи вищевикладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача в позовній заяві та в запереченнях на відзив ґрунтуються виключно на тому, що в оскаржуваному пункті рішення Дніпровської міської ради Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста № 13/27 від 06.12.2017 не вказано підстав, порядку, виду стягнення цих нарахувань і на підставі яких повноважень органів місцевого самоврядування ці стягнення визначаються.

Однак, такі твердження позивача, на переконання суду, не відповідають дійсності та є безпідставними, оскільки один лише оскаржуваний пункт рішення, в даному випадку 2.2. рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, є лише частиною останнього та визначає лише відсотки нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Тобто, означений пункт рішення сам по собі є невід`ємною складовою рішення Дніпровської міської ради Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги по сплаті земельного податку на території міста № 13/27 від 06.12.2017 і не може тлумачитись окремо, без врахування інших пунктів.

Більш того, аналізуючи п. 2.2. рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, суд дійшов висновку, що останній в повній мірі відповідає приписам Податкового кодексу України як в частині визначених ставок земельного податку, так і в частині визначеної підстави сплати земельного податку, який є обов`язковим платежем як для власників земельної ділянки так і для землекористувачів.

Посилання позивача на той факт, що без укладення договору оренди на земельну ділянку, підстав для сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не вбачається, судом до уваги не приймається, оскільки п. 2.2. рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 визначено саме ставку земельного податку, а не розмір орендної плати за користування земельними ділянками, що взагалі є різними поняттями за своєю суттю.

З урахуванням викладеного, перевіривши правомірність прийняття відповідачем пункту 2.2. рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, суд дійшов висновку, що при його прийнятті відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), права та інтереси позивача при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушені не були, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер до Дніпровської міської ради про визнання частково протиправним рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 27 січня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко