Рішення

від 30.01.2020 по справі 400/3814/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 р. № 400/3814/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Tовариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром , вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053

про:скасування рішення від 17.10.2019 р. № 1308857/41938393 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 30.09.2019 р. № 16 за датою її подання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Престиж Пром , звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 17.10.2019 року № 1308857/41938393; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 16 від 30.09.2019р. за датою її подання.

Відповідачі надали відзив на позов, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, достатніх для реєстрації податкових накладних.

Позивач у прохальній частині позову просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

01.04.2019 року ТОВ Престиж Пром (орендар) уклав договір суборенди нежитлових приміщень № 01-16 з ТОВ Практик Тайм (суборендар), відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 2.2. Договору, суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю орендну плату авансовими платежами до 1 числа поточного місяця.

Відповідно до Акту надання послуг № 136 від 30.09.2019 року ТОВ Престиж Пром надало в суборенду ТОВ Практик Тайм нежитлове приміщення на суму 1000,00 грн. з ПДВ.

30.09.2019 ТОВ Престиж Пром було складено податкову накладну №16 про передачу в суборенду нежитлового приміщення ТОВ Практик Тайм на суму 1000,00 гривень.

02.10.2019 позивач направив на реєстрацію податкову накладну №16 на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.

02.10.2019 позивачем отримано від відповідача квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . ПК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.10.2019 позивач надає пояснення та копії фінансово-господарських документів.

17.10.2019 позивач отримав рішенні комісії ДПС № 1308857/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 № 16 з підстав ненадання: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16. ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.13-14 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» N 117 від 21.02.2018 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку,

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 постанови КМУ).

Відповідачем 1 безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної № 16, як передумова прийняття спірного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листами ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, від 05.11.2018, 07.08.2019.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача є безпідставною (Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду від 02.04.2019 справа № 822/1878/18).

ТОВ Престиж Пром надав відповідачу всі наявні у нього документи, щодо надання ТОВ Практик Тайм у суборенду нерухомого майна: договір оренди, акти про надання послуг, акти прийому-передачі майна.

Рішення від 17.10.2019 року № 1308857/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, а саме є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Відповідачами не доведено правомірність своїх рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, тому позов належить задовольнити у повному обсязі.

Позивач у позові просить суд зобов`язати відповідача ДПС України надати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням відповідно до ст.382 КАС України. Це клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Позивач просив стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 11000,00 грн.

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу (11000 грн.) позивач надав: договір-доручення № ПН-5 про надання правової допомоги від 11.10.2019, що був укладений ТОВ Престиж Пром і Адвокатським бюро «Сергія Бєліка» ; додаток № 1 до договору - протокол № 1 узгодження договірної ціни від 11.10.2019; протокол № 2 узгодження договірної ціни від 12.11.2019; ордер на надання правничої правової допомоги від 23.10.2019 № 1004337; рахунок-фактуру № ПН-5/16-09 від 11.10.2019; платіжне доручення від 30.10.2019 № 183; Акт № ПН-16-09/1 від 16.12.2019р. приймання-передачі правових послуг згідно договору про надання правових послуг № ПН-5 від 11.10.2019р.; Звіт №ПН-16-09/1 про надані правові послуги від 16.12.2019р.

Відповідачі у відзиві просили відмовити у відшкодуванні за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловнена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обгрунтованим та мати розумну суму.

Позивач просить скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 на загальну суму 1000,00 грн., з яких ПДВ складає 166,67 грн., та заявляє про понесені витрати на правову допомогу у сумі 11000,00 грн.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави вважати, що розмір таких витрат повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які поніс позивач, в зв`язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 41938393) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) задовольнити.

2. Скасувати рішення від 17.10.2019 № 1308857/41938393.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну ТОВ «Престиж Пром» від 30.09.2019 № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 41938393) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 205 від 30.10.2019 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 41938393) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 301 від 26.11.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко