Рішення

від 21.01.2020 по справі 300/1038/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. справа № 300/1038/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

представників позивача: Микитюка Д.М., Маланюка О.Я.,

представників відповідача: Дмитрук Т.В., Чайковського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування вимоги № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 року Комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання незаконною та скасування вимоги № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю оскаржуваної вимоги відповідача про повернення коштів до відповідного бюджету, що винесена ним на підставі ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2015 року по 31.12.2018 року з огляду на відсутність порушень вимог чинного законодавства в процесі цільового використання бюджетних коштів. З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати незаконною та скасувати вимогу №1 від 17.04.2019 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року позовну заяву залишено без руху (а.с.42-44).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в періоди: з 05.08.2019 року по 06.09.2019 року; з 09.09.2019 року по 04.10.2019 року перебував у відпустці, з 07.10.2019 року по 11.10.2019 року; з 11.11.2019 року по 15.11.2019 року перебував у службових відрядженнях, з 02.12.2019 року по 10.01.2020 року перебував у відпустці та з 11.01.2020 року по 14.01.2020 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.07.2019 року із відповідними письмовими доказами (а.с. 57-122). У відзиві представник відповідача щодо можливості задоволення позовних вимог заперечив, зокрема, вказав на те, що Косівською центральною районною лікарнею у січні 2017 року всупереч пунктів 3, 9 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 23.01.2015 року № 11, за рахунок коштів медичної субвенції відшкодовано борги по заробітній платі, які виникли в минулому бюджетному періоді по КПКВК МБ 0328040 «Видатки на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки із заробітньої плати працівників бюджетних установ, грошового забезпечення, стипендій та інших соціальних виплат» на загальну суму 1 485 063,92 грн. Окрім того, лікарнею проведено відшкодування вартості лікарських засобів щодо безоплатного та пільгового відпуску у разі амбулаторного лікування окремих груп населення. Відповідно до інформації, наданої лікарнею під час проведення ревізії про стан виконання районної цільової програми «Здоров`я населення Прикарпаття на 2013-2020 роки» в 2017-2018 роках проводилось забезпечення безкоштовними лікарськими препаратами пільгові категорії населення. Однак, згідно кошторисних призначень на 2017-2018 роки кошти місцевого бюджету на виконання вказаної Програми не передбачались. Вказані видатки проведено за рахунок коштів медичної субвенції на загальну суму 894 000,00 грн. Також, представник відповідача вказує на те, що вищевказані видатки проведено за рахунок коштів медичної субвенції та відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів. Таким чином, на підставі акта ревізії № 04-21/03 від 11.03.2019 року, у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем на суму 2 379 063,92 грн. відповідачем складено та направлено вимогу № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019 року. Пояснив, що на його переконання, вказану вимогу складено правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства, внаслідок чого просив в задоволенні позову відмовити.

24.07.2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задоволити із відповідними письмовими доказами. (а.с. 125-129). У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що із запереченнями відповідача у відзиві не погоджується. Так, відмітив, що фінансовий ресурс районного бюджету в 2016-2018 роках був обмежений для фінансування у повному обсязі бюджетних установ асигнуваннями на виплату заробітньої плати з нарахуваннями по всіх бюджетних галузях, що призвело для реєстрації в УДКСУ в Косівському районі бюджетної заборгованості з фонду оплати праці працівників установ охорони здоров`я та використання медичної субвенції з державного бюджету у 2016-2018 роках для погашення зареєстрованих бюджетних боргів в установах охорони здоров`я. У зв`язку з наведеним було прийнято рішення провести погашення заборгованостей, що виникли за минулі періоди по заробітній платі працівникам установ охорони здоров`я на 1 485 063,92 грн. Для недопущення подальших конфліктів було прийнято рішення про розподіл коштів медичної субвенції для виплати заробітньої плати працівникам ЦРЛ до кінця 2016 року, що відповідає нормам Бюджетного кодексу України. 18.04.2019 року Косівська райдержадміністрація звернулась до Міністерства фінансів України із листом № 142/01-11/01 для надання додаткових роз`яснень по даній справі. Листом Міністерства фінансів України надано відповідь, що здійснені дії з приводу погашення заборгованостей, що виникли за минулі періоди по заробітній платі працівникам установ охорони здоров`я є правомірними. Також представник позивача зазначила, що в Косівському районі діє комплексна программа «Здоров`я населення Прикарпаття на 2013-2020 роки» . Однак дана програма на період 2017-2018 роки не фінансувалась з місцевого бюджету, проте осіб, які раніше отримували ліки за безкоштовними рецептами чи новоприбулих хворих, про такі фінансові складнощі не повідомили, а люди продовжують звертатись за такою допомогою. Адміністрація ЦРЛ постійно звертається із питаннями з приводу недофінансування даного питання, однак конкретних дій, що зможуть змінити становище, на разі немає.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просили позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача у задоволенні позовних вимог просили відмовити з підстав, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву, відзив, відповідь та письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 26.12.2018 року по 01.03.2019 року (із зупиненням з 28.12.2018 року по 15.01.2019 року та з 30.01.2019 року по 17.02.2019 року) працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2015 року по 31.12.2018 року.

За результатами проведеної перевірки працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області складено акт № 04-21/03 від 11.03.2019 року. (а.с. 67-77).

Перевіркою встановлено порушення Косівською центральною районною лікарнею пунктів 3, 9 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 23.01.2015 року № 11, за рахунок коштів медичної субвенції на оплату медичних видатків ЦРЛ проведено погашення заборгованості, яка виникла в минулих роках та за рахунок коштів медичної субвенції на оплату поточних видатків лікарнею проведено відшкодування вартості лікарських засобів щодо безоплатного і пільгового відпуску у разі амбулаторного лікування окремих груп населення, що відповідно до абзацу 3 статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів та згідно з пунктом 24 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, є порушенням бюджетного законодавства на загальну суму 2 379 063,92 грн.

Не погодившись із висновками викладеними у акті ревізії № 04-21/03 від 11.03.2019 року, директором Косівської центральної районної лікарні подано до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2015 року по 31.12.2018 року (а.с. 12-13).

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, надано позивачу висновки на зауваження (заперечення) до акта ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2015 року по 31.12.2018 року від 11.03.2019 року № 04-21/03, згідно яких висновки викладені в акті ревізії залишено без змін (а.с. 14-17).

18.04.2019 року позивачем подано начальнику Західного офісу Держаудитслужби оскарження на висновок на заперечення (зауваження) до акта ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2015 року по 31.12.2018 року від 11.03.2019 року № 04-21/03. (а.с. 18-19).

На підставі акта ревізії, відповідачем прийнято оскаржувану вимогу № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019 року, згідно якої відповідно до пункту 3 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1163 від 22.12.2010 року у Косівської районної лікарні вимагалося повернути кошти в сумі 2 379 063,92 грн. шляхом їх перерахування на рахунок № 31110090009266, код платежу 21080500, в УК у Косовському районі протягом 10 робочих днів після надходження вимоги (а.с. 23-24).

Не погоджуючись із прийнятою вимогою, позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із позовною заявою до суду.

Розглядаючи зазначену адміністративну справу суд виходив із наступного правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У підпункті 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, встановлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таку правову позицію стосовно вирішення спорів означеної категорії неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 23 лютого 2016 року (справа №818/1857/14), а також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року (справа №820/339/17), від 28 березня 2019 року (справа №813/1745/17).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання без додаткових заходів лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних зі стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

У справі, що розглядається, Держаудитслужба пред`явила до підконтрольної установи вимогу про усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії. При цьому, у своїй вимозі відповідач вказує на виявлені збитки, їх розмір, однак вимагає від керівника Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" повернути зазначені кошті шляхом їх перерахування на рахунок УК у Косівському районі, що, на думку суду, є перевищенням наданих органу Держаудитслужба повноважень, оскільки питання про повернення/стягнення коштів відповідачам повинні ініціюватися у спосіб звернення із позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю відповідачем було установлено певні порушення, у зв`язку з чим він вимагав усунути виявлені порушення законодавства не у встановленому законодавством порядку, внаслідок чого, позовні вимоги слід визнати обґрунтованим, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 921 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" - задоволити.

Визнати незаконною та скасувати вимогу № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40913619, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" (код ЄДРПОУ 01993546), пров. Шевченка, 27, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600 сплачений судовий збір в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" (код ЄДРПОУ 01993546), пров. Шевченка, 27, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600.

Відповідач:

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківькій області (код ЄДРПОУ 40913619), вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 27 січня 2020 р.